Блочно-модульний підхід до навчання у професійній школі

Теорія і методика професійної освіти

Розглянемо два підходи, в яких розкривається сутність блочно-модульного навчання. У межах предметно-діяльнісного підходу розроблено концепцію підготовки спеціалістів на модульній основі, завдяки якій формується модульна освітня програма, що складається з блочного навчального плану і комплекту модульних програм навчальних предметів. Модульний навчальний план - це модель змісту освіти для певного освітньо-кваліфікаційного рівня, що складається з освітніх блоків (наприклад, гуманітарного, загальнонаукового, загальнотехнічного, професійного), які структуруються на обов'язкові дисципліни і дисципліни за вибором.

У межах системно-діяльнісного підходу розроблено концепцію професійної підготовки з орієнтацією на цілісне навчання без розподілу на навчальні предмети. В основу концепції покладено аналіз виробничої діяльності спеціаліста, вивчення її змісту та структури для відтворення в сукупності відповідних модульних блоків. Модульні блоки фактично є логічно завершеними одиницями професійної діяльності, в яких розкривається зміст конкретного виробничого завдання. Для виконання завдання необхідно виявити послідовність операцій (кроків). Аналіз навичок, необхідних для виконання кожного кроку, дає змогу визначити навчальні елементи, потрібні для формування цих навичок. Навчальні елементи групуються в шість основних категорій: техніка безпеки; види професійної діяльності, теорія, графічна інформація (схеми); технічна інформація, матеріали (компоненти), методи; технічна інформація, інструменти (обладнання), машини. Отже, програма містить модульні блоки і навчальні елементи (одиниці), необхідні для конкретної ситуації, робочого місця, вона може доповнюватися, змінюватися, модернізуватися.

Відтак, блочно-модульний підхід до навчання характеризується виокремленням зі змісту навчання уособлених елементів, їх динамічністю, продуктивністю й оперативністю, гнучкістю, баченням перспективи, різноманітністю консультування, паритетністю. Модульні програми варіативні, їх зміст постійно оновлюється відповідно до соціального запиту.

Засоби навчання та особливості їх використання у процесі опанування загальнотехнічних і спеціальних предметів

Засоби навчання - це матеріальні й природні об'єкти, а також штучно створені людиною знаряддя, які використовуються в навчально-пізнавальному процесі для досягнення визначених освітніх цілей. Запропоновано два підходи до створення і розробки засобів навчання - педагогічний та інженерний. Перший пов'язаний з урахуванням організації різних видів навчально-пізнавальної діяльності студентів і функцій викладача, другий - з урахуванням конструктивно-технологічних особливостей засобів навчання залежно від способів виробництва, каналів впливу на студентів, ергономічних характеристик тощо.

За класифікацією, запропонованою В.В. Князевим і Д.В. Черни-левським, засоби навчання у вищій професійній школі поділяються на шість категорій: 1) підручники та інші друковані текстові засоби (навчальні посібники, хрестоматії, збірники задач і завдань, словники, довідники, збірники нормативних документів, спеціальна література, методичні рекомендації тощо); 2) прості візуальні засоби (моделі, картини, діаграми, графіки, карти, оригінальні предмети); 3) механічні візуальні засоби (діаскопи, епідіаскопи, мікроскопи, телескопи); 4) аудіозасоби (програвачі, магнітофони, радіоприймачі);

• 5) аудіовізуальні (телевізори, кіно- і відеокамери, відеомагнітофони);

• 6) засоби, що автоматизують процес навчання (тренажери, лінгафонні кабінети, комп'ютери).

За характером подання інформації засоби навчання поділяють на словесні і візуальні, або наочні.

Підручники і навчальні посібники вважаються основними словесними засобами, що детально розкривають зміст освіти та передають навчальну інформацію, необхідну для засвоєння, яка може бути подана не тільки у вигляді тексту, а й за допомогою малюнків, фотографій, схем, таблиць тощо. Крім основного навчального матеріалу вони містять додатковий, а також систему завдань, вправ, способи контролю, рекомендовану літературу, що в сукупності становить сценарій навчально-пізнавального процесу.

Оскільки посібник є носієм змісту освіти та проекту навчального процесу, виконуючи роль стратегічної і тактичної моделі, він реалізує такі функції: управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів; інформування завдяки поданому тексту й ілюстраціям; керівництва у відборі, акцентуванні і ранжируванні навчального матеріалу; стимулювання навчання завдяки цікаво поданому навчальному матеріалу, його практичного використання; самоконтролю за допомогою вправ, тестових завдань, питань для обговорення тощо.

Основна функція засобів наочності полягає в забезпеченні повноцінного розкриття і засвоєння змісту навчального матеріалу за допомогою ілюстрації, демонстрації тощо. До засобів наочності належать різні предмети, макети, діючі моделі та зображення предметів, явищ, подій.

Засоби наочності за характером представленого навколишнього середовища поділяються на такі групи: натуральні об'єкти, зображення і відображення матеріальних об'єктів, опис предметів і явищ умовними засобами - словами, знаками, графіками. Окрему групу засобів навчання становлять технічні носії інформації, до яких належать проекційні та звуковідтворювальні прилади (діапроектори, кінопроектори, графопроектори, магнітофони, відеомагнітофони), тренажери, комп'ютери.

До натуральних об'єктів належать зразки і колекції матеріалів, сировини, інструментів, деталей тощо, а також спеціально оброблені вузли та механізми обладнання, навчально-виробниче, демонстраційне і лабораторне обладнання.

