Спеціальна методика навчання розповіді за картиною

Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі

Спочатку дітям пропонують самостійно роздивитися, що зображено на картині (1-2 хвилини). Далі логопед, виходячи з рівня мовленнєвого розвитку дітей середнього віку (ЗНМ II рівня), або сам називає зображені предмети та дії, або звертається до дітей із запитаннями. їх спочатку ставлять до основного об'єкта картини, так щоб діти його уважно роздивилися, описали, вказали на його дії, а потім до інших об'єктів, їх якостей, деталей, розкриваючи в послідовності зв'язки між ними. Крім питань, використовують пояснення, ігрові прийоми: поставити подумки себе на місце героя, надати імена персонажам, гра „Хто більше побачить?” (назвати зображені на картині предмети вказаного кольору і призначення), „Хто краще запам'ятав?” (згадати, які дії виконують різні персонажі картини), „Хто найуважніший?” (використовуючи картину, закінчити речення, початі логопедом необхідним за смислом словом) тощо. Послідовність питань забезпечить цілісне сприймання картини, а ігрові прийоми підтримують інтерес до неї.

З дітьми старшого дошкільного віку (ЗНМ III рівня, ФФНМ) використовують ускладнений вид розглядання – бесіда за картиною. Він відрізняється від попереднього більшою цілеспрямованістю, систематичністю питань, як репродуктивних, так і пошукових, послідовністю розглядання з обов'язковою участю усіх дітей. Крім питань використовують узагальнення логопеда, підказку потрібного слова, доповнення (прийом сполученого мовлення: логопед починає фразу, а дитина продовжує) і повторення дітьми окремих слів і речень.

Найскладнішими для дітей із ПМР є запитання, пов'язані з оцінкою емоційного стану, з описом настрою, особистісних якостей персонажів, що пов'язано як з невмінням оцінювати цей стан за зображенням, так і з недостатністю в словниковому запасі слів і словосполучень для його визначення. Пояснюючим та стимулюючим моментом у цьому випадку може бути повторення рухів, міміки, пози героїв картини, пропозиція увійти в їхній стан, а потім розповісти про це.

Під час розглядання картини (особливо у середній групі) доцільно, але обмежено, використовувати різний літературний матеріал: віршики, забавки, загадки, що створюють ігрові моменти, активізують мислення, увагу дітей, допомагають краще зрозуміти зміст зображеного на картині.

Важливим прийомом роботи є придумування назви до картини. Після того, як діти уважно розглянули картину, проаналізували разом із логопедом її зміст за запитаннями, їм пропонують придумати назву до картини і відповідно до неї скласти розповідь. Зі старшими дітьми можливо розпочинати бесіду за змістом картини з аналізу її первинної чи пошуку більш вдалої, більш точної назви. Дітям пропонують відповісти на пошукові запитання, на кшталт „Як ви гадаєте, чому саме так назвали картину?”, „Як можна було б назвати її інакше?”. Такий прийом дає змогу осягнути, оцінити картину в цілому, щоб перейти до детального її розгляду.

Мета основного етапу – навчити дітей складати розповідь. Основні методичні прийоми: зразок розповіді логопеда, навідні запитання, упереджуючий план розповіді, складання розповіді за фрагментами картини, колективне складання розповіді дітьми. Як допоміжні використовують прийоми сумісних дій, придумування дітьми назви до картини, використання життєвих вражень дітей, пов'язаних із зображеними на картині подіями.

На завершення бесіди за змістом картини діти прослуховують зразок розповіді логопеда за усією картиною або за окремими її епізодами чи персонажами. Він повинен бути коротким, із чіткою композицією, без зайвих описів. Використовують короткі чіткі речення зі знайомим дітям словником. За мірою оволодіння дітьми мовленнєвими уміннями роль зразка змінюється. На початковому етапі навчання зв'язного розповідання зразок надають для його відтворення, а у подальшому – для розвитку власної творчості. Але і тут наслідування залишається у деякому ступені – діти запозичують схему побудови тексту, засоби зв'язку, мовні особливості.

Перехід від опису картини у формі окремих висловлювань за запитаннями до складання зв'язної, послідовної, логічно завершеної розповіді становить великі труднощі для дітей із ПМР (В. П. Глухов). А отже, спочатку діти вправляються у складанні короткої, а потім більш розгорнутої розповіді за спрямовуючими запитаннями, а далі за детальним планом логопеда.

У залежності від стану мовлення дітей їх розповіді можуть бути простими та складними. Складність розповіді визначається самостійністю дитини у побудові відповідей на питання дорослого, варіативністю побудови відповідей, розгорнутістю розповіді (наскільки повно відображено зміст картини).

Самостійність у побудові відповідей на питання логопеда залежить від мовленнєвих можливостей дитини і від вимог логопеда до побудови її висловлювань. Діти можуть відповідати на питання коротко – одним словом, словосполученням, але відповіді мають бути самостійними, оскільки слова-відповіді не містилися у послідовних питаннях логопеда, відображуючих зміст картини. Така система відповідей характерна для початкового навчання розповідання.

Далі паралельно з короткими діти навчаються будувати і розгорнуті самостійні відповіді. Дитина тоді досягає максимальної самостійності, коли їй доступні різні варіанти відповідей на одне питання.

