Структура закладів професійної освіти

Теорія і методика професійної освіти

Сучасний стан освітнього простору Української держави визначається міцною законодавчою базою. Законодавство про освіту України включає низку законів: "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про професійно-технічну освіту", а також укази Президента України "Про Міністерство освіти і науки України", "Про основні напрями реформування вищої освіти в Україні" та накази Міністерства освіти і науки України "Про затвердження положення про організацію навчального процесу у навчальних закладах". Аналіз нормативно-правової бази дає змогу сформувати чітке уявлення про цілі створення в Україні закладів професійної освіти: вихід на певний рівень інтеграції науки та освіти, радикальну модернізацію змісту освіти; подолання ідеологізації застарілих форм і методів; наближення до соціокультурних реакцій та модернізація наявного; демократизація системи освіти; збільшення самостійності вищих навчальних закладів, мобільності викладачів і студентів; впровадження державно-громадського управління навчальним закладом; організація ранньої профорієнтації випускників загальноосвітніх шкіл; здійснення виховної роботи на багатокультурній основі (формування толерантності, повага до етнічного, культурного розмаїття); підвищення рівня самостійності студентів і учнів (див. додатки 1-3).

Соціально-економічні зміни в Україні, збільшення обсягів інвестицій у розвиток виробництва й соціальну сферу створюють передумови для розширення професійно-технічного навчання і підготовки робітників, що суттєво впливає на стан професійно-технічної освіти. Професійно-технічна освіта є складником системи освіти України. Це комплекс педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями й навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури.

Професійно-технічна освіта здобувається у професійно-технічних навчальних закладах, тобто закладах освіти, в яких забезпечується реалізація потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я. До закладів професійно-технічної освіти належать: професійно-технічне училище, професійне училище соціальної реабілітації, вище професійне училище, професійний ліцей, професійне художнє училище, училище-агрофірма, центр професійної освіти, навчально-виробничий центр, навчально-курсовий комбінат, навчальний центр, державний інститут, державний університет, державна академія, національний інститут, національний університет, національна академія та ін.1

До основних напрямів діяльності професійно-технічного навчального закладу належать організація навчально-виховного процесу, розробка робочих навчальних класів і професій та навчальних програм з навчальних предметів, розробка правил прийому до навчального закладу, матеріальне забезпечення та побутове обслуговування тих, хто навчається, атестація педагогічних працівників, здійснення професійного навчання незайнятого населення, організація виробничого навчання студентів/учнів.

Професійно-технічна освіта побудована за ступневим принципом і визначається у професійно-технічних навчальних закладах відповідними рівнями кваліфікації, складністю професій та освітньо-кваліфікаційним рівнем. Кожний ступінь навчання у професійно-технічному навчальному закладі має теоретичну і практичну завершеність і підтверджується присвоєнням випускникам освітньо-кваліфікаційних рівнів "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст" згідно з набутими професійними знаннями, уміннями і навичками. Освітньо-кваліфікаційний рівень "кваліфікований робітник" присвоюється випускнику професійно-технічного навчального закладу, який успішно пройшов кваліфікаційну атестацію з набутої професії відповідного розряду (категорії). Освітньо-кваліфікаційний рівень "молодший спеціаліст" присвоюється випускнику, який закінчив відповідний курс навчання в акредитованому вищому професійному училищі, центрі професійно-технічної освіти певного рівня акредитації.

Основними посадами педагогічних працівників навчальних закладів І й II рівнів акредитації є викладач, старший викладач, голова предметної комісії, завідувач відділенням, заступник директора, директор.

Забезпеченням якості професійного навчання та вихованням студентів керують органи громадського самоврядування та керівник професійно-технічного навчального закладу. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування професійно-технічного закладу освіти є загальні збори (конференція) колективу, які вирішують у межах своїх повноважень питання навчально-виробничої, навчально-виховної, навчально-методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності навчального закладу, визначення та рекомендації щодо кандидатур на посаду директора професійно-технічного навчального закладу. Рішення загальних зборів (конференції) колективу навчального закладу мають дорадчий характер. У професійно-технічних навчальних закладах можуть утворюватися й інші органи громадського самоврядування.

