Історія становлення консалтингу
Управлінський консалтинг зародився в ході промислової революції, коли почали з'являтись перші фабрики, а також пов'язані із цим інституціональні й суспільні перетворення. Консалтинг стає можливим, коли процес спілкування й структуризації управлінського досвіду досягає розвиненої стадії. Отже, повинні бути виявлені й описані різні методи й принципи консультування, а підприємець повинен бути незадоволеним своїм положенням і мати бажання вдосконалювати методи управління. Перші кроки цього становлення склались в другій половині XIX ст., коли зародився рух наукового управління.
Консультування на основі наукового управління концентрувалося на питаннях продуктивності й ефективності роботи фабрики, раціональної організації праці й зниженні витрат виробництва. Таке консультування називали організацією виробництва, а консультантів - експертами по ефективності.
На початку XX ст. область діяльності консалтингу зросла. З'явилися перші професійні консультанти, такі як Фредерік Тейлор, Артур Д. Літтл, Тоуерс Перрін і Гаррінгтон Емерсон. Останні двоє заснували перші консалтингові фірми. В 1914 р. у Чикаго Едвін Буз заснував службу ділових досліджень "Буз-Аллен енд Хамілтон". З'явилися консалтингові фірми з управління людськими ресурсами по керуванню збутом і маркетингом, а також управлінню фінансовими ресурсами. В 1925 р. Джеймс О. Маккінсі й Ендрю Томас Карні в партнерстві заснували компанію, що дала згодом початок двом найбільшим у світі консалтинговим фірмам - "Маккінсі енд Компані" і "А. Т. Карні".
В 20-30-ті роки після "великої депресії" управлінський консалтинг завоював визнання у всіх промислово розвинених країнах. Однак його обсяг і сфери застосування залишалися обмеженими. їхніми послугами користувалися в основному великі промислові фірми. Однак з'явився попит на консультування державного сектору й військового комплексу, що зіграло велику роль під час другої світової війни.
Післявоєнний період називають "золотими роками" консультування. Саме в той час попит на консалтингові послуги почав зростати особливо інтенсивно. Це було обумовлено післявоєнним будівництвом, ростом ділової активності, прискоренням технологічного прогресу, інтернаціоналізацією промисловості, торгівлі й фінансів. Більшість консалтингових фірм, створених у ті роки, існують і в цей час і займають провідні позиції. Наприклад, "РА" (Великобританія) в 1943 р. мала лише б консультантів, в 1963 р. - 370, а в 1984 р. - більше 1300 консультантів в 22 країнах.
Згодом сформувалася концепція реструктуризації, тобто розукрупнення підприємств і злиття - утворення стратегічних альянсів і спільне використання ресурсів для підвищення гнучкості підприємств і скорочення управлінських витрат. В результаті цього консалтинг одержав настільки широке поширення, що в США в 70-ті роки на кожні 100 управлінців у промисловості доводився і консультант. У 80-ті роки з'являється термін "консультанто-озброєність", що визначається відношенням загального числа жителів країни до числа консультантів. У Японії цей показник дорівнює 2,5 тис. чол.; у США - 4,5; у країнах Західної Європи - 12,5; у країнах, що розвиваються, - 250-300. Нерозвиненість в нашій країні не дозволяє в цей час здійснювати розрахунки по "консультанто-озброєності", однак, було б правильніше підраховувати цей показник через відношення числа керівників і фахівців до числа консультантів (тому що вони являють собою головний об'єкт консультування).
З початку 60-х років управлінським консультуванням почали займатися й бухгалтерські фірми "Великої вісімки": Arthur Andersen; Arthur Young; Coopers and Lybrand; Deloitte Haskings and Sells; Ernst and Whinney; Peat, Marwick, Mitchell; Price Waterhouse; Touche Ross. Згодом деякі з перерахованих вище фірм об'єдналися й утворилася "Велика шістка": Arthur Andersen; Ernst and Young; Coopers and Lybrand; Deloitte and Touche; KPMG; Price Waterhouse.
У травні 1987 p. у Парижі відбулася Всесвітня конференція консультантів з управління. У ній взяли участь консультанти з 231 консалтингової фірми з Великобританії, США, Аргентини, Австралії, Бельгії, Бразилії, Голландії, Данії, Канади, Китаю, ФРН, Фінляндії,
Франції, Ісландії, Індії, Ірландії, Італії, Японії, Монако, Норвегії, Португалії, Іспанії, Швеції, Швейцарії й Філіпін. Ця конференція відкрила нову еру розвитку консалтингу.
У розвинених країнах сьогодні консалтинг є повноцінною галуззю економіки. Обіги найбільших консультаційних фірм відповідають оборотам провідних промислових компаній. За 1996 р. прибуток радників старого світу у формі гонорарів консультантів склав ЕКЮ 18 млрд. У США консалтингова галузь на той час забезпечувала роботою понад 700 тисяч чоловік, її річний дохід складав понад $50 млрд. Найвищі темпи розширення консалтингової діяльності на той час показала фірма Boston Consulting Group Inc.(Бостон, США), якій вдалося збільшити обсяги своєї діяльності в півтора рази. її прибуток у 1993 р. склав $350 млн. Зокрема, протягом наступних двох років Boston Consulting Group Іnс. одержала від GTE біля $16 млн. за відпрацювання механізму діяльності корпорації. Інша серед світових лідерів консалтингова компанія Coopers & lybrand(Hbio-hopk, США), отримала в 1993 р. прибуток у $ 1,4 млрд, розробила і реалізувала програму виходу на ринок Китаю трьох найбільших фірм в області продовольчого бізнесу: Avon Products, H. J. Heina Burger King". Компанія А. T. Kearney Іnс.(Чикаго, США), яка одержала в 1993 р. понад $ 300 млн. прибутку, зуміла за три наступні роки розширити свою діяльність майже вдвічі. У 1994 р. вона уклала з урядом Болгарії контракт на 14 місяців на розробку стратегії розвитку болгарської енергетики.
Щоб запросити одну з головних фірм-консультантів для серйозного вивчення стратегії, клієнту потрібно мати значний бюджет. Тому основним ринком для головних стратегічних консультантів є компанії з прибутком понад $ 1 млрд. На ринках, що розвиваються, попит на консультантів зростає і серед компаній із прибутком від $ 200 млн. до $ 1 млрд.
В 1998 р. намітилося злиття KPMG з Ernst and Young і Price Waterhouse з Coopers and Lybrand. Однак відбулося злиття тільки в Price Waterhouse з Coopers and Lybrand. Отже, найбільші аудиторсько-консалтингові компанії стали називатись "Великою п'ятіркою". У 2002 р. "Велику п'ятірку" залишила компанія Arthur Andersen через скандальне банкрутство американської енергетичної компанії Enron, тому сьогодні найбільші аудиторсько-консалтингові компанії складають "Велику четвірку".
Становлення та розвиток українського ринку консалтингових послуг
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 11. МАРКЕТИНГ КОНСАЛТИНГОВИХ ПОСЛУГ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ“ на сторінці 1. Приємного читання.