Розгорнутість розповіді залежить також від етапу навчання. На початку навчання діти називають лише основні персонажі, предмети, зображені на картині крупним планом. За мірою засвоєння лексичного матеріалу, крім предметів діти вказують на їх ознаки, дії або стани. Вони поступово навчаються розглядати картину і бачити все більшу кількість предметів, ознак тощо, і розповідь стає все ширшою.

Під час роботи над картинами велика увага приділяється розвитку у дітей із ПМР навичок планування розповіді. На початковому етапі проводиться колективне, сумісне з логопедом, складання плану майбутньої розповіді. Дітям задають допоміжні питання: „Про що ми будемо говорити спочатку?”, „Що потрібно сказати далі?”, „Чим ми закінчимо розповідь?” із вказівкою на відповідні фрагменти картини. Потім логопед на основі висловлювань дітей складає єдиний план. У подальшому складанні плану діти беруть участь почергово під керівництвом логопеда. При цьому враховуються їхні індивідуальні мовленнєві можливості. Для полегшення запам'ятовування словесного плану можна використовувати символічні або предметно-картинні позначення для кожного пункту плану.

Особливої уваги заслуговує навчання придумувати творчі розповіді за картиною. У своїх розповідях діти повинні відтворити сюжет картини, взаємозв'язки і взаємовідносини дійових осіб, вийти за межі картини. Для таких занять потрібно підбирати картини, які мають чітко виражену сюжетну ситуацію. Увага дітей повинна бути спрямована на виконання творчого завдання, на оволодіння поняттям „придумати розповідь”. Логопед проводить бесіду за змістом картини, ставить проблемні запитання, які стимулюють уяву дітей, наприклад, „Як ви гадаєте, що було до того, як...?”. Після бесіди логопед ставить перед дітьми завдання „Придумайте, що трапилося... (у лісі, на річці тощо)”, пропонує невеликий план, проводить розбір плану, що добре активізує дитячу ініціативу. Дітей навчають логічно, послідовно розкривати зміст картини, домислювати початок події, кінець. Можливе складання колективної розповіді, коли логопед або діти узагальнюють запропоновані дитячі розповіді-передбачення в одне розповідання. Завдання розповісти про те, що намальовано, веде до опису сюжету, завдання придумати початок і кінець до сюжету зобов'язує дитину придумати щось нове.

Внесення елементів творчості у розповідь за картиною є одним із підготовчих етапів навчання творчого розповідання на словесній основі.

На закінчення роботи над картиною проводиться аналіз і оцінка дитячих розповідей.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна методика навчання розповіді за картиною“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Теоретико-методологічні основи спеціальної методики розвитку мовлення

  • Наукові основи спеціальної методики розвитку мовлення та її зв'язок з іншими науками

  • Роль мови у психічному розвитку дитини

  • Розділ II. Система роботи з формування і розвитку мови дітей із ПМР

  • Завдання спеціального навчання мови та мовлення дітей із ПМР

  • Методичні принципи навчання мови та мовлення

  • Основні засоби навчання мови та мовлення

  • Методи та прийоми розвитку мовлення дітей із ПМР

  • Розділ III. Спеціальна методика розвитку словника

  • Особливості розвитку словника дітей дошкільного віку

  • Завдання, принципи та зміст словникової роботи

  • Напрямки логопедичної роботи з розвитку словника

  • Методи та прийоми словникової роботи

  • Розділ IV. Спеціальна методика формування граматичної будови мови

  • Завдання, шляхи та етапи формування граматичної будови мови

  • Спеціальна методика формування способів словотворення

  • Спеціальна методика формування морфологічної сторони мовлення

  • Спеціальна методика формування синтаксичної сторони мовлення

  • Розділ V. Спеціальна методика виховання звукової культури мовлення

  • Психолінгвістичні та онтогенетичні аспекти становлення інтонаційної сторони мовлення

  • Спеціальна методика навчання звуковимови

  • Спеціальна методика формування інтонаційної сторони мовлення

  • Розділ VI. Спеціальна методика розвитку зв'язного мовлення

  • Особливості розвитку зв'язного мовлення у дошкільному дитинстві

  • Спеціальна методика формування діалогічного мовлення

  • Завдання та зміст навчання монологічного мовлення

  • Прийоми навчання розповідання

  • Спеціальна методика навчання описам

  • Спеціальна методика навчання переказу художніх творів

  • Спеціальна методика навчання розповіді за картиною
  • Спеціальна методика навчання складання розповідей за серіями сюжетних картинок

  • Спеціальна методика навчання творчого розповідання

  • Розділ VII. Спеціальна методика роботи з художньою літературою

  • Спеціальна методика художнього читання та розповідання дітям

  • Спеціальна методика заучування віршів

  • Прийоми художнього читання та розповідання

  • Розділ VIII. Підготовка дітей до навчання грамоти

  • Завдання та зміст підготовки до навчання грамоти

  • Спеціальна методика ознайомлення з поняттям „слово”

  • Спеціальна методика ознайомлення зі словесним складом речення

  • Спеціальна методика формування складового складу слова

  • Спеціальна методика формування звукового аналізу слова

  • Підготовка до навчання письма