Рівні й властивості педагогічної майстерності

Педагогічна майстерність

Сьогодні виділяється кілька ступенів професійного рівня вчителя. Одні педагоги працюють на звичайному рівні, інші – проявляють педагогічну майстерність й отримують високі результати в навчально- виховному процесі. Є вчителі, які, окрім високої майстерності, застосовують творчі педагогічні прийоми, збагачуючи цим методику навчання та виховання. Є також педагоги-новатори. Вони здійснюють педагогічні відкриття, тим самим визначаючи нові шляхи навчання й виховання, збагачуючи педагогічну теорію. Деталізуємо ці ступені професійної майстерності вчителя [11, с. 7, 8].

Педагогічна вмілість – це такий професійний рівень, що передбачає достатнє знання навчальної дисципліни, хороше володіння психолого-педагогічною теорією й методикою навчально-виховної роботи, характеризується розвиненими професійно-особистісними якостями, що й дає змогу вчителеві достатньо кваліфіковано вести необхідну роботу з учнями.

Цей рівень (ступінь) професіоналізму – основа, без якої неможливо працювати в школі. При цьому педагог повинен знати способи підготовки до навчальних занять, визначати структуру, зміст і методику уроку та його окремих різновидів; володіти прийомами створення проблемних ситуацій, підтримувати увагу й дисципліну школярів на заняттях, поєднувати різні форми та методи оцінки знань, проводити фронтальну й індивідуальну роботу з учнями та ін.

Ця система знань і вмінь учителя визначається нормативними курсами в педагогічних навчальних закладах.

Педагогічна майстерність. На цьому рівні діяльність педагога доведена до високого ступеня досконалості (це особлива відшліфованість методів і прийомів, широке використання психолого-педагогічної теорії й практики). Отже, це більш досконалий рівень педагогічної вмілості.

Педагогічна творчість – це найчастіше продукування нових ідей, удосконалення, видозмінювання, модернізація навчально-виховного процесу.

Творчість педагога характеризується внесенням у процес навчання й виховання тих чи інших методичних інновацій, більш раціональних прийомів і методів, які не супроводжуються кардинальними змінами в змістові й організації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Наведемо кілька прикладів.

• 1. Н. Л. Гузик – учитель хімії, м. Одеса. Розробив цілісну дидактичну схему, яка включає в себе п'ять типів уроків, що йдуть один за одним у певній послідовності. Ця система довела високу ефективність.

• 2. Р. Д. Сірик – учитель англійської мови, м. Полтава. Розробила комунікативну систему спілкування з учнями, результатом якої було вільне володіння школярами іноземною мовою задовго до закінчення ними школи.

• 3. І. Г. Ткаченко – колишній директор Богданівської СШ на Кіровоградщині. Створив унікальну систему трудового виховання учнів за посередництва учнівської виробничої бригади.

• 4. В. Д. Шаталов – учитель математики й фізики, м. Донецьк. Дидактика, як відомо, рекомендує систему вправ для формування вмінь і навичок використання теоретичних знань.

Педагог підсилив усні вправи під час розв'язування задач і прикладів, увівши т. з. "плашки" (сторінка зошита, поділена на клітинки, у які учень записує номери тих задач, які він удома розв'язував самостійно за власним вибором). Цей прийом – певний творчий внесок у розвиток дидактичних основ організації навчальної діяльності школярів для застосування набутих знань на практиці.

В іншому випадку В. Д. Шаталов запропонував подання нового матеріалу "блоками", "опорні таблиці" та ін.

Педагогічне новаторство – це найвищий рівень професійної діяльності вчителя (новаторство – нововведення, діяльність новаторів) [10, с. 468].

Педагогічне новаторство включає в себе реалізацію нових прогресивних ідей, принципів, прийомів у процесі навчання й виховання та значно змінює й підвищує їхню якість.

Отже, це найбільш масштабні педагогічні здобутки, які характеризуються як відкриття в педагогічній теорії та практиці. Це – формулювання нових педагогічних ідей і їх утілення в конкретну систему навчально-виховної роботи. Наприклад, форми поєднання навчання з працею, сформульовані Р. Оуеном, методика виховання за допомогою колективу А. С. Макаренка, гуманістичне проектування людини В. О. Сухомлинського тощо.

Певним новаторством варто вважати й уведення в шкільну практику вищезгаданої методики проблемного навчання або викладу навчального матеріалу "блоками" В. Д. Шаталова та ін.

Природно, що новаторські ідеї входять у золотий фонд педагогіки й психології, вони унікальні, не мають масового характеру, проте визначають перспективний розвиток теорії та практики навчання й виховання.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рівні й властивості педагогічної майстерності“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Пріоритети й джерела педагогічної майстерності

  • Специфіка й структура педагогічної діяльності

  • Рівні й властивості педагогічної майстерності
  • Розділ 2. Професійна придатність до праці вчителя

  • Головні показники профпридатності до педагогічної діяльності

  • Діагностування рівня профпридатності до педагогічної пращ

  • Другий етап

  • Висновок-рекомендація викладачів факультету довузівської підготовки

  • Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя

  • Професійно-педагогічне мовлення вчителя

  • Культура мови

  • Техніка мови

  • Дикція, орфоепія

  • Засоби невербальної комунікації вчителя

  • Розділ 4. Елементи акторської майстерності в роботі вчителя

  • Артистизм учителя, його основні компоненти

  • Типологія вчителів із позицій театральної педагогіки

  • Розділ 5. Педагогічне спілкування

  • Педагогічне діалогічне спілкування

  • Конфлікту педагогічному спілкуванні Причини та види конфліктів

  • Педагогічний такт учителя

  • Розвиток комунікативності вчителя

  • Розділ 6. Учитель на класичному уроці

  • Планування (підготовка) уроку

  • Ведення уроку вчителем

  • Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці

  • Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук

  • Розділ 7. Учитель на сучасному інноваційному уроці

  • Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання

  • Сучасний урок: основні вимоги, форми, технології

  • Географія

  • Оцінювання знань і вмінь учнів на інноваційному уроці

  • Розділ 8. Учитель і виховна робота

  • Головні напрями національного виховання

  • Компоненти, рушійні сили процесу виховання

  • Учитель-предметник – класний керівник

  • Когнітивно-діагностична, діяльність класного керівника

  • Картка вихованості учня середніх класів

  • Планування виховної роботи класним керівником

  • Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя

  • Професійне вдосконалення за допомогою системи методичної роботи! [4, с. 14]

  • Шкільний рівень

  • Питання для обговорення

  • Вивчення й використання передового педагогічного досвіду (технологічні основи)

  • Головні елементи наукової організації праці вчителя

  • Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]

  • Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу

  • Основи технології науково-методичної роботи з педколективом

  • Атестація педколективу

  • Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій і педагогічних звань

  • Атестаційна комісія навчального закладу мас право:

  • Розшифровка показників оцінки Рівень вираженості показника, коротка характеристика рівня, бали.

  • Показник 3. Науково-методична діяльність

  • Показник 5. Педагогічна техніка

  • Показник 8. Уміння реалізувати провідні ідеї свого предмету

  • Конкурс "Учитель року"