Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу

Педагогічна майстерність

Ключові слова: функції науково-методичної роботи, стилі керівництва науково-методичною роботою, методи впливу дирекції в методичній роботі з педколективом, знання дирекції із забезпечення методичної роботи з педколективом, уміння дирекції із забезпечення методичної роботи, науково-методична рада школи, методичний кабінет школи, завдання методичного кабінету, напрями роботи методичного кабінету, вимоги до завідувача методичного кабінету, діагностика професійної компетентності педколективу, технологія узагальнення результатів діагностування педколективу, "вихід" на окремі напрями й норми методичної роботи з педколективом, планування методичної роботи (індивідуальний підхід до кожного вчителя), проміжні та кінцеві результати методичної роботи з педколективом, підбиття підсумків методичної роботи (щорічно), контроль і керівництво методичною роботою дирекцією школи, атестація педколективу. Кваліфікаційні категорії й педагогічні знання, атестаційна комісія, технологія атестації педколективу, конкурс "Учитель року": завдання, технологія проведення.

Науково-методична робота з педколективом

Функції управління науково-методичною роботою [7, с. 1-14]. Забезпечення професійного росту педколективу за посередництва системи науково-методичної роботи – одна з головних функцій дирекції загальноосвітнього навчального закладу.

В основі управління цією роботою лежить здійснення таких функцій:

а) планування – це основоположна, підготовча функція, що полягає в обгрунтуванні мети, завдань методичної роботи на перспективу, у визначенні заходів, які забезпечують їх реалізацію, досягнення найкращих результатів.

Отже, планування системи науково-методичної роботи – це прийняття реального управлінського рішення, розробка оптимального варіанта реалізації завдань. При цьому потрібно враховувати тенденції розвитку освітянської галузі, змісту державних рішень у галузі освіти, максимальне врахування нерозв'язаних проблем і реальних можливостей навчального закладу.

Функція планування активно взаємодіє з організаційною, діагностичною, моделюючою, прогностичною та іншими функціями;

• б) організаційна функція пов'язана з удосконаленням структури й змісту системи науково-методичної роботи. Вона реалізується за такими основними напрямами, як:

  – практична реалізація планів методичної роботи з педколективом;

  – визначення контингентів підвищення кваліфікації з окремих форм і напрямів цієї роботи (методичне об'єднання, творча група, школа молодого педагога та ін.);

  – координація діяльності з установами й організаціями післядипломної освіти (інститути післядипломної педагогічної освіти, курси при вищих навчальних закладах, кафедри університетів та педагогічних інститутів й ін.), окремими вченими та вчителями-майстрами; із методичними заходами в ході традиційних серпневих конференцій учителів, щорічних конкурсів "Учитель року" і "Класний керівник", різноманітних семінарів, конкурсів, олімпіад тощо;

• в) діагностична – це одна з центральних функцій у системі науково- методичної роботи. Вона полягає в систематичному аналізі ступеня розриву між наявним рівнем компетентності педколективу й вимогами суспільства до цієї компетентності в умовах розбудови української школи. Вивчення якісного стану педкадрів лежить в основі розробки обгрунтованої системи науково-методичної роботи з ними (головні напрями, зміст, методи організації*).

Використання діагностичної функції викликає потребу оволодіння сучасними методами збору та узагальнення інформації про педагогічні знання, уміння та навички очолюваного колективу, у т. ч. кожного вчителя зокрема. Вона дає змогу максимально індивідуалізувати процес підвищення професійної майстерності кожного педагога, особливо в роботі з молодими спеціалістами;

г) прогностична (передбачення) функція. В умовах морального старіння й оновлення інформації за 5-7 років існує потреба визначення знань і вмінь, необхідних педколективу в майбутньому, побудови відповідної роботи "з ним на перспективній основі. У цих умовах від дирекції вимагається високий ступінь педагогічного передбачення, тобто здатність глибокого розуміння тенденцій розвитку освіти в державі. Наприклад, сучасним школярам слід жити в умовах розвиненої економіки, а отже, дирекції потрібно володіти рисами не виконавця, а ініціативної, творчої особистості.

