Становлення та розвиток соціального захисту в Україні

Маркетинг соціальних послуг

В Україні будується нова система соціального захисту, відмінна від тієї, що була в УРСР. Характерні риси системи соціального захисту при соціалізмі є

наступні: загальна всеохоплююча система соціального страхування; гарантована робота; субсидії на товари і послуги; державне житло, яке отримували безкоштовно; безкоштовна освіта, охорона здоров'я; цільові програми допомоги сім'ям, дітям, студентам, тощо. Певні блага (освіта, наприклад) надавала держава, деякі - держава і підприємства (житло, дошкільні заклади тощо), інші блага своїм працівникам надавали підприємства.

Суспільні фонди споживання при соціалізмі виконували дві взаємопов'язані функції: по-перше, вони використовувались для задоволення загальних соціальних потреб (охорона здоров'я, розвиток освіти і т. п.); по-друге, використовувались для пом'якшення чи усунення відмінностей в рівні життя різних сімей, що були зумовлені різною кількістю тих, хто перебував на утриманні працюючих членів сім'ї - дітей, непрацездатних. Структура суспільних фондів споживання була зумовлена існуючими соціальними потребами. В 70-х роках XX ст. в СРСР найбільше коштів із суспільних фондів споживання витрачалось на соціальне страхування, на другому місці по об'єму спожитих ресурсів була освіта, в тому числі, культурно-освітня робота, найменше коштів витрачалось на утримання житлового фонду.

За рахунок суспільних фондів споживання збільшувались грошові доходи населення, так як виплачувалась допомога багатодітним сім'ям, пенсії, стипендії тим, хто навчався в вузах і середніх спеціальних навчальних закладах. Крім цього, їм надавались безкоштовні послуги та пільги.

В розпорядження держави надходила значна частина створеного сукупного продукту. Держава витрачала ці надходження для задоволення "колективних інтересів", надання суспільних благ всім. Це було суттєвим недоліком системи розподілу, яка мала керуватись принципом "кожному по праці". Адже при наданні суспільних благ не враховувався вклад кожного в створення валового національного продукту (ВНП). Не достатньо враховувалось це і на підприємствах. Хоча при наданні житла, інших послуг іноді брали до уваги не тільки трудовий стаж, а й ставлення до роботи. Єдиною мірою трудового вкладу була по суті лише заробітна плата. Хоча у визначенні розміру оплати праці працівників різних галузей також було багато недоліків, які сприймались як несправедливість. Таким чином, система соціального забезпечення мала і свої переваги і недоліки. Головним недоліком була зрівнялівка, яка приводила до зниження зацікавленості в продуктивній праці. Це позначалось і на якості роботи, дисципліні. Одна із проблем, яку роками вивчали радянські суспільствознавці, була проблема виховання почуття господаря, колективізму і т. п.

Нині потрібно врахувати особливості соціального забезпечення, що існувало в СРСР, для того щоб знати від чого можна з легкістю відмовитись, а що постаратись зберегти. Велике значення в системі соціального забезпечення в СРСР відігравало державне соціальне страхування. Воно було загальним - поширювалось на всіх робітників і службовців. Крім цього, соціальне страхування було обов'язковим - всі підлягали соціальному страхуванню. Державне соціальне страхування здійснювалось за рахунок тих внесків, які заклади, організації, підприємства виплачували державі (ці внески не вираховувались із заробітної плати працівників). При цьому невиплати підприємствами чи організаціями страхових внесків не позбавляла їх працівників права на забезпечення по державному соціальному страхуванню. (В цьому також проявлялась зрівнялівка).

Забезпечення по соціальному страхуванню включало: допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу по вагітності і пологам, догляду за дитиною до досягнення певного віку; пенсії по старості, інвалідності, на випадок втрати годувальника, пенсії за вислугу років (вони встановлювались певним категоріям працівників). Кошти державного соціального страхування використовувались також на санаторно-курортне лікування, на утримання літніх піонерських таборів, лікувальне харчування тощо.

