Така багатогранна проблема, як професійне становлення молодого педагога, вимагає від нього вміння працювати над інформацією, зокрема чітко формулювати мету роботи із самовдосконалення, володіти прийомами й методами розумової діяльності, правильно розподіляти та витрачати свої сили й час для цього.
Відомо, що від недостатньої уваги до наукової організації своєї праці (НОП), відсутності необхідних для цього умов відбувається велика перевитрата сил і часу. Саме тут потрібно шукати перевантаження педагогів, нестачу часу на самовдосконалення й відпочинок.
Це викликає потребу формування раціональних звичок і вмінь самостійної розумової праці, формування рис ділового, організованого працівника.
Проблема використання педагогом свого часу. Між часом і діяльністю людини існує певна залежність. Чим змістовніше й краще організована діяльність, тим вища ефективність використання часу. На цій основі грунтується один із законів НОП – максимальне збереження та ефективне використання часу ("максимум ефективності при мінімальних затратах часу, сил і засобів").
Дослідження засвідчують, що багато педагогів не вміють або не мають можливості ефективно використовувати свій час ("Завжди відчуваю дефіцит часу: на уроці, удома, для підготовки до занять"). Наслідок цього – те, що учні також не володіють основами НОП своєї праці. Розглянемо один приклад [18, с. 50].
У педагога (тижневе навантаження – 18 годин) спостерігається така картина (табл. 9.3):
Таблиця 9.3
Тижневе навантаження вчителя
| Головний елемент структури бюджету часу | Тижнева витрата |
| 1. Робочий час | 59 год 13 хв |
| 2. Позаробочий час, пов'язаний із роботою (підготовка до уроків та ін.) | 10 год 32 хв |
| 3. Домашня праця | 26 год 07 хв |
| 4. Фізіологічні погреби (сон та ін.) | 64 год 13 хв |
| 5. Вільний час | 9 год 55 хв |
Отже, цей педагог:
• має робочий день (9 год 52 хв), який значно перевищує норму;
• багато часу затрачає на підготовку до занять (1 год 45 хв) і домашню працю (щодня 3 год 45 хв);
• має мало вільного часу, уключаючи й неділю (щодня 1 год 55 хв – близько 7 % усього часу;
• у педагога практично немає вихідних.
А саме за рахунок вільного часу цей педагог повинен здійснювати самоосвіту, громадську діяльність, задоволення творчих потреб, різні форми відпочинку та ін. Приблизно такий бюджет часу мають сьогодні педагоги в сільській місцевості.
Отже, проблема часу для самоосвіти залишається дуже гострою для педагогічних працівників. Де шукати резерви часу? Вони можуть бути такими:
• 1. Підготовка вчителя до занять. Потрібно прагнути готувати різноманітні схеми, плани, алгоритми, інформаційні картки та ін. Відсутність такого попередньо підготовленого інструментарію (ним можна користуватися 5-10 років) призводить до того, що вчитель усякий раз підготовку до занять починає спочатку.
• 2. Головним носієм інформації повинні бути карточки з мінімумом необхідних даних. Ними зручно користуватися, наприклад, на наступний навчальний рік, повністю змінюючи одну карточку іншою.
Система такої інформації може бути розроблена спочатку для одного класу, на другий рік – для наступного та ін. Так буде створено систематизовану інформаційну картотеку.
Природно, що в перші роки такий підхід вимагає копіткої роботи, а пізніше дає значну економію часу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Головні елементи наукової організації праці вчителя“ на сторінці 1. Приємного читання.
