Науково-теоретичною та методологічною базою дослідження є системне загальнотеоретичне осмислення об'єктивних історичних процесів розвитку соціальної політики держави та основних напрямків її реалізації. Згідно з системним методом наукового пізнання усі соціальні процеси і явища розглядаються і аналізуються у взаємозв'язку, взаємозалежності і розвитку. Реалізація поставлених задач дослідження здійснювалась за допомогою наступних методів:
• o використання системного методу зробило можливим декомпозицію соціальної сфери на ряд підсистем, які досліджувалися автономно з урахуванням подальшого узгодження цілей кожної підсистеми із загальною метою системи, а також є створення ієрархії системи;
• o метод аналізу і синтезу в дослідженні соціальної політики сприяв дослідженню диференціації та при обґрунтуванні об'єктивної необхідності регіоналізації соціальної політики;
• o метод взаємозв'язку конкретного та абстрактного - при узагальненні нової соціальної ролі держави;
• o метод індукції і дедукції - при структуру ванн і і функцій соціальної політики;
• o метод порівняння - здійснити порівняльний аналіз концепцій соціальної політики в різних країнах, узагальнити світовий досвід соціальної політики, для виявлення їхніх спільних рис та специфічних особливостей; для пошуку оптимальних шляхів розвитку соціальної політики в Україні;
• o інституційний метод застосовується для дослідження інститутів, з допомогою яких здійснюється діяльність соціальної держави;
• o метод моделювання дозволяє розробити модель досягнення макроекономічної стабілізації, економічного і соціального зростання в Україні;
• o базовим для аналізу соціальної сфери в умовах трансформації суспільства стали основні положення соціальної синергетики: поняття соціальної ентропії, ідеї порогових ефектів, біфуркацій, параметрів порядку; принципи мінімальної дисипації, синергетичного резонансу та непрогнозованості розвитку соціальних систем;
• o дослідження соціальної сфери в критичні періоди розвитку соціуму повинно бути проведено в рамках методології режимів із загостренням.
Соціальна політика - діяльність держави по збалансованому розвитку суспільства, забезпечення стабільності державного управління, соціального захисту населення. Перші теоретичні концепції соціальної політики, які виникли на рубежі ХІХ-ХХ ст., розпочинаючи з праці, створеної в м. Ейзенах (Німеччина) "Союзу соціальної політики", акцентували увагу на соціальних реформах як головних задачах державної соціальної політики, направленої на покращення умов життя людей. Такої позиції притримувалися М. Вебер, В. Зомбарт. Розвиток соціальної політики в країнах Заходу був пов'язаний з переходом від державного суспільного благоденства по відношенню до нижчих верств суспільства до вироблення загальнодержавних, локальних систем соціальної допомоги, оптимальний рівень розвитку якої допомагає реалізувати ідею держави.
Соціальна політика - політична діяльність держав по економічному, соціально-політичному, ідеологічному забезпеченню і узгодженню суспільних, групових і особистих інтересів. Будь-який підхід до розглядання соціальної структури передбачає необхідність розробки соціальної політики, в більшій чи меншій мірі задовольняючій потреби суспільства. Соціальна політика - це діяльність по розвитку соціальних потреб особистості і соціальних груп. Ця політика - це діяльність по розвитку соціальних потреб особистості і соціальних груп. Ця політика реалізується через систему соціальних інтересів. Вона спирається на різні програми, враховуючи інтереси різноманітних соціальних груп. Соціальна політика - цілеспрямована діяльність держави і інших політичних інститутів по створенню сприятливих умов життя людей і реалізації їх міжособистісних відносин. Кінцевою метою соціальної політики є забезпечення соціального прогресу суспільства, задоволення матеріальних і духовних потреб людини. Важливе місце соціальної політики займає забезпечення прожиточного мінімуму кожної людини, доступності суспільних благ шляхом податкової політики і регуляції низки завдань по соціальному захисту громадян, розвиток суспільно-значущих потреб, підвищення культурного рівня людей, їх працевлаштування і підвищення трудових доходів, соціального забезпечення, медичної допомоги, освіти, будівництва житла, організації відпочинку, збереження природного середовища. Соціальна політика регулює соціальні відносини людей: критерії соціально-групових відмінностей, соціально-стратифікаційну і соціально-класову диференціацію; феномен маргіналізації і люмпенізації. Соціальна політика включає: інтереси класів і соціальних груп, інтереси націй і народностей; відносини суспільства і особистості; мови праці і дозвілля, умови побуту і здоров'я; умови життя і становлення особистості.
Рис. 4.2. Процес державного регулювання соціальної політики:
• o визначення стратегії, яку потрібно забезпечити в інтересах реалізації цілей національної економіки;
• o визначення збалансованої економічної політики, необхідної для реалізації цієї стратегії, а також розробку основи для ефективного управління ресурсами з урахуванням їх обмеженості;
• o після визначення цілей, оцінки загроз для національних економіки і розроблення економічної стратегії держави напрацьовуються можливі варіанти організації і розвитку економіки, які за своїми потенційними можливостями, тобто в умовах функціонування необхідних підсистем, дозволять вирішити весь комплекс економічних завдань.
Єдиним засобом вирішення завдань планування розвитку економіки у відповідності з цілями національної економіки і управління нею у процесі функціонування може бути тільки створення загальнодержавної системи підтримки прийняття управлінських рішень на базі економіко-математичної моделі, яка включається у контур управління соціальної системи. Тому структурна схема перспективного процесу прийняття рішень в економіці повинна включати, як один з головних елементів, не фрагментарну підтримку прийняття рішень, а систему підтримки прийняття рішень, тобто блок "фрагментарна підтримка прийняття рішень" повинен бути замінений блоком "система підтримки прийняття рішень". Така заміна передбачає необхідність перекладання всього процесу державного регулювання економіки на значно вищий рівень системної організації процесів прийняття управлінських рішень, яка реалізується на принципово новій методологічній і технологія ній основі.
Умови, напрями та моделі реалізації соціальної політики
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методологія дослідження“ на сторінці 1. Приємного читання.
