Особливості соціального захисту в соціальних державах

Маркетинг соціальних послуг

Пенсійна реформа у Франції також проводиться поетапно. У цій країні були підвищені терміни виходу на повну пенсію (65 років як для чоловіків так і для жінок), а також зросли обов'язкові внески в державний пенсійний фонд, змінена норма заміщення. Ці непопулярні заходи як і в інших країнах були викликані зростанням кількості пенсіонерів, витрат із бюджету і бюджетним дефіцитом, що виник в результаті цього. Реформуванню пенсійної системи передували розрахунки очікуваних витрат на пенсійне забезпечення Франції до 2040 р. Такі розрахунки проводились урядом і Національною касою страхування по старості. Ця організація запропонувала і свій варіант пенсійної реформи, в якому були враховані прогнози рівнів безробіття, фінансових наслідків пенсійної реформи. Звичайно, враховувались і соціальні наслідки, в першу чергу, можлива реакція на передбачені заходи різних категорій населення. Для обговорення пропонувались зразу декілька варіантів економічних наслідків пенсійної реформи. При цьому враховувалась різна динаміка рівня безробіття і продуктивності праці.

У Франції прийнята поправка до Конституції, яка дозволяє парламенту кожний рік оголошувати про бюджет соціального забезпечення і про політику в цій сфері. Гласність, публічне обговорення цих проблем сприяє збереженню соціальної згоди в суспільстві.

В Великобританії з 2000 р. дозволялось відмовитись від додаткової державної страхової пенсії і продовжити роботу на протязі п'яти років після досягнення пенсійного віку, що сприяло збільшенню долі працюючих. Така політика була зумовлена прогнозами про зростання рівня сукупних внесків в державний пенсійний фонд в зв'язку із зростанням кількості економічно залежних людей.

Дещо ускладнилась ситуація з пенсійним забезпеченням в 90-х роках XX ст. і в США, хоча і не так як в Європі. Доля витрат на пенсійне забезпечення за 1960-1995 рр. зросла втроє - з 3 до 9 %. Це було пов'язано в першу чергу із зростанням розміру пенсій (середній розмір пенсій становить близько 40 % середньої заробітної плати, 60 % - у тих, хто має низькі доходи), збільшенням кількості різноманітних соціальних послуг, що надавались людям похилого віку. По стану на 1995 р. середній розмір повної пенсії по старості за рік становив 10522 дол. 50 % цієї суми доплачується жінці, що находиться на утриманні чоловіка у віці 65 років або старше (якщо вона молодша 65 років, то надбавка скорочується і рівна 37,5 % при віці 62 років). Якщо в сім'ї пенсіонера є діти-утриманці до 18-літнього віку, то надбавка до пенсії на утримання жінки-утриманки становить 50 % від пенсії чоловіка, незважаючи на вік дружини. Наявність в сім'ї пенсіонерів дітей у віці до 18 років і студентів також дає право на надбавку до пенсії батьків в розмірі 50 %. Взагалі система пенсійного забезпечення складається із обов'язкової державної страхової програми для зайнятих в приватному секторі і приватних добровільних пенсійних фондів. Загальна федеральна програма соціального страхування охоплює 95 % робочої сили. До неї в 1969 р. була приєднана програма медичного страхування людей похилого віку "Медікер".

Очікується, що доля пенсіонерів в XXI ст. і в США суттєво зросте (найбільше зростатиме підгрупа людей старшого віку). Хоча, очікується, що збільшаться надходження в пенсійні фонди, але і для США це є проблемою, до вирішення якої треба підготуватись. В США в пенсійному забезпеченні громадян важливу роль грають добровільні приватні пенсійні програми. В 90-х роках XX ст. цими програмами було охоплено 40-45 % найманих працівників приватного сектору, а пенсії, що були отримані із приватних фондів, становили в середньому 20 % сукупних прибутків всіх пенсіонерів США. Існує два види внесків - або на особисті рахунки в банки, або виплати по місцю роботи.

