Галузі життєдіяльності людини

Маркетинг соціальних послуг

Наступною підставою для класифікації є типологія клієнтів. У цьому випадку можна говорити про такі служби:

• o служба соціальної допомоги населенню, однієї з цілей якої є виявлення родин, груп соціального ризику (багатодітних, неповних, студентських, сімей, що мають інваліда, що проживають у несприятливих житлових умовах, асоціальної поведінки батьків і дітей, самотніх, людей похилого віку) і надання їм матеріальної, медичної, юридичної, психолого-педагогічної, соціально-побутової та іншої необхідної допомоги. Виявлення у дорослих і дітей соціальних, особистих і ситуативних труднощів, допомога в їхньому подоланні шляхом підтримки, захисту, корекції і реабілітації; залучення в необхідних випадках з цією метою фахівців - юристів, психологів, педагогів та ін.;

• o служба соціальної реабілітації, метою якої є соціальна допомога особам, що потрапили у важку життєву ситуацію, людям які повернулися з місць позбавлення волі, навчально-виховних і лікувально-виховних установ;

• o служби з надання різних видів допомоги родині: сімейні консультації; служби знайомств; різні види сімейної освіти та самоосвіти; сексологічні кабінети; педіатричні кабінети; педагогічні консультації й ін.

Іншим критерієм класифікації компонентів інфраструктури соціальної роботи можуть виступити такі основні соціальні і демографічні групи населення, як діти віком до 6 років, діти від 6 до 18 років, особи, які втратили працездатність.

Важливим принципом класифікації виявляється принцип просторового розташування об'єктів та поєднання їх між собою. Ідеться про точкову, лінійну та мережеву форми інфраструктури. Для виконання цього завдання необхідно: по-перше, дати визначення понять, від яких походить кожна із названих форм; по-друге, проаналізувати окремі об'єкти кожної форми інфраструктури; по-третє, визначити найбільш продуктивну форму, враховуючи сучасні реалії. В тлумачному словнику точка визначається як певне місце в просторі, в якому розташовано чи відбувається що-небудь. Точкова інфраструктура соціальної роботи - це окремі об'єкти, метою діяльності яких є надання соціальних послуг. Вони мають певні характеристики: автономне управління, замкнутість, відсутність зовнішніх зв'язків тощо. Класифікація об'єктів точкової інфраструктури може бути здійснена за принципом терміну існування, кількість проблем, які вона спроможна вирішити: тимчасова, комплексна, системна.

Тимчасова точкова форма інфраструктури має місце у випадку термінового вирішення проблеми. Вона створюється у разі необхідності й існує недовгий час.

Комплекс об'єктів точкової інфраструктури забезпечує лише декілька проблем людини: транспорт, страховка, харчування тощо. Фірма, підприємство чи організація допомагає вирішити названі проблеми через діяльність цих об'єктів.

Ознак системності точкова інфраструктура соціальної роботи набуває тоді, коли організація (підприємство чи фірма) бере на себе зобов'язання вирішувати всі соціальні проблеми працюючої людини протягом її життя. Такий підхід у системності точкової інфраструктури отримав назву "довічного найму". Це одна з форм гарантованої зайнятості, яка має місце в крупних кампаніях та державних установах Японії, а також в деяких корпораціях США. Підхід виник після Другої світової війни і довів свою життєздатність та ефективність. Людина, одержавши освіту, влаштовується на роботу в японську компанію і працює там до виходу на пенсію. Система довічного наймання не означає автоматичної зайнятості працівника до виходу на пенсію. Це, скоріше, негласна угода, згідно з якою гарантується просування по службі, ріст заробітної плати залежно від стажу й робота до старості за умови творчого ставлення до своїх обов'язків, повної віддачі, якісної, ефективної праці. За цей час у рамках однієї компанії співробітник може поміняти кілька місць, перемінити сферу діяльності, просунутися по службі. Перевага довічного наймання у тому, що кожен співробітник у думках прямо пов'язує себе з компанією, на яку він працює, розуміє, що його особисте процвітання залежить від процвітання його компанії.

Запропонована нами класифікація об'єктів точкової інфраструктури соціальної роботи є необхідною у тому випадку, коли йдеться про ті чи інші її компоненти на різних рівнях організації суспільства. Так, на рівні громади або сім'ї правомірно говорити про точкову інфраструктуру, хоча не виключено, що може спостерігатися наявність окремих компонентів лінійної. На рівні району, міста, області, держави в рівній мірі можна говорити як про лінійну, так і про точкову інфраструктури, а також про шляхи узгодження їх взаємодії. Якщо лінійна форма не охоплює певну територію, то є потреба у створенні точкової інфраструктури. В системі соціальної роботи під лінійною формою інфраструктури розуміємо поєднання закладів одного спрямування. Прикладом лінійної інфраструктури можуть бути соціальні служби, різновидом яких є служби ВІЛ/СНІД, які виходять за межі однієї країни, центри ресоціалізації наркозалежної молоді, центри соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями та ін.

