Проблеми формування мотивації учіння і праці у студентів професійних закладів освіти

Теорія і методика професійної освіти

Г.І. Щукіна виокремлює такі основні тенденції розвитку пізнавальних процесів:

• 1) від інтересу, пов'язаного із зовнішніми стимулами, до інтересу, пов'язаного з внутрішнім середовищем самого студента;

• 2) від інтересу нерозчленованого до більш диференційованого;

• 3) від випадкового інтересу до більш стійкого;

• 4) від поверхового інтересу до інтересу з глибокою теоретичною основою.

Учена зазначає, що першою сходинкою формування пізнавального інтересу є цікавість, яка повинна перейти в допитливість. Унаслідок того, що допитливість не дає глибини пізнання внаслідок загальності, необхідна ще одна сходика - сам пізнавальний процес.

Стрижневою властивістю інтересу є його здатність впливати на такі характеристики особистості, як світогляд, переконання, ставлення до навчання, спрямованість розвитку особистості, самоактуалізацію та ін.

Складність процесу виховання пізнавального інтересу привернула увагу С.А. Радька, який розглядав інтерес до знань як "складне психічне утворення, у якому виражена єдність процесів відображення індивідом зовнішнього світу й емоційного ставлення до нього".

Пізнавальний інтерес можна розглядати як засіб навчання, як мотив навчальної діяльності, як стійку якість особистості. Пізнавальний інтерес має особливу властивість - його об'єктом є не тільки зміст досліджуваного предмета, а і сам процес оволодіння знаннями. Отже, будучи важливою психічною властивістю людини, пізнавальний інтерес спрямовує всі психічні процеси на визначений напрям, активізує всю діяльність особистості. Він має провідне значення не тільки для успішності навчання, а й істотно впливає на формування цілісної особистості.

Пізнавальні інтереси і потреби тісно взаємопов'язані. Деякі вчені визначають інтерес через потребу. Сутність інтересу як форми прояву пізнавальної потреби була сформульована О.В. Петровським. На його думку, задоволення інтересу не сприяє його зменшенню, а навпаки, викликає інші інтереси, що відповідають вищому рівню пізнавальної діяльності.

Л.І. Божович вважає, що пізнавальний інтерес - потреба у знанні, яка орієнтує в дійсності. Такої самої думки дотримувалися В.М. Мясищев, В.Т. Лежньов, Л.Я. Гордон, які вважали, що інтерес виникає на базі потреби, і встановили, що чим вищий ступінь усвідомлення потреб, тим більше вони наближаються до інтересів. Достатньо усвідомлена потреба може бути інтересом. Однак інтереси, реалізуючись через відповідну їм діяльність людини, можуть призвести до виникнення нових потреб.

У пізнавальній діяльності інтерес виникає з пізнавальної потреби, але сам він може перетворитися на потребу іншого роду, вищу, усвідомлену, яка стимулює поглиблення й розширення знань. Інтерес є основним мотивом навчання і пізнання (С.Л. Рубінштейн, О.М. Леонтьєв, Л.І. Божович, О.В. Петровський, Г.І. Щукіна та ін.).

Ученими чітко окреслені три компоненти природи пізнавальної потреби: соціальний, психофізіологічний, психологічний. Питанням природи потреби людини в знаннях займається B.C. Ільїн, який вважає, що психологічна природа потреб містить такі складники: інтелектуальний, в якому виражається характер вибірковості потреби стосовно різних знань і способів розумової діяльності; емоційний - потребу в задоволенні, радості від розумової діяльності; вольовий. A.M. Лук зазначав, що інтерес пов'язаний із вродженими і набутими потребами та прагненнями, які потрібно вміло використовувати для його виховання.

Є також інші погляди на взаємозв'язок потреб та інтересів. В.Г. Іванов наполягає на розмежуванні цих двох понять, тому що, будь-яка потреба стає джерелом інтересу лише опосередковано; С.Л. Рубінштейн переконаний, що, формуючись на основі потреб, інтерес, у психологічному розумінні слова, не обмежується предметами, безпосередньо пов'язаними з потребами. А.Г. Здравомислов вважає, що потреба - ширше поняття, ніж інтерес. На думку Г.І. Щукіної і Н.Г. Морозової, елементарні пізнавальні потреби призводять до виникнення інтересу, що сприяє формуванню потреб вищого рівня.

Проблему впливу потрібнісно-мотиваційної сфери на ефективність навчальної діяльності студентів вищого навчального закладу досліджував Ю.М. Орлов. Однією з виокремлених ним потреб є потреба в пізнанні. Серед потреб, що задовольняються в навчанні, пізнавальна потреба має істотне значення. Насичення потреби в пізнанні відбувається в пошуковій пізнавальній активності, спрямованій на виявлення невідомого, його засвоєння і застосування.

