• картина має бути високохудожньою, мати виховну цінність, формувати позитивне ставлення до довкілля.
Під час роботи над картинами дітей із ПМР поступово навчають декільком видам розповідей (В. П. Глухов, А. М. Куріцина):
• 1. Дітей середнього віку (II рівень ЗНМ) навчають простій розповіді за картинами, де зображені декілька предметів без будь-якої взаємодії між ними. Ці розповіді пов'язані з вивченням лексичних тем, з першими навичками описових розповідей. Наприклад, картини із серії „Свійські тварини” С. Вєрітєннікова – „Корова з телям”, „Кобила з лошам” тощо.
• 2. Складання розповіді за картиною – натюрмортом. Об'єктом зображення є неживі предмети. Зібрані художником, вони цікаві своєю формою, кольором, фактурою. Від дітей вимагається скласти описову розповідь, маючи перед очима не окремий предмет, як це було раніше, а групу предметів, що вимагає узагальнення знань і умінь, відповідного рівня розвитку зв'язного мовлення. Наприклад, картини І. Машкова „Горобинка”, „Натюрморт з кавуном”, К. Петрова-Водкіна „Склянка та яблунева гілка” тощо.
• 3. Складання розповіді за пейзажною картиною. Діти вже описували природу в різні пори року, складали розповіді про сезон у цілому, І це відповідним чином вже мало підготувати їх до сприймання пейзажу у живописі. Велике значення має розвиток образного мовлення дітей, що йде через емоційний бік сприймання картини. Діти навчаються підбирати порівняння, епітети, синоніми, образні вислови, більш точні слова. Сприймання картини супроводжується віршами поетів, музикою. Використовують картини відомих художників, наприклад, І. Левітан „Золота осінь”,
А. Саврасов „Граки прилетіли”, І. Шишкін „Сосновий ліс”, картини „Зима”, „Весна” з картинного матеріалу В. А. Єзі- кєєвої тощо.
• 4. Опис портрету. Його використовують у навчанні розповіді дітей із ФФНМ та ЗНМ III рівня. Діти вже мають знання з тем „Людина”, „Сім'я”, „Професії”, „Одяг”, що дає можливість працювати із цим видом розповіді. Діти повинні навчитися визначати риси характеру людини, її заняття, підбирати слова до опису частин обличчя (яке лице, волосся, очі, ніс, чоло), одягу. Основне – допомогти дитині знаходити характерні особливості зображеного, вчити сприймати внутрішній світ людини через вираз обличчя. Наприклад, картини В. Серова „Дівчинка з персиками”, В. Васнецова „Альонушка”.
• 5. Складання розповіді за сюжетними багатофігурними картинами із зображенням декількох груп діючих осіб, або декількох сценок у межах загального, знайомого дітям сюжету, близького до їх життєвого досвіду. Багатофігурні, багатопланові картини дають можливість складання коротких завершених розповідей первинно за окремими фрагментами. Це полегшує дітям завдання подальшого складання зв'язного розповідання за картиною в цілому. Прикладом можуть слугувати картини „Ігри на дитячому майданчику”, „Сім'я” (із серії картин для дитячих садків Київського ТПО „Художник”), „Зимові розваги”, „Літом у парку” (із серії „Пори року” під редакцією А. М. Єрохової, О. І. Соловйової), картини з серії В. В. Гербової, Г. О. Каше, Н. Батуриної („Ми граємо”).
На останньому етапі навчання можливе використання для складання розповідей жанрового живопису, доступного розумінню дітей, здатного схвилювати дитину, викликати бажання обговорити побачене. Ці розповіді передбачають більш високу ступінь мовленнєвого розвитку, яка включає в себе навички описової розповіді, портретного живопису та пейзажу. А. М. Куріцина пропонує використовувати картини відомих митців: Ф. П. Решетнікова, В. М. Васнецова, I.I. Шишкіна та інших.
• 6. Складання розповідей – описів за сюжетними картинами, де на перший план виступає зображення місця дії, обстановки, предметів, подій, які визначають тематику картини. Для складання розповіді дітям необхідно встановити зв'язок між предметами зображеної обстановки та персонажами картини, зрозуміти дії персонажів, відтворити на основі наочного змісту сюжетну ситуацію. Прикладом можуть слугувати картини „Льодохід”, „Міст через річку”, „Пожежа” (з тематичних серій О. І. Соловйової, В. А. Єзікєєвої).
