Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук

Педагогічна майстерність

При цьому ефективні форми роботи з реалізації міжпредметних зв'язків: міжпредметні семінари, диспути, конференції, комплексні екскурсії, практичні й самостійні роботи учнів міжпредметного характеру. Більшість цих заходів проводиться в урочний час, частина у системі позакласної робота. Доцільним вважаємо узагальнююче повторення, яке проводиться на міжпредметних уроках, які можуть бути підготовлені вчителями різних предметів.

Важливе використання міжпредметних зв'язків під час узагальнення знань учнів. Чи можна це здійснити, не виходячи за межі певного предмета? Звичайно ні, тому що поза увагою залишаються ті сторони об'єктів, явищ, процесів, які є предметом вивчення інших наук.

Таблиця 6.8

Фрагмент орієнтовного міжциклового планування міжпредметних зв'язків під час вивчення проблеми охорони навколишнього середовища [8, с. 84-86].

ПредметАспект вивчення проблеми
1. Правознавство. Охорона життя й здоров'яСоціально-правовий, соціально-економічний (законодавство про охорону природи, міжнародне співробітництво в раціональному використанні природи; об'єкти, які підлягають охороні, основні принципи правової охорони, відповідальні організації за охорону).
2. Біологія. ПриродознавствоПриродно-науковий, санітарно-гігієнічний, соціально- правовий (природне середовище, цілісна система, тваринний і рослинний світ, людина як частина природи, єдність організму й середовища, антропогенний фактор, космічна роль рослин, природа та людина, охорона природи, зникаючі види, мутагенні фактори, екологія).
3. ХіміяСоціально-економічний фактор, санітарно-гігієнічні фактори (шкідливий вплив відходів хімічних виробництв, неправильного використання хімічних добрив і засобів захисту рослин; боротьба з бур'янами за допомогою гербіцидів, державні заходи з очистки й знешкодження відходів).
4. ФізикаПриродно-науковий, соціально-економічний аспекти (природа як джерело вдосконалення техніки, наукові основи природоохоронної діяльності, екологічність виробництва, боротьба держави за подолання наслідків техногенних катастроф та ін.).
5. ГеографіяПриродно-науковий, соціально-економічний, правовий аспекти (земна поверхня як природний комплекс, цілісність географічної оболонки Землі, природні зони, природні ресурси, тепловий баланс, господарський, вплив людини на природу та його наслідки, зміна ландшафтів, боротьба з ерозією ґрунтів, лісокористування, полювання, рибальство).
6. Література, музика, образотворче мистецтвоМорально-етичний аспект (природа – джерело прекрасного, гуманістичного, національно- патріотичного виховання, джерело натхнення й творчості, морально-естетичне ставлення до природи, гармонія людини та природи)
7. Трудове навчанняСоціально-економічний аспект (перетворення й природоохоронна діяльність людини, екологічний принцип сучасних технологій, відповідальне ставлення до природи в суспільно-трудовій діяльності, правила та норми природоохоронної діяльності).

Отже, узагальнення об'єктивно передбачає використання між- предметних зв'язків, які виступають у цьому випадку як один із засобів узагальнення (наприклад уроки узагальнення й систематизації знань, комбіновані уроки та ін.). Наприклад, учитель хімії не сформує в учнів поняття про екзотермічні й ендотермічні реакції, якщо вони не мають уявлення про теплоту та способи її виявлення. Бачимо: формування навіть елементарних понятійних уявлень грунтується на міжпредметних зв'язках.

Ці зв'язки як один із засобів узагальнення дають змогу здійснювати переосмислення вивчених понять, їх порівняння, простежити розвиток і взаємозв'язок понять, законів та теорій у тих випадках, коли засобами одного предмета це неможливо зробити. Наведемо приклади:

1. У курсі біології розглядається поняття генетичного зв'язку між групами живих організмів: в історичному аспекті – поступове ускладнення груп живих організмів аж до появи людини.

Ці знання доцільно використати, вивчаючи генетичний зв'язок між класами неорганічних сполук (хімія). Виникає закономірне питання: чи спостерігається в хімічних реакціях подібне явище – перетворення одних класів в інші. Отже, відбувається переосмислення поняття генетичного зв'язку, оскільки школярі, аналізуючи властивості щойно вивчених неорганічних сполук, переконуються, що всі вони прямо чи опосередковано пов'язані між собою (демонструється відома схема генетичного зв'язку неорганічних речовин).

