Проблема визначення вибору змісту професійної освіти посідає важливе місце в педагогічній науці в усьому світі. Між визначеними цілями навчання (при будь-якій їх ієрархії) і програмою, між програмою і підручником завжди будуть невідповідності, що дають змогу створювати набір варіативних програм і підручників різної складності. Найбільш дієвими є підстави для здійснення діяльності. Однак і в цьому випадку плавність переходу від програми до навчального матеріалу залежить від рівня опису цієї діяльності. Особливою складністю є відбір навчального матеріалу.
На рівні теоретичного уявлення про зміст освіти базовий компонент - це оптимальний мінімум соціально значущих знань, умінь та навичок, цінностей і норм поведінки, які створюють базу для багатостороннього розвитку особистості. До складу базового компонента входять також універсальні прийоми мислення й діяльності, зокрема прийоми конструювання, проектування, дослідження, аналізу, тобто ті, які необхідні для розв'язання задач в основних сферах діяльності.
Завдання виокремлення базового компонента, відображення його в навчальних планах, програмі, підручниках, нарешті на практиці - одні з найважливіших. Друге за важливістю - вирізнення державного загальноосвітнього мінімуму, тобто рівня засвоєння змісту, який має бути обов'язково досягнутий усіма студентами.
Варіативний компонент - це диференціальна частина змісту освіти, що містить обов'язковий зміст, передбачений програмою, але відрізняється від неї наповненням залежно від профілю навчання.
У процесі розгляду проблеми формування диференціальної частини змісту навчання на рівні навчального предмета ми будемо ґрунтуватися на дидактичних принципах, провідним серед яких є принцип відповідності змісту освіти загальним законам розвитку, який диктує необхідність дотримання такої логіки: а) початкова, відносно слабко розчленована цілісність; б) внутрішня диференціація цілісності і розчленування на елементи; в) нова цілісність на рівні чіткої упорядкованості.
Суттєве значення має створення цілісного уявлення про зміст навчання на перших етапах формування професійного інтересу та наприкінці кожного етапу. Першорядне значення у процесі створення цілісності змісту навчання має орієнтованість заключних етапів на розв'язання практичних і раціоналістичних проблем.
Диференціальна частина змісту навчання на рівні навчального предмета, на нашу думку, це така її частина, яка, включаючи предметний компонент, відрізняється від нього ступенем узагальненості знань і умінь залежно від рівня розвитку професійного інтересу.
На рівні емпіричного уявлення про зміст навчання, формування його принципових розходжень залежно від індивідуальних особливостей особистості, а також від підходу до відбору диференціальної частини змісту предметних знань, які мають за мету підвищити якість інтелектуальних умінь, що є передумовою активної розумової діяльності, навчити вмінню творчої діяльності шляхом розв'язання проблемних задач пізнавального та практичного характеру; формування ціннісного ставлення до творчості, яке приводить до самовиховання й самоосвіти. На сучасному етапі в багатьох вищих навчальних закладах України введено обов'язкові або факультативні курси з культури та організації творчої праці і навчальної роботи студентів, читаються відповідні розділи в курсах "Вступ до спеціальності", вивчаються методичні посібники та практичні рекомендації для студентів (М.І. Дяченко, В. Граф, І.І. Ільясов, Л.А. Кандибович). Ознайомлення зі змістом цих курсів і практикою їх упровадження в систему навчання у ВНЗ свідчить про досить великі можливості впровадження у професійному закладі освіти особливих навчальних дисциплін, спрямованих на формування навичок творчої діяльності і надання спеціальної методичної допомоги в самостійному оволодінні навичками пошуку та знаходження нових способів розв'язання проблем. Складність у такому випадку полягає у віднайденні змісту і послідовності цих простих дій стосовно конкретних випадків. Під час навчального процесу можуть надаватися деякі узагальнені рекомендації щодо розв'язання таких завдань, але вони недостатні для конкретного розв'язання, а отже, їх конкретизація має бути здійснена у процесі самостійного пошуку.
Водночас виявляється необхідність більш чіткого і конкретного визначення мети та змісту відповідних курсів, а також методів і форм навчання. Визначення лише вихідної мети практичного завдання - формування професійного інтересу або навіть більш диференційованих завдань - навчить моделювати власну творчу діяльність, самостійно визначати послідовність її операцій і прийомів, що виявляється недостатнім для однозначного й обґрунтованого визначення змісту навчання творчості й розвитку мотиваційних основ формування професійного інтересу. Зазвичай у курсах принципи відбору змісту навчання не виокремлюються. Знання, що пропонуються студентам у найбільш розгорнутих курсах, становлять дуже різнорідну інформацію з різних розділів психології творчості, пізнавальних процесів, про роль педагогічної творчості у структурі навчально-пізнавальної діяльності студентів. Якщо одні розділи містять власне узагальнені вміння, логічні операції та образні прийоми мислення, що методично не адаптовані для розв'язання конкретних творчих завдань, то інші мають вузькорецептурний характер. Як наслідок, зміст таких курсів є досить розрізненим і слабко систематизованим матеріалом, який складно засвоїти й використовувати. Іншими словами, в уже створених курсах з навчання студентів технології творчості ще немає необхідної цілісності, що, на нашу думку, зумовлено недостатністю під час їх розробки послідовної бази на наукових психолого-педагогічних уявленнях про навчання творчій діяльності. Складність при цьому пояснюється також відсутністю цілісної теоретичної концепції творчої структури навчальної діяльності.
