Розділ VIII. Підготовка дітей до навчання грамоти

Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі

• 3) сформованість рухової сфери – тонких рухів, предметних дій, тобто різних видів праксиса руки, рухливості, переключення, стійкості тощо;

• 4) формування у дітей абстрактних способів діяльності, що можливе при поступовому переводі їх дій із конкретними предметами до дій із абстракціями;

• 5) сформованість загальної поведінки – регуляції, саморегуляції, контроль за діями, наміри, мотиви поведінки.

Підготовка дітей до оволодіння грамотою та сам процес навчання читання та друкування – складна інтелектуальна діяльність, яка потребує високого рівня організації навчальної діяльності.

У сучасній методиці прийнятий звуковий аналітико- синтетичний метод навчання грамоти. Сама назва говорить про те, що в основі навчання лежить аналіз і синтез звукової сторони мови та мовлення. Дитина зможе навчитися читати та писати лише тоді, коли оволодіє вмінням переводити графічні знаки у звуки і навпаки, тобто навчиться здійснюватися звуко-буквений аналіз слів.

Фонематична система сучасної української літературної мови налічує 38 фонем, які позначаються 32 буквами. Кожна з фонем є абстрактним мовним поняттям, яке існує в нашій свідомості як узагальнення цілої низки звуків, що позначаються однією і тією ж буквою. Фонема – найменша звукова одиниця мови, за допомогою якої розрізняють значущі одиниці мови (морфеми і слова).

Вимова фонеми під час читання повинна відбуватися з урахуванням позиції наступної за нею голосної фонеми (ма, мо, мі, му). Підчас навчання грамоти це виявляється в тому, що діти повинні: 1) розрізняти чітко всі голосні та приголосні фонеми; 2) знаходити голосні фонеми в словах; 3) орієнтуватися на голосну букву і визначати твердість та м'якість попередньої приголосної фонеми; 4) засвоювати приголосні фонеми у поєднанні з усіма голосними.

Аналіз механізмів читання та письма приводить до висновку, що діти повинні придбати широке орієнтування у звуковій стороні мовлення, тобто мати досить розвинену фонетико-фонематичну систему, до якої відносять: звуковимову, фонематичне сприймання, фонематичні уявлення, звуковий аналіз, звуковий синтез.

Фонематичне сприймання – це специфічна мовна дія, спрямована на переробку сприйнятої мовленнєвої інформації (у її фізичних характеристиках) у систему мовних знаків і смислів. Тобто, це процес впізнавання та розрізнення звуків мовлення (фонем).

На фонематичне сприймання спираються фонематичні уявлення. Фонематичні уявлення – внутрішні константні фонемні образи звуків. Тобто, це здатність сприймати кожний мовленнєвий звук у різних варіантах його звучання, що дає змогу правильно використовувати звуки для розрізнення слів. Саме формування у внутрішньому плані фонемних (не звукових) образів слів забезпечує константність слухового сприймання. В результаті слово, що вимовляється різними людьми, з різною інтонацією, в різних фонетичних умовах (на початку, в середині чи в кінці речення), завжди сприймається константно (однаково). Фонематичні уявлення відіграють важливу роль як у процесі сприймання мовлення, так і у процесі породження дитиною власних висловлювань.

У складному комплексі психічних процесів, на які спирається навчання грамоти аналітико-синтетичним методом, вирішальна роль належить здатності дитини здійснювати аналіз звукового складу слова (К. Д. Ушинський, Д. Б. Бльконін, Л. Ф. Спірова, Г. О. Каше та інші).

О. Р. Лурія зазначав, що усвідомлення дитиною звукової будови мови передбачає переключення уваги від семантики слова до його звукового складу, тобто вміння диференціювати звуки на слух і у вимові, виділяти у багатоманітності звуків мовлення окремі звучання та перетворювати звукові варіанти у чіткі фонемні, характерні для цієї мови. Крім того, фонематичний аналіз включає в себе здатність встановлювати точне місце кожної фонеми в слові, зберігати послідовність цих фонем та визначати їх кількість у складі слова. Головне у фонематичному аналізі – встановлення відношень між фонемами, які утворюють слово.

Важливе значення для повноцінного оволодіння навичками писемного мовлення має розвиток фонематичного синтезу. Під фонематичним синтезом розуміють уміння з'єднувати окремі звуки в ціле слово з подальшим його впізнаванням.

Для засвоєння процесу злиття окремих звуків у слово дитина повинна володіти достатнім рівнем розвитку фонематичного сприймання, слухової уваги, пам'яті та самоконтролю. Це необхідно для того, щоб правильно сприйняти, запам'ятати та відтворити ряд заданих фонем саме у тій послідовності, в якій дитина їх почула.

Фонематичний аналіз і синтез є основними функціями для оволодіння процесами читання та письма. Вони взаємодіють і взаємообумовлюють один одного. Повний фонематичний аналіз сприяє успішному злиттю фонем у склади. В свою чергу фонематичний синтез дає основу для чіткого аналізу фонем слова. Найвищим результатом систематичного навчання має бути переведення цих фонематичних процесів у внутрішній розумовий план виконання без опори на слухові та кінестетичні відчуття (О. Р. Лурія, П. Я. Гальперін).

