Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]

Педагогічна майстерність

Самоінструкція. Студент, молодий учитель може свідомо регламентувати свою поведінку, попередньо передбачаючи свої дії в роботі з класом. При цьому самоінструкція відіграє роль репетиції перед роботою в класі, способу, який полегшує орієнтацію вчителя в несподіваних ситуаціях, мобілілізує його увагу й мислення. З іншого боку, такий підхід оберігає від можливих помилок, а набутий при цьому досвід формує в педагога постійну звичку чітко планувати, обдумувати наступну діяльність та ін.

Самоінструкція особливо ефективна тоді, коли проводяться перші уроки чи інші форми навчально-виховного процесу, коли потрібно виступити перед великою аудиторією, провести батьківські збори й ін. Наприклад, перед проведенням уроку бажано користуватися самоінструкцією, яка має таку структуру: а) оптимальна поведінка при порушенні дисципліни в класі; б) застосування оптимальних педагогічних, вимог до учнів; в) володіння собою в складних ситуаціях; г) розподіл уваги в процесі роботи з учнями та ін. Такі попередні установки допомагають не втрачати контроль над собою, знаходити педагогічно вивірені варіанти виходу із ситуації, у яку потрапляє вчитель, спілкуючись із класом.

Самоконтроль і самозвіт. Працюючи над собою, маємо можливість поступово оволодівати здатністю стежити за своїми вчинками ніби збоку. При цьому якщо спостереження лише фіксує те, що вже відбулося, то функції самоконтролю означають не просто сприймати, бачити події й факти, а давати їм оцінку, вносити на цій основі корективи та ін.

Ефективність праці буде більшою, якщо її супроводжує самозвіт у процесі діяльності. Робити перед собою звіт за свої вчинки означає бачити свої успіхи й невдачі, їх причини та на цій основі – вносити корективи у свою діяльність, стабілізувати її в потрібному напрямі.

Самопереконання. Постійний самоконтроль і самозвіт за результатами діяльності (наприклад старшокурсникові – після проходження практики, молодому вчителеві – на початку роботи в школі) повинні показати необхідність цілеспрямованої системної роботи над собою в оволодінні основами педагогічної майстерності. При цьому об'єктивно перебудовується самосвідомість, на цій основі – особистісна поведінка й ставлення до своєї професійної діяльності.

Останнє вимагає активної й нелегкої роботи над собою в розвитку свого мислення, своєрідної дискусії із самим собою (формулювання доказів і контрдоказів, зважування всіх "за" й "проти"). При цьому потрібно володіти чітким уявленням своїх професійних можливостей на цей момент, тобто достатньою інформацією про себе, високим рівнем аналітико-узагальнюючого мислення (здатністю до аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення).

До різновидів самопереконання належать:

• а) самовиправдання. Часто його розглядають, як непотрібне. Але виправдання й обвинувачення існують об'єктивно, паралельно. Тому обґрунтування самовиправдання необхідне, оскільки в цьому випадку може бути необгрунтована недовіра до себе, невпевненість у собі з усіма можливими для особистості наслідками;

• б) самовтішення. Невдачі, у т. ч. й педагогічні, можуть психологічно надломити особистість. У цих випадках важливе прийняття рішення: діяти таким чином. Це може бути й самонаказ, який спонукає діяти рішуче й цілеспрямовано, виходити зі стану депресії, викликаного невдачами.

Самопримушування та самонаказ. Вольовий вплив на себе у формі самонаказу може здійснюватися тоді, коли етап самоаналізу завершено, рішення прийнято, а сумніви лише заважають активній діяльності, спрямованій на професійне самовдосконалення. Тому в цих ситуаціях потрібно внутрішньо примусити себе до виконання наміченого.