Включення до змісту навчального матеріалу й у процес навчання як об'єкта і засобу засвоєння структурної моделі науки дає змогу розглядати структуру знань студентів у двох площинах: з одного боку, з урахуванням ступеня абстракції (науковість вивчення предмета) у викладенні відомостей про уявлення дійсності, а з іншого - рівня засвоєння цих знань. Отже, різниця у змісті навчального матеріалу виявляється на рівні провідної дидактичної одиниці - системи предметних зв'язків. Вона включає основи певних теорій (або комплекс знань з них) і окремих знань, ще не оформлених у науці в систему. Наприклад, під час вивчення певної конкретної теорії в одному випадку досить обмежитися виявленням у ній тих факторів чи законів, які пояснює ця теорія, в другому - сформулювати основи теорії, назвати галузі її реалізації, у третьому - пояснити явище з позиції теорії, яка розглядається, в четвертому - необхідно визначити принципи застосування цієї теорії. Система наукових знань автоматично не стає дидактичною. Щоб вона стала такою, потрібно до предметного змісту додати спеціальні засоби розуміння і засвоєння. Так, основи наукової теорії, будучи органічною системою наукових знань, можуть бути засвоєні на певному рівні абстракції (науковості), і це залежить від логіки розвитку у змісті навчання основної дидактичної одиниці - узагальнених знань, умінь та образних прийомів мислення. Чим вищий ступінь абстракції у викладанні навчального матеріалу, тим більша його узагальненість і згорнутість (В.П. Безпалько). Наприклад, якщо студент має знання із загальнологічних і предметних компонентів пошуку невідомого під час розв'язання творчих завдань, то стикаючись із необхідністю розв'язання конкретної проблеми, він буде цілеспрямовано виявляти атрибутивні й функціональні властивості явища, що вивчається, склад елементів і структуру зв'язку між ними, тобто основні складники загальнологічної структури. Із предметних компонентів студент у процесі пояснення явища виокремить конкретний зміст властивостей та елементів. Пояснення явищ з використанням високого ступеня узагальнення опису свідчить про аксіоматичний ступінь абстракції. Незважаючи на те, що студенти можуть успішно оволодіти знаннями про творчу діяльність і творчими уміннями лише тоді, коли виконують певні завдання проблемного характеру, узагальнені знання й творча діяльність мають стати універсальними засобами у роботі з навчальним матеріалом будь-якого предмета. Усвідомлення цих вимог студентами є суттєвим для формування в них уявлення про те, що значить засвоїти навчальний матеріал до рівня творчого використання знань. Це дає їм змогу визначити, наприклад, чи всі компоненти навчального матеріалу були засвоєні; чи залишились якісь із них невиявленими; що було незрозумілим; які логічні зв'язки не встановлені для того, щоб виявити, у чому полягає суттєве розходження між змістом навчання на різних етапах формування професійного інтересу; виокремити джерела змісту навчання і фактори, які впливають на його конкретний зміст. Джерела - це об'єкти, зміст яких є підґрунтям для конструювання процесуальної та змістової сторін навчання. Фактори - об'єкти чи обставини, які впливають на обсяг чи характер змісту, що відбирається. Джерело може бути фактором, але фактор, як буде видно, може не бути джерелом. Основним джерелом, яке визначає зміст навчання, ми виокремили творчість. У процесі праці постійно виникають нові, неповторні ситуації, де кожен наступний етап роботи ставить нові завдання, тому творчість об'єктивно зумовлена безпосередніми умовами праці. "У найширшому розумінні творча праця - це пошук раніше невідомих шляхів розв'язання завдань. Запрограмована раніше у всіх деталях трудова діяльність - це рутинний повсякденний процес. У ньому особистість працівника не тільки не розвивається, а і навпаки, затримується у своєму розвитку (А.Г. Здравомислов).
Важливо з перших кроків показати студентам, що розв'язання технічної проблеми може бути досягнуто різними шляхами:
• виявленням в об'єкта нової функції (нове призначення відомого об'єкта);
• виявленням об'єкта в новій галузі;
• у результаті усунення певних елементів та їх функцій з об'єкта (пристрою, способу, процесу);
• додаванням до об'єкта таких елементів, які б забезпечили його нові позитивні якості;
• за допомогою зміни співвідношення елементів об'єкта, що забезпечує нову якість, нову дію;
• внаслідок перестановки частин об'єкта;
• шляхом зміни форми і параметрів об'єкта;
• внаслідок вибору для об'єкта кращого матеріалу;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Базовий та варіативний компоненти у змісті професійної освіти“ на сторінці 1. Приємного читання.
