Педагогічне діалогічне спілкування

Педагогічна майстерність

Уже підкреслювалося вище: сьогодні акцент педагогічного спілкування з переважно монологічного (вказівки, настанови, роз'яснення та ін., характерні для авторитарної педагогіки), зміщується в бік діалогічного педагогічного спілкування, яке дає кожній стороні (учитель й учень) повну можливість для самовираження, забезпечуючи суб'єкт• суб'єктний принцип взаємодії між ними.

Які основні вимоги до діалогу? Це:

• визнання рівності міжособистісних позицій, відкритість і довіра між партнерами. В умовах суб'єкт-суб'єктних стосунків ця вимога означає активну роль учня в процесі навчання, роль партнера, який спільно з педагогом здійснює навчально-пошукову діяльність. Це й забезпечує, співробітництво, рівність та активність обох сторін;

• зосередженість педагога на співрозмовникові й взаємовплив поглядів.

При такому підході в центрі уваги педагога перебувають мета, мотиви, точка зору, рівень підготовки до діяльності самого учня. При цьому уважний до реакції школяра вчитель будує свої дії в площині його інтересів. Уміння бачити ситуацію не лише своїми очима, а й очима учня – важлива якість педагогічної діяльності. Водночас дуже важливою є інтуїція, тобто здатність бачити особливості іншої людини через безпосереднє споглядання, без логічної аргументації. Для міжособистісного розуміння потрібний достатній розвиток емоційної сфери вчителя, особливо здатність до співчуття, співпереживання, які дають змогу чіткіше розуміти інших людей;

• персоніфікована манера звертання (виклад інформації від першої особи, висловлювання свого ставлення до неї ("Я вважаю...", "Здається,...", "На мою думку,..."));

• поліфонія взаємодії передбачає можливість усім сторонам викласти свою позицію, свій варіант рішення. Коли вчитель веде бесіду з учнем, то цей прийом використовується у формі розвивальної допомоги: педагог не формулює перед школярами готових рішень, а лише навідними моментами допомагає самостійно прийняти відповідне рішення;

• двоплановість позиції педагога. Учитель у процесі спілкування веде діалог не лише з учнем, а й із собою, що дає йому змогу аналізувати ефективність реалізації свого задуму.

Як підтримувати контактну взаємодію при діалогічному спілкуванні?

Контакт – це такий знакообмін, який зумовлює спільність психічного стану людини з іншою людиною. При цьому головні ознаки контакту вчителя з учнями (їхніми батьками) такі:

• взаємне особистісне сприймання педагога й школярів, відкритість у стосунках, відвертість у висловлюваннях;

• згода з базовими думками (положеннями), які висловлюються в процесі взаємодії. Сприйняття думок педагога й учнів як значущих, їх розвиток у подальшому спілкуванні;

• єдність оцінних суджень;

• наявність емоційного резонансу;

• збереження інтересу до подальшої взаємодії;

• високий рівень контакту очей у бесіді;

• узгодження поз, міміки, інтонацій у діалозі;

• вибір педагогом такої рольової позиції, яка сприймається учнем (його батьками) [9, с. 209].

У процесі спілкування кожна людина підсвідомо обирає одну з трьох позицій: позицію батька, дорослого чи дитини.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Педагогічне діалогічне спілкування“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Пріоритети й джерела педагогічної майстерності

  • Специфіка й структура педагогічної діяльності

  • Рівні й властивості педагогічної майстерності

  • Розділ 2. Професійна придатність до праці вчителя

  • Головні показники профпридатності до педагогічної діяльності

  • Діагностування рівня профпридатності до педагогічної пращ

  • Другий етап

  • Висновок-рекомендація викладачів факультету довузівської підготовки

  • Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя

  • Професійно-педагогічне мовлення вчителя

  • Культура мови

  • Техніка мови

  • Дикція, орфоепія

  • Засоби невербальної комунікації вчителя

  • Розділ 4. Елементи акторської майстерності в роботі вчителя

  • Артистизм учителя, його основні компоненти

  • Типологія вчителів із позицій театральної педагогіки

  • Розділ 5. Педагогічне спілкування

  • Педагогічне діалогічне спілкування
  • Конфлікту педагогічному спілкуванні Причини та види конфліктів

  • Педагогічний такт учителя

  • Розвиток комунікативності вчителя

  • Розділ 6. Учитель на класичному уроці

  • Планування (підготовка) уроку

  • Ведення уроку вчителем

  • Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці

  • Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук

  • Розділ 7. Учитель на сучасному інноваційному уроці

  • Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання

  • Сучасний урок: основні вимоги, форми, технології

  • Географія

  • Оцінювання знань і вмінь учнів на інноваційному уроці

  • Розділ 8. Учитель і виховна робота

  • Головні напрями національного виховання

  • Компоненти, рушійні сили процесу виховання

  • Учитель-предметник – класний керівник

  • Когнітивно-діагностична, діяльність класного керівника

  • Картка вихованості учня середніх класів

  • Планування виховної роботи класним керівником

  • Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя

  • Професійне вдосконалення за допомогою системи методичної роботи! [4, с. 14]

  • Шкільний рівень

  • Питання для обговорення

  • Вивчення й використання передового педагогічного досвіду (технологічні основи)

  • Головні елементи наукової організації праці вчителя

  • Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]

  • Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу

  • Основи технології науково-методичної роботи з педколективом

  • Атестація педколективу

  • Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій і педагогічних звань

  • Атестаційна комісія навчального закладу мас право:

  • Розшифровка показників оцінки Рівень вираженості показника, коротка характеристика рівня, бали.

  • Показник 3. Науково-методична діяльність

  • Показник 5. Педагогічна техніка

  • Показник 8. Уміння реалізувати провідні ідеї свого предмету

  • Конкурс "Учитель року"