Сьогодні виділяється кілька ступенів професійного рівня вчителя. Одні педагоги працюють на звичайному рівні, інші – проявляють педагогічну майстерність й отримують високі результати в навчально- виховному процесі. Є вчителі, які, окрім високої майстерності, застосовують творчі педагогічні прийоми, збагачуючи цим методику навчання та виховання. Є також педагоги-новатори. Вони здійснюють педагогічні відкриття, тим самим визначаючи нові шляхи навчання й виховання, збагачуючи педагогічну теорію. Деталізуємо ці ступені професійної майстерності вчителя [11, с. 7, 8].
Педагогічна вмілість – це такий професійний рівень, що передбачає достатнє знання навчальної дисципліни, хороше володіння психолого-педагогічною теорією й методикою навчально-виховної роботи, характеризується розвиненими професійно-особистісними якостями, що й дає змогу вчителеві достатньо кваліфіковано вести необхідну роботу з учнями.
Цей рівень (ступінь) професіоналізму – основа, без якої неможливо працювати в школі. При цьому педагог повинен знати способи підготовки до навчальних занять, визначати структуру, зміст і методику уроку та його окремих різновидів; володіти прийомами створення проблемних ситуацій, підтримувати увагу й дисципліну школярів на заняттях, поєднувати різні форми та методи оцінки знань, проводити фронтальну й індивідуальну роботу з учнями та ін.
Ця система знань і вмінь учителя визначається нормативними курсами в педагогічних навчальних закладах.
Педагогічна майстерність. На цьому рівні діяльність педагога доведена до високого ступеня досконалості (це особлива відшліфованість методів і прийомів, широке використання психолого-педагогічної теорії й практики). Отже, це більш досконалий рівень педагогічної вмілості.
Педагогічна творчість – це найчастіше продукування нових ідей, удосконалення, видозмінювання, модернізація навчально-виховного процесу.
Творчість педагога характеризується внесенням у процес навчання й виховання тих чи інших методичних інновацій, більш раціональних прийомів і методів, які не супроводжуються кардинальними змінами в змістові й організації навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Наведемо кілька прикладів.
• 1. Н. Л. Гузик – учитель хімії, м. Одеса. Розробив цілісну дидактичну схему, яка включає в себе п'ять типів уроків, що йдуть один за одним у певній послідовності. Ця система довела високу ефективність.
• 2. Р. Д. Сірик – учитель англійської мови, м. Полтава. Розробила комунікативну систему спілкування з учнями, результатом якої було вільне володіння школярами іноземною мовою задовго до закінчення ними школи.
• 3. І. Г. Ткаченко – колишній директор Богданівської СШ на Кіровоградщині. Створив унікальну систему трудового виховання учнів за посередництва учнівської виробничої бригади.
• 4. В. Д. Шаталов – учитель математики й фізики, м. Донецьк. Дидактика, як відомо, рекомендує систему вправ для формування вмінь і навичок використання теоретичних знань.
Педагог підсилив усні вправи під час розв'язування задач і прикладів, увівши т. з. "плашки" (сторінка зошита, поділена на клітинки, у які учень записує номери тих задач, які він удома розв'язував самостійно за власним вибором). Цей прийом – певний творчий внесок у розвиток дидактичних основ організації навчальної діяльності школярів для застосування набутих знань на практиці.
В іншому випадку В. Д. Шаталов запропонував подання нового матеріалу "блоками", "опорні таблиці" та ін.
Педагогічне новаторство – це найвищий рівень професійної діяльності вчителя (новаторство – нововведення, діяльність новаторів) [10, с. 468].
Педагогічне новаторство включає в себе реалізацію нових прогресивних ідей, принципів, прийомів у процесі навчання й виховання та значно змінює й підвищує їхню якість.
Отже, це найбільш масштабні педагогічні здобутки, які характеризуються як відкриття в педагогічній теорії та практиці. Це – формулювання нових педагогічних ідей і їх утілення в конкретну систему навчально-виховної роботи. Наприклад, форми поєднання навчання з працею, сформульовані Р. Оуеном, методика виховання за допомогою колективу А. С. Макаренка, гуманістичне проектування людини В. О. Сухомлинського тощо.
Певним новаторством варто вважати й уведення в шкільну практику вищезгаданої методики проблемного навчання або викладу навчального матеріалу "блоками" В. Д. Шаталова та ін.
Природно, що новаторські ідеї входять у золотий фонд педагогіки й психології, вони унікальні, не мають масового характеру, проте визначають перспективний розвиток теорії та практики навчання й виховання.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рівні й властивості педагогічної майстерності“ на сторінці 1. Приємного читання.
