Неурядові організації в Україні

Маркетинг соціальних послуг

НУО в Україні досить активно розвинули свою діяльність за останнє десятиріччя, і зараз відзначаються великою кількістю на теренах України, розвинутими видами діяльності, потужнім професійним складом з багатим досвідом суспільної роботи, та активними відносинами з партнерами з інших країн. Крім того, вони надають реальні можливості для самореалізації, особливо для молодих людей, обстоюють гнучкість та новаторство, виступають за реформи та швидко пристосовуються до змін. Не дивлячись на це, "третій сектор" України, так само як і політичні сили, і сфера бізнесу, ще перебуває в перехідному періоді розвитку, який характеризується інституційною неоформленістю та фінансовою нестабільністю, що спричиняє також і нестабільну діяльність НУО. Лише поодинокі НУО мають фінансування на розвиток. Більшість же функціонує від проекту до проекту, що, природно, послаблює їхню інституційну та фахову спроможність. Крім того, правові колізії в законодавчих документах, що стосуються регулювання діяльності НУО, не спрощують, а навпаки, ускладнюють внутрішню еволюцію НУО. До цього переліку проблем додаються проблема сприйняття, фінансування та взаємодія з урядовими структурами.

Зокрема, основним джерелом фінансування діяльності НУО є іноземні донори. Згідно результатів моніторингу фонду "Європа ХХІ", декілька років тому, недержавні організації отримують фінансування від грантів закордонних організацій на 60 %; коштів державного бюджету - 25 %; допомоги від місцевих підприємницьких структур - 13 %; членських внесків - 1 % та пожертв фізичних осіб - 1 %.

Механізми урядової підтримки в Україні слабо розвинуті і є непрозорими. Дослідники відзначають, що бюджетні програми на місцевому, так і на державному рівні є не програмами в певному розумінні цього слова, а лише набором заходів. До того ж, кошти на такі необхідні етапи будь-якої програми, як моніторинг та незалежна оцінка ефективності реалізованих програм, в бюджет програми (зазвичай до 10 %) не закладаються. Відповідно, ці необхідні етапи не реалізуються.

Тому ми вважаємо, що уряду слід використовувати бюджетні кошти на розробку більш послідовних програм, що передбачають оцінку і моніторинг ефективності виконання. Крім того, розвиток програмно-цільового методу бюджетного фінансування допоможе залучити до реалізації соціальних програм найбільш ефективних виконавців, у тому числі і серед громадських і благодійних організацій. Нарешті, необхідно дозволити НУО розвивати економічну діяльність, поки що заборонену статусом неприбутковості в законодавстві. За даними експертів, економічна діяльність західноєвропейських НУО складає найбільше джерело доходу (53 %), у порівнянні з урядовим фінансуванням (35 %) і філантропією (12 %).

Що стосується законодавчого регулювання діяльності НУО в Україні, то слід зазначити, що з 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про соціальні послуги", який визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг особам, що перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги. Згідно цього закону, отримувати соціальні послуги, перелічені в Законі, можуть тільки приватні особи. Даний Закон серед надавачів соціальних послуг поруч з державним вбачає недержавний сектор (громадські, благодійні, релігійні організації та фізичні особи).

Статтею 1 Закону України "Про соціальні послуги" визначено, що соціальні послуги, це комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя.

Також Закон визначає, що основними формами надання соціальних послуг (ст. 5) є матеріальна допомога та соціальне обслуговування. Основними видами соціальних послуг, передбачених для надання в Україні, є:

• o соціально-побутові послуги;

• o психологічні послуги;

• o соціально-педагогічні послуги;

• o соціально-медичні послуги;

• o соціально-економічні послуги;

• o юридичні послуги;

• o послуги з працевлаштування;

• o послуги з професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями;

• o інформаційні послуги;

• o інші соціальні послуги.

Це, принаймні, частково вирішує дискусії щодо видів діяльності неприбуткових організацій в площині відношення приватних осіб, що потребують допомоги. При певній свободі для недержавного сектора в виборі форми, умов надання та категорій отримувачів соціальних послуг, держава залишає за собою право науково-методичного забезпечення сфери надання соціальних послуг, ліцензування на основі порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, а також контролю за наданням соціальних послуг. Важливим моментом є те, що Закон передбачає можливість бюджетного фінансування недержавного сектора, що надає соціальні послуги, на основі конкурсу та договірних відносин, умови яких визначають місцеві органи влади та самоврядування, а також можливість отримання плати від отримувачів послуг. Також Закон дає визначення "волонтер" та можливість залучення волонтерів до надання соціальних послуг. Передбачається, що на основі Закону будуть прийняті відповідні нормативно-правові акти, які регулюватимуть виконання норм цього Закону, в тому числі й питання волонтерів, вимоги до якості та фахові вимоги до професійної діяльності в наданні соціальних послуг, принципи та умови ліцензування професійної діяльності у сфері надання соціальних послуг тощо.