Діти були особливим об'єктом турботи. В соціалістичних країнах розроблялись спеціальні програми, які передбачали забезпечення дітей. Вони включали, наприклад, субсидії на товари для дітей. Лікування, навчання були безкоштовними, а також оздоровлення в спортивних секціях, робота в гуртках. Не дуже обтяжливими для сімейного бюджету були дитячі дошкільні заклади.

Але існувала відмінність тих суспільних благ, які діти, що проживали в різних регіонах, населених пунктам, могли отримати. Суттєво відрізнялось і соціальне забезпечення дітей батьків, що працювали, наприклад, в оборонній промисловості, від працюючих в сільському господарстві.

Підприємства відігравали суттєву роль в соціальному забезпеченні в соціалістичній державі. Але і в радянські часи висловлювались сумніви щодо необхідності виконання підприємством соціальних функцій, так як вони є неприродними для цих організацій. Обговорювалась і проблема нерівності в задоволенні соціальних потреб робітників, що працювали на різних підприємствах. Пропонувалось вирішити питання про оптимальні соціальні фонди.

Створюючи соціальні фонди на підприємствах, держава мала на меті не лише покращити соціальний захист населення, а ще і створити додаткові важелі впливу на трудову дисципліну, мобільність, мотивацію праці. Ці фонди повинні були сприяти інтеграції суспільства, його стабільності. Плани соціального розвитку підприємств передбачали вирішення багатьох задач: покращення умов праці, і життя працівників, розвиток матеріальних і моральних стимулів до праці і т. д. Підприємства вирішували багато різних соціальних питань: крім турботи про молоді сім'ї, забезпечення працівників житлом, створення оздоровчих закладів, ще й забезпечували працівників пільговим харчуванням, займались перевезенням працівників до місця роботи і до місця проживання і т. д.

Держава по мірі зростання соціальної ролі підприємств, розширила права трудових колективів у використанні соціальних фондів підприємств. В 70-80-х рр. XX ст. були збільшені розміри цих фондів, вдосконалений порядок відрахувань в ці фонди і їх використання. З соціальних фондів працівникам надавались пільгові послуги (забезпечення дітей працівників місцями в дитсадках; послуги в сфері охорони здоров'я; відпочинку тощо). З цих фондів надавалась допомога тим, в кого були низькі доходи, а також одноразова допомога в особливих випадках.

Центральні і місцеві органи влади координували, узгоджували дії по соціальному забезпеченню з підприємствами. Якщо невеликі підприємства не могли самі побудувати соціально-культурні заклади, що мали обслуговувати їх працівників, тоді їм в цьому будівництві допомагали місцеві органи влади. Іноді їх допомога полягала в ініціюванні об'єднання зусиль декількох підприємств.

Взагалі виплати із соціальних фондів, які були створені в соціалістичних країнах в основному в кінці 60-х на - початку 70-х років XX ст., ділились на дві групи. Перша група - це виплати і пільги, які сприяли відтворенню робочої сили (профілактика захворювань, медичне обслуговування, професійна підготовка, перевезення на роботу і з роботи, дотації на оплату проживання в гуртожитку). Другу групу становили виплати і пільги, які надавались сім'ям працюючих (місця в дошкільних дитячих закладах, допомога в будівництві житла або безкоштовне надання житла, організація відпочинку).

В кінці 1980-х рр. через соціальні фонди підприємств в соціалістичних країнах розподілялось 10-15% загального обсягу фондів споживання. В 70-80-х роках спостерігалась тенденція до більшого зростання виплат із соціальних фондів підприємств порівняно із зростанням заробітної плати. В перехідний період до ринкової економіки стара системи соціального забезпечення була зруйнована. Значна частина підприємств через складне економічне становище була закрита, відбулося значне скорочення виробництва. В цих умовах виконувати ще й соціальні функції підприємства не могли, вони залишились в підприємствах-гігантах, що продовжували випускати конкурентоспроможну продукцію, які користувалась попитом за кордоном.

