• 1. В сучасній світовій науці формується новий підхід до проблем управління та маркетингу, який висуває індивіда, соціальну групу та суспільство в цілому як цільові орієнтири соціально-економічного розвитку, що обумовлює весь комплекс перетворень і охоплює взаємозв'язок економічних, соціальних та екологічних аспектів.
• 2. Рівень розвитку соціальної сфери є одним з найважливіших показників розвитку соціально-економічного комплексу будь-якої країни. Формуючись під впливом складних суспільних процесів, він відбиває всю сукупність соціально-економічних проблем, їх динаміку та перспективу.
• 3. Розвиток невиробничої сфери можна розглядати і як перспективну глобальну тенденцію гуманізації суспільних відносин, перехід від виробництва речей до "виробництва людей".
• 4. Європейська традиція надання соціальних послуг своїм "корінням" сягає середини XIX ст., коли почали створюватися сеттельмент-центри - добровільні об'єднання, що існували на рівні територіальних громад. Досвід функціонування сеттельментів важко переоцінити, бо саме в них формувалися окремі напрями та різноманітні форми надання соціальних послуг, сеттельменти стали прабатьками багатьох сучасних економічних інституцій, що функціонують в різних країнах світу.
• 5. Програми діяльності сеттельмент-центрів носили здебільшого емпіричний характер і були спрямовані на допомогу в отриманні роботи, надання медичних послуг, організацію дозвілля та впровадження різних форм неформальної освіти серед членів громади.
• 6. Традиції сеттельментів продовжують громадські центри (Community Centers), які активно діють в США, Канаді, Великій Британії, Німеччині, Швейцарії та інших європейських країнах. Зміст та форми їх роботи обумовлені потребами різних груп населення. Пріоритетними напрямками діяльності в таких центрах є освітній, дозвіллевий та оздоровчий. Зазвичай вони орієнтовані на роботу з різними віковими категоріями.
• 7. Поширеним інститутом, що надає різноманітні соціальні послуги в європейських країнах, є різноманітні клуби. Вони виникли на початку XX ст., як клуби мікрорайонів і особливого поширення набули у місцях, де найчастіше трапляються соціальні конфлікти. Такі клуби мають низку загальних характерних рис: виникають в однорідних кварталах міст; мають на меті створення умов для самовираження особистості; зміст та програму клубу мікрорайону визначають самі замовники - мешканці міста, громади.
• 8. Соціальні послуги на рівні громади в європейських країнах та країнах Північної Америки спрямовуються на задоволення потреб людей у саморозвитку, шляхом надання їм освітніх, розвиваючих послуг з проведення змістовного дозвілля, мають на меті попередження негативних явищ у соціальному середовищі, формування здорового способу життя тощо.
• 9. Як засвідчує зарубіжний довід, вся сфера надання послуг в соціальній сфері перетворилась на інститут, що діє в системі суспільних відносин - задоволення колективних інтересів, тобто захист інтересів всього суспільства загалом, одночасно не обмежує інтересів окремого індивіда. Надання соціальних послуг тісно пов'язане з таким поняттям як добробут людини та суспільства.
Це поняття в найбільш загальній формі може бути сформульовано як намагання створити суспільство, кожен член якого мав би можливість реалізувати свої потреби, розвивався б відповідно до визнаних цим суспільством цінностей та був би захищеним цим суспільством від соціальних та природних катаклізмів. Будь-яка сучасна індустріально розвинута держава має соціально орієнтовану економічну політику, що реалізується державними, суспільними, приватними закладами.
• 10. В середині XX ст. в країнах світу сформувалося дві основні економічні моделі задоволення соціальних потреб (їх можна вважати маркетинговими) - англосаксонська (або неоамериканська) та рейнська. Для обох моделей соціальні нормативи рівня та якості життя людини й суспільства в цілому є орієнтирами соціально-економічного розвитку. Ринковість же економіки з її певними перевагами - лише шлях до задоволення соціальних потреб людини.
• 11. Спрямованість соціальних послуг в значній мірі залежить від традицій. Так, традиція індивідуалізму та її антипод - традиція співпраці породила різні сприйняття моделей задоволення соціальних потреб в США та Швеції. Традиції родинності та родинних зв'язків є притаманними для більшості систем постачання соціальних послуг, але в деяких країнах, особливо в тих, що розвиваються (Іран, Китай, Індія), вони є базовими в їх організації. Соціальні послуги приватних стаціонарів, санаторіїв та приватне обслуговування вдома людей похилого віку є розповсюдженою практикою в розвинутих країнах Заходу та поки не є показовою в азіатських країнах, де люди похилого віку мають традиційно високий авторитет в системі родинних зв'язків та турбота про них - справа виключно родини, а не окремих організацій чи установ.
• 12. Розвиток інститутів і механізмів надання послуг в соціальній сфері знаходиться в руслі сучасних світових поглядів на роль держави в житті суспільства. Принцип субсидіарності є фундаментальним для правопорядку Євросоюзу і в деяких країнах закріплений у конституції. У світовій практиці виділяють два основних юридичних і фінансових механізми такого делегування, які відмінні один від одного за своєю природою, за галузями і методам регулювання - це субсидії і закупівлі.
• 13. З погляду на міжнародну практику, фінансова взаємодія держави і некомерційних організацій у сфері задоволення соціальних потреб найбільш успішно здійснюється там, де одночасно присутні три основних фактори: по-перше, немає формальних перешкод для субсидування державою суспільно-корисної діяльності некомерційних організацій та є розвинуте законодавство, що регулює субсидії; по-друге, впроваджені спеціальні механізми закупівлі державою послуг та відсутні непрямі перешкоди для участі некомерційних організацій в держзакупівлях, такі, наприклад, як обмеження на ведення підприємницької діяльності; по-третє, переборені бюджетні й організаційні стереотипи фінансування соціального сектора.
• 14. Міжнародний досвід надання соціальних послуг переконливо свідчить про те, що для всіх країн є характерними загальні стратегічні проблеми соціального розвитку, які вирішуються в кожній країні по-різному, а діюча система маркетингу соціальних послуг є запорукою соціального добробуту, високих життєвих стандартів соціуму. Соціальний інститут маркетингу соціальних послуг є необхідної, невід'ємною частиною суспільного устрою сучасного суспільства, на якому б рівні соціально-економічного розвитку воно не знаходилось.
Розділ 11. МАРКЕТИНГ КОНСАЛТИНГОВИХ ПОСЛУГ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Висновки“ на сторінці 1. Приємного читання.
