Дидактика як теорія освіти і навчання
Предмет та основні категорії дидактики
Дидактика як педагогічна теорія освіти і навчання вирішує завдання наукового обґрунтування та вдосконалення освіти й навчання відповідно до потреб суспільства та суспільно-економічних умов. Теорія навчання й освіти розглядається як самостійний розділ педагогіки і як самостійна наука - дидактика. Термін цей походить від грецького, що означає повчати, і - вивчати. Розглядаючи освіту як процес подолання життєвих труднощів та розв'язання різних проблем, з одного боку, і як мистецтво отримання людьми будь-якого віку знань - з іншого, можна окреслити її зміст у професійній школі як забезпечення професійно орієнтованими знаннями, які у свою чергу забезпечують наявність здорового глузду, практичної мудрості, здатності розв'язувати завдання, що приносять реальну користь.
Стрижнем освітнього процесу є навчання - багатокомпонентна діяльність, сутність якої полягає у взаємодії між педагогами й студентами, внаслідок чого останні пристосовуються до суспільної реальності, трудової діяльності, а також отримують можливість орієнтуватися в різноманітних життєвих ситуаціях.
Результатом навчання людини є певна освіта, що розглядається як система засвоєних знань, умінь, навичок, сформованих відносин та процес розвитку, змін і вдосконалень цієї системи впродовж усього життя людини, тобто готовність особистості до постійного оновлення й накопичення знань, їх перетворення та поліпшення.
Процес навчання має складну структуру, відображає спільну діяльність його суб'єктів, і містить такі основні компоненти: мотиваційний, навчально-пізнавальної діяльності й управління цією діяльністю.
Мотиваційний компонент розглядається як процес, у результаті якого визначається діяльність, що має для індивіда певне значення, викликає усталений інтерес до неї і перетворює задані ззовні цілі у внутрішні потреби особистості. Забезпечення мотиваційного компонента процесу навчання відбувається під впливом таких умов: усвідомлення особистістю мети навчання та ролі здобутих знань, норм і цінностей для майбутньої діяльності; самостійного вибору змісту, терміну і темпу навчання; вільного вибору рівня завдань та їх кількості, стимулювання прагнення до виконання ускладнених завдань; поступового залучення тих, хто навчається, до певного кола професійних інтересів з особливою мовою спілкування, критеріями і престижем професійної компетентності.
Наступний компонент процесу навчання - функціональний, або навчально-пізнавальної діяльності студентів/учнів. Його метою є формування готовності особистості до оволодіння системою основ наук, норм і цінностей задля освоєння сучасного світогляду та духовної культури суспільства. Суть навчально-пізнавальної діяльності особистості полягає в оволодінні системою основ наук у вигляді наукових концепцій, теорій, законів, закономірностей, моделей, класифікацій, категорій, процесів, явищ, понять, фактів тощо; системою норм у вигляді цілей, планів, програм, проектів, алгоритмів, інструкцій, стандартів, методів, методик, технологій, підходів, версій, правил; системою цінностей у вигляді ідей, переконань, ціннісних орієнтацій, концепцій, світоглядних програм, установок, оцінок, ставлень, устремлінь, вірувань тощо.
Компонент управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів розглядається як система слідкування, корекції і контролю з метою підтримки та виконання поставлених освітніх цілей і завдань (за В.П. Беспалько).
Залежно від функціонального призначення управління буває розімкнене і замкнене. Розімкнене управління здійснюється шляхом контролю і корекції процесу навчання за його кінцевим результатом. Замкнене управління передбачає постійне стеження за кожним навчальним елементом, за основними характеристиками навчання і корекцію навчальної діяльності в разі відхилень від визначеної мети. Замкнене управління передбачає також прямий зв'язок, тобто повідомлення інформації тим, хто навчається, про необхідні навчальні дії, і зворотний зв'язок, тобто одержання інформації від них про результати навчання. Розімкнене управління характеризується як передача навчальної інформації без оперативного зворотного зв'язку, а замкнене - з оперативним зворотним зв'язком.
Кожний етап навчально-пізнавальної діяльності має свої особливості стосовно системи управління.
На адаптивно-мотиваційному етапі, цілі якого полягають у формуванні адаптивної діяльності і внутрішньої мотивації тих, хто навчається, відбувається безпосереднє управління їх навчально-пізнавальною діяльністю викладачем за допомогою навчальних засобів. Система управління на цьому етапі має свої характерні особливості, а саме: розімкнене управління без оперативного зворотного зв'язку; розсіяний багатоканальний інформаційний процес.
На пізнавально-операційному етапі, цілі якого полягають в осмисленні, оцінюванні і корекції набутих знань, відбувається управління навчально-пізнавальною діяльністю особистості викладачем за допомогою розмаїття засобів контролю, в тому числі комп'ютерних. Система управління на цьому етапі характеризується замкненим управлінням з оперативним зворотним зв'язком і спрямованим одноканальним інформаційним процесом.
На діяльнісно-продуктивному етапі, цілями якого є оволодіння досвідом практичної діяльності, формування, оцінювання та корекція готовності до майбутньої діяльності, відбувається самоуправління особистістю своєї навчально-пізнавальної діяльності під безпосереднім й опосередкованим впливом викладача за допомогою різноманітних форм, методів і засобів контролю. Така система характеризується поєднанням розімкненого управління без оперативного зворотного зв'язку із розсіяним багатоканальним інформаційним процесом та замкненого управління з оперативним зворотним зв'язком і спрямованим одноканальним інформаційним процесом.
На контрольно-коригувальному етапі, до цілей якого належать здійснення контролю за рівнем засвоєння знань, норм і цінностей та корекції навчально-виховного процесу щодо засвоєння набутого досвіду, відбувається управління навчально-пізнавальною діяльністю особистості як викладачем, так і студентом самостійно. Система управління у цьому випадку характеризується як замкненим управлінням з оперативним зворотним зв'язком та розімкненим управлінням без оперативного зворотного зв'язку, так і спрямованим одноканальним й розсіяним багатоканальним інформаційним процесом.
Управлінські можливості процесу навчання можна поділити на три фази стосовно функціональної сфери: 1) управління підготовкою завдань для навчально-пізнавальної діяльності; 2) управління процесом поточного і підсумкового контролю; 3) управління процесом навчально-пізнавальної діяльності або процесом функціонування.
• 1. Управління підготовкою завдань для самостійної роботи з урахуванням рівнів інтелектуальної активності передбачає:
– формування алгоритму підготовки завдань, що створює можливість визначити зміст навчального матеріалу, на який спрямовані завдання, їх складність відповідно до певних типів: репродуктивний, евристичний, творчий;
– озброєння інструктивними матеріалами у вигляді довідкового матеріалу, інструкцій щодо виконання завдань, критеріїв оцінювання якості виконаних завдань, словника використаних термінів, списку літератури;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Дидактика професійної освіти“ на сторінці 1. Приємного читання.