Одразу наголосимо, що окремі точкові об'єкти можуть бути поєднані в єдину лінійну інфраструктуру. Для прикладу, в Україні центри ресоціалізації наркозалежної молоді та центри соціально-психологічної реабілітації дітей і молоді з функціональними обмеженнями є спеціалізованими формуваннями Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді.

Класифікація здійснюється за масштабним принципом: регіональний та національний рівень. Слід зазначити, що соціальна служба - це система спеціалізованих закладів, головним призначеним яких є обслуговування відповідних груп населення. Вона формується на основі законності, гуманізму, справедливості та демократизму. При цьому єдиними для всієї системи соціальної служби є загальні принципи, дотримання яких характеризує систему як цілісну та послідовну. Такими принципами є:

• o принцип пріоритету держави в організації соціальної служби та гарантування прав громадян на отримання соціальних послуг і допомоги у складних життєвих ситуаціях означає, що держава забезпечує права особистості, суверенітет, гідність та свободу, захищає її від різних зазіхань. Держава забезпечує систему соціальної служби необхідними матеріалами, фінансами, кадрами, визначає обов'язки закладів, органів управління та працівників соціальної служби;

• o принцип підтримки громадою означає, що необхідною складовою в діяльності соціальних служб та управлінні ними є участь громадськості для надання допомоги головним суб'єктам (професіоналам) цієї діяльності;

• o принцип територіальності означає максимальне наближення соціальної служби до населення для зручного користування;

• o принцип інформованості полягає в тому, що заклади й органи управління соціальної служби мають право на збір інформації, отримання за мотивованим запитом від державних та громадських органів відомостей, необхідних для надання допомоги клієнтам.

Соціальні служби виконують певні функції: підтримки громадської стабільності, морального здоров'я суспільства, зміцнення гуманістичних основ держави й пріоритету особистості та її прав у державній політиці, суспільному устрої. Таким чином, ми переконалися у тому, що інфраструктура соціальної роботи може мати і точкову, і лінійну форми. Але, враховуючи специфічність, багатоаспектність, різноплановість соціальних проблем, виникає необхідність органічного об'єднання елементів і точкової, і лінійної інфраструктур соціальної роботи в єдину мережу для якісної і кількісної підтримки кризового контингенту через багатофункціональність об'єктів, які, за умов такого поєднання, використовуються раціонально, оскільки збільшується навантаження на існуюче обладнання і відпадає потреба створення нових об'єктів.

Тому, крім названих, ми пропонуємо розглянути мережеву форму, яка органічно поєднує компоненти і точкової, і лінійної форм інфраструктури. Об'єкти інфраструктури соціальної роботи призначені для задоволення соціовітальних потреб кризової людини - потреби житла, освіти, роботи, пенсійного забезпечення та охорони здоров'я, особистісного розвитку й прогресу, інформації. Для цього на практиці раціонально мати мережу, оскільки тоді об'єкти інфраструктури соціальної роботи стають багатофункціональними за рахунок збільшення навантаження і багаторазового використання обладнання з метою задоволення потреби людини. Безліч переплетених, схрещених ліній, система шляхів, розташованих на якому-небудь просторі, сукупність розташованих де-небудь однорідних установ, організацій визначається як мережа.

Мережева форма інфраструктури - це поєднання закладів різних напрямів діяльності, які забезпечують вирішення соціовітальних потреб кризової людини.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Галузі життєдіяльності людини“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. КОНЦЕПЦІЯ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ЯК "ФІЛОСОФІЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ"

  • Види маркетингу соціальних послуг в контексті ринкової концепції управління

  • Основні характеристики соціальної послуги, її природа та класифікація

  • Маркетинг соціальних послуг в контексті "філософії ринку" та ринкової економіки

  • Маркетингове мислення чи клієнтоманія

  • Висновки

  • Розділ 2. СУТНІСТЬ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Сутність соціальних послуг як маркетингових продуктів

  • Характеристика ринку соціальних послуг

  • Принципи, функції і концепції маркетингу соціальних послуг

  • Загальні функції соціальних послуг

  • Функція управління персоналом в сфері маркетингу соціальних послуг

  • Розділ 3. СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ МАРКЕТИНГ В СФЕРІ ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Етика підприємництва та його соціальна відповідальність

  • Маркетинг як складова частина менеджменту підприємництва

  • Концепція соціально-етичного маркетингу

  • Маркетингове управління підприємством

  • Соціальна відповідальність та етика маркетингу в сфері підприємництва

  • Висновки

  • Розділ 4. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ЯК ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Методологія дослідження

  • Умови, напрями та моделі реалізації соціальної політики

  • Напрями гуманітарної політики

  • Соціальний захист: сутність, особливості

  • Становлення та розвиток соціального захисту в Україні

  • Особливості соціального захисту в соціальних державах

  • Соціальний захист в ЄС

  • Розділ 5. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Ключові аспекти системи якості соціальних послуг та відповідальності керівництва

