Досвід задоволення соціальних потреб в громадах

Маркетинг соціальних послуг

Загострення соціальних проблем є підґрунтям усвідомлення своїх потреб окремими групами населення, поштовхом для кристалізації запитів на соціальні послуги. В Європі у XIX ст. було поширеним задоволення таких потреб через розповсюдження суспільної благодійності. Соціальну допомогу надавали люди, які об'єднувалися між собою на волонтерських засадах в невеликі групи, а пізніше в добровільні об'єднання. Кульмінацією надання таких соціальних послуг став рух сеттельмент-центрі в, який виник в Англії і пізніше поширився в США. Його засновником вважають протестантського священика Самуела Барнета, який у 1884 році відкрив у бідній частині Лондона благодійний заклад Тойнбі-Хол, що став фактично центром надання соціальних послуг для місцевого населення. Цей заклад існував за рахунок приватних пожертвувань. Тойнбі-Холл дав поштовх для створення більш ніж 400 подібних установ у англійських та американських містах: по аналогії з європейськими кварталами в колоніях їх стали називати сеттльментами. В переважній більшості з населенням працювали студенти, які оселялися в найбідніших кварталах Лондона, а пізніше в багатьох міських районах по всій Британії. Вони були провідниками освіти, різних видів культурної діяльності, помічниками місцевих жителів у вирішенні соціальних проблем. 1 Першим американським сеттльментом була сусідська гільдія, заснована у ' 1886 р. Стентоном Койтом. У 1896 р. США було вже 44 сеттльмента, а в 1911 - і майже 400. Місцеві центри в переважній більшості створювалися в тих кварталах [ чи районах міст, де проживали головним чином емігранти. Найбільш відомий сеттельмент - дім емігрантів Хулл-Хаус у Чикаго - було засновано Дж. Адамс та Е. Г. Стар у 1889 р. В цьому домі працювали денні ясла, клуб для хлопчиків, невеличкий театр та кілька гуртків. Окрім того, "проводилась просвітницька робота з дорослими та дітьми, яких намагались "окультурити" шляхом проведення виставок читання лекцій, концертних вечорів. Влітку було організовано табір з метою оздоровлення дітей з бідних сімей.

Протягом перших десятиліть сеттельменти фактично перетворились на політичну силу. Саме завдяки представникам цих громад, їх активній діяльності були прийняті такі соціальні закони, як закон про дитячу працю, закон про громадське здоров'я, дитячі садочки. Були започатковані служби тимчасових нянь, розбивка місцевих парків та створення ігрових майданчиків для дітей, різноманітні гуртки для самоосвіти дорослих.

Програми діяльності сеттельмент-центрів носили здебільшого емпіричний характер і були спрямовані на допомогу в отриманні роботи, надання медичних послуг, організацію дозвілля та впровадження різних форм неформальної освіти серед членів громади.

Досвід функціонування сеттельментів важко переоцінити, бо саме в них формувалися окремі напрями та різноманітні форми надання соціальних послуг, сеттельменти стали прабатьками багатьох сучасних економічних інституцій, що функціонують в різних країнах світу.

Одним з найпоширеніших серед них є громадські центри (Community Centers), які активно діють в США, Канаді, Великій Британії, Німеччині, Швейцарії та інших європейських країнах. Зміст та форми їх роботи обумовлені потребами різних груп населення. Пріоритетними напрямками діяльності в таких центрах є освітній, дозвіллєвий та оздоровчий. Зазвичай вони орієнтовані на роботу з різними віковими категоріями. Так, наприклад, в найбільш відомому громадському центрі Великої Британії - Бартон-Хілл, що працює при Бристольскому університеті, для жителів пропонують різноманітні програми та форми проведення дозвілля. Для дітей створено клуби "Зустрінемося після школи", де працюють різноманітні гуртки, клуби. Особливою популярністю у молоді користується молодіжне кафе, де проходять дискусії, різноманітні вечори. Багато років успішно діє программа для дітей і дорослих "Подоружуй з нами". Кілька разів на рік у центрі організовуються невеликі подорожі та прогулянки на природу, в замки, музеї, тури до Франції. Для дітей до 8 років та їх батьків два рази та тиждень відкрито сімейний ігровий центр. За один день його в середньому відвідують близько 90 осіб.

