Досвід Німеччини

Маркетинг соціальних послуг

У Німеччині, на відміну від англо-американської традиції, термін "волонтер" і "волонтерство" зустрічається рідко. Проте часто використовуються терміни "робота" та "діяльність на громадських засадах" (тобто та, що не оплачується). Другий термін охоплює традиційне визначення волонтерської роботи: вона добровільна і безкоштовна. Волонтерська робота в Німеччині виникла в 1788 р. завдяки Гамбурзькому кодексу для бідних.

Протягом наступних десятиліть у більшості німецьких поселень соціальний захист бідних було організовано саме завдяки громадській волонтерській роботі, що була інституціоналізована комунальною реформою в Пруссії в 1808 році. Завдяки волонтерам, які піклувалися про окремих людей чи родини, було можливо надавати соціальну допомогу з мінімальним використанням суспільних ресурсів.

Професіоналізація соціальної роботи, яка виникла серед учасників руху за виборчі права, призвела до зміщення акценту в соціальній сфері з волонтерського руху на соціальні спілки, сформовані окремими НУО. Ці так звані "дахові спілки" нараховують 1,5-2 мільйони волонтерів у соціальній сфері (2/3 з яких жінки). Федеральний центр статистики оцінює волонтерську роботу в 75 мільярдів німецьких марок щорічно. Волонтерська робота часто означає більше, ніж надання підтримки, а це піднімає проблеми достатньої кваліфікації, компетенції та відповідальності за роботу. Отже, організації та групи організацій розвивають різні моделі волонтерської роботи, що допомагають людям працювати для інших.

Крім надання волонтерами професійних послуг, з'явилася ще одна форма волонтерської роботи, націлена на допомогу собі. Волонтери часто живуть у тих самих районах, де й люди, які потребують їхньої допомоги, й належать з ними до однакових вікових груп. У такий спосіб "сусідської допомоги" реалізується один з головних принципів німецької соціальної політики: від допомоги до самодопомоги.

Від типової волонтерської роботи недалеко до професійної послуги. Як показує досвід Великобританії чи Німеччини, громадяни готові визнавати потреби і права інших для того, щоб були задоволені їх власні потреби. Держава повинна надавати такі послуги в соціальній сфері, медицині, освіті та культурі платникам податків, тому протягом останніх 20 років розвивалась "культура контрактів", яка дозволяє НУО наймати все більше і більше оплачуваних працівників. Це також є новим досвідом у пострадянських країнах, наприклад у Польщі.

Досвід Польщі

У Польщі традиції благодійної роботи беруть початок у XVI столітті, коли були засновані численні великі приватні чи благодійні фонди, хоча деякі існували вже з XIV ст. Масові соціально орієнтовані організації (НУО), на зразок тих, що існували в інших європейських країнах, почали з'являтися в другій половині XIX ст. Між першою і другою світовими війнами (статистичні дані 1935 року) в Польщі існувало приблизно 6 тисяч фондів, асоціацій, спілок, кооперативів та інших неприбуткових інститутів. Після другої світової війни через цілеспрямовану політику комуністичної держави ці громадянські традиції були втрачені. Більшість активних асоціацій було знищено, решта потрапили під жорстокий контроль держави. Всі фонди в 1952 р. згідно з польським законодавством було скасовано, а їхня власність - націоналізована.

Реєстрація фондів була законодавчо дозволена в Польщі тільки в 1984 р. Всупереч офіційним заявам, у післявоєнний період свобода таких організацій знаходилась під жорстким контролем і обмежувалась таким чином, що це призвело до парадоксального результату - існування організацій, головною метою яких була підтримка держави. Реальна, а не тільки оголошена, свобода діяльності організацій почала існувати через кілька місяців після закінчення Дебатів за круглим столом у 1989 р.

Польському сектору НУО вже п'ятнадцять років, кількість громадських організацій та асоціацій досягла 50 тисяч. Щорічно близько 25 % поляків беруть участь у діяльності НУО як волонтери. Штатними працівниками таких організацій є 90-100 тисяч осіб. Разом з роботою волонтерів, зайнятість у польських НУО еквівалентна 1,5 % повної робочої зайнятості поза аграрним сектором.

