Специфіка підприємства культури
В житті сучасного українського суспільства підприємства культурної сфери посідають важливе місце і відображають культурну ідентичність через зміст пропонованих творів, форму (технологій), показник поширеності (кількість закладів у місті), тип споживання. Підприємство культурної сфери слід розуміти в залежності від спеціалізації та масштабів діяльності. У широкому сенсі поняття "підприємство культурної сфери" охоплює компанії культурної індустрії (кіно, звукозаписи, мюзикли, книговидавництво, художні промисли), засоби масової інформації (радіо, газети, телебачення) та інші періодичні видання. У вузькому сенсі - це виробничі та дистрибуційні компанії, які спеціалізуються на мистецтвах (драматичний театр, музика, оперне и балетне мистецтво), візуальному мистецтві, твори якого зберігаються в галереях і музеях, бібліотеках та історичних пам'ятках підприємства культури відводять важливе місце митцю, який відіграє ключову роль у будь-якій ключовій ініціативі має справу з продуктом художньої творчості: так як продукти різних видів мистецтва суттєво відрізняються один від одного, то й підприємства культури можуть виконувати цілком відмінні ролі стосовно цих продуктів виконуючи одну чи кілька функцій. Функції підприємства культури:
• o розробка;
• o зберігання;
• o виробництво;
• o відтворення;
• o розповсюдження.
В той же час підприємства культури суттєво різняться: за своїми розмірами; структурою; видом творчої діяльності; функціями.
Підприємства культури слід згрупувати за певними специфічними критеріями:
Перший критерій стосується орієнтації завдань підприємства, котрі можна представити в континуумі, граничними точками якого є продукт і ринок.
Другий критерій стосується способу створення мистецьких творів.
Метою маркетингу у сфері культури є оптимізація відносин між компаніями і клієнтами та максимізація рівня задоволення їхніх потреб; процес планування та втілення задуму, ціноутворення; просування і розповсюдження ідей, товарів та послуг шляхом обміну, що задовольняє цілі фізичних осіб організації; управлінський процес, націлений на виявлення, передбачення та задоволення культурних потреб клієнта на вигідних умовах; стосунки між компанією та клієнтом та оптимізацією прибутків. Саме оптимізація має на меті отримання якомога вищого прибутку, але з урахуванням моральних норм, організаційних та суспільних важелів, розвиток маркетингового управління (аналізу, планування, дія). Елементами маркетингу у сфері культури є:
• o планування ринкового продукту (включаючи розробку упаковки та торгової марки);
• o ціноутворення;
• o розміщення товару;
• o просування товару (реклама, РЯ);
• o обслуговування;
• o збір та аналіз даних.
Згідно з Ф. Котлером, концепція культурного маркетингу полягає в тому, що метою організації є визначення потреб, вимог та інтересів цільових ринків, якісніше й ефективніше, ніж це роблять конкуренти, стабілізуючи або підвищуючи разом з тим добробут споживача і суспільства. Поняття "маркетингу підприємств культури" вперше було розглянуто Ф. Котлером у 1967 р., який відмітив, що організація сфери культури - музеї, концертні зали, бібліотеки чи університети - виробляють культурну продукцію і змушені конкурувати як за увагу споживача, так і за свою частку національних ресурсів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8. МАРКЕТИНГ ПОСЛУГ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ“ на сторінці 1. Приємного читання.