Держава контролює роботу добровільних приватних пенсійних фондів. В 1974 р. був прийнятий закон, що передбачає не лише контроль, а й ще систему податкових пільг, які стимулюють створення таких фондів. Роботодавці зацікавлені створювати власні приватні пенсійні фонди (ППФ) так, як ті внески, які підприємець перераховує в пенсійний фонд (при умові охоплення 70 % зайнятих на підприємстві повний робочий день), не розглядаються як прибуток і не обкладаються податком. Підприємець завдяки ППФ закріплює потрібні кадри, підвищує конкурентоспроможність. Крім цього підприємець може використати фінансові активи фондів для інвестування.

Приватні пенсійні фонди мають свої переваги і недоліки. Недоліком цієї системи, наприклад, є те, що пенсії із ППФ, на відміну від державних, не індексуються, що позначається з часом на купівельній спроможності. З іншого боку на 90 % ППФ формуються за рахунок внесків роботодавців незалежно від видів програм. Взагалі система ППФ складається із двох видів програм: програм із фіксованим розміром внесків (підприємець створює початкову фінансову базу, але розмір пенсій залежить від наступних вкладів майбутніх пенсіонерів), програма з установленим розміром пенсій (розмір пенсії визначається в залежності від стажу роботи і розміру зарплати на момент виходу на пенсію. Підприємець зобов'язаний забезпечити фінансову базу фонду). Фонд з фіксованим розміром внесків зараз домінує в США незважаючи на те, що не завжди забезпечує бажаний рівень виплат. Якщо коштів не вистачає, то підприємці, які створили цей фонд, не зобов'язані покривати нестачу із своїх прибутків. Існує ще один спосіб пенсійного забезпечення - наймані працівники можуть відкривати особисті рахунки в накопичувальних банках. Користуватись цими вкладами вони можуть лише після досягнення пенсійного віку.

Таким чином, можна зробити висновок, що політика в області пенсійного забезпечення в розвинених країнах є зваженою, такою, яка враховує всі можливі наслідки змін в цій сфері.

Організація охорони здоров'я в соціальних державах заслуговує на особливу увагу. В США суспільні витрати на охорону здоров'я вдвоє менші ніж в інших високорозвинених країнах. Не існує обов'язкового страхування на випадок хвороби. Американець сам має застрахуватись, якщо має кошти на це. Лише в часи президентства Кеннеді і Джонсона були впроваджені програми надання медичної допомоги людям похилого віку (MEDICARE) і тим, чиї доходи нижчі порога бідності (MEDICAID). Але значна частина людей, що не має страхування, не охоплена цими програмами. Попри це витрати на охорону здоров'я в США самі високі в світі - 11 % ВВП (хоча треба враховувати, що вони фінансуються споживачами). В 1992 р. соціальні витрати на медичне обслуговування на душу населення становили 1364 дол.

У Франції охорона здоров'я побудована на змішаній системі (ця система має певну схожість із системою охорони здоров'я, яка існувала в соціалістичних країнах). Але така система дуже обтяжлива для держави - кожний громадянин має право довільно встановлювати кількість консультацій та медичної допомоги. Всі медичні послуги є майже безкоштовними. Французька система охорони здоров'я фінансується за рахунок обов'язкових відрахувань. Зараз у Франції система страхування на випадок хвороби охоплює 99,9 % активного населення.

В Великобританії існує національна програма охорони здоров'я, яка охоплює всіх і також фінансується суспільством за рахунок обов'язкових відрахувань. При цьому витрати на охорону здоров'я в цій країні самі низькі -7 % ВВП. В часи перебування при владі консерваторів обов'язкові відрахування піддавались критиці, але і М. Тстчср не вдалось приватизувати суспільну систему охорони здоров'я. Таким чином, в соціальних державах, що належать як до різних так і до однієї моделі, наприклад, США і Великобританії, існують суттєві відмінності в організації такого виду соціального захисту, як охорона здоров'я.

