Методи математичної і статистичної обробки педагогічних досліджень

Теорія і методика професійної освіти

Доцільність використання математичних методів у прикладних аспектах гуманітарних наук забезпечує можливість одержання переконливих результатів. Математичний апарат теорії ймовірностей, по-перше, надає можливість вивчати масові явища, по-друге, відіграє важливу роль у процесі обробки статистичних даних. Вони допомагають оцінити результати експерименту, підвищують надійність висновків, дають підстави для теоретичних узагальнень.

Найчастіше використовують у педагогічних дослідженнях такі загальні математичні і статистичні методи: соціометрію, реєстрацію, ранжирування, шкалювання; середнє арифметичне, дисперсію; факторний, регресивний, кореляційний аналізи.

Термін "соціометрія" пов'язаний з ім'ям Дж. Морено. Таку процедуру також називають соціометричним тестом. Соціометричний тест - це діагностика емоційних зв'язків тобто взаємних симпатій і антипатій членів групи. Призначення соціометричних процедур: а) зміна ступеня згуртованості або роз'єднаності в групі; б) виявлення "соціометричних позицій", тобто співвідносного авторитету членів групи за ознаками симпатії - антипатії; в) вияв внутрішньогрупових підсистем. Надійність соціометричної процедури залежить від правильного вибору критеріїв соціометрії, зумовлених програмою дослідження, та попереднім ознайомленням зі специфікою групи.

Мірою центральної тенденції є медіана, або оцінка, що перебуває на середині сукупності оцінок респондентів, котрі ранжируються (упорядковуються за величиною). Медіана - це точка, що ділить побудову за такою ранжированою сукупністю пополам, унаслідок чого одна половина випадків лежить вище, а друга нижче медіани.

Розглянемо застосування класифікації вимірюваних еталонів (шкал). На практиці шкалам надають "власні" імена за прізвищем винахідника (наприклад, шкали Гутмана, Гілфорда і т. ін). Класифікують шкали за мірою зростання їх здатності задовольняти вимоги до чисел так: проста, частково упорядкована, повністю упорядкована, метрична, ідеальна.

Сутність простої шкали полягає у встановленні відношень рівноваги між явищами, котрі належать до одного класу. Пункти шкали - еталони якісної класифікації ознак.

Частково упорядкована шкала - це встановлення відношення тотожності між явищами у кожному класі і відношення послідовності в поняттях ">" або "<" між декількома (мінімум двома з п класів, де п > 2), але не усіма класами. Ця шкала застосовується як проміжний етап під час розробки повністю упорядкованих шкал.

Повністю упорядкована шкала - встановлення відношення рівності між явищами в кожному класі і відношення послідовності в поняттях ">" або "<" між усіма без винятку класами. Ці шкали використовують під час опитування респондентів.

Метрична шкала рівних інтервалів на відміну від попередньої, встановлює відношення між пунктами не просто в поняттях ">" або "<", а дає змогу фіксувати розмір інтервалу. Головними труднощами під час побудови таких шкал є обґрунтування рівноправності або різниці дистанцій між пунктами.

Ідеальна шкала, або шкала пропорційних оцінок застосовується під час вимірювання деяких фізіологічних і психічних властивостей людини. У цьому випадку виконують усі операції з числами.

Середнє арифметичне обчислюють за формулою:

Ряд із п числових значень хх, х2,... хп визначають як х. Крім того, середнє арифметичне досить чутливе до маленьких або великих значень, що відрізняються від загальних характеристик, які вимірюють. Наприклад, дев'ять учителів мають ставку заробітної плати від 650 до 1150 грн на місяць. Середній дохід становить 854 грн. Якщо до цієї групи вчителів додати людину, яка має дохід 18 000 грн на місяць, то середня групи буде становити вже 2569 грн. Але ніхто з усієї вибірки, крім однієї людини, реально не одержує такої суми. Зрозуміло, що аналогічна різниця буде, якщо додати до цієї групи людину з невисокою зарплатою. У зв'язку з цим крім середньої арифметичної використовують інші характеристики "типових значень" вибірок, такі як мода, медіана тощо.

Критерій Фішера (автором методу є Р. Фішер - кутове перетворення - ф) призначений для зіставлення двох рядів вибіркових значень за частотою ознаки, що зустрічається. Цей критерій застосовують для оцінки розходжень у будь-яких двох вибірках, залежних або незалежних. За допомогою цього критерію можна порівнювати показники однієї й тієї самої вибірки, яка вимірюється в різних умовах.

