Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя

Педагогічна майстерність

Ключові слова: педагогічна техніка, ядро педагогічної техніки, типологія вчительської діяльності, мовлення, функції мовлення, культура мовлення, ознаки культури мовлення, елементи техніки мовлення, правила правильного мовлення, голос педагога, дикція (ступінь чіткості мовлення), інтонація мовлення, мовний етикет, засоби невербальної комунікації, пантоміміка, міміка, зовнішній вигляд учителя, емоційна стабільність.

Педагогічна техніка – одна з форм поведінки вчителя

Педагогічна техніка відображає, передусім, суб'єктно-особистісні фактори навчально-виховного процесу, а отже, залежить переважно від особистості самого вчителя, від тих чи інших "дрібниць" у його поведінці, від того (за висловом А. С. Макаренка), "як стояти, як сидіти, як підвестись зі стільця, з-за столу, як підвищити голос, усміхнутись, як подивитись" [8, с. 219].

Тобто, педагогічна техніка і є тим комплексом умінь, який дає змогу вчителеві яскраво, глибоко, талановито виразити себе й на цій основі отримати оптимальні результати своєї діяльності.

Як виокремити головні елементи в педагогічній техніці педагога?

Звичайно, головне завдання в діяльності вчителя сьогодні – це активний вплив на формування особистості учня в потрібному напрямі. Звідси – головні шляхи такого формування особистості – діяльність і спілкування. Тому професійні вміння педагога повинні бути спрямовані на організацію діяльності вихованців, їх спілкування з ним та між собою.

Спілкування, таким чином, – чи не найголовніша функція педагогічної діяльності. Природа професійно-педагогічного спілкування, його закономірності й структура будуть розкриті нижче. Наразі звернемо увагу лише на один важливий, на наш погляд, аспект – особливості спілкування в педагогічній діяльності.

Якщо спішування вчителя з учнями – елемент його професійної діяльності, то для школярів – це вид життєдіяльності, частина їхнього життя. Отож, учитель завжди повинен знати й бачити результати такого спілкування з класом, бути ніби поза спілкуванням, щоб мати змогу спостерігати, аналізувати, приймати оптимальні рішення, які дають максимальний результат за мінімуму затрачених зусиль і засобів. У педагогічному спілкуванні такими засобами, як відомо, є слово, інтонація, погляд, жест, усмішка, голос, почуття, переживання педагога.

При ньому вміння виразно й правильно говорити, а також жестом, мімікою, поглядом висловити свої почуття та ставлення класу, уміння контролювати свій психічний стан, бачити себе збоку тощо значною мірою й визначають успіх педагогічного спілкування. Маючи це на увазі, А. С. Макаренко писав: "Вихователь повинен уміти організовувати, ходити, жартувати, бути веселим, сердитим, поводити себе так, щоб кожен його рух виховував" [9, с. 175].

Що, на жаль, часто бачать і чують учні? Непривабливий вигляд педагога (його одяг і взуття, хода, постава, невиразний погляд, застигле обличчя або невиправдане жестикулювання), недостатній рівень культури мови (невиразна дикція, шаблонність мислення, засміченість мови, одноманітність інтонацій, голос то глухий, то пронизливий до крику), низька саморегуляція свого психічного стану (метушливість, відсутність витримки й самоконтролю, невміння або небажання визначати свою реакцію адекватно до ситуації), невміння керувати увагою учнів та їхньою діяльністю, тобто відсутність умінь спілкуватися з ними тощо.

Багато з цих недоліків, як правило, властиві молодим педагогам.

Ці спостереження й аналіз основної літератури [12, с. 49-66] із зазначеної проблеми дають підставу виділити таке своєрідне ядро з педагогічної техніки:

• 1) техніка й культура мови (мистецтво висловлення своїх думок, почуттів, настроїв);

• 2) техніка володіння своїм організмом (міміка, пантоміміка, зовнішній вигляд учителя взагалі);

• 3) керівництво своїм психологічним станом (педагогічний такт, педагогічна культура);

• 4) техніка забезпечення потрібної уваги й уяви учнів на занятті;

• 5) уміння впливати на колектив та особистість.

Перші чотири елементи пов'язані з умінням учителя керувати собою. Це елементи зовнішньої техніки (зовнішній вираз внутрішнього стану педагога). Останній – п'ятий – це елемент внутрішньої техніки (уміння впливати на особистість і колектив). Він передбачає:

• техніку педагогічного спілкування;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Пріоритети й джерела педагогічної майстерності

  • Специфіка й структура педагогічної діяльності

  • Рівні й властивості педагогічної майстерності

  • Розділ 2. Професійна придатність до праці вчителя

  • Головні показники профпридатності до педагогічної діяльності

  • Діагностування рівня профпридатності до педагогічної пращ

  • Другий етап

  • Висновок-рекомендація викладачів факультету довузівської підготовки

  • Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя
  • Професійно-педагогічне мовлення вчителя

  • Культура мови

  • Техніка мови

  • Дикція, орфоепія

  • Засоби невербальної комунікації вчителя

  • Розділ 4. Елементи акторської майстерності в роботі вчителя

  • Артистизм учителя, його основні компоненти

  • Типологія вчителів із позицій театральної педагогіки

  • Розділ 5. Педагогічне спілкування

  • Педагогічне діалогічне спілкування

  • Конфлікту педагогічному спілкуванні Причини та види конфліктів

  • Педагогічний такт учителя

  • Розвиток комунікативності вчителя

  • Розділ 6. Учитель на класичному уроці

  • Планування (підготовка) уроку

  • Ведення уроку вчителем

  • Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці

  • Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук

  • Розділ 7. Учитель на сучасному інноваційному уроці

  • Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання

  • Сучасний урок: основні вимоги, форми, технології

  • Географія

  • Оцінювання знань і вмінь учнів на інноваційному уроці

  • Розділ 8. Учитель і виховна робота

  • Головні напрями національного виховання

  • Компоненти, рушійні сили процесу виховання

  • Учитель-предметник – класний керівник

  • Когнітивно-діагностична, діяльність класного керівника

  • Картка вихованості учня середніх класів

  • Планування виховної роботи класним керівником

  • Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя

  • Професійне вдосконалення за допомогою системи методичної роботи! [4, с. 14]

  • Шкільний рівень

  • Питання для обговорення

  • Вивчення й використання передового педагогічного досвіду (технологічні основи)

  • Головні елементи наукової організації праці вчителя

  • Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]

  • Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу

  • Основи технології науково-методичної роботи з педколективом

  • Атестація педколективу

  • Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій і педагогічних звань

  • Атестаційна комісія навчального закладу мас право:

  • Розшифровка показників оцінки Рівень вираженості показника, коротка характеристика рівня, бали.

  • Показник 3. Науково-методична діяльність

  • Показник 5. Педагогічна техніка

  • Показник 8. Уміння реалізувати провідні ідеї свого предмету

  • Конкурс "Учитель року"