На якому етапі формування майбутнього вчителя проводити це вивчення? Варіанти можуть бути такі:
• 1. З абітурієнтами. У випадку виявлення в них значних відхилень за цими окремими показниками існує змога порекомендувати їм обрати іншу професію, яка більше відповідає їхнім можливостям (професійна мотивація, здібності, психофізіологічний потенціал та ін.).
• 2. Зі студентами 1-3 курсів. Існує можливість розроблення, а пізніше – самореалізації плану корекції поки що "западаючих" показників профпридатності до педагогічної діяльності для покращення їхньої динаміки (за їх наявності).
• 3. Зі старшокурсниками (наприклад, уже з бакалаврами). На основі одержаної базової освіти за спеціальністю існує можливість глибоко й усебічно проаналізувати структуру своєї професійної придатності до майбутньої педагогічної діяльності, на цій основі розробити всебічно вивірений перспективний план професійного самовдосконалення.
Таке діагностування має бути здійснене на початковому етапі формування майбутнього вчителя – з абітурієнтами (наприклад у період їх навчання на факультетах довузівської підготовки молоді) або зі студентами 1-2 курсів. Такий підхід дає змогу (маючи попереду ще значний резерв часу) здійснювати необхідну корекційно- стимуляційну роботу з особистістю.
Перший етап
Перший етап – це визначення педагогічної спрямованості у формі індивідуальної співбесіди чи іспиту. При цьому потрібно керуватися таким допустимо необхідним обсягом знань, умінь і попереднього суспільно-педагогічного досвіду в абітурієнтів (студентів):
• 1) знання соціального призначення праці вчителя; головних вимог до педагогічної професії та протипоказань до її вибору; найважливіших ознак й елементів педагогічної діяльності (зміст освіти, суть процесу навчання та виховання, методи, форми, принципи навчання, умови праці педагогічних працівників й ін.); про свої нахили до роботи з дітьми; про труднощі та проблеми в роботі вчителя; можливості професійного зростання педагога й ін.;
• 2) уміння логічно визначити та обґрунтувати свою поведінку в заданих умовах спілкування з дітьми, а також у нестандартних ситуаціях; розв'язувати доступні педагогічні завдання; здійснювати в цілому обґрунтований аналіз педагогічної ситуації, яка близька до власного досвіду; граматично правильно, чітко, логічно та зрозуміло викладати свої думки й вести діалогічне мовне спілкування та ін.;
• 3) досвід суспільно-педагогічної діяльності: участь у доступній професійно спрямованій роботі з дітьми (наприклад робота з учнями початкових чи середніх класів у період навчання в старших класах), а особливо в тривалих за часом її формах і проявлені при цьому ерудиція, інтерес, спостережливість, ініціативність, рівень самооцінки, відповідності індивідуальних особливостей вимогам педагогічної діяльності, усвідомлення головних напрямів професійного самовдосконалення в період навчання в педагогічному навчальному закладі.
Достатнє усвідомлення професійного вибору означає, що абітурієнт (студент) достатньо повно проінформований про обрану педагогічну спеціальність (у розрізі професіограми з цієї професії чи спеціальності); розуміє її суспільне значення, знає її особливості й вимоги до людини, прогнозує хоча б у загальному свої перспективи й очікувані результати в педагогічній діяльності. Він читав і чув про працю видатних педагогів, пробував порівнювати свої можливості з вимогами цієї педагогічної спеціальності, радився з дорослими, обговорюючи ці питання. Нарешті, сам уже щось робив на шляху до свого професійного самовизначення: вів роботу з дітьми, допомагав учителям, брав участь у роботі органів учнівського самоврядування, молодіжних організацій та ін.
Наприклад:
• а) у навчальному процесі: допомога товаришам, участь в олімпіадах, конкурсах, конференціях, поглиблене вивчення предмету, який виноситься на вступні випробування й правом викладання якого хоче оволодіти тощо;
• б) у позакласній роботі: проведення оглядів новин у класі, бесід, участь у конкурсах, робота екскурсоводом, шефство над молодшими школярами, участь в організації вечорів відпочинку, заняття в гуртках, пов'язаних із профілем майбутньої спеціальності; робота в учнівських, організаціях школи, району (міста) та ін.;
• в) у спеціальній профорієнтаційній роботі: відвідування зустрічей із ветеранами педагогічної праці, проведення фрагментів уроків із ровесниками за дорученням учителів, заняття в "Школі юного педагога", у профільних класах й ін.
Якщо абітурієнт (студент) не має достатнього "активу" з цих основних напрямів діяльності, то його професійний вибір на цей момент недостатньо усвідомлений, випадковий.
У випадку, якщо аналіз педагогічної спрямованості майбутнього вчителя передбачає виставлення оцінки (бала), то критерії цього оцінювання приблизно такі:
• Оцінка "5" (10-12 балів) ставиться тоді, коли показано глибоке розуміння значущості (знання) педагогічної праці, її суті, найважливіших ознак й особливостей, виявлено вміння обгрунтовувати її основні вимоги до людини, наявне правильне уявлення про свої здібності до роботи з дітьми та критична їх оцінка, аналіз, без особливих помилок нескладних педагогічних ситуацій, уміння обирати альтернативну поведінку в заданих умовах поводження з дітьми. Невимушена поведінка в діалогічному спілкуванні, досить вільне аргументування своїх висловлювань про сучасну школу, особливо про її проблеми, чітка, грамотна, логічна мова.
Цей абітурієнт (студент) однозначно зробив свій професійний вибір, який підкріплений уже певним досвідом громадсько-педагогічної діяльності. Простежується єдність його провідних суспільно значущих прагнень (любов до дітей, бажання їх навчати й виховувати та ін.) з інтересом до профільних дисциплін.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діагностування рівня профпридатності до педагогічної пращ“ на сторінці 1. Приємного читання.