На медичний догляд в Німеччині припадає до 1/3 всіх соціальних витрат бюджету. В Німеччині з 1995 р. введена особлива система медичного обслуговування людей похилого віку. Вона охоплює 450 тис. людей похилого віку, яким надається допомога дома, і 1,2 млн людей похилого віку, що находяться на амбулаторному лікуванні.

По багатьох показниках розвитку охорони здоров'я Швеція займає одне з перших місць в Європі. Охорона здоров'я швецькою державою загального добробуту розглядається як одна із найбільш важливих задач. Держава намагається забезпечити всім громадянам рівні умови медичної допомоги. Це реалізується наступним чином - в кожній комуні є медичний комітет, що працює в раді комуни. Основні напрямки розвитку охорони здоров'я, страхування здоров'я розробляє Міністерство соціальних справ. Система охорони здоров'я складається з: 1) первинної медичної допомоги (її надають місцеві центри медичної допомоги) - це профілактичні заходи, допомога вдома, амбулаторна допомога; 2) комунальної допомоги - охорона здоров'я в школах, управління стоматологічною службою і т. п.; 3) регіональної системи допомоги (в ній працюють висококваліфіковані спеціалісти, в їх розпорядженні найновіша медична апаратура). В основному медична допомога в Швеції безкоштовна. Лише незначна частина витрат на амбулаторне лікування оплачується пацієнтом.

Наступний розділ:

Соціальний захист в ЄС

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості соціального захисту в соціальних державах“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. КОНЦЕПЦІЯ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ЯК "ФІЛОСОФІЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ"

  • Види маркетингу соціальних послуг в контексті ринкової концепції управління

  • Основні характеристики соціальної послуги, її природа та класифікація

  • Маркетинг соціальних послуг в контексті "філософії ринку" та ринкової економіки

  • Маркетингове мислення чи клієнтоманія

  • Висновки

  • Розділ 2. СУТНІСТЬ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Сутність соціальних послуг як маркетингових продуктів

  • Характеристика ринку соціальних послуг

  • Принципи, функції і концепції маркетингу соціальних послуг

  • Загальні функції соціальних послуг

  • Функція управління персоналом в сфері маркетингу соціальних послуг

  • Розділ 3. СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ МАРКЕТИНГ В СФЕРІ ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Етика підприємництва та його соціальна відповідальність

  • Маркетинг як складова частина менеджменту підприємництва

  • Концепція соціально-етичного маркетингу

  • Маркетингове управління підприємством

  • Соціальна відповідальність та етика маркетингу в сфері підприємництва

  • Висновки

  • Розділ 4. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ЯК ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Методологія дослідження

  • Умови, напрями та моделі реалізації соціальної політики

  • Напрями гуманітарної політики

  • Соціальний захист: сутність, особливості

  • Становлення та розвиток соціального захисту в Україні

  • Особливості соціального захисту в соціальних державах
  • Соціальний захист в ЄС

  • Розділ 5. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Ключові аспекти системи якості соціальних послуг та відповідальності керівництва

  • Персонал і матеріальні ресурси в системі якості соціальних послуг

  • Структура системи якості соціальних послуг

  • Процеси маркетингу та зобов'язання постачальника в системі якості соціальних послуг

  • Процеси надання соціальних послуг у системі якості

  • Аналіз якості виконання соціальних послуг та підвищення їх ефективності

  • Висновки

  • Розділ 6. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В СФЕРІ ТУРИЗМУ

  • Основні характеристики туристичного ринку

  • Визначення туристичного продукту

  • Основні характеристики маркетингового середовища туристичної фірми

  • Маркетингові дослідження конкурентів

  • Основні прийоми сегментації туристичного ринку

  • Теоретичні та практичні засади визначення цільового ринку

  • Особливості стимулювання збуту в туристичній галузі

  • Маркетингові комунікації як засіб ефективного просування туристичного продукту

  • Реклама

  • Висновки

  • Розділ 7. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ У СТРАХОВОМУ БІЗНЕСІ

