Сьогодні соціокультурна ситуація характеризується цілим рядом негативних процесів, які є в сфері духовного життя та культури, - втрата духовно-моральних орієнтирів, відчуження від культури та мистецтва дітей, молоді та дорослих, істотним скороченням фінансової забезпеченості установ та організацій культури, в т. ч. і сучасних культурних центрів. Перехід до ринкових відносин викликає необхідність постійного збагачення змісту діяльності установ культури, методів її здійснення, пошуку нових технологій в сфері дозвілля. На жаль, в силу соціально-економічних причин, недостатньої уваги зі сторони місцевих органів влади відбувається розвиток позаінституційних форм молодіжного дозвілля. Досуг сьогодні характеризується нерегламентованістю, демократичністю, альтернативністю вибором форм проведення вільного часу, соціально-культурною інтеграцією та можливістю самореалізації особистості. Найбільш розповсюдженими формами для молоді є музика, таці, ігри, ток-шоу, КВК тощо. Проте сьогодні слід враховувати різноманітні інтереси молоді, передбачати їх зміни, вміти швидко реагувати на них, різноманітити форми занять в сфері дозвілля.
Останнім часом розширилися сфера маркетингу соціальних послуг в сфері дозвілля. Діапазон молодіжних інтересів достатньо великий і багатоманітний; участь у телевізійних і газетних вікторинах, конкурсах; комп'ютерні ігри; спортивні змагання. Маркетинг соціальних послуг в сфері дозвілля повинен являти собою необхідну умову, що направлена на підвищення ефективності всієї життєдіяльності людини; джерело творчого перетворення індивіда та особистості; форму передачі знань та соціального досвіду; регулятор поведінки людини в суспільстві; самостійний вид діяльності, пов'язаний з саморозвитком особистості.
Маркетинг в сфері соціальних послуг у сфері дозвілля слід класифікувати наступним чином:
• o по змісту (пізнавальні; у сфері розваг);
• o по часу (короткострокові, системні);
• o по характеру (пасивні, активні);
• o по напрямку (безпосередні і опосередковані).
Рис. 8.4. Масове та високе мистецтво
Маркетинг в сфері соціальних послуг повинен враховувати як особистісні цілі, так і Суспільні. Культура дозвілля - це, перш за все, внутрішня культура людини, яка дозволяє змістовно і корисно для себе проводити свій вільний час, тому існує пряма залежність між духовним багатством людини і змістом її діяльності в сфері дозвілля. Тому для сфери маркетингу соціальних послуг велику роль відіграє інституціоналізація культурних установ та організацій: клуби, будинки культури, культурно-дозвіллєві центри, центри народної творчості, кінотеатри, стадіони, бібліотеки, філармонії, театри. Разом з тим культура проведення вільного часу є результатом розвитку самої особистості, бажання перетворити своє дозвілля на засіб знань, вмінь, здібностей, самореалізації особистості і духовного потенціалу особистості і суспільства в цілому. Структура дозвілля відрізняється своєю психологічною і культурною значущістю, емоційною напругою, мірою духовної активності.
Дослідники виокремлюють три основні функції активного відпочинку людини і розвитку, гармонізації, відновлення, що направлена на гармонізацію душі і тіла, розвиток фізичних і духовних сил. Вільний час нерівномірно розподіляється між різними групами населення, тому слід виробляти диференційовані форми організації дозвілля.
Концепція маркетингу соціальних послуг враховує віковий, професійний і соціальний стан індивіда. Різні категорії людей відрізняються один від одного різними потребами, рівнем культурної і професійної підготовки, бюджетами вільного часу і відношення до нього. Саме це повинно враховуватися в роботі сучасних центрів у сфері дозвілля, надавати людям найбільш ефективні форми занять у сфері дозвілля, свободу вибору і можливість зміни різних видів занять. Для удосконалення маркетингової діяльності у сфері соціальних послуг велике значення має розуміння процесів, зв'язків і взаємовідносин, які відбуваються в так званих малих групах.
Актуальною для сучасного часу є проблема удосконалення маркетингу соціальних послуг, розвиток культури філософії у сфері дозвілля, формування у особистості усвідомлення потреби в здійсненні соціальної послуги; посилення творчої, образотворчої, культурної і соціально-дозвіллєвої діяльності.
Маркетинг соціальних послуг акцентує увагу на тому, що дозвілля молоді характеризується істотними характеристиками, які слід враховувати при здійсненні соціальних послуг: підвищеною емоційною і фізичною рухливістю; динамічною зміною настроїв; інтелектуальним сприйняттям пошуковою активністю. Особливістю молодіжного дозвілля є зростання духовних форм і способів проведення вільного часу, насиченість інформації, можливість творчості і пізнання нового, що потребує урізноманітнення форм і методів маркетингу соціальних послуг. Маркетинг соціальних послуг направлений на розвиток соціальної активності і творчого потенціалу, формування культурних запитів і потреб, організації різноманітних форм дозвілля і відпочинку, створення умов для повної реалізації особистості. Особливо слід відмітити наявність трьох головних параметрів, які є основою створення центрів дозвілля: власне культурного, що відображає культурну ситуацію в регіоні; соціального, який характеризує стан тенденції розвитку соціальної сфери; чисто територіального, що характеризується економіко-географічними, етичними та іншими особливостями даного регіону.
Таблиця 8.1. Переваги молоді у сфері проведення дозвілля
| Читання книг, журналів | 54 |
| Перегляд телепередач, відеофільмів, прослуховування радіопередач, аудіокасет | 77,6 |
| Народні промисли (в'язання, плетіння, вишивна, шиття) | 10,5 |
| Художні промисли (малювання, фітодизайн, розпис) | 11,1 |
| Написання віршів, прози | 9,7 |
| Комп'ютер (ігри) | 39.7 |
| Комп'ютер (програмування) | 19.4 |
| Спорт, здоровий спосіб життя | 44.2 |
| Піклування про домашніх тварин | 28.2 |
| Спілкування з друзями | 73,6 |
| Інше | 2.8 |
| Поза будинком | |
| Клуби за інтересами (кінологи, бардова пісня, екологи, футбол) | 9.1 |
| Спортивні секції | 27.4 |
| Курси іноземної мови | 19.6 |
| Кружки технічної творчості | 1.2 |
| Секції парадних промислів | 0.8 |
| Навчання музиці, танцям, малюванню | 14.7 |
| Відбудування бібліотек, читальних залів | 14,5 |
| Відвідування кінотеатрів | 30.0 |
| Відвідування театрів | 32.3 |
| Дискотеки | 57.3 |
| Відвідування кафе-барів | 40.9 |
| Дача | 24.2 |
| Масові свята | 37,1 |
| Професійні асоціації | 3.6 |
| Політичні об'єднання | 2.4 |
| Спілкування із друзями в клубах | 46.4 |
Культурні центри створюються на основі добровільного об'єднання державних, суспільних, приватних, кооперативних, відомчих організацій культури, спорту, народної освіти, сфери інформації, реклами, обслуговування і мають статус юридичної особи.
Одним із основних принципів маркетингу соціальних послуг в сфері культури та мистецтв є системна єдність дій, що змінюється по наступним напрямкам:
• o удосконалення соціальної послуги і способів її надання;
• o реалізація цінової політики за допомогою постійної розробки та упровадження нових послуг;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маркетинг соціальних послуг в сфері дозвілля“ на сторінці 1. Приємного читання.
