При цьому ефективні форми роботи з реалізації міжпредметних зв'язків: міжпредметні семінари, диспути, конференції, комплексні екскурсії, практичні й самостійні роботи учнів міжпредметного характеру. Більшість цих заходів проводиться в урочний час, частина у системі позакласної робота. Доцільним вважаємо узагальнююче повторення, яке проводиться на міжпредметних уроках, які можуть бути підготовлені вчителями різних предметів.
Важливе використання міжпредметних зв'язків під час узагальнення знань учнів. Чи можна це здійснити, не виходячи за межі певного предмета? Звичайно ні, тому що поза увагою залишаються ті сторони об'єктів, явищ, процесів, які є предметом вивчення інших наук.
Таблиця 6.8
Фрагмент орієнтовного міжциклового планування міжпредметних зв'язків під час вивчення проблеми охорони навколишнього середовища [8, с. 84-86].
| Предмет | Аспект вивчення проблеми |
| 1. Правознавство. Охорона життя й здоров'я | Соціально-правовий, соціально-економічний (законодавство про охорону природи, міжнародне співробітництво в раціональному використанні природи; об'єкти, які підлягають охороні, основні принципи правової охорони, відповідальні організації за охорону). |
| 2. Біологія. Природознавство | Природно-науковий, санітарно-гігієнічний, соціально- правовий (природне середовище, цілісна система, тваринний і рослинний світ, людина як частина природи, єдність організму й середовища, антропогенний фактор, космічна роль рослин, природа та людина, охорона природи, зникаючі види, мутагенні фактори, екологія). |
| 3. Хімія | Соціально-економічний фактор, санітарно-гігієнічні фактори (шкідливий вплив відходів хімічних виробництв, неправильного використання хімічних добрив і засобів захисту рослин; боротьба з бур'янами за допомогою гербіцидів, державні заходи з очистки й знешкодження відходів). |
| 4. Фізика | Природно-науковий, соціально-економічний аспекти (природа як джерело вдосконалення техніки, наукові основи природоохоронної діяльності, екологічність виробництва, боротьба держави за подолання наслідків техногенних катастроф та ін.). |
| 5. Географія | Природно-науковий, соціально-економічний, правовий аспекти (земна поверхня як природний комплекс, цілісність географічної оболонки Землі, природні зони, природні ресурси, тепловий баланс, господарський, вплив людини на природу та його наслідки, зміна ландшафтів, боротьба з ерозією ґрунтів, лісокористування, полювання, рибальство). |
| 6. Література, музика, образотворче мистецтво | Морально-етичний аспект (природа – джерело прекрасного, гуманістичного, національно- патріотичного виховання, джерело натхнення й творчості, морально-естетичне ставлення до природи, гармонія людини та природи) |
| 7. Трудове навчання | Соціально-економічний аспект (перетворення й природоохоронна діяльність людини, екологічний принцип сучасних технологій, відповідальне ставлення до природи в суспільно-трудовій діяльності, правила та норми природоохоронної діяльності). |
Отже, узагальнення об'єктивно передбачає використання між- предметних зв'язків, які виступають у цьому випадку як один із засобів узагальнення (наприклад уроки узагальнення й систематизації знань, комбіновані уроки та ін.). Наприклад, учитель хімії не сформує в учнів поняття про екзотермічні й ендотермічні реакції, якщо вони не мають уявлення про теплоту та способи її виявлення. Бачимо: формування навіть елементарних понятійних уявлень грунтується на міжпредметних зв'язках.
Ці зв'язки як один із засобів узагальнення дають змогу здійснювати переосмислення вивчених понять, їх порівняння, простежити розвиток і взаємозв'язок понять, законів та теорій у тих випадках, коли засобами одного предмета це неможливо зробити. Наведемо приклади:
1. У курсі біології розглядається поняття генетичного зв'язку між групами живих організмів: в історичному аспекті – поступове ускладнення груп живих організмів аж до появи людини.
Ці знання доцільно використати, вивчаючи генетичний зв'язок між класами неорганічних сполук (хімія). Виникає закономірне питання: чи спостерігається в хімічних реакціях подібне явище – перетворення одних класів в інші. Отже, відбувається переосмислення поняття генетичного зв'язку, оскільки школярі, аналізуючи властивості щойно вивчених неорганічних сполук, переконуються, що всі вони прямо чи опосередковано пов'язані між собою (демонструється відома схема генетичного зв'язку неорганічних речовин).
Учні дізнаються й про інші види зв'язків у природі. Властивості речовин, органів, систем органів залежать від Їхнього складу та будови. На фізичні, хімічні, біологічні й інші процеси впливають зовнішні умови, Отже, ідея генетичного зв'язку підпорядковується формуванню в школярів ширших світоглядних уявлень про всезагальний зв'язок матерії, причинну обумовленість усіх процесів об'єктивного світу та ін.
2. Показовий приклад використання міжпредметних зв'язків під час вивчення періодичного закону в курсі хімії. При цьому основну увагу зосереджено на його взаємозв'язку з теорією будови атома.
Як відомо, у середині XIX ст. не було доведено наявність в атомі ядра. Найбільш вивченою вважалась атомна маса. Тому Д..І. Менделєєв узяв її за основу при порівнянні властивостей хімічного елемента.
Зміст цього закону збагатився, піднявся на якісно новий рівень на початку XX ст., коли відкрито радіоактивність, катодні промені, проведено досліди Резерфорда, сформульовано ядерну теорію будови атома, установлено експериментально фізичну природу порядкового номера елемента в періодичній системі. При цьому встановлення фізиками електронної будови атомів показало, що властивості елементів повторюються періодично, тому що періодично повторюється електронна конфігурація атомів,
Отже, періодичний закон розглядається як теоретичний фундамент відкриття протонно-нейтронної теорії будови атомного ядра, штучного перетворення ядер, оволодіння атомною енергією та інших досягнень фізики.
При цьому потрібно відзначити: розкриття розвитку інших хімічних законів, наприклад закону сталості складу, закону збереження маси речовини, теж не могло бути здійснено без такого широкого використання міжпредметних зв'язків.
3. На особливу увагу заслуговують уроки міжпредметного узагальнення, де використовуються широкі міжпредметні й міжциклові зв'язки. Найдоцільніше їх проводити у формі семінарів або конференцій, бажано одночасно для паралельних класів. При цьому навчальні програми дають змогу проводити найрізноманітніші за тематикою семінари чи конференції.
Наведемо приклад такого семінару:
Тема: "Матерія та її рух"
Питання:
• 1. Поняття про матерію.
• 2. Обумовленість властивостей матерії її будовою.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук“ на сторінці 4. Приємного читання.