Для дітей з обмеженими функціональними можливостями на базі центру Бартон-Хілл працює "Відкрита школа". Розглядаючи долю кожної дитини як майбутнього громадянина, адміністрація центру за підтримки муніципалітету запрошує до роботи в цій школі найкращих педагогів, психологів, реабілітологів. Це дає можливість дітям-інвалідам адаптуватися до соціального середовища, використовуючи потенціал своїх фізичних та розумових можливостей.

Одним з найкращих соціальних центрів у США є центр Верхнього Іст-Сайду Манхеттена, відомого під назвою "Клуб на 92-вулиці", заснований у 1874 р. Тут діють дві гімнастичні зали, басейн, дитячі та ігрові спортивні майданчики, клуб здоров'я, служба для самотніх. Надання соціальних та культурних послуг (різноманітні курси для дорослих, розважальні програми для дітей та підлітків, проведення лекцій, концерти, консультації для батьків), спрямованих на задоволення різноманітних потреб для окремої особистості, так і для цілих родин, вигідно вирізняє цей центр серед інших соціальних інституцій громади.

Окрім таких центрів традиційно соціальні послуги надають також сімейні центри. Зазвичай вони створюються на муніципальному рівні з метою зміцнення стосунків між дорослими та дітьми, налагодження між ними атмосфери взаєморозуміння та підтримки, розв'язання конфліктів у родини. В таких центрах проводять спеціальні тренінги та заняття для батьків, організовуються різноманітні форми сімейного проведення дозвілля, можуть надавати послуги психологи, психотерапевти, медичні працівники, юристи.

Так, "Сімейний центр Юліуса Тандлера" у Відні, працює з дітьми та батьками, які пережили певні кризові ситуації. В його структуру входить служба психологічної допомоги, соціально-педагогічна експертиза, служба допомоги сім'ї.

Досить відомим у Німеччині є центр сімейного дозвілля "Стара ковзанка" у м. Берліні. Він почав працювати в серпні 1997 p., улюблене місце проведення часу не лише дітей, а й дорослих. Клієнти центру можуть отримати послуги спортивного, оздоровчого, освітнього, розважального характеру. На території закладу розмішуються майданчики для катання на ковзанах, роликах велосипедах. У великому кафе можна взяти участь в ігровій програмі, подивитися самодіяльний концерт або спектакль.

Різноманітні соціально-культурні заходи в центрі розраховані на задоволення потреб найвибагливішої сім'ї: консультаційні бюро, психологічні тренінги, материнські групи, сімейні вечори відпочинку, зустріч з педагогами у майстер-класах - все спрямовано на подолання відчуженості між батьками та дітьми, зміцнення родини.

З метою надання соціально-педагогічної допомоги підліткам в кризових ситуаціях, спочатку у Відні, а потім в інших містах країни, були відкриті інформаційні центри. Головна мета їх діяльності - допомогти молодим людям в критичній ситуації та застерегти від небажаних вчинків. Тут практикуються індивідуальні та групові форми робот з молоддю, які проводять психологи, соціальні працівники, юристи, представники місцевих поліцейських відділень.

На початку 80-х років у деяких районах Великої Британії почали з'являтися Центри розвитку громадського виховання, які активно залучали до спільної діяльності не лише формальні інституції, а й неформальні молодіжні організації. Так, наприклад, всесвітньо відомі британські молодіжні організації "Національне Молодіжне Бюро" (National Youth Agency), "Винагорода герцога единбургського" (The Duke of Edinburg Award), "Молодіжний та громадський центр у Брсдфорді на Ейвоні" та низка інших подібних структур почали свою діяльність у межах місцевих громад.

"Служба громадського виховання" (Community Education Service), створена у Великій Британії у 70-х роках, і до сьогодні об'єднує цілу низку закладів та організацій, єдиною метою яких є сприяння соціалізації підростаючого покоління через систему соціально-культурних заходів.