Учні дізнаються й про інші види зв'язків у природі. Властивості речовин, органів, систем органів залежать від Їхнього складу та будови. На фізичні, хімічні, біологічні й інші процеси впливають зовнішні умови, Отже, ідея генетичного зв'язку підпорядковується формуванню в школярів ширших світоглядних уявлень про всезагальний зв'язок матерії, причинну обумовленість усіх процесів об'єктивного світу та ін.

2. Показовий приклад використання міжпредметних зв'язків під час вивчення періодичного закону в курсі хімії. При цьому основну увагу зосереджено на його взаємозв'язку з теорією будови атома.

Як відомо, у середині XIX ст. не було доведено наявність в атомі ядра. Найбільш вивченою вважалась атомна маса. Тому Д..І. Менделєєв узяв її за основу при порівнянні властивостей хімічного елемента.

Зміст цього закону збагатився, піднявся на якісно новий рівень на початку XX ст., коли відкрито радіоактивність, катодні промені, проведено досліди Резерфорда, сформульовано ядерну теорію будови атома, установлено експериментально фізичну природу порядкового номера елемента в періодичній системі. При цьому встановлення фізиками електронної будови атомів показало, що властивості елементів повторюються періодично, тому що періодично повторюється електронна конфігурація атомів,

Отже, періодичний закон розглядається як теоретичний фундамент відкриття протонно-нейтронної теорії будови атомного ядра, штучного перетворення ядер, оволодіння атомною енергією та інших досягнень фізики.

При цьому потрібно відзначити: розкриття розвитку інших хімічних законів, наприклад закону сталості складу, закону збереження маси речовини, теж не могло бути здійснено без такого широкого використання міжпредметних зв'язків.

3. На особливу увагу заслуговують уроки міжпредметного узагальнення, де використовуються широкі міжпредметні й міжциклові зв'язки. Найдоцільніше їх проводити у формі семінарів або конференцій, бажано одночасно для паралельних класів. При цьому навчальні програми дають змогу проводити найрізноманітніші за тематикою семінари чи конференції.

Наведемо приклад такого семінару:

Тема: "Матерія та її рух"

Питання:

• 1. Поняття про матерію.

• 2. Обумовленість властивостей матерії її будовою.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Пріоритети й джерела педагогічної майстерності

  • Специфіка й структура педагогічної діяльності

  • Рівні й властивості педагогічної майстерності

  • Розділ 2. Професійна придатність до праці вчителя

  • Головні показники профпридатності до педагогічної діяльності

  • Діагностування рівня профпридатності до педагогічної пращ

  • Другий етап

  • Висновок-рекомендація викладачів факультету довузівської підготовки

  • Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя

  • Професійно-педагогічне мовлення вчителя

  • Культура мови

  • Техніка мови

  • Дикція, орфоепія

  • Засоби невербальної комунікації вчителя

  • Розділ 4. Елементи акторської майстерності в роботі вчителя

  • Артистизм учителя, його основні компоненти

  • Типологія вчителів із позицій театральної педагогіки

  • Розділ 5. Педагогічне спілкування

  • Педагогічне діалогічне спілкування

  • Конфлікту педагогічному спілкуванні Причини та види конфліктів

  • Педагогічний такт учителя

  • Розвиток комунікативності вчителя

  • Розділ 6. Учитель на класичному уроці

  • Планування (підготовка) уроку

  • Ведення уроку вчителем

  • Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці

  • Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук
  • Розділ 7. Учитель на сучасному інноваційному уроці

  • Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання

  • Сучасний урок: основні вимоги, форми, технології

  • Географія

  • Оцінювання знань і вмінь учнів на інноваційному уроці

  • Розділ 8. Учитель і виховна робота

  • Головні напрями національного виховання

  • Компоненти, рушійні сили процесу виховання

  • Учитель-предметник – класний керівник

  • Когнітивно-діагностична, діяльність класного керівника

  • Картка вихованості учня середніх класів

  • Планування виховної роботи класним керівником

  • Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя

  • Професійне вдосконалення за допомогою системи методичної роботи! [4, с. 14]

  • Шкільний рівень

  • Питання для обговорення

  • Вивчення й використання передового педагогічного досвіду (технологічні основи)

  • Головні елементи наукової організації праці вчителя

  • Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]

  • Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу

  • Основи технології науково-методичної роботи з педколективом

  • Атестація педколективу

  • Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій і педагогічних звань

  • Атестаційна комісія навчального закладу мас право:

  • Розшифровка показників оцінки Рівень вираженості показника, коротка характеристика рівня, бали.

  • Показник 3. Науково-методична діяльність

  • Показник 5. Педагогічна техніка

  • Показник 8. Уміння реалізувати провідні ідеї свого предмету

  • Конкурс "Учитель року"