Сегментація ринку в міжнародному туризмі - дуже важливий елемент при виборі стратегії маркетингу. її основною характеристикою є поділ ринку на гомогенні складові частини - групи або сегменти, члени яких відносно схожі, але відрізняються від членів інших груп або сегментів. Сегментація туристичного ринку визначається як діяльність з класифікації потенційних споживачів залежно від якісних та кількісних особливостей їхнього попиту. За допомогою сегментації із загального числа потенційних споживачів вибираються певні типи (ринкові сегменти), що пред'являють більш-менш однорідні вимоги до туристського продукту.
Одним словом, сегментація ринку виходить із того, що кожний клієнт має індивідуальні потреби, а всі разом вони утворюють гетерогенний ринок. Відповідно елементи маркетингового комплексу (продукт, ціна, просування й розподіл) визначаються відповідно до різних сегментів ринку. Практика маркетингу в туризмі переконливо свідчить, що сегментація ринку:
• o є засобом вибору найбільш перспективного цільового ринку;
• o дозволяє в максимальній мірі задовольнити потреби клієнтів;
• o допомагає вибрати оптимальну маркетингову стратегію;
• o сприяє встановленню досяжних і реальних цілей;
• o дає можливість підвищувати рівень прийнятих рішень, забезпечуючи їхнє обгрунтування інформацією про поведінку споживачів на ринку;
• o забезпечує підвищення конкурентоспроможності як пропонованих послуг, так і підприємства в цілому;
• o припускає оптимізацію маркетингових витрат туристського підприємства;
• o дозволяє знизити ступінь конкурентної боротьби шляхом освоєння незайнятого сегмента.
Сегментацію ринку можна здійснювати за низкою ознак. У теорії маркетингу таке сегментування споживачів називається описовим. У туризмі особливе розповсюдження отримали наступні методи сегментації ринку: географічний, який часто застосовують статистичні агентства країн, що приймають туристів (при цьому визначають країни або регіони походження туристів); соціодемографічний, що описує персональні характеристики туристів (вік, стать, родинний стан, освіту й доходи), економічний. В окремих випадках застосовують інші методи сегментації ринку, наприклад, цілі поїздки, час прибуття, сезонність, відстань подорожей, тривалість перебування, купівельна спроможність та ін.
Сегментування ринку за географічною ознакою передбачає вибір потенційних споживачів із схожими потребами, що визначаються проживанням на тій чи іншій території. Як географічний сегмент може розглядатися ціла країна або група країн, що мають яку-небудь історичну, політичну, етнічну або релігійну спільність.
Застосування сегментації за демографічною ознакою передбачає поділ споживачів за віком, статтю, їх сімейним становищем. У туризмі існує тенденція виділення однорідних сегментів за віком споживачів. Відповідно до даної ознаки розрізняють кілька сегментів, яким повинна відповідати й різна пропозиція туристського продукту:
• 1. Молодіжний туризм (14-25 років) - це більш дешеві подорожі з використанням менш комфортабельних засобів розміщення й транспорту, веселий вечірній відпочинок (бари, диско, дискусійні клуби, зустрічі за інтересами, лотереї, конкурси й т. д.). Для цього сегмента характерна висока туристська активність, прагнення молодих людей до спілкування, наявність вільного часу (наприклад, канікули).
• 2. Для сегмента споживачів у віці 25-45 років притаманні подорожі із дітьми, тому їх вибір залежатиме значною мірою від інтересів та потреб дітей. У зв'язку із цим необхідно передбачати можливість використання дитячих майданчиків для ігор, дитячих басейнів та ін. Це особливо важливо при створенні туристських комплексів у курортній місцевості. Туристи середнього віку висувають підвищені вимоги до комфорту й зручності, змістовним екскурсійним програмам, що включають ознайомлення з об'єктами відповідно до їхніх професійних інтересів. При розробці туристичних послуг для цього сегмента необхідно виходити з того, що особи середнього віку є економічно активним населенням. їхнє бажання здійснити туристичну подорож викликане потребою у відпочинку, пов'язаному зі зміною обстановки. Концентрація періоду відпусток і шкільних канікул є основною причиною яскраво вираженої сезонності туризму даного сегмента споживачів. Разом з тим необхідно враховувати, що загальною тенденцією в багатьох країнах є розподіл відпустки на дві частини, що дозволяє протягом року зробити дві подорожі - одну взимку й одну влітку. Крім того, туристичні подорожі можуть відбуватися не тільки в період відпусток і канікул, але й під час свят, які в сполученні з вихідними днями становлять "блок вільного часу", необхідний для туристської подорожі. Дуже актуальною цільовою групою цього сегменту є несімейна молодь до 35 років - так звані "одинаки". їхня частка у великих промислових містах і агломераціях оцінюється практично в 50 % від загальної чисельності населення. Цим людям властивий, як правило, високий рівень освіти, прагнення до успіху в професійній діяльності, підвищені вимоги до комфорту і якості життя, індивідуалізм. Дуже істотним доповненням до вищевикладеного є тої факт, що по статистиці в даній цільовій групі дуже велика кількість самотніх жінок.
