Професійно-педагогічне мовлення вчителя

Педагогічна майстерність

Мова – один із головних функціональних засобів учителя в його професійній діяльності, тому що в нього комунікативна взаємодія з учнями відбувається переважно в словесній формі.

Мова – сукупність звукових сигналів, письмових знаків та символів, за допомогою яких людина отримує, переробляє, зберігає й передає інформацію.

Мовлення – конкретне використання мови для висловлення думок, почуттів, настроїв; форма існування мови як особливого виду суспільної діяльності. Цього потрібно наполегливо й тривало вчитися. Це видно, наприклад, із досвіду А. С. Макаренка. Він зазначав: "Я став справжнім майстром тільки тоді, коли навчився говорити "Іди сюди" з 15-20 відтінками, коли навчився виконувати 20 нюансів на обличчі, у постаті і в голосі" [8, с. 24]. Продовжуючи напрацьоване А. С. Макаренком у цьому напрямі, В. О. Сухомлинський розробив кодекс мовлення вчителя,

Головне в процесі мовлення – досягнення педагогом навчально- виховної мети. Розрізняють монологічне (лекція, коментар, розповідь) і діалогічне (диспут, бесіда) мовлення.

Ефективність мовлення залежить від культури й техніки мови та визначається такими основними показниками, як змістовність, логічність, точність, ясність, стислість, простота й емоційна образність, барвистість мовлення, правильна вимова, вільне, невимушене оперування словом, відмова від вульгаризмів, архаїзмів, слів-паразитів, зайвих іншомовних слів, наголошування на головних думках, фонетична виразність, інтонаційна розмаїтість, чітка дикція, розмірений темп мовлення, правильне використання логічних наголосів та психологічних пауз, взаємовідповідність між змістом і тоном, між словами, жестами й мімікою [3, с. 430-431].

Отже, культура та техніка мови педагога – важливі показники його професійної майстерності, тобто самовираження й самоутвердження. Ще Я. А. Коменський зазначав, що мова вчителя повинна бути чіткою, ясною, виразною, яскравою, привабливою для учнів.

Стосовно мовлення педагога вузловим є поняття "комунікативна поведінка", яке означає організацію мовного процесу (вербальна комунікація) і, відповідно до цього, невербальну поведінку (комунікації тіла, міжособистісний простір та часові характеристики спілкування [22, с. 59]. У комплексі це й створює, як відомо, необхідну емоційно-психологічну атмосферу спілкування вчителя з учнями.

У діяльності педагога мовлення відбувається в різних ситуаціях (уроки, перерви, позакласна робота) і складається з розповідей, запитань, відповідей, суджень, зауважень, емоційних реплік та ін.

Комунікативно-організаційні якості мовлення визначаються такими його функціями, як:

• комунікативна – це налагодження Й регуляція відносин між педагогом та учнями. Вона повинна забезпечувати стосунки на основі співробітництва й співтворчості, гуманістичної спрямованості педагогічного процесу;

• психологічна, що полягає у створенні психологічної свободи, необхідних умов для вияву індивідуальності учнем, ліквідації соціальних обмежень у забезпеченні поваги до дитини, знятті в неї страху перед невдачами, активізації зусиль для досягнення успіху. Мова вчителя відіграє в цьому вирішальну роль;

• пізнавальна, в основі якої – повноцінне сприймання класом навчально-виховного матеріалу. Мова вчителя в цьому може активізувати навчальну діяльність учнів і навпаки – ускладнити його сприймання, знизити інтерес й ініціативу до цього. Завдання педагога – не просто передача (трансляція) знань, а належний вплив на почуття учнів, спонукання їх до роздумів, співпереживань у сприйманні нового матеріалу;

• органааційна, що забезпечує оптимальну організацію школярів, належного темпу в роботі класу та його робочого самопочуття.

В умовах гуманізації й демократизації шкільної освіти та виховання рівень мовлення вчителя набуває все більшого значення.

Наступний розділ:

Культура мови


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Професійно-педагогічне мовлення вчителя“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Пріоритети й джерела педагогічної майстерності

  • Специфіка й структура педагогічної діяльності

  • Рівні й властивості педагогічної майстерності

  • Розділ 2. Професійна придатність до праці вчителя

  • Головні показники профпридатності до педагогічної діяльності

  • Діагностування рівня профпридатності до педагогічної пращ

  • Другий етап

  • Висновок-рекомендація викладачів факультету довузівської підготовки

  • Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя

  • Професійно-педагогічне мовлення вчителя
  • Культура мови

  • Техніка мови

  • Дикція, орфоепія

  • Засоби невербальної комунікації вчителя

  • Розділ 4. Елементи акторської майстерності в роботі вчителя

  • Артистизм учителя, його основні компоненти

  • Типологія вчителів із позицій театральної педагогіки

  • Розділ 5. Педагогічне спілкування

  • Педагогічне діалогічне спілкування

  • Конфлікту педагогічному спілкуванні Причини та види конфліктів

  • Педагогічний такт учителя

  • Розвиток комунікативності вчителя

  • Розділ 6. Учитель на класичному уроці

  • Планування (підготовка) уроку

  • Ведення уроку вчителем

  • Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці

  • Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук

  • Розділ 7. Учитель на сучасному інноваційному уроці

  • Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання

  • Сучасний урок: основні вимоги, форми, технології

  • Географія

  • Оцінювання знань і вмінь учнів на інноваційному уроці

  • Розділ 8. Учитель і виховна робота

  • Головні напрями національного виховання

  • Компоненти, рушійні сили процесу виховання

  • Учитель-предметник – класний керівник

  • Когнітивно-діагностична, діяльність класного керівника

  • Картка вихованості учня середніх класів

  • Планування виховної роботи класним керівником

  • Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя

  • Професійне вдосконалення за допомогою системи методичної роботи! [4, с. 14]

  • Шкільний рівень

  • Питання для обговорення

  • Вивчення й використання передового педагогічного досвіду (технологічні основи)

  • Головні елементи наукової організації праці вчителя

  • Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]

  • Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу

  • Основи технології науково-методичної роботи з педколективом

  • Атестація педколективу

  • Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій і педагогічних звань

  • Атестаційна комісія навчального закладу мас право:

  • Розшифровка показників оцінки Рівень вираженості показника, коротка характеристика рівня, бали.

  • Показник 3. Науково-методична діяльність

  • Показник 5. Педагогічна техніка

  • Показник 8. Уміння реалізувати провідні ідеї свого предмету

  • Конкурс "Учитель року"