Теоретико-методологічні засади аналізу соціальної політики
Актуальність теми дослідження виходить з того, що стійкість демократії в тій чи іншій країні великою мірою залежить: від соціальних чинників соціальної структури та соціальної політики демократично сформованого уряду; від регулювання соціальних відносин, що її здійснюють державні та громадські організації з метою підвищення добробуту й надання соціального захисту різним верствам населення; від здійснення соціального партнерства - спільної діяльності уряду, підприємців та профспілок, спрямованої на узгодження інтересів та вирішення проблем, передусім у соціальній та виробничій сферах; від здійснення новітніх соціальних й політичних технологій, орієнтованих на людський фактор, підвищення якості соціального життя, що має стати найважливішим показником результативності соціальної політики.
Актуальність дослідження соціальної сфери суспільства і факторів її розвитку зумовлюється тим, що процес перетворення соціально-економічних відносин супроводжується невизначеністю функціональної ролі держави. Між тим, досвід економічно розвинутих країн і практика ринкових трансформацій в країнах з перехідною економікою свідчить, що процеси формування активної соціальної політики не можуть бути здійснені без активного і послідовного втручання держави. У результаті зміни ролі і місця регіональних органів державного управління в структурі влади посилення їх самостійності і відповідальності за комплексний розвиток територій і, особливо, за здійснення соціальної політики і соціального захисту населення, змінюються функції, принципи і методи управління регіоном. Разом з тим, вирішення ряду проблем, пов'язаних з визначенням соціальної політики держави, структуруванням систем функцій соціальної політики, визначенням їх інвестиційної складової, обґрунтуванням формування регіональних соціальних програм є досить актуальним. Актуальним є вирішення цілої низки проблем:
• o активної соціальної політики держави;
• o структурування систем функцій соціальної політики;
• o визначення її інвестиційної складової;
• o обґрунтування формування регіональних соціальних програм;
• o визначення критеріїв, що оптимізують соціальну політику в регіоні;
• o шляхи оптимізації соціальної сфери;
• o криза платоспроможного попиту та вузькість внутрішнього ринку обґрунтовують можливість використання активної соціальної політики як провідного фактору економічного зростання;
• o економічні зрушення, збільшення обсягів ВВП, які спостерігаються останніми роками в нашій державі, поки що не призводять до істотного підвищення індексів людського розвитку, спостерігається посилення майнової поляризації;
• o використання Україною Європейського досвіду побудови системи соціальних гарантій;
• o курс на посилення соціальної спрямованості реформи, який передбачає подолання бідності і адресну підтримку соціально незахищених верств населення, що не має ефективного втілення;
• o до нерозв'язаних проблем соціальної сфери слід також віднести зволікання з проведення пенсійної реформи, реформуванням діючої системи заробітної плати, надмірну диференціацію населення, кризу медичної сфери.
Мета дослідження:
• o проаналізувати теоретико-методологічні засади здійснення соціальної політики держави;
• o розкрити зміст на сутність процесу соціальної політики і її місце в системі всіх сфер життєдіяльності суспільства;
• o з'ясувати фактори об'єктивної та цільової детермінації соціальної сфери;
• o структурувати соціальні функції держави з метою формування ефективної соціальної політики;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ЯК ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ“ на сторінці 1. Приємного читання.
