Ситуація розвитку суспільства й системи освіти в сучасних умовах вимагають вдосконалення і поширення педагогічної взаємодії провідних виховних систем - сім'ї й освітніх установ. Потреба докорінного перетворення освітньо-виховної практики в роботі з сім'єю, надання педагогічної допомоги батькам у підготовці нового покоління до життя в світі, який динамічно оновлюється, вимагає високопрофесійної діяльності педагогів. Реформування системи освіти викликало не тільки позитивні, але й негативні явища в розвитку виховання в освітніх установах різного рівня. Порушуючи провідну закономірність педагогічного процесу (його доцільність, двобічність, цілісність), педагогічні колективи освітніх установ часто нехтують реалізацією виховної функції, зупиняючись лише на освітній. Наслідком цього стало зниження вихованості дітей і молоді, зниження рівня моральності, підвищення агресивності або соціальної апатії.
Поняття "педагогічна взаємодія" є похідним від поняття "соціальна взаємодія". Тому цілком правомірно психолог Я.Л. Коломийський розглядав педагогічну взаємодію через реалізацію педагогічного спілкування і педагогічного відношення. Вчений виокремлює у структурі педагогічної взаємодії педагогічне спілкування (зовнішня структура) і педагогічне відношення (внутрішня структура). У педагогічному спілкуванні вирізняються поведінкові і процесуальні компоненти, у педагогічному відношенні - мотиваційно-спонукальні і перцептивно-когнітивні.
В.А. Кан-Калік також аналізує педагогічну взаємодію у зв'язку з педагогічним спілкуванням. Змістом педагогічної взаємодії, на думку вченого, є обмін інформацією, пізнання особистості, надання виховного впливу.
На підставі викладених вище теоретичних положень педагогічна взаємодія передбачає такі функції: обмін інформацією між викладачем і сім'єю, пізнання особистості студента/учня викладачем/учителем і членами сім'ї, педагогічний вплив на них, взаємний вплив і зміна всіх суб'єктів. Тому під педагогічною взаємодією викладача з сім'єю варто розуміти систему взаємозалежних дій у тріаді "учитель/ викладач - учень/студент - батьки", спрямовану на навчання, розвиток, формування особистості студента/учня і батьків.
Сьогодні у зв'язку з виокремленням різних типів сімей з різним виховним потенціалом виникає необхідність диференційованого підходу до роботи викладача з батьками. Диференційований підхід розуміється як система цілеспрямованих впливів на виокремлені за подібними показниками групи батьків (батьків і матерів) з метою підвищення їхньої педагогічної культури, ефективності їхньої діяльності із суспільного й сімейного виховання дітей. Групи батьків можна формувати на підставі таких показників: рівень педагогічної культури батьків, вихованість та успішність їхніх дітей, тип сім'ї. Вивчення викладачем теоретичних основ педагогічного впливу на батьків, відпрацьовування і перевірка на практиці форм і методів взаємодії з сім'єю формують поняття "педагогічна культура батьків".
Труднощі батьків із самоствердженням і самореалізацією знижують їхній авторитет, ускладнюють реалізацію виховного впливу, утруднюють вплив на формування системи цінностей дитини. Не справляючись із власними виховними функціями, батьки готові делегувати їх частину навчально-виховним установам.
Водночас змінилася сім'я як педагогічна система: цінності (їхня аморфність, плюралізм, іноді антагоністичність, можливо асоціальність), соціокультурне середовище (наявність безлічі негативних факторів, які впливають на розвиток особистості); батьки (різка відмінність соціальних статусів, зайнятість, соціальна депресія, тривожність, розгубленість, часто зневажання виховної функції); учні/ студенти (акселерація, раннє, часто неадекватне дорослішання, багаторівнева дезадаптація). Сучасний викладач повинен враховувати всю сукупність факторів, що існують у сім'ї і впливають на навчання, розвиток і формування майбутньої особистості.
Взаємодія сім'ї з освітніми закладами має епізодичний, часто неусвідомлений характер, що призводить до їхнього роз'єднання, а іноді й до конкуренції в процесі цілісного розвитку студента/учня. Педагогічна взаємодія з сім'єю студента в сучасних умовах - це якісно новий процес, що вирізняється своїми функціями, змістом, напрямами, засобами, формами й методами.
Перетворення в суспільстві вимагають педагогічної взаємодії з сім'єю на основі принципів цілісного педагогічного процесу, що є основними і при формуванні професійної діяльності педагога у взаємодії з сім'єю студента/учня. Серед них:
• 1. Принцип гуманізації взаємодії з сім'єю здійснюється на підставі таких правил: ціннісного ставлення до сім'ї; особистісно-орієнтованого ставлення; дотримання суб'єкт-суб'єктних відносин у взаємодії з сім'єю; опори на позитивні аспекти.
• 2. Принцип цілеспрямованості передбачає ретельну розробку стратегії і тактики процесу взаємодії з сім'єю; педагогічний моніторинг цього процесу.
• 3. Принцип систематичності і послідовності у взаємодії з сім'єю вимагає системного підходу до вирішення проблем сім'ї, постійної діагностики й корекції педагогічної взаємодії з сім'єю.
• 4. Принцип урахування вікових, індивідуальних та особистісних рис потребує реалізації таких правил: центрації уваги на педагогічній ситуації розвитку дитини в сім'ї; культурологічного підходу до розвитку особистості як дитини, так і дорослого в сім'ї.
Формування професійної готовності педагога до взаємодії з сім'єю - це процес становлення інтегративного новотвору особистості студента, що відображає єдність ціннісно-смислового, когнітивного, технологічного, дослідницького компонентів і виявляється у професійній активності.
У професійній діяльності педагога є суттєва суперечність між соціальним замовленням на результативну педагогічну взаємодію з сім'єю в нових умовах і реальними можливостями кожного педагога.
Компоненти професійної діяльності педагога з сім'єю студента такі: когнітивний, технологічний, дослідний, ціннісно-смисловий.
Когнітивний компонент включає: знання наукових підходів до вивчення сім'ї і взаємодії з нею, теоретичних основ сім'ї, методів її дослідження як педагогічної системи і процесу педагогічної взаємодії з нею, змісту педагогічної взаємодії з сім'єю.
До технологічного компонента входять: уміння вибрати адекватний зміст, форми, методи педагогічної взаємодії з сім'єю студента, розробити проект такої взаємодії, організувати та рефлексувати її.
Дослідний компонент охоплює: уміння вивчати педагогічний потенціал сім'ї, процес і результат педагогічної взаємодії з родиною студента, аналізувати власну позицію і власний досвід такої педагогічної взаємодії, здійснювати її моніторинг.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Педагогічна взаємодія викладача із сім'ями учнів і студентів“ на сторінці 1. Приємного читання.
