У проекті Закону України "Про виховання дітей та молоді" зазначено, що метою виховання є надання дітям та молоді допомоги в пізнанні і засвоєнні моральних та духовних цінностей, які відповідають стратегічній меті розвитку суспільства, забезпечують гармонію взаємин людини із соціальним і природним середовищем1.
Мета і завдання виховання визначаються на засадах культуро-відповідності, засвоєння національного та загальнолюдського досвіду. Основними завданнями виховання є:
• забезпечення високого рівня освіченості й вихованості свідомого громадянина України, здатного до засвоєння досягнень світової культури з урахуванням загальнонаціональних, регіональних та етнічних особливостей, до участі у забезпеченні соціально-економічного розвитку України;
• утвердження високих ідеалів гуманістичної культури і демократичних взаємовідносин людей, захист прав, гідності й честі своєї Батьківщини;
• створення гуманістичного і демократичного виховного середовища школи, мікрорайону, регіону;
• сприяння становленню особистості в усіх її демократичних, гуманістичних, інтелектуальних та культурних проявах;
• розвиток самосвідомості, навчання проектуванню й реалізації особистісного життєвого вибору;
• організація свідомої, цілеспрямованої самореалізації, формування демократичних та гуманістичних життєвих принципів і пріоритетів;
• виховання патріотизму й національної самосвідомості, любові до свого народу, до України, що виявляється в турботі про благо народу, у сприянні становленню та утвердженню України як незалежної, правової, демократичної, суверенної держави;
• виховання фізично досконалої особистості, формування фізичних здібностей, розвиток потреби у веденні здорового способу життя; створення умов для фізичного розвитку дітей та молоді.
Зміст виховання спрямовується на залучення дітей та молоді до національної культури і духовності, на формування в них національних світоглядних позицій, ідей, поглядів та переконань на підґрунті цінностей вітчизняної і світової культури.
Світовий соціально-історичний досвід дає змогу визначити головну мету виховання як формування гармонійно і всебічно розвиненої особистості, підготовленої до ініціативної соціальної та професійної діяльності в сучасному суспільстві, особистості, здатної сприймати й примножувати його цінності. Цілі виховання визначають його зміст, методи та засоби, оптимальна дія яких має забезпечити очікуваний результат.
Виховання - багатофакторний процес, що, на думку І.Д. Беха, залежить від низки об'єктивних і суб'єктивних чинників. До об'єктивних чинників слід зарахувати соціально-історичні особливості, культурні традиції країни, прийняту в ній систему освіти. До суб'єктивних - особистісні якості педагогів, рівень їхньої педагогічної майстерності, психологічні особливості та ціннісні орієнтації учасників виховного процесу.
Б.М. Ступарик вважає, що в нових суспільно-політичних і соціально-економічних умовах значно зростає роль закладів професійно-технічної освіти в національному вихованні молоді1. Зважаючи на те, що національне виховання - це виховання для потреб нації, її вдосконалення й розвитку, ще в 1935 р. на Першому Українському педагогічному конгресі було визначено його як мету підготовки молоді "до здійснення найвищого ідеалу нації, творчої чинної участі у вселюдській культурі".
Наповнення виховання студентської молоді національним змістом передбачає прийняття української національної ідеї, яка виникає після усвідомлення єдності української нації, спільності культур народів України; включення національно-духовних традицій, культурних досягнень минулих поколінь та їх сучасну інтерпретацію до змісту навчально-виховного процесу вищих закладів освіти; виховання національної культури на підґрунті усвідомлення історичних подій, збереження національних традицій та цінностей, гордості за славне минуле своєї Вітчизни; осмислення внеску національної культури у світову скарбницю історії людства; виховання поваги, толерантності до інших народів задля запобігання проявів націоналізму і шовінізму.
Загальнолюдський характер виховання виявляється в тому, що діти повинні усвідомлювати себе частиною всієї планети, активним складником ноосфери, нести відповідальність за свої вчинки перед усім людством, співвідносити у своєму світосприйнятті загальнолюдське і національне. Відчуття себе громадянином світу, сформованість планетарного мислення, толерантність у ставленні до інших людей, націй, народів, відмова від національного егоїзму - це далеко не повний обсяг питань загальнолюдського виховання.
Поєднання загальнолюдського і національного може бути досягнуто за рахунок формування у процесі виховної роботи цінностей, пов'язаних з усвідомленням кожною людиною себе частиною свого народу і всієї планети:
• єдність національного, загальнонаціонально-патріотичного й загальнолюдського у формуванні почуттів і самосвідомості;
• рівність прав та свобод людини і громадянина незалежно від статі, раси, національності, мови, походження, власності й посади, місця проживання та релігії;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виховний процес у закладах професійної освіти“ на сторінці 1. Приємного читання.
