Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук

Педагогічна майстерність

Для характеристики багатогранності зв'язку об'єктів і явищ, їх причинного характеру використано такі відомості:

• із фізики – зв'язок температури тіла з рухом його молекул, способи зміни внутрішньої енергії; робота та теплопередача; зв'язок між силою тяжіння й масою, взаємодія тіл як причина зміни руху тіл – закон Ньютона; причини появи сил тертя; закони збереження енергії;

• із хімії – загальні характеристики підгруп галогенів, кисню, лужних металів; загальні властивості класів неорганічних сполук, генетичний зв'язок між класами неорганічних речовин; окислення та відновлення елементів;

• із біології – взаємозв'язок органів в організмі рослин і тварин, нервова та гуморальна саморегуляція діяльності організму, єдність асиміляції й дисиміляції, розвиток: рослинного та тваринного світу, схожість рослин і тварин, природні угрупування рослин та тварин, вплив людини на природу й ін.

Приклади зв'язку явищ, які вивчаються різними науками:

• фізичні явища, що викликають або супроводжують хімічні реакції: нагрівання, охолодження, освітлення, тиск, утворення осаду, вибухи, електричний струм;

• фізичні та хімічні процеси в живому організмі (осмотичний тиск, капілярність, швидкість руху крові, дифузія кисню з легенів у кров, поглинання світла при фотосинтезові, виділення тепла під час окислення й розкладу органічних речовин; гідроліз жирів, білків, вуглеводів в організмі;

• умови життя рослин (вода, повітря, світло, тепло, мінеральні солі), вплив різних умов на ріст та розвиток рослин, тварин.

За четвертим пунктом учнями використано додаткову, науково- популярну літературу, термінологічні словники й ін.

Із нагромадженням людських знань про природу виникла потреба виділення їх в окремі науки (хімія, фізика, географія та ін.). Отже, поділ знань на науки – продукт людського розуму. У природі цього немає, вона існує як багатогранне ціле. Водночас глибинну сутність і взаємозв'язок процесів у природі не можна пізнати засобами однієї науки. Тому зараз розвиваються науки на стикові кількох наук, у процесі поєднання інформації кількох із них (фізична хімія, біохімія, кібернетика та ін.). Виникнення таких наук – яскравий приклад єдності природи [18, с. 39-41]. Коли проводити такий семінар (конференцію) зі старшокласниками? Найдоцільніше – у кінці півріччя або навчального року, коли учні вже володіють достатнім навчальним матеріалом, який можна використати для порівняння й ілюстрацій.

Усі доповіді чи повідомлення школярів оцінюються та враховуються при підсумковому оцінюванні їхніх знань, причому зразу з кількох предметів: із фізики, хімії, біології й ін.

Міжпредметні зв'язки в процесі проблемного навчання. За такого підходу створюються сприятливі умови для підготовки учнів до самостійного використання міжпредметних знань.

Досліджено, що найкращий засіб формування в школярів потреби комплексного використання різноманітних знань і вміння самостійно реалізувати міжпредметні зв'язки – це міжпредметне пізнавальне (творче) завдання. В його основі лежить навчальна проблема, розв'язання якої вимагає застосування знань суміжних предметів.

При цьому можна так класифікувати ці міжпредметні запитання й завдання:

1. Ті, які випливають зі змісту предметів, але не поєднані загальною ідеєю. Наприклад: а) назвати основні апарати ТЕЦ у послідовності, яка відповідає її технологічній схемі; б) які загальні принципи технології тут застосовуються? (фізика, хімія).

Відповідь: а) паровий котел, парова турбіна, система теплофікації (пароутворювач, водопідігрівник, насос); б) на ТЕЦ забезпечується збільшення поверхні стикання палива з повітрям. Тверде паливо подрібнюється на дробилках, рідке – розпилюється форсункою, газоподібне – вдувається через горілку.