Орієнтуючись на дозвіллеву соціалізацію, Служба громадського виховання відводить пріоритетну роль молодіжним організаціям, центрам та клубам. Фахівці таких молодіжних організацій проводять соціально-педагогічну та соціально-виховну роботу з молодими британцями за різними напрямками і в різних сферах дозвілля. Це зокрема діяльність по залученню молоді до регулярної активності: спортивні секції, що включають більшість доступних видів спорту; клуби за інтересами (літературні, історичні, арт-студії, колекціонування різних предметів, театральні студії, музичні ансамблі, творчі майстерні); еко-культурні програми (клуби та гуртки юних фермерів, об'єднання захисників природи, парків, водоймищ); бізнес-проекти (створення легітимних комерційних фірм); організація підприємницької діяльності, як своєрідної економічної гри для молоді та підлітків; спілкування як форма проведення дозвілля (вечори, зустрічі, бесіди, форуми, ігри).

Ще однією інституцією, що надає соціальні послуги є дуже поширені в зарубіжних країнах, культурно-дозвіллеві центри (рекреаційні центри, центри дозвілля, громадські кампуси). Особливо активно діють такі центри в містах Франції, де інтенсивно розвивається такий напрям соціальної роботи, як соціально-культурна анімація. Соціальні послуги в таких центрах спрямовані на те, щоб стимулювати саморозвиток людей через оволодіння різними видами творчості: ліплення, живопису, мистецтва пантоміми, театру, співу тощо. Для проведення такої роботи у Франції готують спеціальних фахівців - аніматорів, які співпрацюють з соціальними працівниками, активістами, волонтерами.

Різноманітні форми роботи з дітьми та молоддю існують в кантонах Швейцарії. В пунктах молодіжних зустрічей і молодіжних центрів юнаки та дівчата проводять свій вільний час.

Поширеним інститутом, що надає різноманітні соціальні послуги в європейських країнах є різноманітні клуби. Вони виникли на початку XX ст., як клуби мікрорайонів і особливого поширення набули у місцях, де найчастіше трапляються соціальні конфлікти. Такі клуби мають низку загальних характерних рис:

• o виникають в однорідних кварталах міст;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Досвід задоволення соціальних потреб в громадах“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. КОНЦЕПЦІЯ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ЯК "ФІЛОСОФІЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ"

  • Види маркетингу соціальних послуг в контексті ринкової концепції управління

  • Основні характеристики соціальної послуги, її природа та класифікація

  • Маркетинг соціальних послуг в контексті "філософії ринку" та ринкової економіки

  • Маркетингове мислення чи клієнтоманія

  • Висновки

  • Розділ 2. СУТНІСТЬ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Сутність соціальних послуг як маркетингових продуктів

  • Характеристика ринку соціальних послуг

  • Принципи, функції і концепції маркетингу соціальних послуг

  • Загальні функції соціальних послуг

  • Функція управління персоналом в сфері маркетингу соціальних послуг

  • Розділ 3. СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ МАРКЕТИНГ В СФЕРІ ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Етика підприємництва та його соціальна відповідальність

  • Маркетинг як складова частина менеджменту підприємництва

  • Концепція соціально-етичного маркетингу

  • Маркетингове управління підприємством

  • Соціальна відповідальність та етика маркетингу в сфері підприємництва

  • Висновки

  • Розділ 4. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ЯК ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Методологія дослідження

  • Умови, напрями та моделі реалізації соціальної політики

  • Напрями гуманітарної політики

  • Соціальний захист: сутність, особливості

  • Становлення та розвиток соціального захисту в Україні

  • Особливості соціального захисту в соціальних державах

  • Соціальний захист в ЄС

  • Розділ 5. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Ключові аспекти системи якості соціальних послуг та відповідальності керівництва

  • Персонал і матеріальні ресурси в системі якості соціальних послуг

  • Структура системи якості соціальних послуг

  • Процеси маркетингу та зобов'язання постачальника в системі якості соціальних послуг

  • Процеси надання соціальних послуг у системі якості

  • Аналіз якості виконання соціальних послуг та підвищення їх ефективності

  • Висновки

  • Розділ 6. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В СФЕРІ ТУРИЗМУ

  • Основні характеристики туристичного ринку

  • Визначення туристичного продукту

  • Основні характеристики маркетингового середовища туристичної фірми

  • Маркетингові дослідження конкурентів

  • Основні прийоми сегментації туристичного ринку

  • Теоретичні та практичні засади визначення цільового ринку

  • Особливості стимулювання збуту в туристичній галузі

  • Маркетингові комунікації як засіб ефективного просування туристичного продукту

  • Реклама

  • Висновки

  • Розділ 7. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ У СТРАХОВОМУ БІЗНЕСІ