Одним із засобів розвитку пізнавальної активності, на думку Л.М. Яворовської, є групові форми навчання. У зв'язку зі зниженням інтересу до навчання виникає необхідність вивчати проблему пізнавальної активності. Традиційне навчання, що пропонує знання в готовому вигляді, призводить до зниження пізнавальної активності, тому що у студента зникає необхідність ці знання здобувати. Потрібен перехід на колективні форми навчання, що підвищують активність у пізнанні.

Отже, формування і цілеспрямований розвиток інформаційної та пізнавальної потреб у процесі професійної діяльності вчителя сприяє вихованню у студентів емоційно-позитивного ставлення до навчання.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дає змогу зробити деякі узагальнення.

Емоції - психічне відображення мозком людини потреби організму, а також її задоволення в конкретний момент. Вони є показником особистісного ставлення до предмета, явищ, ситуацій.

Почуття - вища форма розвитку емоцій, яка виникла при взаємодії розуму людини з емоціями. Почуття, формуючись у діяльності та розвиваючись у ній, стають збудниками дій, мотивами вчинків. їх виховання має здійснюватися опосередковано.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Проблеми формування мотивації учіння і праці у студентів професійних закладів освіти“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні та шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу у професійній школі

  • Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) та шляхи його впровадження у практику

  • Організаційно-педагогічні засади ступеневої освіти в Україні

  • Неперервна освіта як світова тенденція

  • Цільова комплексна програма "Вчитель" та шляхи її реалізації в сучасних умовах

  • Розділ 2. Загальні засади професійної освіти

  • Мета, завдання і принципи професійної освіти

  • Педагогічний процес у професійній школі

  • Політехнічні основи професійно-технічної освіти

  • Структура закладів професійної освіти

  • Взаємозв'язок професійно-технічної та загальноосвітньої підготовки в закладах професійно-технічної освіти як педагогічна проблема

  • Формування професійної компетентності й особистості майбутнього фахівця у професійних навчально-виховних закладах

  • Виховний процес у закладах професійної освіти

  • Особливості професійної освіти в різних країнах

  • Розділ 3. Дидактика професійної освіти

  • Реалізація діяльнісного підходу в навчанні

  • Блочно-модульний підхід до навчання у професійній школі

  • Нові інформаційні технології у вивченні загальнотехнічних і спеціальних предметів. Методика використання комп'ютерів на уроках

  • Базовий та варіативний компоненти у змісті професійної освіти

  • Методи теоретичного професійного навчання та рекомендації щодо їх застосування

  • Словесні методи навчання

  • Наочні методи навчання

  • Індуктивні та дедуктивні методи навчання

  • Репродуктивні та проблемно-пошукові методи навчання

  • Методи стимулювання навчальної діяльності

  • Методи контролю і самоконтролю в навчанні

  • Методика підготовки та проведення інтегрованих теоретичних і практичних занять

  • Сучасні тенденції розвитку практичних занять

  • Проблеми формування мотивації учіння і праці у студентів професійних закладів освіти
  • Форми організації навчального процесу у професійному навчальному закладі

  • Семінарське заняття

  • Консультація

  • Організація навчальної діяльності студентів з використанням методів проблемного навчання

  • Організація самостійної роботи студентів

  • Використання гри у навчально-виховному процесі професійних закладів освіти

  • Рольова гра "Прес-конференція"

  • Ділова гра "Цех"

  • Виробниче навчання, його зв'язок з теоретичними заняттями. Навчання в майстернях навчальних закладів і на виробництві

  • Форми організації виробничого навчання

  • Урок виробничого навчання в умовах полігона

  • Дидактичні проблеми організації та змісту практики студентів

  • Особливості дистанційного навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

  • Принципи і типи контролю

  • Форми контролю

  • Організація і методика виконання письмової екзаменаційної (курсової, дипломної, магістерської) роботи: загальна характеристика

  • Послідовність виконання письмових екзаменаційної, курсової, дипломної робіт

  • Робота над текстом екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Підготовка до захисту та захист письмової екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

  • Розділ 4. Особистість викладача в системі професійної освіти

  • Професійна компетентність, професіоналізм

  • Педагогічна техніка (мистецтво, майстерність, уміння)

  • Педагогічне наставництво студентської групи у вищій професійній школі

  • Педагогічна взаємодія викладача із сім'ями учнів і студентів

  • Функції професійної діяльності тьютора в системі дистанційної освіти

  • Професійна мобільність викладача професійної школи

  • Професійна усталеність викладача професійної школи

  • Мотиваційний компонент

  • Особистісний компонент

  • Професійно-педагогічний компонент

  • Розділ 5. Специфіка науково-педагогічного дослідження у професійній школі

  • Застосування логічних законів і правил у педагогіці

  • Критика демонстрації

  • Методи дослідження та їх застосування у педагогічній діяльності

  • Методи теоретичних досліджень

  • Методи математичної і статистичної обробки педагогічних досліджень

  • Організація і проведення педагогічних досліджень

  • Аналіз та інтерпретація одержаних даних