Емпіричне значення <р знаходять за формулою:

де <р1 - кут, що відповідає більшій відсотковій частці; ф2 - кут, що відповідає меншій відсотковій частці; пі - кількість спостережень у вибірці 1; п2 - кількість спостережень у вибірці 2.

Наприклад" у незалежному математичному тестуванні однієї школи з 22 учнів математичного класу 14 виконали завдання успішно, а з 27 учнів звичайного класу - 10. Питання: чи можна вважати, що різниця в успішності вирішення завдань учнями математичного класу і звичайного є достовірною?

Під час вирішення цього завдання за допомогою критерію Фішера необхідним є переведення показників успішності у відсотки. У відсотках (процентах) це становить:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи математичної і статистичної обробки педагогічних досліджень“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні та шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу у професійній школі

  • Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) та шляхи його впровадження у практику

  • Організаційно-педагогічні засади ступеневої освіти в Україні

  • Неперервна освіта як світова тенденція

  • Цільова комплексна програма "Вчитель" та шляхи її реалізації в сучасних умовах

  • Розділ 2. Загальні засади професійної освіти

  • Мета, завдання і принципи професійної освіти

  • Педагогічний процес у професійній школі

  • Політехнічні основи професійно-технічної освіти

  • Структура закладів професійної освіти

  • Взаємозв'язок професійно-технічної та загальноосвітньої підготовки в закладах професійно-технічної освіти як педагогічна проблема

  • Формування професійної компетентності й особистості майбутнього фахівця у професійних навчально-виховних закладах

  • Виховний процес у закладах професійної освіти

  • Особливості професійної освіти в різних країнах

  • Розділ 3. Дидактика професійної освіти

  • Реалізація діяльнісного підходу в навчанні

  • Блочно-модульний підхід до навчання у професійній школі

  • Нові інформаційні технології у вивченні загальнотехнічних і спеціальних предметів. Методика використання комп'ютерів на уроках

  • Базовий та варіативний компоненти у змісті професійної освіти

  • Методи теоретичного професійного навчання та рекомендації щодо їх застосування

  • Словесні методи навчання

  • Наочні методи навчання

  • Індуктивні та дедуктивні методи навчання

  • Репродуктивні та проблемно-пошукові методи навчання

  • Методи стимулювання навчальної діяльності

  • Методи контролю і самоконтролю в навчанні

  • Методика підготовки та проведення інтегрованих теоретичних і практичних занять

  • Сучасні тенденції розвитку практичних занять

  • Проблеми формування мотивації учіння і праці у студентів професійних закладів освіти

  • Форми організації навчального процесу у професійному навчальному закладі

  • Семінарське заняття

  • Консультація

  • Організація навчальної діяльності студентів з використанням методів проблемного навчання

  • Організація самостійної роботи студентів

  • Використання гри у навчально-виховному процесі професійних закладів освіти

  • Рольова гра "Прес-конференція"

  • Ділова гра "Цех"

  • Виробниче навчання, його зв'язок з теоретичними заняттями. Навчання в майстернях навчальних закладів і на виробництві

  • Форми організації виробничого навчання

  • Урок виробничого навчання в умовах полігона

  • Дидактичні проблеми організації та змісту практики студентів

  • Особливості дистанційного навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

  • Принципи і типи контролю

  • Форми контролю

  • Організація і методика виконання письмової екзаменаційної (курсової, дипломної, магістерської) роботи: загальна характеристика

  • Послідовність виконання письмових екзаменаційної, курсової, дипломної робіт

  • Робота над текстом екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Підготовка до захисту та захист письмової екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

  • Розділ 4. Особистість викладача в системі професійної освіти

  • Професійна компетентність, професіоналізм

  • Педагогічна техніка (мистецтво, майстерність, уміння)

  • Педагогічне наставництво студентської групи у вищій професійній школі

  • Педагогічна взаємодія викладача із сім'ями учнів і студентів

  • Функції професійної діяльності тьютора в системі дистанційної освіти

  • Професійна мобільність викладача професійної школи

  • Професійна усталеність викладача професійної школи

  • Мотиваційний компонент

  • Особистісний компонент

  • Професійно-педагогічний компонент

  • Розділ 5. Специфіка науково-педагогічного дослідження у професійній школі

  • Застосування логічних законів і правил у педагогіці

  • Критика демонстрації

  • Методи дослідження та їх застосування у педагогічній діяльності

  • Методи теоретичних досліджень

  • Методи математичної і статистичної обробки педагогічних досліджень
  • Організація і проведення педагогічних досліджень

  • Аналіз та інтерпретація одержаних даних