Спеціальна методика заучування віршів

Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі

Обидва завдання вирішуються одночасно. Якщо спочатку працювати над запам'ятовуванням тексту, а потім над виразністю, дитину доведеться переучувати, тому що вона здобуде звичку читати невиразно. З іншого боку, текст тримає дитину в полоні. Тому на перший план виходить завдання запам'ятовування вірша, потім – його виразне читання.

Методичні вимоги до заучування віршів (Є. І. Тихєєва, Є. А. Фльоріна):

• 1) не рекомендується заучувати вірші хором, тому що спотворюється та зникає смисл вірша; з'являються порушення мовлення, закріплюється неправильна вимова; пасивні діти під час хорового читання залишаються пасивними. Хорове повторення тексту заважає виразності, призводить до монотонності, спотворення закінчень слів, викликає у дітей швидке стомлювання від шуму;

• 2) оскільки для запам'ятовування рекомендуються короткі вірші (об'єм пам'яті дітей є невеликим), вірш заучується цілком (не за рядками та стовпчиками), саме це забезпечує осмисленість читання та правильне тренування пам'яті;

• 3) не слід вимагати повного запам'ятовування вірша на одному занятті. Психологи відмічають, що для цього дітям із нормальним психофізичним розвитком необхідно від 8 до 10 повторів, які слід розподілити протягом певного відрізку часу;

• 4) у процесі заучування віршів слід враховувати індивідуальні особливості дітей, їх схильності та смаки, відсутність у окремих дітей інтересу до поезії. Мовчазним дітям пропонують ритмічні вірші, усмішки, пісеньки. Сором'язливим – приємно почути своє ім'я в усмішці, поставити себе на місце дійової особи. Уваги вимагають діти зі слабкою сприйнятливістю до ритму та рими вірша;

• 5) необхідно створити „атмосферу поезії” у дитячому садку, коли поетичне слово звучить на прогулянці, у повсякденному спілкуванні, на природі. Важливо читати дітям вірші, заучувати їх не від випадку до випадку, не лише до свят, а систематично протягом року, розвивати необхідність слухати та запам'ятовувати.

Заучування віршів на різних вікових етапах має свої особливості.

У молодшому дошкільному віці для заучування використовують коротенькі усмішки. В них описуються добре знайомі іграшки, тварини, діти. За обсягом це вірші з чотирьох рядків, вони зрозумілі за змістом, прості за композицією, ритм веселий, із яскраво вираженою римою. Часто є момент ігрової дії. Ці особливості віршів полегшують процес їх заучування.

У середньому дошкільному віці продовжується робота з виховання інтересу до поезії, бажання запам'ятати та виразно читати вірші, користуючись природними інтонаціями. Рекомендуються більш складні за змістом і формою вірші, збільшується їх обсяг.

Чим старші діти, тим більше потрібно спиратись на розуміння та усвідомлене засвоєння прийомів запам'ятовування та виразного читання. Під час читання вірша у середній групі у процесі короткого аналізу звертати увагу дітей на художні образи, елементи порівняння, метафори, епітети. Необхідно намагатись донести до дитини розуміння смислу. Коли вона розуміє, про що читає вірш, тоді звісно і правильно ставить логічні наголоси.

У старшому дошкільному віці вдосконалюються вміння усвідомлено, чітко, зрозуміло та виразно читати напам'ять вірші, проявляючи ініціативу та самостійність. У дітей виробляють уміння більш зосереджено, уважно слухати твори, вмотивовано висловлювати своє ставлення до змісту, персонажів. Розвивають здатність помічати зв'язок між змістом твору та його зображально-виражальними засобами. Дітей навчають відрізняти віршовану мову від прозової, відчувати різноманітність тексту, розуміти відмінність між оповіданням і казкою.

Безпосередня робота над заучуванням віршів із дітьми із ПМР передбачає підготовчий та основний етапи навчання.

Підготовчий етап:

• 1) розвиток слухової уваги та слухової пам'яті, логічного запам'ятовування;

• 2) розвиток інтонаційної сторони мовлення та почуття ритму.

Основний етап: безпосередньо заучування віршів.

Прийоми для підготовчої роботи:

• 1) Дітям показують портрет письменника, пропонують пригадати та назвати його твори, якщо вони з ними вже знайомі (по пам'яті, з опорою на наочність). Такий вступ дає дитині можливість сприйняти новий твір не окремо, а як такий, що стоїть поруч з іншими створеними письменником. Окрім того, діти краще запам'ятовують письменника, їх уявлення про його творчість стає більш повним.

• 2) Дітям розповідають про дійсні події, факти, які знайшли відображення у цьому художньому творі. Тоді авторський текст набуває для дитини значимості та вагомості.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна методика заучування віршів“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Теоретико-методологічні основи спеціальної методики розвитку мовлення

  • Наукові основи спеціальної методики розвитку мовлення та її зв'язок з іншими науками

  • Роль мови у психічному розвитку дитини

  • Розділ II. Система роботи з формування і розвитку мови дітей із ПМР

  • Завдання спеціального навчання мови та мовлення дітей із ПМР

  • Методичні принципи навчання мови та мовлення

  • Основні засоби навчання мови та мовлення

  • Методи та прийоми розвитку мовлення дітей із ПМР

  • Розділ III. Спеціальна методика розвитку словника

  • Особливості розвитку словника дітей дошкільного віку

  • Завдання, принципи та зміст словникової роботи

  • Напрямки логопедичної роботи з розвитку словника

  • Методи та прийоми словникової роботи

  • Розділ IV. Спеціальна методика формування граматичної будови мови

  • Завдання, шляхи та етапи формування граматичної будови мови

  • Спеціальна методика формування способів словотворення

  • Спеціальна методика формування морфологічної сторони мовлення

  • Спеціальна методика формування синтаксичної сторони мовлення

  • Розділ V. Спеціальна методика виховання звукової культури мовлення

  • Психолінгвістичні та онтогенетичні аспекти становлення інтонаційної сторони мовлення

  • Спеціальна методика навчання звуковимови

  • Спеціальна методика формування інтонаційної сторони мовлення

  • Розділ VI. Спеціальна методика розвитку зв'язного мовлення

  • Особливості розвитку зв'язного мовлення у дошкільному дитинстві

  • Спеціальна методика формування діалогічного мовлення

  • Завдання та зміст навчання монологічного мовлення

  • Прийоми навчання розповідання

  • Спеціальна методика навчання описам

  • Спеціальна методика навчання переказу художніх творів

  • Спеціальна методика навчання розповіді за картиною

  • Спеціальна методика навчання складання розповідей за серіями сюжетних картинок

  • Спеціальна методика навчання творчого розповідання

  • Розділ VII. Спеціальна методика роботи з художньою літературою

  • Спеціальна методика художнього читання та розповідання дітям

  • Спеціальна методика заучування віршів
  • Прийоми художнього читання та розповідання

  • Розділ VIII. Підготовка дітей до навчання грамоти

  • Завдання та зміст підготовки до навчання грамоти

  • Спеціальна методика ознайомлення з поняттям „слово”

  • Спеціальна методика ознайомлення зі словесним складом речення

  • Спеціальна методика формування складового складу слова

  • Спеціальна методика формування звукового аналізу слова

  • Підготовка до навчання письма