Відповідно до результатів опитування, проведеного Асоціацією КЛОН у 2002 р. серед 900 польських НУО, менше 20 % респондентів використовують іноземну допомогу як основне джерело фінансування. Більше 60 % заявили, що вони збирають членські внески, які, однак, складають лише 4 % загальних бюджетів НУО. Дослідження також показало, що державне фінансування складає приблизно 33 % бюджетів НУО і надходить здебільшого з місцевих адміністрацій, які укладають контракти на послуги НУО. Майже 25 % бюджетів НУО складаються з коштів, отриманих від приватного сектору і корпорацій. Іноземні гранти складають 18 %.

НУО в Польщі (приблизно 11 тисяч асоціацій, фондів і релігійних установ) працюють з такими соціальними групами (відповідно до гостроти проблеми):

• o діти, родина, люди - хвороби та інвалідність;

• o родина, діти, молодь, одинокі батьки, багатодітні родини, люди похилого віку, немічні люди;

• o бідні, бездомні, безробітні;

• o люди зі згубними залежностями;

• o знедолені: ув'язнені, ВІЛ-інфіковані, іммігранти, представники меншості, біженці. Форми діяльності, що націлені на відповідні соціальні групи, різноманітні.

Найбільш розповсюджені серед них:

• o харчування - роздача гарячого харчування та доставка харчових продуктів;

• o матеріальна допомога - роздача та оренда товарів; "магазини дешевих товарів";

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Досвід Німеччини“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. КОНЦЕПЦІЯ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ЯК "ФІЛОСОФІЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ"

  • Види маркетингу соціальних послуг в контексті ринкової концепції управління

  • Основні характеристики соціальної послуги, її природа та класифікація

  • Маркетинг соціальних послуг в контексті "філософії ринку" та ринкової економіки

  • Маркетингове мислення чи клієнтоманія

  • Висновки

  • Розділ 2. СУТНІСТЬ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Сутність соціальних послуг як маркетингових продуктів

  • Характеристика ринку соціальних послуг

  • Принципи, функції і концепції маркетингу соціальних послуг

  • Загальні функції соціальних послуг

  • Функція управління персоналом в сфері маркетингу соціальних послуг

  • Розділ 3. СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ МАРКЕТИНГ В СФЕРІ ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Етика підприємництва та його соціальна відповідальність

  • Маркетинг як складова частина менеджменту підприємництва

  • Концепція соціально-етичного маркетингу

  • Маркетингове управління підприємством

  • Соціальна відповідальність та етика маркетингу в сфері підприємництва

  • Висновки

  • Розділ 4. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ЯК ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Методологія дослідження

  • Умови, напрями та моделі реалізації соціальної політики

  • Напрями гуманітарної політики

  • Соціальний захист: сутність, особливості

  • Становлення та розвиток соціального захисту в Україні

  • Особливості соціального захисту в соціальних державах

  • Соціальний захист в ЄС

  • Розділ 5. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Ключові аспекти системи якості соціальних послуг та відповідальності керівництва

  • Персонал і матеріальні ресурси в системі якості соціальних послуг

  • Структура системи якості соціальних послуг

  • Процеси маркетингу та зобов'язання постачальника в системі якості соціальних послуг

  • Процеси надання соціальних послуг у системі якості

  • Аналіз якості виконання соціальних послуг та підвищення їх ефективності

  • Висновки

  • Розділ 6. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В СФЕРІ ТУРИЗМУ

  • Основні характеристики туристичного ринку

  • Визначення туристичного продукту

  • Основні характеристики маркетингового середовища туристичної фірми

  • Маркетингові дослідження конкурентів

  • Основні прийоми сегментації туристичного ринку

  • Теоретичні та практичні засади визначення цільового ринку

  • Особливості стимулювання збуту в туристичній галузі

  • Маркетингові комунікації як засіб ефективного просування туристичного продукту

  • Реклама

  • Висновки

  • Розділ 7. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ У СТРАХОВОМУ БІЗНЕСІ