Керівництво діяльністю державного професійно-технічного навчального закладу здійснює директор, який організовує навчально-виховний процес, забезпечує створення необхідних умов для підготовки та перепідготовки робітників, діє від імені навчального закладу, формує педагогічний колектив, створює необхідні умови для творчості педагогічних працівників, слухачів, забезпечує безпечні нешкідливі умови навчання, праці і виховання. Директор державного професійно-технічного навчального закладу щорічно звітує перед загальними зборами колективу1.

Державний вищий заклад освіти є суб'єктом освітньої діяльності, яка здійснюється з метою задоволення освітніх потреб особи, суспільства і держави.

В Україні діють такі види вищих закладів освіти: університет (класичний університет), академія, інститут, консерваторія (музична академія), коледж, технікум.

Навчальний процес у вищому навчальному закладі має деякі специфічні особливості, зокрема він передбачає спрямованість навчання у вищій школі на науку в її розвитку; спрямованість навчального процесу вищої школи на самостійну роботу студентів; професійну спрямованість всього навчального процесу у вищій школі; єдність та оптимальне співвідношення теоретичної й практичної підготовки студентів1.

Основними посадами педагогічних працівників навчальних закладів III-IV рівнів акредитації е: асистент, викладач, старший викладач, доцент, професор, завідувач кафедри, декан, директор інституту, проректор, ректор.

До основних видів методичної роботи вищих навчальних закладів належать: підготовка конспектів лекцій, методичних матеріалів до семінарських, практичних занять; підготовка та рецензування підручників, навчальних посібників; розробка навчальних питань, навчальних програм; підготовка комп'ютерного програмного забезпечення навчальних дисциплін; складання екзаменаційних білетів; розробка і впровадження посібників; розробка і впровадження нових форм, методів та технологій навчання; впровадження передового досвіду організації навчального процесу, підготовка концертних програм.

Основними видами організаційної роботи вищого навчального закладу є робота науково-педагогічних працівників вищого навчального закладу в науково-методичних комісіях Міністерства освіти і науки; робота в Державній акредитаційній комісії, експертних та фахових радах, в експертних радах ВАК; організація та проведення загальнодержавних наукових конференцій, семінарів; робота з видання наукових і науково-методичних збірників; участь у виховній роботі студентського колективу; участь у профорієнтаційній роботі та довузівській підготовці молоді; участь у проведенні позанавчальних культурно-спортивних заходів.

Навчальний процес у закладах освіти І-IV рівнів акредитації забезпечують педагогічні та науково-педагогічні працівники.

Педагогічні працівники - особи, які за основним місцем роботи в навчальних закладах І-II рівнів акредитації професійно займаються педагогічною діяльністю. Науково-педагогічні працівники - особи, які за основним місцем роботи в навчальних закладах III- IV рівнів акредитації професійно займаються педагогічною діяльністю та поєднують її з науковою. Наукова й педагогічна діяльність науково-педагогічних працівників усіх рівнів акредитації регулюється Заковом України "Про наукову та науково-технічну діяльність".

Структурними підрозділами вищого навчального закладу III- IV рівнів акредитації є кафедри, факультети, інститути, філії, бібліотеки тощо.

Кафедра - базовий структурний підрозділ вищого навчального закладу (його філій, інститутів, факультетів), що проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін; здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом. Кафедра створюється рішенням Вченої ради вищого навчального закладу за умови, що до її складу входить не менше ніж п'ять науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, а не менше ніж три з яких мають науковий ступінь або вчене звання.

