Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук

Педагогічна майстерність

• 2. Підготовка екскурсії.

Ознайомлення з роботою агрегата. Завдання, пізнавально-прикладного характеру на цьому етапі:

• значення оранки для вирощування врожаю сільськогосподарських культур;

• склад агрегата на оранці;

• будова й робота плуга;

• вимоги до оранки та визначення її якості (глибина, наявність чи відсутність огріхів, її прямолінійність, чи всі поживні рештки й бур'яни заорюються тощо);

• окомірне визначення стану грунту на ділянці оранки (вологий чи пересушений, чи добре рихлиться в процесі оранки та ін.).

• 3. Зміст бесіди з механізатором:

  – як він працює (виробничі показники);

  – що буде вирощуватися на цій ділянці, які ще технологічні операції проводитимуться при вирощуванні культури;

  – чому здійснюється оранка з перевертанням скиби, а не безвідвальна оранка (без перевертання скиби) та ін.

• 4. Визначення якості оранки.

• 5. Підсумки екскурсії.

Головні опорні знання й уміння, які потрібно використати в ході екскурсії:

• оранка – головний вид обробітку грунту. На оранці працює тракторний агрегат (трактор і 4-корпусний навісний плуг). Сама оранка – перевертання верхнього шару грунту;

• уміти оцінити зорану ділянку: вимірювання висоти стінок борозни (визначення глибини оранки) та ширини захвату агрегата за один прохід, поняття огріхів (пропусків) на зораній площі, їх наявність. Прямолінійність руху агрегата, ступінь заорювання рослинних решток, добрив:

• перед посадкою чи посівом культур грунт повинен бути не пересушений і достатньо зрихлений;

• навички математичних розрахунків із визначення довжини та ширини зораної ділянки, її загальної площі, окомірної оцінки прямолінійності проходу агрегата.

Екскурсії такого багатопланового змісту вимагають актуалізації знань і вмінь учнів із багатьох дисциплін шкільної програми. Отже, їх навчально-пізнавальна ефективність перебуває в прямій залежності від того, наскільки педагог використовує необхідні в цьому випадку знання й уміння школярів, тобто широкий міжпредметний синтез.

Отже, не засвоївши теорію та методику класичного уроку, тобто не маючи базової підготовки з цієї проблеми, неможливо оволодіти основами сучасного інноваційного уроку, який сьогодні виступає як творчий етап у процесі його постійної еволюції та вдосконалення.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук“ на сторінці 9. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Пріоритети й джерела педагогічної майстерності

  • Специфіка й структура педагогічної діяльності

  • Рівні й властивості педагогічної майстерності

  • Розділ 2. Професійна придатність до праці вчителя

  • Головні показники профпридатності до педагогічної діяльності

  • Діагностування рівня профпридатності до педагогічної пращ

  • Другий етап

  • Висновок-рекомендація викладачів факультету довузівської підготовки

  • Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя

  • Професійно-педагогічне мовлення вчителя

  • Культура мови

  • Техніка мови

  • Дикція, орфоепія

  • Засоби невербальної комунікації вчителя

  • Розділ 4. Елементи акторської майстерності в роботі вчителя

  • Артистизм учителя, його основні компоненти

  • Типологія вчителів із позицій театральної педагогіки

  • Розділ 5. Педагогічне спілкування

  • Педагогічне діалогічне спілкування

  • Конфлікту педагогічному спілкуванні Причини та види конфліктів

  • Педагогічний такт учителя

  • Розвиток комунікативності вчителя

  • Розділ 6. Учитель на класичному уроці

  • Планування (підготовка) уроку

  • Ведення уроку вчителем

  • Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці

  • Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук
  • Розділ 7. Учитель на сучасному інноваційному уроці

  • Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання

  • Сучасний урок: основні вимоги, форми, технології

  • Географія

  • Оцінювання знань і вмінь учнів на інноваційному уроці

  • Розділ 8. Учитель і виховна робота

  • Головні напрями національного виховання

  • Компоненти, рушійні сили процесу виховання

  • Учитель-предметник – класний керівник

  • Когнітивно-діагностична, діяльність класного керівника

  • Картка вихованості учня середніх класів

  • Планування виховної роботи класним керівником

  • Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя

  • Професійне вдосконалення за допомогою системи методичної роботи! [4, с. 14]

  • Шкільний рівень

  • Питання для обговорення

  • Вивчення й використання передового педагогічного досвіду (технологічні основи)

  • Головні елементи наукової організації праці вчителя

  • Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]

  • Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу

  • Основи технології науково-методичної роботи з педколективом

  • Атестація педколективу

  • Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій і педагогічних звань

  • Атестаційна комісія навчального закладу мас право:

  • Розшифровка показників оцінки Рівень вираженості показника, коротка характеристика рівня, бали.

  • Показник 3. Науково-методична діяльність

  • Показник 5. Педагогічна техніка

  • Показник 8. Уміння реалізувати провідні ідеї свого предмету

  • Конкурс "Учитель року"