• методи дослідження й наукового мислення, якими повинні оволодіти учні та без яких неможливе засвоєння знань;
• способи пізнавальної діяльності, логічні операції, прийоми мислення, якими повинні оволодіти школярі;
• уміння й навички, у т. ч. й уміння застосовувати знання.
Для успішного здійснення міжпредметних зв'язків педагог у кожному конкретному випадку повинен чітко зрозуміти, із якою метою він установлює цей зв'язок і в якій формі це буде зроблено.
Природно, що мета залежить від змісту матеріалу та навчально- виховних завдань заняття. Міжпредметні зв'язки можуть здійснюватись із такою метою:
• 1. Глибшого розуміння навчального матеріалу. Міжпредметна інформація залучається у вигляді ілюстрації певного положення чи факту для підтвердження закону або теорії, обгрунтування висновків утворення проблемних ситуацій та ін.
• 2. Систематизації й узагальнення знань. МіжпредметниЙ матеріал використовується як база для порівняння, виділення спільних і відмінних ознак певних об'єктів, процесів, явищ, для складання таблиць, схем та ін.
• 3. Формування науково-матеріалістичного світогляду. Реалізація цього важливого завдання можлива лише на широкій міжпредметній основі за допомогою значної кількості фактів, виокремлення в них істотного, головного, широкого узагальнення й абстрагування.
• 4. Формування в учнів умінь використовувати одержані знання під час вивчення інших предметів, у практичній діяльності. При цьому доцільно розв'язувати різноманітні завдання, складені на матеріалі різних предметів, а також проблем міжпредметного характеру та ін.
• 5. Розвиток в учнів інтересу до вивчення предмету. Цьому сприяє систематична постановка проблемних питань на міжпредметній основі.
• 6. Вироблення в школярів узагальнених умінь і навичок, тобто таких, які використовуються під час вивчення декількох навчальних предметів. При цьому рекомендується здійснювати попередній аналіз структури дій, розчленувати її на складові елементарні операції, визначати раціональну послідовність їх виконання та ін.
Планування міжпредметних зв'язків. При цьому потрібно, передусім, визначити:
• а) склад зв'язку, тобто сукупність навчальних тем (розділів) і конкретних питань, які співвідносяться між собою за певними ознаками;
• б) спрямованість зв'язку – напрям передачі тієї чи іншої інформації від одного розділу (теми) до другого;
• в) опорні знання (вузли зосередження) із кожного розділу (темиХ конкретного питання, навколо яких здійснюється навчально-виховна
робота й спосіб передачі повідомлень між ними (теоретичних, практичних, комбінованих та ін.).
Наведемо кілька прикладів такого планування (табл. 6.7 і 6.8).
Таблиця 6.7
Фрагмент орієнтовного поурочного планування міжпредметннх зв'язків під час вивчення теми з фізики "Механічні коливання"
| 1 | Вільні коливання. · Умови виникнення коливань. | Біологія, географія – механічні коливання в неживій і живій природі. | Досягнення глибшого розуміння поняття уроку. | Ілюстрація понять, які розглядаються, прикладами. |
| 2 | Математичний маятник. Рівняння руху маятника. | Фізика, біологія, хімія – приклади моделювання певних процесів. | Озброєння учнів методами наукового пізнання. | Порівняння відомих . прикладів застосування моделювання. |
Вище підкреслювалося: конкретний зміст зв'язку, його місце в загальній канві уроку визначає сам педагог у процесі підготовки до занять. При цьому не можна міжпредметні зв'язки перетворювати в самоціль. Вони повинні органічно випливати зі змісту навчального матеріалу, не порушувати логіку його викладу, служити досягненню певних навчально-виховних цілей.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук“ на сторінці 3. Приємного читання.