Керівництво кафедрою здійснює завідувач кафедри, який обирається на цю посаду за конкурсом Вченою радою вищого навчального закладу строком на п'ять років (для національного вищого навчального закладу - строком на сім років). Із завідувачем кафедри укладається контракт.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура закладів професійної освіти“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні та шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу у професійній школі

  • Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) та шляхи його впровадження у практику

  • Організаційно-педагогічні засади ступеневої освіти в Україні

  • Неперервна освіта як світова тенденція

  • Цільова комплексна програма "Вчитель" та шляхи її реалізації в сучасних умовах

  • Розділ 2. Загальні засади професійної освіти

  • Мета, завдання і принципи професійної освіти

  • Педагогічний процес у професійній школі

  • Політехнічні основи професійно-технічної освіти

  • Структура закладів професійної освіти
  • Взаємозв'язок професійно-технічної та загальноосвітньої підготовки в закладах професійно-технічної освіти як педагогічна проблема

  • Формування професійної компетентності й особистості майбутнього фахівця у професійних навчально-виховних закладах

  • Виховний процес у закладах професійної освіти

  • Особливості професійної освіти в різних країнах

  • Розділ 3. Дидактика професійної освіти

  • Реалізація діяльнісного підходу в навчанні

  • Блочно-модульний підхід до навчання у професійній школі

  • Нові інформаційні технології у вивченні загальнотехнічних і спеціальних предметів. Методика використання комп'ютерів на уроках

  • Базовий та варіативний компоненти у змісті професійної освіти

  • Методи теоретичного професійного навчання та рекомендації щодо їх застосування

  • Словесні методи навчання

  • Наочні методи навчання

  • Індуктивні та дедуктивні методи навчання

  • Репродуктивні та проблемно-пошукові методи навчання

  • Методи стимулювання навчальної діяльності

  • Методи контролю і самоконтролю в навчанні

  • Методика підготовки та проведення інтегрованих теоретичних і практичних занять

  • Сучасні тенденції розвитку практичних занять

  • Проблеми формування мотивації учіння і праці у студентів професійних закладів освіти

  • Форми організації навчального процесу у професійному навчальному закладі

  • Семінарське заняття

  • Консультація

  • Організація навчальної діяльності студентів з використанням методів проблемного навчання

  • Організація самостійної роботи студентів

  • Використання гри у навчально-виховному процесі професійних закладів освіти

  • Рольова гра "Прес-конференція"

  • Ділова гра "Цех"

  • Виробниче навчання, його зв'язок з теоретичними заняттями. Навчання в майстернях навчальних закладів і на виробництві

  • Форми організації виробничого навчання

  • Урок виробничого навчання в умовах полігона

  • Дидактичні проблеми організації та змісту практики студентів

  • Особливості дистанційного навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

  • Принципи і типи контролю

  • Форми контролю

  • Організація і методика виконання письмової екзаменаційної (курсової, дипломної, магістерської) роботи: загальна характеристика

  • Послідовність виконання письмових екзаменаційної, курсової, дипломної робіт

  • Робота над текстом екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Підготовка до захисту та захист письмової екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

  • Розділ 4. Особистість викладача в системі професійної освіти

  • Професійна компетентність, професіоналізм

  • Педагогічна техніка (мистецтво, майстерність, уміння)

  • Педагогічне наставництво студентської групи у вищій професійній школі

  • Педагогічна взаємодія викладача із сім'ями учнів і студентів

  • Функції професійної діяльності тьютора в системі дистанційної освіти

  • Професійна мобільність викладача професійної школи

  • Професійна усталеність викладача професійної школи

  • Мотиваційний компонент

  • Особистісний компонент

  • Професійно-педагогічний компонент

  • Розділ 5. Специфіка науково-педагогічного дослідження у професійній школі

  • Застосування логічних законів і правил у педагогіці

  • Критика демонстрації

  • Методи дослідження та їх застосування у педагогічній діяльності

  • Методи теоретичних досліджень

  • Методи математичної і статистичної обробки педагогічних досліджень

  • Організація і проведення педагогічних досліджень

  • Аналіз та інтерпретація одержаних даних