  • Форми та види страхування

  • Страхові платежі та тарифи

  • Договори та правила страхування

  • Страховий маркетинг: функції, принципи, завдання, стратегії

  • Організація маркетингової служби в страховій компанії

  • Маркетингові дослідження та маркетингова політика у страхуванні

  • Висновки

  • Розділ 8. МАРКЕТИНГ ПОСЛУГ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ

  • Основні виміри культурного продукту

  • Ринковий попит на культурний продукт

  • Концепція позиціонування з огляду на конкурентів та цільові сегменти

  • Цінова політика в сфері маркетингу соціальних послуг

  • Маркетинг соціальних послуг в контексті глобалізації та взаємовпливу культур

  • Маркетинг соціальних послуг в сфері дозвілля

  • Висновки

  • Розділ 9. СУБ'ЄКТИ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Місце неурядових організацій у громадянському суспільстві

  • Неурядові організації в Україні

  • Неурядові організації як партнери влади в наданні соціальних послуг

  • Реалізація принципу взаємного доповнення

  • Досвід функціонування неурядових організацій в зарубіжних країнах

  • Досвід Німеччини

  • Досвід Бельгії

  • Правове регулювання соціальних послуг

  • Висновки

  • Розділ 10. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Досвід задоволення соціальних потреб в громадах
  • Світові моделі надання соціальних послуг

  • Механізм надання соціальних послуг в країнах Євросоюзу

  • Висновки

  • Розділ 11. МАРКЕТИНГ КОНСАЛТИНГОВИХ ПОСЛУГ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Становлення та розвиток українського ринку консалтингових послуг

  • Динаміка рівня попиту на консалтингові послуги в Україні

  • Критерії вибору консалтингової фірми

  • Визначення консалтингових послуг як товару

  • Управлінське консультування як специфічний вид діяльності

  • Мета, завдання та етапи консультування

  • Класифікація консалтингових послуг

  • Класифікація консалтингових послуг в Україні

  • Сегментація ринку консалтингових послуг України

  • Канали залучення замовлень від колишніх клієнтів та нових клієнтів

  • Цінова політика на ринку консалтингових послуг

  • Типові помилки в маркетингу консалтингових послуг

  • Розділ 12. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В СФЕРІ БУДІВНИЦТВА

  • Види маркетингу у діяльності будівельних організацій

  • Маркетингове управління соціальними послугами будівельної організації

  • Методологічний підхід, принципи та методи оцінки ефективності соціальних послуг будівельної організації

  • Розділ 13. ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ АГРОПРОМИСЛОВОГО СЕРВІСУ

  • Послуги розробки маркетингової концепції підготовки підприємства-переробника сільськогосподарської продукції до випуску нової продукції

  • Впровадження організаційної структури управління на прикладі підприємства TOB "АПК "Солоха", орієнтованої на реалізацію маркетингової концепції

  • Послуга реорганізації маркетингового підрозділу підприємства (на прикладі TOB "АПК "Солоха")

  • Використання нових інформаційних технологій для підвищення конкурентоспроможності TOB "АПК "Солоха"

  • Розділ 14. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

  • Система соціальної роботи та необхідність її інфраструктурного забезпечення

  • Функціональний аналіз інфраструктури соціальної роботи

  • Морфологічний аналіз інфраструктури соціальної роботи

  • Галузі життєдіяльності людини

  • Висновки

  • Розділ 15. СОЦІАЛЬНИЙ ТА МАРКЕТИНГОВИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТУ

  • Оцінка населення проекту

  • Методика залучення населення до роботи над проектом

  • Загальні підходи до оцінки фінансової стійкості проекту

  • Висновки

  • Розділ 16. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОМ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Складові комплексу маркетингу (по Котлеру)

  • Реклама як засіб здійснення маркетингу соціальних послуг

  • Основні типи реклами, планування реклами та цілі стратегії реклами

  • Дизайн в стратегій маркетингу та рекламної діяльності

  • Управління електронною комерцією і онлайновий маркетинг соціальних послуг

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