Таким чином, в докризовий період соціалістична держава змогла вирішити дві задачі в соціальній сфері: по-перше, був забезпечений прожитковий мінімум для всіх громадян; по-друге, існував рівномірний розподіл доходів. Що стосується останнього, то хоча в соціалістичних державах й існували більш-менш забезпечені верстви населення, але великого розриву в їх доходах не було.

Прожитковий мінімум забезпечувався ще і завдяки існуванню гарантії зайнятості. При цьому праця була не лише гарантована, а ще й обов'язкова. По досягненню певного віку всі працюючі мали право на пенсію. Гарантована робота, гарантована пенсія - зводили до мінімуму кількість тих, хто мав бути забезпечений на основі спеціальних програм.

Нині в Україні формується нова система соціального захисту. При реформуванні цієї системи слід врахувати кращий зарубіжний досвід як в соціальному страхуванні населення, так і в наданні соціальної допомоги. Але запозичення форм організації соціального забезпечення, що існують в інших країнах, може й не дати очікуваного результату.

В період кризи 1990-х рр. держава не могла належним чином виконувати соціальні функції. На 01.01. 2006 р. співвідношення мінімальної зарплати до прожиткового мінімуму становило 0,91:1. Для порівняння в Великобританії відповідно воно було 6,4:1, в Латвії, Естонії, Польщі - 1,5:1. За євростандартами гідна середня заробітна плата має становити не менше 5-6 прожиткових мінімумів. В Україні це співвідношення дорівнює 1,78:1.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Становлення та розвиток соціального захисту в Україні“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. КОНЦЕПЦІЯ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ЯК "ФІЛОСОФІЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ"

  • Види маркетингу соціальних послуг в контексті ринкової концепції управління

  • Основні характеристики соціальної послуги, її природа та класифікація

  • Маркетинг соціальних послуг в контексті "філософії ринку" та ринкової економіки

  • Маркетингове мислення чи клієнтоманія

  • Висновки

  • Розділ 2. СУТНІСТЬ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Сутність соціальних послуг як маркетингових продуктів

  • Характеристика ринку соціальних послуг

  • Принципи, функції і концепції маркетингу соціальних послуг

  • Загальні функції соціальних послуг

  • Функція управління персоналом в сфері маркетингу соціальних послуг

  • Розділ 3. СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ МАРКЕТИНГ В СФЕРІ ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Етика підприємництва та його соціальна відповідальність

  • Маркетинг як складова частина менеджменту підприємництва

  • Концепція соціально-етичного маркетингу

  • Маркетингове управління підприємством

  • Соціальна відповідальність та етика маркетингу в сфері підприємництва

  • Висновки

  • Розділ 4. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ЯК ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Методологія дослідження

  • Умови, напрями та моделі реалізації соціальної політики

  • Напрями гуманітарної політики

  • Соціальний захист: сутність, особливості

  • Становлення та розвиток соціального захисту в Україні
  • Особливості соціального захисту в соціальних державах

  • Соціальний захист в ЄС

  • Розділ 5. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Ключові аспекти системи якості соціальних послуг та відповідальності керівництва

  • Персонал і матеріальні ресурси в системі якості соціальних послуг

  • Структура системи якості соціальних послуг

  • Процеси маркетингу та зобов'язання постачальника в системі якості соціальних послуг

  • Процеси надання соціальних послуг у системі якості

  • Аналіз якості виконання соціальних послуг та підвищення їх ефективності

  • Висновки

  • Розділ 6. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В СФЕРІ ТУРИЗМУ

  • Основні характеристики туристичного ринку

  • Визначення туристичного продукту

  • Основні характеристики маркетингового середовища туристичної фірми

  • Маркетингові дослідження конкурентів

  • Основні прийоми сегментації туристичного ринку

  • Теоретичні та практичні засади визначення цільового ринку

  • Особливості стимулювання збуту в туристичній галузі

  • Маркетингові комунікації як засіб ефективного просування туристичного продукту

  • Реклама

  • Висновки

  • Розділ 7. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ У СТРАХОВОМУ БІЗНЕСІ