  • Форми та види страхування

  • Страхові платежі та тарифи

  • Договори та правила страхування

  • Страховий маркетинг: функції, принципи, завдання, стратегії

  • Організація маркетингової служби в страховій компанії

  • Маркетингові дослідження та маркетингова політика у страхуванні

  • Висновки

  • Розділ 8. МАРКЕТИНГ ПОСЛУГ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ

  • Основні виміри культурного продукту

  • Ринковий попит на культурний продукт

  • Концепція позиціонування з огляду на конкурентів та цільові сегменти

  • Цінова політика в сфері маркетингу соціальних послуг

  • Маркетинг соціальних послуг в контексті глобалізації та взаємовпливу культур

  • Маркетинг соціальних послуг в сфері дозвілля

  • Висновки

  • Розділ 9. СУБ'ЄКТИ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Місце неурядових організацій у громадянському суспільстві

  • Неурядові організації в Україні

  • Неурядові організації як партнери влади в наданні соціальних послуг

  • Реалізація принципу взаємного доповнення

  • Досвід функціонування неурядових організацій в зарубіжних країнах

  • Досвід Німеччини

  • Досвід Бельгії

  • Правове регулювання соціальних послуг

  • Висновки

  • Розділ 10. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Досвід задоволення соціальних потреб в громадах

  • Світові моделі надання соціальних послуг

  • Механізм надання соціальних послуг в країнах Євросоюзу

  • Висновки

  • Розділ 11. МАРКЕТИНГ КОНСАЛТИНГОВИХ ПОСЛУГ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Становлення та розвиток українського ринку консалтингових послуг

  • Динаміка рівня попиту на консалтингові послуги в Україні

  • Критерії вибору консалтингової фірми

  • Визначення консалтингових послуг як товару

  • Управлінське консультування як специфічний вид діяльності

  • Мета, завдання та етапи консультування

  • Класифікація консалтингових послуг

  • Класифікація консалтингових послуг в Україні

  • Сегментація ринку консалтингових послуг України

  • Канали залучення замовлень від колишніх клієнтів та нових клієнтів

  • Цінова політика на ринку консалтингових послуг

  • Типові помилки в маркетингу консалтингових послуг

  • Розділ 12. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В СФЕРІ БУДІВНИЦТВА

  • Види маркетингу у діяльності будівельних організацій

  • Маркетингове управління соціальними послугами будівельної організації

  • Методологічний підхід, принципи та методи оцінки ефективності соціальних послуг будівельної організації

  • Розділ 13. ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ АГРОПРОМИСЛОВОГО СЕРВІСУ

  • Послуги розробки маркетингової концепції підготовки підприємства-переробника сільськогосподарської продукції до випуску нової продукції

  • Впровадження організаційної структури управління на прикладі підприємства TOB "АПК "Солоха", орієнтованої на реалізацію маркетингової концепції

  • Послуга реорганізації маркетингового підрозділу підприємства (на прикладі TOB "АПК "Солоха")

  • Використання нових інформаційних технологій для підвищення конкурентоспроможності TOB "АПК "Солоха"

  • Розділ 14. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

  • Система соціальної роботи та необхідність її інфраструктурного забезпечення

  • Функціональний аналіз інфраструктури соціальної роботи

  • Морфологічний аналіз інфраструктури соціальної роботи

  • Галузі життєдіяльності людини

  • Висновки

  • Розділ 15. СОЦІАЛЬНИЙ ТА МАРКЕТИНГОВИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТУ

  • Оцінка населення проекту

  • Методика залучення населення до роботи над проектом

  • Загальні підходи до оцінки фінансової стійкості проекту

  • Висновки

  • Розділ 16. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОМ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Складові комплексу маркетингу (по Котлеру)

  • Реклама як засіб здійснення маркетингу соціальних послуг

  • Основні типи реклами, планування реклами та цілі стратегії реклами

  • Дизайн в стратегій маркетингу та рекламної діяльності

  • Управління електронною комерцією і онлайновий маркетинг соціальних послуг

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