У сучасній корекційній методиці використовують і нетрадиційні методи навчання грамоти. У роботі з дітьми із ЗПР, ЗНМ, РВД, які не можуть засвоїти звуковий аналіз із огляду на певні причини, застосовують систему методичних прийомів В. Зайцева (Н. Компанець). Методика ґрунтується на використанні його авторських кубиків, на яких систематизовано розміщено всі можливі в українській мові склади. Особливістю є те, що навчання відбувається не через звуки, а через склади, тобто уникає подвійного переходу склад – звук – склад (адже маленька дитина починає говорити складами). Головний принцип – усі кубики показують одномоментно. Це дає змогу навчитися читати через цілісну систему.

Один із головних прийомів у методиці Зайцева – письмо. Спочатку – списування, потім – письмо вказівкою за табличками, згодом – письмо під диктування. Наступними після письма є творчі завдання: придумування маленьких історій (речень) про слова (назви предметів, дій, явищ).

Для дітей, які з труднощами опановують аналітико-синтетичним способом читання, рекомендують впроваджувати глобальний та напівглобальний методи навчання писемного мовлення (Д. Доман, О. Р. Лурія, В. В. Тарасун).

Основні завдання глобального методу читання зводяться до забезпечення розповідного, вільного мовлення, природного звучання тону, без типового розтягування та монотонного нанизування слів. Діти вчаться читати так, ніби вони розмовляють із батьками чи товаришами, намагаючись не зупинятися. Основна особливість цієї методики полягає в тому, що одиницею читання визначається не буква чи звук, а слово, або навіть ціле речення. Діти вчаться читати фрази і слова до того, як ознайомляться з окремими буквами, а сам процес навчання охоплює кілька етапів: читання окремих слів, словосполучень, простих речень, поширених речень, оповідань. Одночасно у дітей систематично та цілеспрямовано формується вміння здійснювати фонематичний аналіз і синтез тих слів, які вони добре навчаться читати цілісно.

Напівглобальний спосіб читання корисний для тих дітей, які перед початком навчання мали достатній рівень розвитку фонематичного аналізу та знали деякі букви. У роботі з ними цей спосіб можна застосовувати переважно у випадках читання слів зі складною звуко-буквеною структурою.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ VIII. Підготовка дітей до навчання грамоти“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Теоретико-методологічні основи спеціальної методики розвитку мовлення

  • Наукові основи спеціальної методики розвитку мовлення та її зв'язок з іншими науками

  • Роль мови у психічному розвитку дитини

  • Розділ II. Система роботи з формування і розвитку мови дітей із ПМР

  • Завдання спеціального навчання мови та мовлення дітей із ПМР

  • Методичні принципи навчання мови та мовлення

  • Основні засоби навчання мови та мовлення

  • Методи та прийоми розвитку мовлення дітей із ПМР

  • Розділ III. Спеціальна методика розвитку словника

  • Особливості розвитку словника дітей дошкільного віку

  • Завдання, принципи та зміст словникової роботи

  • Напрямки логопедичної роботи з розвитку словника

  • Методи та прийоми словникової роботи

  • Розділ IV. Спеціальна методика формування граматичної будови мови

  • Завдання, шляхи та етапи формування граматичної будови мови

  • Спеціальна методика формування способів словотворення

  • Спеціальна методика формування морфологічної сторони мовлення

  • Спеціальна методика формування синтаксичної сторони мовлення

  • Розділ V. Спеціальна методика виховання звукової культури мовлення

  • Психолінгвістичні та онтогенетичні аспекти становлення інтонаційної сторони мовлення

  • Спеціальна методика навчання звуковимови

  • Спеціальна методика формування інтонаційної сторони мовлення

  • Розділ VI. Спеціальна методика розвитку зв'язного мовлення

  • Особливості розвитку зв'язного мовлення у дошкільному дитинстві

  • Спеціальна методика формування діалогічного мовлення

  • Завдання та зміст навчання монологічного мовлення

  • Прийоми навчання розповідання

  • Спеціальна методика навчання описам

  • Спеціальна методика навчання переказу художніх творів

  • Спеціальна методика навчання розповіді за картиною

  • Спеціальна методика навчання складання розповідей за серіями сюжетних картинок

  • Спеціальна методика навчання творчого розповідання

  • Розділ VII. Спеціальна методика роботи з художньою літературою

  • Спеціальна методика художнього читання та розповідання дітям

  • Спеціальна методика заучування віршів

  • Прийоми художнього читання та розповідання

  • Розділ VIII. Підготовка дітей до навчання грамоти
  • Завдання та зміст підготовки до навчання грамоти

  • Спеціальна методика ознайомлення з поняттям „слово”

  • Спеціальна методика ознайомлення зі словесним складом речення

  • Спеціальна методика формування складового складу слова

  • Спеціальна методика формування звукового аналізу слова

  • Підготовка до навчання письма