  • Форми та види страхування

  • Страхові платежі та тарифи

  • Договори та правила страхування

  • Страховий маркетинг: функції, принципи, завдання, стратегії

  • Організація маркетингової служби в страховій компанії

  • Маркетингові дослідження та маркетингова політика у страхуванні

  • Висновки

  • Розділ 8. МАРКЕТИНГ ПОСЛУГ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ

  • Основні виміри культурного продукту

  • Ринковий попит на культурний продукт

  • Концепція позиціонування з огляду на конкурентів та цільові сегменти

  • Цінова політика в сфері маркетингу соціальних послуг

  • Маркетинг соціальних послуг в контексті глобалізації та взаємовпливу культур

  • Маркетинг соціальних послуг в сфері дозвілля

  • Висновки

  • Розділ 9. СУБ'ЄКТИ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Місце неурядових організацій у громадянському суспільстві

  • Неурядові організації в Україні

  • Неурядові організації як партнери влади в наданні соціальних послуг

  • Реалізація принципу взаємного доповнення

  • Досвід функціонування неурядових організацій в зарубіжних країнах

  • Досвід Німеччини

  • Досвід Бельгії

  • Правове регулювання соціальних послуг

  • Висновки

  • Розділ 10. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Досвід задоволення соціальних потреб в громадах

  • Світові моделі надання соціальних послуг

  • Механізм надання соціальних послуг в країнах Євросоюзу

  • Висновки

  • Розділ 11. МАРКЕТИНГ КОНСАЛТИНГОВИХ ПОСЛУГ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Становлення та розвиток українського ринку консалтингових послуг

  • Динаміка рівня попиту на консалтингові послуги в Україні

  • Критерії вибору консалтингової фірми

  • Визначення консалтингових послуг як товару

  • Управлінське консультування як специфічний вид діяльності

  • Мета, завдання та етапи консультування

  • Класифікація консалтингових послуг

  • Класифікація консалтингових послуг в Україні

  • Сегментація ринку консалтингових послуг України

  • Канали залучення замовлень від колишніх клієнтів та нових клієнтів

  • Цінова політика на ринку консалтингових послуг

  • Типові помилки в маркетингу консалтингових послуг

  • Розділ 12. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В СФЕРІ БУДІВНИЦТВА

  • Види маркетингу у діяльності будівельних організацій

  • Маркетингове управління соціальними послугами будівельної організації

  • Методологічний підхід, принципи та методи оцінки ефективності соціальних послуг будівельної організації

  • Розділ 13. ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ АГРОПРОМИСЛОВОГО СЕРВІСУ

  • Послуги розробки маркетингової концепції підготовки підприємства-переробника сільськогосподарської продукції до випуску нової продукції

  • Впровадження організаційної структури управління на прикладі підприємства TOB "АПК "Солоха", орієнтованої на реалізацію маркетингової концепції

  • Послуга реорганізації маркетингового підрозділу підприємства (на прикладі TOB "АПК "Солоха")

  • Використання нових інформаційних технологій для підвищення конкурентоспроможності TOB "АПК "Солоха"

  • Розділ 14. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

  • Система соціальної роботи та необхідність її інфраструктурного забезпечення

  • Функціональний аналіз інфраструктури соціальної роботи

  • Морфологічний аналіз інфраструктури соціальної роботи

  • Галузі життєдіяльності людини

  • Висновки

  • Розділ 15. СОЦІАЛЬНИЙ ТА МАРКЕТИНГОВИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТУ

  • Оцінка населення проекту

  • Методика залучення населення до роботи над проектом

  • Загальні підходи до оцінки фінансової стійкості проекту

  • Висновки

  • Розділ 16. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОМ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Складові комплексу маркетингу (по Котлеру)

  • Реклама як засіб здійснення маркетингу соціальних послуг

  • Основні типи реклами, планування реклами та цілі стратегії реклами

  • Дизайн в стратегій маркетингу та рекламної діяльності

  • Управління електронною комерцією і онлайновий маркетинг соціальних послуг

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