Розділ IV. Спеціальна методика формування граматичної будови мови

Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі

Дитина засвоює граматичну систему рідної мови уже до 3-х років у всіх її найбільш типових виявленнях. Засвоєння дитиною граматичної будови мови відбувається у вигляді засвоєння граматичних категорій, які характеризуються наявністю значень. Час і послідовність засвоєння окремих категорій залежать від характеру їх значень. У дітей викликає труднощі засвоєння тих форм, конкретне значення яких не пов'язане логікою дитячої думки, тобто те, що не зрозуміле за значенням.

Спочатку дитина засвоює число іменників (1 р. 10 міс.), а також різницю між емоційно-зменшеними та не зменшеними іменниками: стіл – столик.

Рано діти засвоюють наказову форму, так як вона виражає різні бажання, які мають для дитини велике значення. Складніше засвоюються відношення, які пов'язані з предметами та простором (відмінки), із часом (час), і з учасниками мовлення (особа дієслова). Пізно (2 р. 10 міс.) засвоюється умовний спосіб дієслова (я хотіла б), так як він виражає щось передбачуване, а не реально існуюче. Виключно складним і подовженим виявляється засвоєння категорій роду. Рід засвоюється не шляхом механічного запам'ятовування, а пов'язується з морфологічною структурою іменників. О. М. Гвоздєвим розкрита певна закономірність. У засвоєнні граматичної будови спостерігається така послідовність: спочатку засвоюється все найбільш типове, всі продуктивні форми в області словотворення та словозміни. Одиничні, окремі слова засвоюються вже у шкільному віці.

У формуванні граматичної будови мови О. М. Гвоздев виділяє основні періоди:

• перший період – період речень, побудованих із аморфних слів-коренів, що вживаються в одному незмінному вигляді в усіх випадках їх використання (лепетні слова). Цей період чітко поділяється на дві стадії:

  – а) час однослівного речення (1 р. З міс. – 1 р. 8 міс.);

  – б) час речень із декількох слів-коренів (1 р. 8 міс. – 1 р. 10 міс.);

• другий період – період засвоєння граматичної структури речення, пов'язаний із формуванням граматичних категорій і їх зовнішнього вираження. Він має такі стадії:

  – 1) час формування перших форм (1 р. 10 міс. – 2 р. 1 міс.);

  – 2) час використання флексійної системи мови для вираження синтаксичних зв'язків слів (2 р. 1 міс. – 2 р. З міс.);

  – 3) час засвоєння службових слів для вираження синтаксичних відношень (2 р. З міс. – 3 р.);

• третій період – період засвоєння морфологічної системи рідної мови (3 р. – 7 р.). У цей періоду у більшому ступені засвоюються всі одиничні форми. Спочатку засвоюється система закінчень, пізніше – система чергувань в основах.

Засвоєння морфологічної системи рідної мови відбувається на основі розвитку у дітей орієнтування у звуковій формі слова. Особливо чітко це виражено у старших дошкільників. Під час засвоєння граматичної будови мови дошкільник проходить шлях від орієнтування на звукову сторону морфем до орієнтування на окремі фонематичні ознаки.

Культура фонематичного слуху займає в цьому процесі одне з провідних місць.

Основою засвоєння граматичної будови є формування граматичних узагальнень.

Формування мовних узагальнень у процесі розвитку мовлення починається рано, і саме вони складають ядро психологічного механізму засвоєння мови, а не просте наслідування дорослих.

Засвоєння граматики пов'язане з когнітивним розвитком дитини, оскільки формування мовних узагальнень у мовленні передбачає роботу мислення. Процеси аналізу, синтезу, абстракції і узагальнення приводять до засвоєння лексичних і граматичних значень.

Шукаючи відповіді на питання про внутрішні структури, які управляють побудовою граматично оформлених структур, Т. Ушакова досліджувала продукти дитячої словотворчості. Оригінальні дитячі слова – неологізми (пургін- ки, саморубка, сидоло, умність тощо), на її думку, слугують свого роду „віконцями”, крізь які просвічує внутрішній механізм, що керує дитячим мовленням.

Більшість неологізмів, від найпростішого – додавання до слова найпростішого афікса, включає синтезуючий механізм. Існує єдиний принцип формування синтезованих слів. Утворення неологізмів відбувається не за випадковими, а за узагальненими типізованими зразками. Неологізми утворюють групи, відображуючи узагальнені словесні значення, сформовані в когнітивній сфері дитини. Частина з них слугує для вираження граматичних відношень, інша – логічних категорій.

Основною одиницею мови як знаряддя мислення та спілкування є речення, оскільки в ньому завжди щось висловлюється.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільникі» автора Марченко І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ IV. Спеціальна методика формування граматичної будови мови“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Теоретико-методологічні основи спеціальної методики розвитку мовлення

  • Наукові основи спеціальної методики розвитку мовлення та її зв'язок з іншими науками

  • Роль мови у психічному розвитку дитини

  • Розділ II. Система роботи з формування і розвитку мови дітей із ПМР

  • Завдання спеціального навчання мови та мовлення дітей із ПМР

  • Методичні принципи навчання мови та мовлення

  • Основні засоби навчання мови та мовлення

  • Методи та прийоми розвитку мовлення дітей із ПМР

  • Розділ III. Спеціальна методика розвитку словника

  • Особливості розвитку словника дітей дошкільного віку

  • Завдання, принципи та зміст словникової роботи

  • Напрямки логопедичної роботи з розвитку словника

  • Методи та прийоми словникової роботи

  • Розділ IV. Спеціальна методика формування граматичної будови мови
  • Завдання, шляхи та етапи формування граматичної будови мови

  • Спеціальна методика формування способів словотворення

  • Спеціальна методика формування морфологічної сторони мовлення

  • Спеціальна методика формування синтаксичної сторони мовлення

  • Розділ V. Спеціальна методика виховання звукової культури мовлення

  • Психолінгвістичні та онтогенетичні аспекти становлення інтонаційної сторони мовлення

  • Спеціальна методика навчання звуковимови

  • Спеціальна методика формування інтонаційної сторони мовлення

  • Розділ VI. Спеціальна методика розвитку зв'язного мовлення

  • Особливості розвитку зв'язного мовлення у дошкільному дитинстві

  • Спеціальна методика формування діалогічного мовлення

  • Завдання та зміст навчання монологічного мовлення

  • Прийоми навчання розповідання

  • Спеціальна методика навчання описам

  • Спеціальна методика навчання переказу художніх творів

  • Спеціальна методика навчання розповіді за картиною

  • Спеціальна методика навчання складання розповідей за серіями сюжетних картинок

  • Спеціальна методика навчання творчого розповідання

  • Розділ VII. Спеціальна методика роботи з художньою літературою

  • Спеціальна методика художнього читання та розповідання дітям

  • Спеціальна методика заучування віршів

  • Прийоми художнього читання та розповідання

  • Розділ VIII. Підготовка дітей до навчання грамоти

  • Завдання та зміст підготовки до навчання грамоти

  • Спеціальна методика ознайомлення з поняттям „слово”

  • Спеціальна методика ознайомлення зі словесним складом речення

  • Спеціальна методика формування складового складу слова

  • Спеціальна методика формування звукового аналізу слова

  • Підготовка до навчання письма