  • Форми та види страхування

  • Страхові платежі та тарифи

  • Договори та правила страхування

  • Страховий маркетинг: функції, принципи, завдання, стратегії

  • Організація маркетингової служби в страховій компанії

  • Маркетингові дослідження та маркетингова політика у страхуванні

  • Висновки

  • Розділ 8. МАРКЕТИНГ ПОСЛУГ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ

  • Основні виміри культурного продукту

  • Ринковий попит на культурний продукт

  • Концепція позиціонування з огляду на конкурентів та цільові сегменти

  • Цінова політика в сфері маркетингу соціальних послуг

  • Маркетинг соціальних послуг в контексті глобалізації та взаємовпливу культур

  • Маркетинг соціальних послуг в сфері дозвілля

  • Висновки

  • Розділ 9. СУБ'ЄКТИ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Місце неурядових організацій у громадянському суспільстві

  • Неурядові організації в Україні

  • Неурядові організації як партнери влади в наданні соціальних послуг

  • Реалізація принципу взаємного доповнення

  • Досвід функціонування неурядових організацій в зарубіжних країнах

  • Досвід Німеччини
  • Досвід Бельгії

  • Правове регулювання соціальних послуг

  • Висновки

  • Розділ 10. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Досвід задоволення соціальних потреб в громадах

  • Світові моделі надання соціальних послуг

  • Механізм надання соціальних послуг в країнах Євросоюзу

  • Висновки

  • Розділ 11. МАРКЕТИНГ КОНСАЛТИНГОВИХ ПОСЛУГ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Становлення та розвиток українського ринку консалтингових послуг

  • Динаміка рівня попиту на консалтингові послуги в Україні

  • Критерії вибору консалтингової фірми

  • Визначення консалтингових послуг як товару

  • Управлінське консультування як специфічний вид діяльності

  • Мета, завдання та етапи консультування

  • Класифікація консалтингових послуг

  • Класифікація консалтингових послуг в Україні

  • Сегментація ринку консалтингових послуг України

  • Канали залучення замовлень від колишніх клієнтів та нових клієнтів

  • Цінова політика на ринку консалтингових послуг

  • Типові помилки в маркетингу консалтингових послуг

  • Розділ 12. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В СФЕРІ БУДІВНИЦТВА

  • Види маркетингу у діяльності будівельних організацій

  • Маркетингове управління соціальними послугами будівельної організації

  • Методологічний підхід, принципи та методи оцінки ефективності соціальних послуг будівельної організації

  • Розділ 13. ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ АГРОПРОМИСЛОВОГО СЕРВІСУ

  • Послуги розробки маркетингової концепції підготовки підприємства-переробника сільськогосподарської продукції до випуску нової продукції

  • Впровадження організаційної структури управління на прикладі підприємства TOB "АПК "Солоха", орієнтованої на реалізацію маркетингової концепції

  • Послуга реорганізації маркетингового підрозділу підприємства (на прикладі TOB "АПК "Солоха")

  • Використання нових інформаційних технологій для підвищення конкурентоспроможності TOB "АПК "Солоха"

  • Розділ 14. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

  • Система соціальної роботи та необхідність її інфраструктурного забезпечення

  • Функціональний аналіз інфраструктури соціальної роботи

  • Морфологічний аналіз інфраструктури соціальної роботи

  • Галузі життєдіяльності людини

  • Висновки

  • Розділ 15. СОЦІАЛЬНИЙ ТА МАРКЕТИНГОВИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТУ

  • Оцінка населення проекту

  • Методика залучення населення до роботи над проектом

  • Загальні підходи до оцінки фінансової стійкості проекту

  • Висновки

  • Розділ 16. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОМ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Складові комплексу маркетингу (по Котлеру)

  • Реклама як засіб здійснення маркетингу соціальних послуг

  • Основні типи реклами, планування реклами та цілі стратегії реклами

  • Дизайн в стратегій маркетингу та рекламної діяльності

  • Управління електронною комерцією і онлайновий маркетинг соціальних послуг

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