Цю технологію умовно можна розділити на етапи.
Вступний етан (підготовча робота, використання анкетування та інших методів вивчення, оцінювання одержаної інформації, аналіз й узагальнення результатів, строки – лютий-квітень).
Потрібно, передусім, визначити зміст методичної роботи з педколективом (поточний і перспективний) на основі всебічного вивчення фактичного рівня підготовленості педагогів із вузлових питань теорії й практики навчально-виховного процесу.
Це досягається в процесі діагностування професійного рівня вчителів. Такий підхід, як засвідчує практика, дає змогу:
• 1. Виявити поки що недостатньо сформовані елементи науково- методичної підготовленості кожного педагога. На цій основі в кожному конкретному випадку намітити індивідуальні заходи з їх удосконалення.
• 2. Виявити найбільш значущі, типові для більшості педколективу питання, рівень сформованості яких повинен бути вищим.
• 3. На цій основі з урахуванням виявлених у вчителів реальних труднощів у їхній професійній діяльності намітити зміст методичної роботи з кожним із них у поточному навчальному році й на наступний період. Природно, що більш детальна картина при цьому простежується тоді, коли застосовується комплекс методів вивчення науково- методичного рівня педколективу. До них належать:
– анкетування педагогів як основна форма одержання від них необхідної інформації;
– індивідуальні бесіди з ними, спостереження й аналіз уроків та інших навчально-виховних заходів;
– вивчення шкільної документації (рішень педрад, матеріалів методичних об'єднань, методичних матеріалів, розроблених самими педагогами, поурочні плани, сценарії окремих заходів та ін.);
– вивчення результатів діяльності учнів (твори, контрольні роботи, завдання дослідного характеру для старшокласників, виготовлені учнями навчальні посібники й приладдя, результати виступів на олімпіадах, змаганнях та ін.).
У цей період наказом по школі визначається група педагогів, на яку покладається відповідальність за проведення цього етапу; актив школи ознайомлюється з методикою діагностування та обробки інформації, одержаної від колег. Помітне навантаження при цьому покладається на саму дирекцію школи: директорові доцільно ще раз проаналізувати результати минулого навчального року, оцінити реальні можливості педколективу, звернутися до перспектив розвитку школи; заступники ознайомлюються з уже наявним досвідом діагностики педколективів у навчальних закладах регіону, готують учителів до цього, формуючи в них позитивний настрій на необхідність цієї роботи.
Важливий момент – розподіл зусиль дирекції школи: заступникам директора бажано охопити діагностуванням тих педагогів, які не входять у внутрішкільні методичні, об'єднання, а з іншими цю роботу проводять керівники шкільних методоб'єднань і проблемних семінарів.
Потрібно також підготувати відповідну кількість анкет. їх тексти можуть бути різні. В одному випадку вчителеві можна запропонувати перелік основних видів і напрямів його діяльності й проти кожного він робить помітку (добре володіння цією проблемою, задовільне, необхідна допомога та ін.). Цей орієнтовний перелік може бути таким:
• 1. Проблеми організації діяльності педагога:
– а) документальне забезпечення діяльності:
– фіксування результатів вивчення учнів (ведення записів, їх анкетне вивчення, підготовка характеристик та ін.);
– планування діяльності вчителя-предметника (поурочне планування – формулювання завдань, відбір навчального матеріалу, розробка структури уроку, визначення оптимальних видів діяльності учнів, підбір дидактичних засобів та ін.);
– планування позакласної роботи з предмета;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основи технології науково-методичної роботи з педколективом“ на сторінці 1. Приємного читання.
