Роль держави в забезпеченні соціальних послуг
План дій Україна-ЄС заохочує розбудову сильного й дієздатного громадянського суспільства шляхом "залучення громадян до процесу прийняття рішень, й також через громадські неурядові організації суспільства (далі - НУО)".
Важливою віхою на шляху до сильного громадянського суспільства є успішна співпраця НУО з органами влади. Вона приносить користь обом сторонам. В державах з обмеженими ресурсами на соціальні послуги, НУО можуть відігравати важливу роль як агенти соціальних змін. Вони також спроможні залучити інші ресурси, яких не мають органи влади, та користуються більшою довірою з боку населення. З іншого боку, НУО потрібна місцева влада яка б заохочувала діяльність НУО та зміцнювала діалог між населенням та владою.
Призначення громадянського суспільства
Визначаючи поняття "громадянське суспільство" Майкл Уольцер трактував його як простір непримусової людської коаліції; Джеффрі Александер як сферу людської солідарності; Юрген Габермас як публічну сферу суспільної взаємодії та життєвий світ людини тощо.
В цілому ідеї свободи, справедливості, солідарності, співробітництва й спільного блага разом визначають соціальну гармонію, а отже, громадянське суспільство мас базуватись на цих принципах і відповідно до цього мати універсальну функцію - стосуватися кожної людини в кожній нації на землі.
Щоправда, багато людей взагалі не вважають ідею громадянського суспільства за добру. В Індії та країнах ісламської орієнтації є чимало критиків. Видатні ексцентричні критики є і в західному суспільстві. Досить згадати Бернарда Шоу та Освальда Шпенглера, які обстоюють думку, що демократія нав'язана "попередніми злощасними альтернативами".
В сучасному розумінні, громадянське суспільство є в першу чергу особливим видом соціальної дії, а по-друге, являє той "пласт суспільства, що розташований між урядом, економікою та приватними господарствами, тобто той пласт, де взаємодіють асоціації, соціальні рухи та НУО, і який демонструє високий рівень суспільної самоорганізації".
Як певна модель соціальної організації, громадянське суспільство має декілька тлумачень, що відображають його певні сторони і функції.
• 1) існування незалежних від держави громадських організацій (тобто НУО) - так званий "третій сектор" (в мінімальному обсязі);
• 2) вся соціальна структура яка координує свої дії через низку добровільних асоціацій - громадських організацій (наукове значення);
• 3) фактор впливу на державну політику та політичний процес у суспільстві (функціональний підхід);
• 4) наявність розвиненої системи інститутів і взаємодій між ними, яка змінює тип політичної культури, і, отже, міняє спосіб функціонування інших суспільних інститутів, в т. ч. державних (публіцистика);
• 5) ототожнення з усією нерозчленованою позаполітичною чи позадержавною сферою суспільного життя (філософський підхід).
В узагальненому вигляді, громадянське суспільство слід розуміти як "сферу спілкування, взаємодії, самоорганізації та самоврядування вільних індивідів на основі добровільно сформованих утворень, яка захищена законами від прямого втручання держави й у якій панують громадянські цінності". Важливим елементом діючого громадянського суспільства є активна співпраця громадян з органами влади та бізнесом для вирішення спільних проблем, що стоять перед суспільством.
Громадянське суспільство, попри відсутність однозначного визначення, має обов'язкову складову і водночас головну ознаку - систему добровільних громадських організацій (НУО), що працюють задля самоорганізації та самоврядування і захищені необхідними законами від прямого втручання і регламентації з боку держави.
Межа між державою, громадянським суспільством, родиною та ринком є досить розмитою й невизначеною. Громадянське суспільство вміщує безліч просторів, акторів та інституційних форм, що різняться в ступені формалізованості, автономії та впливу.
Що стосується структури громадянського суспільства, то вона визначається її інститутами. До інститутів, що творять внутрішню структуру громадянського суспільства, належать:
• o добровільні громадські об'єднання: економічні, культурно-мистецькі, релігійні, спортивні, екологічні, освітні, наукові, захисту прав громадян, схеми взаємодопомоги, благодійні тощо;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 9. СУБ'ЄКТИ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ“ на сторінці 1. Приємного читання.