• 2. Ті, які пов'язані єдиною навчальною проблемою із якогось певного предмета. Так, біологічна проблема "У чому суть життя?" вимагає використання знань із фізики, хімії й ін. у вигляді таких запитань: Чому здатність до руху та росту не можна вважати достатньою ознакою живого? Як розуміти вираз "Життя – це система"? і т. ін.

• 3. Ті, що націлені на розв'язання загальної для кількох навчальних предметів проблеми. Наприклад, поняття "система" формується за допомогою таких проблемних запитань: Чому організм людини називається системою? (біологія). Яка структура, періодичної системи? (хімія). Які риси системного характеру проявляються в теорії О. М. Бутлерова? (хімія). Чи можна назвати коливальний контур відкритою системою? (фізика) та ін.

Реалізація міжпредметних зв'язків у процесі проблемного навчання здійснюється за допомогою тих самих прийомів, які притаманні цьому типу навчання взагалі. Отже, вони можуть використовуватись: а) під час проблемного викладу матеріалу; б) у разі застосування частково-пошукового методу розв'язання проблеми (евристична бесіда); в) під час викладання матеріалу з проблемним завданням; г) у процесі самостійного розв'язання учнями пізнавально-пошукових завдань на уроках і вдома.

Міжпредметні зв'язки – ефективне джерело створення проблемних ситуацій на уроках різних рівнів. їх характер залежить від типу уроку, а також від етапу застосування. Наприклад, помітно активізують школярів проблемні питання міжпредметного змісту перед вивченням нового матеріалу або на етапі закріплення й перевірки їхніх знань.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Пріоритети й джерела педагогічної майстерності

  • Специфіка й структура педагогічної діяльності

  • Рівні й властивості педагогічної майстерності

  • Розділ 2. Професійна придатність до праці вчителя

  • Головні показники профпридатності до педагогічної діяльності

  • Діагностування рівня профпридатності до педагогічної пращ

  • Другий етап

  • Висновок-рекомендація викладачів факультету довузівської підготовки

  • Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя

  • Професійно-педагогічне мовлення вчителя

  • Культура мови

  • Техніка мови

  • Дикція, орфоепія

  • Засоби невербальної комунікації вчителя

  • Розділ 4. Елементи акторської майстерності в роботі вчителя

  • Артистизм учителя, його основні компоненти

  • Типологія вчителів із позицій театральної педагогіки

  • Розділ 5. Педагогічне спілкування

  • Педагогічне діалогічне спілкування

  • Конфлікту педагогічному спілкуванні Причини та види конфліктів

  • Педагогічний такт учителя

  • Розвиток комунікативності вчителя

  • Розділ 6. Учитель на класичному уроці

  • Планування (підготовка) уроку

  • Ведення уроку вчителем

  • Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці

  • Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук
  • Розділ 7. Учитель на сучасному інноваційному уроці

  • Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання

  • Сучасний урок: основні вимоги, форми, технології

  • Географія

  • Оцінювання знань і вмінь учнів на інноваційному уроці

  • Розділ 8. Учитель і виховна робота

  • Головні напрями національного виховання

  • Компоненти, рушійні сили процесу виховання

  • Учитель-предметник – класний керівник

  • Когнітивно-діагностична, діяльність класного керівника

  • Картка вихованості учня середніх класів

  • Планування виховної роботи класним керівником

  • Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя

  • Професійне вдосконалення за допомогою системи методичної роботи! [4, с. 14]

  • Шкільний рівень

  • Питання для обговорення

  • Вивчення й використання передового педагогічного досвіду (технологічні основи)

  • Головні елементи наукової організації праці вчителя

  • Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]

  • Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу

  • Основи технології науково-методичної роботи з педколективом

  • Атестація педколективу

  • Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій і педагогічних звань

  • Атестаційна комісія навчального закладу мас право:

  • Розшифровка показників оцінки Рівень вираженості показника, коротка характеристика рівня, бали.

  • Показник 3. Науково-методична діяльність

  • Показник 5. Педагогічна техніка

  • Показник 8. Уміння реалізувати провідні ідеї свого предмету

  • Конкурс "Учитель року"