  • Персонал і матеріальні ресурси в системі якості соціальних послуг

  • Структура системи якості соціальних послуг

  • Процеси маркетингу та зобов'язання постачальника в системі якості соціальних послуг

  • Процеси надання соціальних послуг у системі якості

  • Аналіз якості виконання соціальних послуг та підвищення їх ефективності

  • Висновки

  • Розділ 6. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В СФЕРІ ТУРИЗМУ

  • Основні характеристики туристичного ринку

  • Визначення туристичного продукту

  • Основні характеристики маркетингового середовища туристичної фірми

  • Маркетингові дослідження конкурентів

  • Основні прийоми сегментації туристичного ринку

  • Теоретичні та практичні засади визначення цільового ринку

  • Особливості стимулювання збуту в туристичній галузі

  • Маркетингові комунікації як засіб ефективного просування туристичного продукту

  • Реклама

  • Висновки

  • Розділ 7. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ У СТРАХОВОМУ БІЗНЕСІ

  • Форми та види страхування

  • Страхові платежі та тарифи

  • Договори та правила страхування

  • Страховий маркетинг: функції, принципи, завдання, стратегії

  • Організація маркетингової служби в страховій компанії

  • Маркетингові дослідження та маркетингова політика у страхуванні

  • Висновки

  • Розділ 8. МАРКЕТИНГ ПОСЛУГ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ

  • Основні виміри культурного продукту

  • Ринковий попит на культурний продукт

  • Концепція позиціонування з огляду на конкурентів та цільові сегменти

  • Цінова політика в сфері маркетингу соціальних послуг

  • Маркетинг соціальних послуг в контексті глобалізації та взаємовпливу культур

  • Маркетинг соціальних послуг в сфері дозвілля

  • Висновки

  • Розділ 9. СУБ'ЄКТИ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Місце неурядових організацій у громадянському суспільстві

  • Неурядові організації в Україні

  • Неурядові організації як партнери влади в наданні соціальних послуг

  • Реалізація принципу взаємного доповнення

  • Досвід функціонування неурядових організацій в зарубіжних країнах

  • Досвід Німеччини

  • Досвід Бельгії

  • Правове регулювання соціальних послуг

  • Висновки

  • Розділ 10. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Досвід задоволення соціальних потреб в громадах

  • Світові моделі надання соціальних послуг

  • Механізм надання соціальних послуг в країнах Євросоюзу

  • Висновки

  • Розділ 11. МАРКЕТИНГ КОНСАЛТИНГОВИХ ПОСЛУГ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Становлення та розвиток українського ринку консалтингових послуг

  • Динаміка рівня попиту на консалтингові послуги в Україні

  • Критерії вибору консалтингової фірми

  • Визначення консалтингових послуг як товару

  • Управлінське консультування як специфічний вид діяльності

  • Мета, завдання та етапи консультування

  • Класифікація консалтингових послуг

  • Класифікація консалтингових послуг в Україні

  • Сегментація ринку консалтингових послуг України

  • Канали залучення замовлень від колишніх клієнтів та нових клієнтів

  • Цінова політика на ринку консалтингових послуг

  • Типові помилки в маркетингу консалтингових послуг

  • Розділ 12. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В СФЕРІ БУДІВНИЦТВА

  • Види маркетингу у діяльності будівельних організацій

  • Маркетингове управління соціальними послугами будівельної організації

  • Методологічний підхід, принципи та методи оцінки ефективності соціальних послуг будівельної організації

  • Розділ 13. ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ АГРОПРОМИСЛОВОГО СЕРВІСУ

  • Послуги розробки маркетингової концепції підготовки підприємства-переробника сільськогосподарської продукції до випуску нової продукції

  • Впровадження організаційної структури управління на прикладі підприємства TOB "АПК "Солоха", орієнтованої на реалізацію маркетингової концепції

  • Послуга реорганізації маркетингового підрозділу підприємства (на прикладі TOB "АПК "Солоха")

  • Використання нових інформаційних технологій для підвищення конкурентоспроможності TOB "АПК "Солоха"

  • Розділ 14. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

  • Система соціальної роботи та необхідність її інфраструктурного забезпечення

  • Функціональний аналіз інфраструктури соціальної роботи

  • Морфологічний аналіз інфраструктури соціальної роботи

  • Галузі життєдіяльності людини
  • Висновки

  • Розділ 15. СОЦІАЛЬНИЙ ТА МАРКЕТИНГОВИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТУ

  • Оцінка населення проекту

  • Методика залучення населення до роботи над проектом

  • Загальні підходи до оцінки фінансової стійкості проекту

  • Висновки

  • Розділ 16. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОМ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Складові комплексу маркетингу (по Котлеру)

  • Реклама як засіб здійснення маркетингу соціальних послуг

  • Основні типи реклами, планування реклами та цілі стратегії реклами

  • Дизайн в стратегій маркетингу та рекламної діяльності

  • Управління електронною комерцією і онлайновий маркетинг соціальних послуг

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