Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

Теорія і методика професійної освіти

Успішність роботи будь-якої системи багато в чому визначається науково організованим управлінням. Управління охоплює три елементи: чітко визначену мету, оптимально обраний спосіб діяльності (прямий зв'язок), оптимально організований зворотний зв'язок. Відсутність будь-якого елемента унеможливлює управління роботою системи. Діяльність же некерованої системи у кращому разі малоефективна чи взагалі безглузда.

У системі навчання у професійній школі найважливішим видом зворотного зв'язку є перевірка знань студентів. Можливі й інші види, адже навчання - єдність двох видів діяльності: викладання (діяльності педагога) і навчання (діяльності студентів), тому зворотний зв'язок необхідний щодо тієї чи іншої діяльності. Зазвичай знання студентів опосередковано свідчать і про діяльність педагога, а не тільки про діяльність студентів, тому облік знань і є найважливішим видом зворотного зв'язку. Отже, контроль знань студентів є важливим складником процесу навчання.

Контроль - це співвідношення досягнутих результатів із запланованими цілями навчання. Добре поставлена система контролю дає змогу викладачу не тільки правильно оцінити рівень засвоєння студентами досліджуваного матеріалу, а й побачити свої власні здобутки та недоліки.

У вищих і середніх спеціальних навчальних закладах запроваджено такі види контролю знань, умінь і навичок: відбірковий (вступні іспити, олімпіади, конкурси) і навчальний (контрольні роботи, заліки, колоквіуми, іспити, захист курсових і дипломних проектів та робіт, звіти за результатами практики). Навчальний контроль можна поділити на такі типи: попередній, поточний, тематичний, періодичний і підсумковий. Провідним і найчастіше застосовуваним є поточний контроль.

Основною метою контролю знань і умінь є виявлення досягнень та успіхів студентів; визначення шляхів удосконалювання, поглиблення знань, умінь для того, щоб створювалися умови для подальшого включення студентів в активну творчу діяльність. Ця мета, по-перше, пов'язана з визначенням якості засвоєння студентами навчального матеріалу - рівня оволодіння знаннями, уміннями і навичками, що передбачені програмами з конкретних предметів. По-друге, конкретизація основної мети контролю пов'язана з навчанням студентів взаємоконтролю і самоконтролю, формуванням потреби в них. По-третє, ця мета дає можливість виховання у студентів таких якостей особистості, як відповідальність за виконану роботу, ініціативність.

Якщо зазначені цілі реалізовано, то можна говорити про функції які виконує контроль: контрольну, навчальну (освітню), діагностичну, прогностичну, розвивальну, орієнтовну, виховну.

Контрольна функція полягає у виявленні стану знань та умінь студентів, рівня їхнього розумового розвитку, вивченні ступеня засвоєння прийомів пізнавальної діяльності, навичок раціональної навчальної праці. За допомогою контролю визначається вихідний рівень для подальшого оволодіння знаннями, уміннями і навичками, вивчається глибина й обсяг їхнього засвоєння, порівнюється заплановане з наявними результатами, встановлюється ефективність методів, форм і засобів навчання, які використовувалися викладачем.

Навчальна функція контролю полягає в удосконалюванні знань та вмінь, їх систематизації. У процесі перевірки студенти повторюють і закріплюють вивчений матеріал. Вони не тільки відтворюють вивчене раніше, а й застосовують знання та вміння в новій ситуації. Перевірка допомагає студентам виокремити головне в досліджуваному матеріалі, зробити знання й уміння, що перевіряються, більш ясними і точними. Контроль сприяє також узагальненню і систематизації знань.

Сутність діагностичної функції контролю - одержання інформації про помилки, недоліки й прогалини у знаннях і вміннях студентів. Результати діагностичних перевірок допомагають вибрати найбільш інтенсивну методику навчання, а також уточнити напрям подальшого вдосконалення змісту методів і засобів навчання.

Прогностична функція перевірки передбачає одержання випереджальної інформації про навчально-виховний процес. Унаслідок перевірки одержують інформацію для складання прогнозу про хід певного етапу навчального процесу: чи досить сформовані конкретні знання, уміння і навички для засвоєння наступного навчального матеріалу (розділу, теми). Прогноз допомагає зробити правильні висновки для подальшого планування та здійснення навчального процесу.

Розвивальна функція контролю полягає у стимулюванні пізнавальної активності студентів, розвитку їхніх творчих здібностей. Контроль має виняткові можливості в розвитку студентів. У процесі контролю розвиваються мова, пам'ять, увага, уява, воля і мислення. Він дуже впливає на розвиток і вияв здатностей, схильностей, інтересів, потреб.