Студент, молодий педагог повинен розуміти: якщо він хоче бути зразком для учнів, то повинен виконувати кожен вид педагогічної роботи із задоволенням. Це – важлива моральна норма ставлення вчителя до професійної діяльності. Організований і дисциплінований педагог після того, як прийняв рішення, ніколи не відступиться від його виконання. Це й забезпечує успіх. Π. І. Чайковський, наприклад, зазначав, що потрібно вміти працювати й тоді, коли немає особливого бажання працювати, тобто віддавати перевагу "необхідно" перед "не хочу". Людина повинна володіти собою. "Натхнення до лінивих не приходить".

Самопримушування розглядається сьогодні як один із головних засобів самовиховання, одна з його форм, воно є самопересплюванням, перемогою над собою.

Одна з форм самопримушування – самопідкорення, тобто добровільне підпорядкування комусь чи чомусь при потребі. Самопримушування – суть і зміст самодисципліни, здатності добросовісно виконувати обов'язки, підкорятися волі керівника, колективу, законам суспільства.

Не менш важлива – така форма самопримушування, як володіння собою, тобто здатність людини утримуватися від дій, які вона вважає шкідливими. Володіння собою – ознака самодисципліни. Володіння собою тісно пов'язане із самообмеженням й самовідмовою, тобто здатністю до гальмування, свідомої дисципліни.

Значну роль у педагогічній діяльності відіграють навіювання та самонавіювання. Практика показує: немає педагогічних дій (як узагалі й людських відносин) без елементів, навіювання. Самонавіювання, як відомо, – засіб саморегуляції психічних станів за допомогою словесного впливу, який створює емоційно довірливе ставлення. Найбільш успішно самонавіювання здійснюється в процесі аутогенних вправ, які дають змогу оволодіти власним організмом й емоціями.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Пріоритети й джерела педагогічної майстерності

  • Специфіка й структура педагогічної діяльності

  • Рівні й властивості педагогічної майстерності

  • Розділ 2. Професійна придатність до праці вчителя

  • Головні показники профпридатності до педагогічної діяльності

  • Діагностування рівня профпридатності до педагогічної пращ

  • Другий етап

  • Висновок-рекомендація викладачів факультету довузівської підготовки

  • Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя

  • Професійно-педагогічне мовлення вчителя

  • Культура мови

  • Техніка мови

  • Дикція, орфоепія

  • Засоби невербальної комунікації вчителя

  • Розділ 4. Елементи акторської майстерності в роботі вчителя

  • Артистизм учителя, його основні компоненти

  • Типологія вчителів із позицій театральної педагогіки

  • Розділ 5. Педагогічне спілкування

  • Педагогічне діалогічне спілкування

  • Конфлікту педагогічному спілкуванні Причини та види конфліктів

  • Педагогічний такт учителя

  • Розвиток комунікативності вчителя

  • Розділ 6. Учитель на класичному уроці

  • Планування (підготовка) уроку

  • Ведення уроку вчителем

  • Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці

  • Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук

  • Розділ 7. Учитель на сучасному інноваційному уроці

  • Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання

  • Сучасний урок: основні вимоги, форми, технології

  • Географія

  • Оцінювання знань і вмінь учнів на інноваційному уроці

  • Розділ 8. Учитель і виховна робота

  • Головні напрями національного виховання

  • Компоненти, рушійні сили процесу виховання

  • Учитель-предметник – класний керівник

  • Когнітивно-діагностична, діяльність класного керівника

  • Картка вихованості учня середніх класів

  • Планування виховної роботи класним керівником

  • Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя

  • Професійне вдосконалення за допомогою системи методичної роботи! [4, с. 14]

  • Шкільний рівень

  • Питання для обговорення

  • Вивчення й використання передового педагогічного досвіду (технологічні основи)

  • Головні елементи наукової організації праці вчителя

  • Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]
  • Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу

  • Основи технології науково-методичної роботи з педколективом

  • Атестація педколективу

  • Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій і педагогічних звань

  • Атестаційна комісія навчального закладу мас право:

  • Розшифровка показників оцінки Рівень вираженості показника, коротка характеристика рівня, бали.

  • Показник 3. Науково-методична діяльність

  • Показник 5. Педагогічна техніка

  • Показник 8. Уміння реалізувати провідні ідеї свого предмету

  • Конкурс "Учитель року"