Семінарське заняття

Теорія і методика професійної освіти

Провідною метою професійної школи сьогодні є подальше підвищення рівня підготовки фахівців на підставі вдосконалювання змісту, ефективної організації навчальних занять. Ця мета перед педагогами професійних навчальних закладів ставить два практичні завдання: передача студентам певного обсягу навчальної інформації й озброєння їх раціональними способами і засобами самостійного пошуку та здобуття знань. У реалізації цих завдань значну роль відіграють семінарські заняття.

У планах професійних навчальних закладів семінарські заняття належать до категорії практичних занять. Є два види семінарських занять: на заняттях першого виду продовжується теоретичне вивчення матеріалу, розпочате на лекції, але в більш детальному вигляді; тоді як на заняттях другого виду основна увага звертається на зв'язок теорії з практикою, на вироблення умінь та навичок. Наприклад, тема "Урок як основна форма організації навчального процесу" на лекції розглядається понятійно, викладаються загальні психолого-дидактичні вимоги до сучасного уроку. На семінарському занятті першого виду цей теоретичний матеріал поглиблюється в ході вивчення конкретних уроків, їхньої структури, на семінарському занятті другого виду може проводитися рецензування складених студентами конспектів уроків, розв'язання дидактичних задач, пов'язаних з уроком тощо. Другий вид семінарських занять необхідний для вивчення шкільної документації, складання планів навчально-виховної роботи, аналізу методичних матеріалів, складених студентами, обговорення результатів виконання позааудиторних практичних завдань. У такий спосіб засвоєння навчального матеріалу студентом здійснюється на трьох рівнях: на лекції - перший рівень (рівень загальнотеоретичного орієнтування); на семінарських заняттях першого виду - другий рівень (рівень теоретичної деталізації, конкретизації); на семінарських заняттях другого виду - найвищий рівень (рівень вироблення практичних умінь та навичок).

Як свідчать спостереження, основні функції семінарських занять такі:

• більш глибоке і детальне вивчення найважливіших та найскладніших тем;

• розширення знань з урахуванням специфіки професійної підготовки майбутніх фахівців;

• залучення студентів до практичної роботи, набуття ними деяких попередніх умінь за своєю майбутньою спеціальністю;

• вдосконалення й закріплення набутих знань, умінь і навичок;

• навчання самостійного опрацювання книг за фахом, читання й осмислення додаткової літератури за темою;

• виховання потреби висловлювати свій погляд, своє розуміння обговорюваної проблеми;

• перевірка знань, умінь і навичок студентів.

Семінарські заняття розрізняються також за характером підготовки й особливостями проведення. Наприклад, семінарське заняття за однією темою можна побудувати як живу бесіду з аудиторією, як диспут за розглянутими проблемами, симпозіум за заздалегідь підготовленими матеріалами чи прослуховування й обговорення рефератів-доповідей тощо. Головне, щоб семінарське заняття за своїм змістом не копіювало одне яке-небудь джерело навчальної інформації (наприклад підручник), а поєднувало декілька джерел.

Якщо семінарське заняття проводиться шляхом бесіди, студенти висловлюються з місць, а реферативний шлях потребує виступу з кафедри. Необхідно домагатися того, щоб студенти не читали конспекти, а виступали за тезами; цитати, окремі думки мають бути представлені на картках. Це допомагає формувати культуру розумової праці. Після виступу чи окремого короткого висловлювання студента можуть бути поставлені запитання. Викладач свої запитання ставить останнім. План кожного семінарського заняття з тієї чи іншої теми створюється викладачем творчо, але загальна структура одна: введення викладача, обговорення поставлених питань, заключне слово викладача й установка до наступного семінарського заняття. Деякі викладачі на семінарських заняттях дуже вдало використовують задачі з навчального матеріалу. Розв'язання задачі може бути початком заняття або стати змістом суперечки і т. ін.

Ефективність навчальної діяльності студентів на семінарському занятті безпосередньо залежить від активності викладача. Його вступне слово ставить мету, мобілізує, організовує й активізує діяльність студентів. Викладач допомагає студентам з'ясувати місце теми і заняття в навчальному процесі. У ході заняття роль педагога полягає у спонуканні студентів до висловлення, виступу; в аналізі виступів та зауважень; до обговорення кожного питання викладач робить мікровведення, після - мікровисновок. Часте втручання викладача в обговорення питання не бажане. Наприкінці семінарського заняття викладач підводить підсумки, де коректує основні недоліки, оцінює роботу студентів, дає поради щодо поліпшення підготовки, відповідає на запитання.

Семінар зазвичай завершується постановкою завдання до наступного заняття. Це не тільки повідомлення теми і перелік питань, джерел. Необхідно довести мету та завдання наступного заняття, шляхи, способи і засоби його підготовки й проведення, надати методичні рекомендації з вивчення літератури та підготовки виступів.