Отже, прогностична функція – це особливий вияв психолого- педагогічного передбачення, здійснення спеціальних перспективних розробок, які дають змогу підвищувати ступінь наукової обґрунтованості, здійсненої науково-методичної роботи з педколективом. Вона має випереджувальний характер, оскільки при її плануванні потрібно передбачати труднощі та проблеми, із якими зіткнеться колектив у майбутньому;

ґ) моделююча функція полягає в розробці принципово нових положень, еталонів навчально-виховного процесу, спрямованих на формування моделі національної школи. У межах навчального закладу цю функцію реалізують, передусім, творчі групи вчителів, у складі яких, як відомо, – досвідчені педагоги із загостреним відчуттям нового й високим рівнем аналітико-узагальнюючого мислення;

д) компенсаторна функція – це забезпечення педколективу інформацією, яка не отримується ним у процесі набуття базової професійної освіти. Сюди входить збагачення вчителів знаннями й уміннями соціально-психологічного, правового, фінансового, суспільно-політичного характеру, які дають змогу змінювати застарілі стереотипи, наприклад знання й уявлення про історію української державності та ін.

Не менш важливим є збагачення педагогів знаннями досягнень національної культури, побуту, праці, здобутками світової культури, знаннями з політології, соціальної психології, соціології, екології. Особливе місце в цьому повинен займати інтегрований курс "Народознавство", який розглядає проблеми розвитку українського етносу, місце й місію українців у загальнолюдському вимірі;

е) відновлювальна функція полягає у відновленні тих знань і вмінь, які після закінчення педагогічного навчального закладу були значною мірою забуті або втрачені педагогом. Актуальність цієї функції полягає також у тому, що зараз нова філософія освіти передбачає повернення до втрачених критеріїв моральності, реалізацію шкільних базових програм на основі внутрішньопредметних та міжпредметних зв'язків й особистісно зорієнтованого підходу до учнів. Ці тенденції вимагають уважного ставлення до базового компонента програм, розробки інтегрованих курсів, різнорівневих програм для класів із поглибленим вивченням основ наук, профільних класів у старшій школі, створення навчально-методичних комплексів для виконання такої роботи;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Пріоритети й джерела педагогічної майстерності

  • Специфіка й структура педагогічної діяльності

  • Рівні й властивості педагогічної майстерності

  • Розділ 2. Професійна придатність до праці вчителя

  • Головні показники профпридатності до педагогічної діяльності

  • Діагностування рівня профпридатності до педагогічної пращ

  • Другий етап

  • Висновок-рекомендація викладачів факультету довузівської підготовки

  • Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя

  • Професійно-педагогічне мовлення вчителя

  • Культура мови

  • Техніка мови

  • Дикція, орфоепія

  • Засоби невербальної комунікації вчителя

  • Розділ 4. Елементи акторської майстерності в роботі вчителя

  • Артистизм учителя, його основні компоненти

  • Типологія вчителів із позицій театральної педагогіки

  • Розділ 5. Педагогічне спілкування

  • Педагогічне діалогічне спілкування

  • Конфлікту педагогічному спілкуванні Причини та види конфліктів

  • Педагогічний такт учителя

  • Розвиток комунікативності вчителя

  • Розділ 6. Учитель на класичному уроці

  • Планування (підготовка) уроку

  • Ведення уроку вчителем

  • Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці

  • Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук

  • Розділ 7. Учитель на сучасному інноваційному уроці

  • Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання

  • Сучасний урок: основні вимоги, форми, технології

  • Географія

  • Оцінювання знань і вмінь учнів на інноваційному уроці

  • Розділ 8. Учитель і виховна робота

  • Головні напрями національного виховання

  • Компоненти, рушійні сили процесу виховання

  • Учитель-предметник – класний керівник

  • Когнітивно-діагностична, діяльність класного керівника

  • Картка вихованості учня середніх класів

  • Планування виховної роботи класним керівником

  • Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя

  • Професійне вдосконалення за допомогою системи методичної роботи! [4, с. 14]

  • Шкільний рівень

  • Питання для обговорення

  • Вивчення й використання передового педагогічного досвіду (технологічні основи)

  • Головні елементи наукової організації праці вчителя

  • Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]

  • Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу
  • Основи технології науково-методичної роботи з педколективом

  • Атестація педколективу

  • Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій і педагогічних звань

  • Атестаційна комісія навчального закладу мас право:

  • Розшифровка показників оцінки Рівень вираженості показника, коротка характеристика рівня, бали.

  • Показник 3. Науково-методична діяльність

  • Показник 5. Педагогічна техніка

  • Показник 8. Уміння реалізувати провідні ідеї свого предмету

  • Конкурс "Учитель року"