Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук

Педагогічна майстерність

Так, під час вивчення питання про інфрачервоні та ультрафіолетові промені (фізика) учням можна запропонувати такі запитання: Чим пояснити чорний колір шкіри в негрів? Чому хлорофіл листя рослин має саме зелене забарвлення? Ці та інші запитання спрямовані на те, щоб викликати зацікавленість школярів матеріалом, що є основою розвитку пізнавальних інтересів, формування в них умінь застосовувати набуті знання в різних ситуаціях. Проблемні питання під час перевірки знань сприяють їх поглибленню й розширенню.

Крім постановки проблемних питань, проблемні ситуації міжпредметного характеру можуть бути створені за допомогою розповідей, дослідів, експерименту, спостереження, аналізу, зіставлення та узагальнення інформації.

Наприклад, старшокласники сільської школи на занятті з трудового навчання одержали завдання з аналізу технології вирощування однієї з місцевих культур (озима пшениця, льон, цукровий буряк). Завдання розраховано на певний період і передбачає його виконання за такою схемою-зразком:

• 1. Скласти фактичну технологічну карту вирощування культури в минулому році в місцевому (найближчому) господарстві (фермерське господарство, селянська земельна спілка та ін.). Порівняти її з технологічною схемою, яку рекомендують науковці-аграрники для цієї грунтово-кліматичної зони. Зазначити всі випадки (якщо вони є) відхилень від еталонної схеми (технологічні операції, строки їх проведення, попередники, норми висіву й посадки, якість робіт, система добрив та ін.).

• 2. Описати кліматичні умови в період вегетації та збирання врожаю.

• 3. Які рекомендації аграрної науки впроваджено (не впроваджено) при вирощуванні цієї культури.

• 4. Урожай, валовий збір, планова й фактична собівартість одиниці зібраної продукції. Очікуваний і фактичний прибуток, збитки (якщо були й чому) при вирощуванні цієї культури в минулому році.

• 5. Основні заходи підвищення валового збору цієї культури, ЇЇ прибутковості в поточному році.

Таке проблемне завдання комплексного, творчого багатопланового характеру неможливо виконати без широких міжпредметних, міжциклових зв'язків, без залучення знань і вмінь старшокласників практично з усіх дисциплін шкільної програми, особливо з природничого, фізико-математичного циклів.

Отже, під час організації проблемного навчання на базі міжпредметних зв'язків можна використовувати такі варіанти:

• створення проблемних ситуацій, для розв'язання яких використовуються знання з різних предметів. Вище вже розглянуто приклади, які ілюструють це;

• постановка міжпредметної проблеми на уроці одного предмета, а розв'язання її на заняттях з іншої дисципліни. Наприклад, проблема "У чому суть якісного стрибка при переході від хімічної до біологічної форми руху матерії?" ставиться на уроці хімії, а розв'язується при вивченні біології;

• серія уроків із різних предметів, на яких розглядається певна світоглядна ідея (наприклад ідея взаємозв'язку різних форм руху матерії – на уроках біології, хімії, фізики);

• система пошукових аналітико-узагальнюючих самостійних робіт, які вимагають застосування знань із різних предметів та ін. Вище наведено приклад такого завдання з аналізу технології вирощування однієї із сільськогосподарських культур на заняттях із трудового навчання;

• спеціальні узагальнюючі уроки (семінари, конференції), які розкривають взаємозв'язки наукових проблем і методів їх розв'язання (вище наведено сценарій одного з таких занять на тему "Матерія та її рух");

• систематична постановка однорідних проблем на конкретному різному матеріалі в різних темах і курсах, навколо провідних ідей і понять (матерія, розвиток, система та ін.).

При цьому важливе дотримання поступовості й систематичності: від постановки та обговорення окремих проблемних питань і розв'язання окремих пізнавальних завдань міжпредметного характеру до систематичного проблемного навчання на основі ускладнення міжпредметних проблем із використанням багатосторонніх зв'язків.

Розробка наочності на міжпредметній основі Навчальні посібники повинні бути узагальнюючими за змістом, придатнми за формою відображення зв'язків, мати високу схематизацію матеріалу й науковість.

Це можуть бути схеми, таблиці, графіки, моделі, фізичні та контурні карти й ін. Цей аспект розглядатиметься нижче в ході семінарського заняття.

Основні функції міжпредметних наочних посібників:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук“ на сторінці 7. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Пріоритети й джерела педагогічної майстерності

  • Специфіка й структура педагогічної діяльності

  • Рівні й властивості педагогічної майстерності

  • Розділ 2. Професійна придатність до праці вчителя

  • Головні показники профпридатності до педагогічної діяльності

  • Діагностування рівня профпридатності до педагогічної пращ

  • Другий етап

  • Висновок-рекомендація викладачів факультету довузівської підготовки

  • Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя

  • Професійно-педагогічне мовлення вчителя

  • Культура мови

  • Техніка мови

  • Дикція, орфоепія

  • Засоби невербальної комунікації вчителя

  • Розділ 4. Елементи акторської майстерності в роботі вчителя

  • Артистизм учителя, його основні компоненти

  • Типологія вчителів із позицій театральної педагогіки

  • Розділ 5. Педагогічне спілкування

  • Педагогічне діалогічне спілкування

  • Конфлікту педагогічному спілкуванні Причини та види конфліктів

  • Педагогічний такт учителя

  • Розвиток комунікативності вчителя

  • Розділ 6. Учитель на класичному уроці

  • Планування (підготовка) уроку

  • Ведення уроку вчителем

  • Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці

  • Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук
  • Розділ 7. Учитель на сучасному інноваційному уроці

  • Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання

  • Сучасний урок: основні вимоги, форми, технології

  • Географія

  • Оцінювання знань і вмінь учнів на інноваційному уроці

  • Розділ 8. Учитель і виховна робота

  • Головні напрями національного виховання

  • Компоненти, рушійні сили процесу виховання

  • Учитель-предметник – класний керівник

  • Когнітивно-діагностична, діяльність класного керівника

  • Картка вихованості учня середніх класів

  • Планування виховної роботи класним керівником

  • Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя

  • Професійне вдосконалення за допомогою системи методичної роботи! [4, с. 14]

  • Шкільний рівень

  • Питання для обговорення

  • Вивчення й використання передового педагогічного досвіду (технологічні основи)

  • Головні елементи наукової організації праці вчителя

  • Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]

  • Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу

  • Основи технології науково-методичної роботи з педколективом

  • Атестація педколективу

  • Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій і педагогічних звань

  • Атестаційна комісія навчального закладу мас право:

  • Розшифровка показників оцінки Рівень вираженості показника, коротка характеристика рівня, бали.

  • Показник 3. Науково-методична діяльність

  • Показник 5. Педагогічна техніка

  • Показник 8. Уміння реалізувати провідні ідеї свого предмету

  • Конкурс "Учитель року"