• 3. Споживачі віком 45-60років, подорожуючи, як правило, без дітей, є економічно активними, потребують високого комфорту та значного насичення подорожі екскурсіями. Особливістю туризму "третього" віку, що робить його вкрай привабливим для фахівців, є відсутність яскраво вираженої сезонності. Навпроти, при поїздках на відпочинок ці туристи намагаються уникати періоду піку туристського сезону (липень, серпень), оскільки він збігається із самим спекотним періодом року. Вони воліють відпочивати в "оксамитовий сезон" з м'яким кліматом. До того ж при виборі часу туристської поїздки туристи цієї категорії не обмежені рамками відпускного періоду.
• 4. Туристи пенсійного віку потребують не тільки комфорту, але й персональної уваги з боку обслуговуючого персоналу, можливості одержання кваліфікованої медичної допомоги, наявності в ресторанах дієтичного харчування, розміщення в готелях, розташованих у тихих місцях. Тому цьому сегменту притаманний оздоровчий (курортний) туризм. Як і для споживачів з обмеженими фізичними можливостями, однією з найбільших проблем, що обмежують їх туристичні можливості, є недостатність фінансових ресурсів. Сегментація ринку за економічною ознакою базується на тому, що залежно від рівня матеріального забезпечення населення змінюватимуться і його потреби в туризмі. Зокрема, споживачі із високим рівнем доходу, як правило, вибирають дорогі тури з високим рівнем комфорту, а населення із середнім рівнем доходу - недорогі тури, розраховані на масового споживача. Дослідники туризму в західних країнах, визнаючи безсумнівну залежність змін у попиті на туристичному ринку від загальноекономічної кон'юнктури, проте, відзначають, що економічні спади й кризи мають на туристичну індустрію менший вплив, ніж, наприклад, на такі галузі, як будівельна, автомобільна, виробництво меблів та інші, орієнтовані на виробництво товарів тривалого користування або предметів розкоші. Вони відзначають, що сучасний споживач скоріше відмовиться від придбання відео-і аудіоапаратури, ніж від фінансування щорічної відпустки, і підкреслюють, що в періоди економічних криз люди заощаджували не на відпустці, а у відпустці. Саме тому в роки кризи відбувається не повне припинення попиту на туристичні послуги, а лише Його деякі зміни, тобто збільшується попит на більш дешеві види туристичних послуг і зменшується на самі дорогі види туризму. Експерти ВТО на основі комбінації двох ознак (рівня доходу й рівня освіти) виділяють 4 сегменти туристського ринку.
До першого сегмента належать особи із середнім або навіть відносно низьким рівнем доходів. Основною метою їхньої подорожі є відпочинок на морі, при цьому вибір місця відпочинку в основному визначається рівнем цін. Для цього сегмента туристського ринку не характерне прагнення до різкої зміни вражень. їх, навпроти, приваблює обстановка, що не вимагає зміни звичок. Це стосується як розміщення (воно повинне забезпечувати всі зручності, до яких туристи звикли в домашніх умовах), так і харчування, що повинне бути орієнтоване на інтернаціональну кухню. Ця категорія туристів не має великих коштів, чутлива до цін на послуги й у той же час украй вимоглива до їхньої якості.
До другого сегменту туристичного ринку належать особи з рівнем доходів вище за середній. Ці туристи найчастіше мають вищу освіту, основною мстою подорожей для них є відпочинок у сполученні з пізнавальним інтересом, при цьому у виборі місця відпочинку другий мотив превалює. Відпочинок має бути активним, з можливістю займатися спортом, здійснювати екскурсії, відвідувати театри й концерти. До цього сегмента ринку належать любителі далеких подорожей, що виявляють інтерес до культури й національних звичаїв відвідуваної країни. Оскільки в цих туристів пізнавальний мотив переважає, то вони можуть примиритися з відсутністю комфорту при відвідуванні регіону, у тому випадку, якщо іншої можливості відвідати даний регіон немає. Однак це зовсім не означає, що туристи даного сегмента взагалі не вибагливі до якості розміщення й харчування.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні прийоми сегментації туристичного ринку“ на сторінці 1. Приємного читання.
