Для характеристики багатогранності зв'язку об'єктів і явищ, їх причинного характеру використано такі відомості:
• із фізики – зв'язок температури тіла з рухом його молекул, способи зміни внутрішньої енергії; робота та теплопередача; зв'язок між силою тяжіння й масою, взаємодія тіл як причина зміни руху тіл – закон Ньютона; причини появи сил тертя; закони збереження енергії;
• із хімії – загальні характеристики підгруп галогенів, кисню, лужних металів; загальні властивості класів неорганічних сполук, генетичний зв'язок між класами неорганічних речовин; окислення та відновлення елементів;
• із біології – взаємозв'язок органів в організмі рослин і тварин, нервова та гуморальна саморегуляція діяльності організму, єдність асиміляції й дисиміляції, розвиток: рослинного та тваринного світу, схожість рослин і тварин, природні угрупування рослин та тварин, вплив людини на природу й ін.
Приклади зв'язку явищ, які вивчаються різними науками:
• фізичні явища, що викликають або супроводжують хімічні реакції: нагрівання, охолодження, освітлення, тиск, утворення осаду, вибухи, електричний струм;
• фізичні та хімічні процеси в живому організмі (осмотичний тиск, капілярність, швидкість руху крові, дифузія кисню з легенів у кров, поглинання світла при фотосинтезові, виділення тепла під час окислення й розкладу органічних речовин; гідроліз жирів, білків, вуглеводів в організмі;
• умови життя рослин (вода, повітря, світло, тепло, мінеральні солі), вплив різних умов на ріст та розвиток рослин, тварин.
За четвертим пунктом учнями використано додаткову, науково- популярну літературу, термінологічні словники й ін.
Із нагромадженням людських знань про природу виникла потреба виділення їх в окремі науки (хімія, фізика, географія та ін.). Отже, поділ знань на науки – продукт людського розуму. У природі цього немає, вона існує як багатогранне ціле. Водночас глибинну сутність і взаємозв'язок процесів у природі не можна пізнати засобами однієї науки. Тому зараз розвиваються науки на стикові кількох наук, у процесі поєднання інформації кількох із них (фізична хімія, біохімія, кібернетика та ін.). Виникнення таких наук – яскравий приклад єдності природи [18, с. 39-41]. Коли проводити такий семінар (конференцію) зі старшокласниками? Найдоцільніше – у кінці півріччя або навчального року, коли учні вже володіють достатнім навчальним матеріалом, який можна використати для порівняння й ілюстрацій.
Усі доповіді чи повідомлення школярів оцінюються та враховуються при підсумковому оцінюванні їхніх знань, причому зразу з кількох предметів: із фізики, хімії, біології й ін.
Міжпредметні зв'язки в процесі проблемного навчання. За такого підходу створюються сприятливі умови для підготовки учнів до самостійного використання міжпредметних знань.
Досліджено, що найкращий засіб формування в школярів потреби комплексного використання різноманітних знань і вміння самостійно реалізувати міжпредметні зв'язки – це міжпредметне пізнавальне (творче) завдання. В його основі лежить навчальна проблема, розв'язання якої вимагає застосування знань суміжних предметів.
При цьому можна так класифікувати ці міжпредметні запитання й завдання:
1. Ті, які випливають зі змісту предметів, але не поєднані загальною ідеєю. Наприклад: а) назвати основні апарати ТЕЦ у послідовності, яка відповідає її технологічній схемі; б) які загальні принципи технології тут застосовуються? (фізика, хімія).
Відповідь: а) паровий котел, парова турбіна, система теплофікації (пароутворювач, водопідігрівник, насос); б) на ТЕЦ забезпечується збільшення поверхні стикання палива з повітрям. Тверде паливо подрібнюється на дробилках, рідке – розпилюється форсункою, газоподібне – вдувається через горілку.
• 2. Ті, які пов'язані єдиною навчальною проблемою із якогось певного предмета. Так, біологічна проблема "У чому суть життя?" вимагає використання знань із фізики, хімії й ін. у вигляді таких запитань: Чому здатність до руху та росту не можна вважати достатньою ознакою живого? Як розуміти вираз "Життя – це система"? і т. ін.
• 3. Ті, що націлені на розв'язання загальної для кількох навчальних предметів проблеми. Наприклад, поняття "система" формується за допомогою таких проблемних запитань: Чому організм людини називається системою? (біологія). Яка структура, періодичної системи? (хімія). Які риси системного характеру проявляються в теорії О. М. Бутлерова? (хімія). Чи можна назвати коливальний контур відкритою системою? (фізика) та ін.
Реалізація міжпредметних зв'язків у процесі проблемного навчання здійснюється за допомогою тих самих прийомів, які притаманні цьому типу навчання взагалі. Отже, вони можуть використовуватись: а) під час проблемного викладу матеріалу; б) у разі застосування частково-пошукового методу розв'язання проблеми (евристична бесіда); в) під час викладання матеріалу з проблемним завданням; г) у процесі самостійного розв'язання учнями пізнавально-пошукових завдань на уроках і вдома.
Міжпредметні зв'язки – ефективне джерело створення проблемних ситуацій на уроках різних рівнів. їх характер залежить від типу уроку, а також від етапу застосування. Наприклад, помітно активізують школярів проблемні питання міжпредметного змісту перед вивченням нового матеріалу або на етапі закріплення й перевірки їхніх знань.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук“ на сторінці 6. Приємного читання.
