• формування уміння самостійно передавати мовленням різні емоційні стани.
На третьому етапі відбувається формування основних видів інтонації, оскільки важливою ознакою речення як комунікативної одиниці є інтонаційна оформленість, яка залежить від мети висловлювання. Цей етап передбачає вирішення таких завдань:
• формування розповідної інтонації;
• формування питальної інтонації;
• формування окличної інформації;
• проведення роботи з диференціації різних видів інтонації.
Спочатку у дітей формують уявлення про інтонаційну виразність у імпресивному мовленні. Основною метою цього виду роботи є знайомство дітей із різними видами інтонації і засобами їх позначення, а також навчання їх розрізненню різноманітних інтонаційних структур у імпресивному мовленні.
Напрямками роботи є:
• знайомство з розповідною інтонацією, засобами її вираження та способами позначення (звукові засоби – говоримо спокійно, не змінюючи голосу, його висоти, супроводжуємо рухом руки у горизонтальному напрямку і графічно позначаємо рівною стрілочкою →);
• знайомство з питальною інтонацією, засобами її вираження та способами позначення (змінюючи голос можна про щось запитати, в кінці питального речення голос підвищується. Це підвищення супроводжується відповідним рухом руки і позначається графічно стрілочкою під кутом 30° у напрямку до гори. Знайомство зі знаком ?);
• знайомство з окличною інтонацією, засобами її вираження і способами позначення (під час вимови такого речення голос або різко підвищується, або спочатку підвищується, а потім дещо понижується. Зміна голосу супроводжується відповідним рухом руки і позначається графічно спочатку стрілочкою підвищення під кутом і продовжується рівною горизонтальною стрілкою. Знайомство зі знаком |);
• диференціація інтонаційної структури речень у імпресивному мовленні. Відбувається уточнення, які види інтонацій є і якими граматичними знаками позначається спокійне проговорювання, питання, оклик; даються завдання на розрізнення інтонацій речень у тексті.
Формування інтонаційної виразності в експресивному мовленні передбачає формування різних інтонаційних структур із їх подальшою диференціацією в експресивному мовленні.
Ця робота проводиться за чотирма напрямками:
• формування інтонаційної виразності розповідної інтонації, за допомогою якої передається повідомлення та оформлення якої обумовлено зміною висоти наголошеного складу. Велика увага приділяється виділенню наголошеного складу та роботі над ритмікою слова. Дітям пропонується промовляти разом із логопедом, повторювати за ним, вимовляти самостійно різний мовленнєвий матеріал. На початковому етапі діти супроводжують вимову відповідним рухом руки;
• формування інтонаційної виразності питальної інтонації, за допомогою якої, змінюючи голос, можна про щось запитувати. Дітям пояснюють, що під час відтворення питальної інтонації голос різко підвищується на слові, яке має фразовий чи логічний наголос. При повторенні питання голос ще більше підвищується, і діапазон його збільшується. Діти вимовляють разом із логопедом, за ним, самостійно запропонований мовленнєвий матеріал, на початку супроводжуючи відповідним рухом руки;
• формування інтонаційної виразності окличної інтонації, за допомогою якої передають почуття (радість, невдоволеність тощо). Під час окличної інтонації голос значно підвищується на логічно головному слові речення, а потім дещо знижується. Починається робота з розгляду сюжетних картинок, які можна співвіднести з вигуками: Ой! Ах! Ура! Озвучується кожна картинка та проводиться бесіда за змістом кожної картинки. Далі картинки озвучуються разом із логопедом, за ним і самостійно. Робота над реченням з окличною інтонацією також спочатку проводиться у відображеному, а потім у самостійному мовленні, супроводжуючи зміну голосу відповідним рухом руки та позначаючи графічно;
• диференціація інтонаційних структур речень у експресивному мовленні проводиться на матеріалі окремих речень (відтворити запропоновану на схемі інтонацію речення до картинки: ), діалогів, рахівничок, ігор-інсценівок, казок, які розігруються за ролями (наприклад, „Рукавичка”, „Три ведмеді”). Дітей навчають наслідувати голоси, інтонації героїв.
На четвертому етапі відбувається формування інтонації завершеного та незавершеного речення, оскільки завершеність чи незавершеність висловлювання є однією з головних формальних ознак речення.
Напрямками роботи на цьому етапі є:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна методика формування інтонаційної сторони мовлення“ на сторінці 4. Приємного читання.