Ефективність семінарського заняття встановлюється відповідно до ступеня розкриття тієї чи іншої проблеми; рівня сформованості вміння студентів міркувати, дискутувати, відстоювати свої погляди, переконувати; теоретичної глибини суджень; умілого й доречного педагогічного керівництва; повної реалізації плану семінарського заняття; наявності ділової атмосфери протягом усього заняття тощо.

За семінарськими заняттями розробляються методичні вказівки для студентів з кожного навчального предмета. Вони містять рекомендації з організації самостійної роботи студентів, тематику занять з перерахуванням типових питань-проблем, список літератури, практичні завдання. Такі посібники видають усім студентам до першого семінарського заняття.

Наступний розділ:

Консультація


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Семінарське заняття“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні та шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу у професійній школі

  • Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) та шляхи його впровадження у практику

  • Організаційно-педагогічні засади ступеневої освіти в Україні

  • Неперервна освіта як світова тенденція

  • Цільова комплексна програма "Вчитель" та шляхи її реалізації в сучасних умовах

  • Розділ 2. Загальні засади професійної освіти

  • Мета, завдання і принципи професійної освіти

  • Педагогічний процес у професійній школі

  • Політехнічні основи професійно-технічної освіти

  • Структура закладів професійної освіти

  • Взаємозв'язок професійно-технічної та загальноосвітньої підготовки в закладах професійно-технічної освіти як педагогічна проблема

  • Формування професійної компетентності й особистості майбутнього фахівця у професійних навчально-виховних закладах

  • Виховний процес у закладах професійної освіти

  • Особливості професійної освіти в різних країнах

  • Розділ 3. Дидактика професійної освіти

  • Реалізація діяльнісного підходу в навчанні

  • Блочно-модульний підхід до навчання у професійній школі

  • Нові інформаційні технології у вивченні загальнотехнічних і спеціальних предметів. Методика використання комп'ютерів на уроках

  • Базовий та варіативний компоненти у змісті професійної освіти

  • Методи теоретичного професійного навчання та рекомендації щодо їх застосування

  • Словесні методи навчання

  • Наочні методи навчання

  • Індуктивні та дедуктивні методи навчання

  • Репродуктивні та проблемно-пошукові методи навчання

  • Методи стимулювання навчальної діяльності

  • Методи контролю і самоконтролю в навчанні

  • Методика підготовки та проведення інтегрованих теоретичних і практичних занять

  • Сучасні тенденції розвитку практичних занять

  • Проблеми формування мотивації учіння і праці у студентів професійних закладів освіти

  • Форми організації навчального процесу у професійному навчальному закладі

  • Семінарське заняття
  • Консультація

  • Організація навчальної діяльності студентів з використанням методів проблемного навчання

  • Організація самостійної роботи студентів

  • Використання гри у навчально-виховному процесі професійних закладів освіти

  • Рольова гра "Прес-конференція"

  • Ділова гра "Цех"

  • Виробниче навчання, його зв'язок з теоретичними заняттями. Навчання в майстернях навчальних закладів і на виробництві

  • Форми організації виробничого навчання

  • Урок виробничого навчання в умовах полігона

  • Дидактичні проблеми організації та змісту практики студентів

  • Особливості дистанційного навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

  • Принципи і типи контролю

  • Форми контролю

  • Організація і методика виконання письмової екзаменаційної (курсової, дипломної, магістерської) роботи: загальна характеристика

  • Послідовність виконання письмових екзаменаційної, курсової, дипломної робіт

  • Робота над текстом екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Підготовка до захисту та захист письмової екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

  • Розділ 4. Особистість викладача в системі професійної освіти

  • Професійна компетентність, професіоналізм

  • Педагогічна техніка (мистецтво, майстерність, уміння)

  • Педагогічне наставництво студентської групи у вищій професійній школі

  • Педагогічна взаємодія викладача із сім'ями учнів і студентів

  • Функції професійної діяльності тьютора в системі дистанційної освіти

  • Професійна мобільність викладача професійної школи

  • Професійна усталеність викладача професійної школи

  • Мотиваційний компонент

  • Особистісний компонент

  • Професійно-педагогічний компонент

  • Розділ 5. Специфіка науково-педагогічного дослідження у професійній школі

  • Застосування логічних законів і правил у педагогіці

  • Критика демонстрації

  • Методи дослідження та їх застосування у педагогічній діяльності

  • Методи теоретичних досліджень

  • Методи математичної і статистичної обробки педагогічних досліджень

  • Організація і проведення педагогічних досліджень

  • Аналіз та інтерпретація одержаних даних