Навчальні моделі, муляжі, макети як засоби зображення і відображення матеріальних об'єктів належать до штучно створених натуральних об'єктів. Моделі поділяються на просторові (різець, муфта, двигун внутрішнього згорання) та площинні. До просторових належать також муляжі і макети, які з високим ступенем точності відтворюють оригінали. До площинних належать навчальні таблиці, які складаються з об'єктно-композиційних зображень (рисунки, плакати, фотографії, картини, портрети) та графічних зображень (креслення, графіки, діаграми, схеми тощо), а також екранні й екранно-звукові засоби.

До екранних і екранно-звукових засобів зображення та відображення матеріальних об'єктів належать: діапозитиви (слайди), діафільми, транспаранти, навчальне кіно, навчальне відео. Навчальне кіно донедавна вважалося найпрогресивнішим дидактичним засобом, на зміну якому прийшов відеозапис, що інтегрує такі відображення інформації, які були притаманні тільки окремим екранно-звуковим: кіно, радіо, телебаченню, діафільмам, діапозитивам.

Використання засобів наочності під час вивчення загальнотехнічних і спеціальних дисциплін має особливості.

• 1. Для підсилення наочності застосовують різні способи кодування засобів наочності кольором, цифрами, буквами, наприклад окремі деталі спеціально фарбують, установлюють лампи-сигналізатори.

• 2. Використовуються просторові моделі, які мають перевагу, оскільки виконані з високою точністю подібності до оригіналу з урахуванням розміру, кольору, форми. Вони бувають як розбірними й нерозбірними, так і статичними й динамічними.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Блочно-модульний підхід до навчання у професійній школі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні та шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу у професійній школі

  • Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) та шляхи його впровадження у практику

  • Організаційно-педагогічні засади ступеневої освіти в Україні

  • Неперервна освіта як світова тенденція

  • Цільова комплексна програма "Вчитель" та шляхи її реалізації в сучасних умовах

  • Розділ 2. Загальні засади професійної освіти

  • Мета, завдання і принципи професійної освіти

  • Педагогічний процес у професійній школі

  • Політехнічні основи професійно-технічної освіти

  • Структура закладів професійної освіти

  • Взаємозв'язок професійно-технічної та загальноосвітньої підготовки в закладах професійно-технічної освіти як педагогічна проблема

  • Формування професійної компетентності й особистості майбутнього фахівця у професійних навчально-виховних закладах

  • Виховний процес у закладах професійної освіти

  • Особливості професійної освіти в різних країнах

  • Розділ 3. Дидактика професійної освіти

  • Реалізація діяльнісного підходу в навчанні

  • Блочно-модульний підхід до навчання у професійній школі
  • Нові інформаційні технології у вивченні загальнотехнічних і спеціальних предметів. Методика використання комп'ютерів на уроках

  • Базовий та варіативний компоненти у змісті професійної освіти

  • Методи теоретичного професійного навчання та рекомендації щодо їх застосування

  • Словесні методи навчання

  • Наочні методи навчання

  • Індуктивні та дедуктивні методи навчання

  • Репродуктивні та проблемно-пошукові методи навчання

  • Методи стимулювання навчальної діяльності

  • Методи контролю і самоконтролю в навчанні

  • Методика підготовки та проведення інтегрованих теоретичних і практичних занять

  • Сучасні тенденції розвитку практичних занять

  • Проблеми формування мотивації учіння і праці у студентів професійних закладів освіти

  • Форми організації навчального процесу у професійному навчальному закладі

  • Семінарське заняття

  • Консультація

  • Організація навчальної діяльності студентів з використанням методів проблемного навчання

  • Організація самостійної роботи студентів

  • Використання гри у навчально-виховному процесі професійних закладів освіти

  • Рольова гра "Прес-конференція"

  • Ділова гра "Цех"

  • Виробниче навчання, його зв'язок з теоретичними заняттями. Навчання в майстернях навчальних закладів і на виробництві

  • Форми організації виробничого навчання

  • Урок виробничого навчання в умовах полігона

  • Дидактичні проблеми організації та змісту практики студентів

  • Особливості дистанційного навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

  • Принципи і типи контролю

  • Форми контролю

  • Організація і методика виконання письмової екзаменаційної (курсової, дипломної, магістерської) роботи: загальна характеристика

  • Послідовність виконання письмових екзаменаційної, курсової, дипломної робіт

  • Робота над текстом екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Підготовка до захисту та захист письмової екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

  • Розділ 4. Особистість викладача в системі професійної освіти

  • Професійна компетентність, професіоналізм

  • Педагогічна техніка (мистецтво, майстерність, уміння)

  • Педагогічне наставництво студентської групи у вищій професійній школі

  • Педагогічна взаємодія викладача із сім'ями учнів і студентів

  • Функції професійної діяльності тьютора в системі дистанційної освіти

  • Професійна мобільність викладача професійної школи

  • Професійна усталеність викладача професійної школи

  • Мотиваційний компонент

  • Особистісний компонент

  • Професійно-педагогічний компонент

  • Розділ 5. Специфіка науково-педагогічного дослідження у професійній школі

  • Застосування логічних законів і правил у педагогіці

  • Критика демонстрації

  • Методи дослідження та їх застосування у педагогічній діяльності

  • Методи теоретичних досліджень

  • Методи математичної і статистичної обробки педагогічних досліджень

  • Організація і проведення педагогічних досліджень

  • Аналіз та інтерпретація одержаних даних