• 7. Складання розповіді за окремою сюжетною картиною з домислюванням і відтворенням подій, попередніх зображуваному на картині та наступних. Такі сюжети передбачають визначення та розуміння причинно-наслідкових, часових зв'язків, де кульмінаційний момент, який зображений на картині, є наслідком того, що вже відбулося і одночасно причиною того, що буде далі. Складання таких розповідей готує дітей до подальшого самостійного творчого зв'язного розповідання.
Складанню розповідей за сюжетними картинами передує робота з навчання дітей складання речень за окремими сюжетними картинками із зображенням простих дій.
Під час навчання дітей із ПМР складання розповідей за картинами виділяють два етапи: підготовчий і основний. У залежності від віку та мовленнєвого рівня розвитку дітей вони можуть поділятися на два заняття або бути частинами одного заняття.
Мета підготовчого етапу полягає в тому, щоб підготувати дітей до сприймання та правильного розуміння основного змісту картини (попередні спостереження; бесіди, де подаються відомості про художника – автора картини, активізують знання дітей про пори року, життя тварин, людські взаємини; читання художніх творів; відгадування загадок про персонажів картини тощо), уточнити, активізувати і удосконалити словниковий запас, навчити дітей розуміти послідовність подій, які відбуваються на картині, встановлювати зв'язок між предметами та явищами.
У підготовці до заняття логопед повинен визначити мовний матеріал, з яким буде працювати, – предметну та дієслівну лексику, мовленнєві вирази, граматичні форми різних частин мови.
Основним методом роботи з картиною на цьому етапі є розглядання її у супроводі бесіди. Розглядання картин, за думкою Є. І. Тихєєвої, має потрійну мету: вправи у спостереженні, розвиток мислення, уяви, логічного судження, розвиток мовлення дитини.
Враховуючи мотиваційний аспект сприймання картини, педагог не повинен під час розгляду картини демонструвати її, стоячи поряд із картиною обличчям до дітей. Потрібно враховувати, що сприймання дорослого є більш сильним подразником – саме він є у центрі сприймання, як посередник між дитиною і картиною. Мотиви до сприймання людини в дошкільному віці більші, ніж сприймання картини, що знаходиться поряд із нею. Однак, знаходячись серед дітей, педагог може брати участь у сприйманні картини, використовуючи вказівний жест, тактильні рухи, спрямований погляд тощо. Дорослий може знаходитися навіть поза дітьми, дозволяючи їм зосередитися на картині. З метою концентрації уваги на певних об'єктах, явищах можна використати рух курсору по картині (світлового, комп'ютерної миші).
Під час сприймання картини треба пам'ятати, що сприймання цілого первинно по відношенню до сприймання частин. Необхідно насамперед забезпечити структурність і цілісність сприймання: інформаційної сторони картини, наочно представленої ситуації, головного та другорядного, суттєвого та фонового.
Основним методичним прийомом у навчанні розглядання картини є запитання. У завдання розглядання входить визначення місця і часу зображеної події, виділення та характеристика діючих осіб і найбільш суттєвих предметів оточуючої обстановки. Діти повинні розібратися у взаємовідносинах персонажів, уяснити просторові, атрибутивні та інші співвідношення предметів. Логопед має заздалегідь підготувати запитання про загальний зміст, характер картини, а також ті, що стосуються опису, характерних дій головних персонажів картини, та запитання, спрямовані на аналіз емоційного стану, експресивних засобів, естетичну оцінку зображеного. Більшу частину становлять репродуктивні констатуючого характеру запитання.
Але також використовують і проблемні запитання, що спонукають до пошуку відповіді на самій картині, до аналітичних дій, які знаходять вихід у самостійному судженні дитини. Навіть із дітьми II рівня ЗНМ бесіда за картиною буде більш результативнішою, якщо запитання спонукатимуть малюків до пошуково-аналітичної діяльності, а не простої констатації.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна методика навчання розповіді за картиною“ на сторінці 2. Приємного читання.