Сутність орієнтованої функції контролю - одержання інформації про ступінь досягнення мети навчання окремим студентом і групою в цілому: наскільки засвоєний і як глибоко вивчений навчальний матеріал. Контроль орієнтує студентів у їхніх утрудненнях і досягненнях. З'ясовуючи прогалини в знаннях, помилки та недоліки студентів, визначаються напрямки розвитку і застосування сил щодо вдосконалення знань та вмінь. Контроль допомагає студенту краще оцінити свої знання й можливості.

Виховна функція контролю передбачає виховання у студентів відповідального ставлення до навчання, дисципліни, акуратності, чесності. Перевірка спонукає їх більш серйозно і регулярно контролювати себе під час виконання завдань. Вона є умовою виховання твердої волі, наполегливості, звички до регулярної праці.

Виокремлення функції контролю підкреслює його роль і значення у процесі навчання. У навчальному процесі самі функції виявляються в різному ступені і різних поєднаннях, реалізація їх на практиці робить контроль ефективнішим, що впливає і на якість навчального процесу.

Наступний розділ:

Принципи і типи контролю


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні та шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу у професійній школі

  • Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) та шляхи його впровадження у практику

  • Організаційно-педагогічні засади ступеневої освіти в Україні

  • Неперервна освіта як світова тенденція

  • Цільова комплексна програма "Вчитель" та шляхи її реалізації в сучасних умовах

  • Розділ 2. Загальні засади професійної освіти

  • Мета, завдання і принципи професійної освіти

  • Педагогічний процес у професійній школі

  • Політехнічні основи професійно-технічної освіти

  • Структура закладів професійної освіти

  • Взаємозв'язок професійно-технічної та загальноосвітньої підготовки в закладах професійно-технічної освіти як педагогічна проблема

  • Формування професійної компетентності й особистості майбутнього фахівця у професійних навчально-виховних закладах

  • Виховний процес у закладах професійної освіти

  • Особливості професійної освіти в різних країнах

  • Розділ 3. Дидактика професійної освіти

  • Реалізація діяльнісного підходу в навчанні

  • Блочно-модульний підхід до навчання у професійній школі

  • Нові інформаційні технології у вивченні загальнотехнічних і спеціальних предметів. Методика використання комп'ютерів на уроках

  • Базовий та варіативний компоненти у змісті професійної освіти

  • Методи теоретичного професійного навчання та рекомендації щодо їх застосування

  • Словесні методи навчання

  • Наочні методи навчання

  • Індуктивні та дедуктивні методи навчання

  • Репродуктивні та проблемно-пошукові методи навчання

  • Методи стимулювання навчальної діяльності

  • Методи контролю і самоконтролю в навчанні

  • Методика підготовки та проведення інтегрованих теоретичних і практичних занять

  • Сучасні тенденції розвитку практичних занять

  • Проблеми формування мотивації учіння і праці у студентів професійних закладів освіти

  • Форми організації навчального процесу у професійному навчальному закладі

  • Семінарське заняття

  • Консультація

  • Організація навчальної діяльності студентів з використанням методів проблемного навчання

  • Організація самостійної роботи студентів

  • Використання гри у навчально-виховному процесі професійних закладів освіти

  • Рольова гра "Прес-конференція"

  • Ділова гра "Цех"

  • Виробниче навчання, його зв'язок з теоретичними заняттями. Навчання в майстернях навчальних закладів і на виробництві

  • Форми організації виробничого навчання

  • Урок виробничого навчання в умовах полігона

  • Дидактичні проблеми організації та змісту практики студентів

  • Особливості дистанційного навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів
  • Принципи і типи контролю

  • Форми контролю

  • Організація і методика виконання письмової екзаменаційної (курсової, дипломної, магістерської) роботи: загальна характеристика

  • Послідовність виконання письмових екзаменаційної, курсової, дипломної робіт

  • Робота над текстом екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Підготовка до захисту та захист письмової екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

  • Розділ 4. Особистість викладача в системі професійної освіти

  • Професійна компетентність, професіоналізм

  • Педагогічна техніка (мистецтво, майстерність, уміння)

  • Педагогічне наставництво студентської групи у вищій професійній школі

  • Педагогічна взаємодія викладача із сім'ями учнів і студентів

  • Функції професійної діяльності тьютора в системі дистанційної освіти

  • Професійна мобільність викладача професійної школи

  • Професійна усталеність викладача професійної школи

  • Мотиваційний компонент

  • Особистісний компонент

  • Професійно-педагогічний компонент

  • Розділ 5. Специфіка науково-педагогічного дослідження у професійній школі

  • Застосування логічних законів і правил у педагогіці

  • Критика демонстрації

  • Методи дослідження та їх застосування у педагогічній діяльності

  • Методи теоретичних досліджень

  • Методи математичної і статистичної обробки педагогічних досліджень

  • Організація і проведення педагогічних досліджень

  • Аналіз та інтерпретація одержаних даних