В цілому, виконання органами влади координаційної функції в сфері забезпечення соціальних послуг населенню було б ефективним механізмом розв'язання проблем територіальних громад. Нарешті, впровадження і розвиток різних механізмів соціального інвестування, таких як соціальне замовлення, муніципальні гранти, фонди місцевого співтовариства, методика визначення пріоритетних соціальних проблем тощо, залишаються центральним питанням в поглибленні співробітництва між НУО та органами влади.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Неурядові організації в Україні“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. КОНЦЕПЦІЯ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ЯК "ФІЛОСОФІЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ"

  • Види маркетингу соціальних послуг в контексті ринкової концепції управління

  • Основні характеристики соціальної послуги, її природа та класифікація

  • Маркетинг соціальних послуг в контексті "філософії ринку" та ринкової економіки

  • Маркетингове мислення чи клієнтоманія

  • Висновки

  • Розділ 2. СУТНІСТЬ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Сутність соціальних послуг як маркетингових продуктів

  • Характеристика ринку соціальних послуг

  • Принципи, функції і концепції маркетингу соціальних послуг

  • Загальні функції соціальних послуг

  • Функція управління персоналом в сфері маркетингу соціальних послуг

  • Розділ 3. СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ МАРКЕТИНГ В СФЕРІ ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Етика підприємництва та його соціальна відповідальність

  • Маркетинг як складова частина менеджменту підприємництва

  • Концепція соціально-етичного маркетингу

  • Маркетингове управління підприємством

  • Соціальна відповідальність та етика маркетингу в сфері підприємництва

  • Висновки

  • Розділ 4. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ЯК ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Методологія дослідження

  • Умови, напрями та моделі реалізації соціальної політики

  • Напрями гуманітарної політики

  • Соціальний захист: сутність, особливості

  • Становлення та розвиток соціального захисту в Україні

  • Особливості соціального захисту в соціальних державах

  • Соціальний захист в ЄС

  • Розділ 5. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Ключові аспекти системи якості соціальних послуг та відповідальності керівництва

  • Персонал і матеріальні ресурси в системі якості соціальних послуг

  • Структура системи якості соціальних послуг

  • Процеси маркетингу та зобов'язання постачальника в системі якості соціальних послуг

  • Процеси надання соціальних послуг у системі якості

  • Аналіз якості виконання соціальних послуг та підвищення їх ефективності

  • Висновки

  • Розділ 6. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В СФЕРІ ТУРИЗМУ

  • Основні характеристики туристичного ринку

  • Визначення туристичного продукту

  • Основні характеристики маркетингового середовища туристичної фірми

  • Маркетингові дослідження конкурентів

  • Основні прийоми сегментації туристичного ринку

  • Теоретичні та практичні засади визначення цільового ринку

  • Особливості стимулювання збуту в туристичній галузі

  • Маркетингові комунікації як засіб ефективного просування туристичного продукту

  • Реклама

  • Висновки

  • Розділ 7. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ У СТРАХОВОМУ БІЗНЕСІ

  • Форми та види страхування

  • Страхові платежі та тарифи

  • Договори та правила страхування

  • Страховий маркетинг: функції, принципи, завдання, стратегії

  • Організація маркетингової служби в страховій компанії

  • Маркетингові дослідження та маркетингова політика у страхуванні

  • Висновки

  • Розділ 8. МАРКЕТИНГ ПОСЛУГ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ

  • Основні виміри культурного продукту

  • Ринковий попит на культурний продукт

  • Концепція позиціонування з огляду на конкурентів та цільові сегменти

  • Цінова політика в сфері маркетингу соціальних послуг

  • Маркетинг соціальних послуг в контексті глобалізації та взаємовпливу культур

  • Маркетинг соціальних послуг в сфері дозвілля

  • Висновки

  • Розділ 9. СУБ'ЄКТИ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Місце неурядових організацій у громадянському суспільстві

  • Неурядові організації в Україні
  • Неурядові організації як партнери влади в наданні соціальних послуг

  • Реалізація принципу взаємного доповнення

  • Досвід функціонування неурядових організацій в зарубіжних країнах

  • Досвід Німеччини

  • Досвід Бельгії

  • Правове регулювання соціальних послуг

  • Висновки

  • Розділ 10. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Досвід задоволення соціальних потреб в громадах

  • Світові моделі надання соціальних послуг

  • Механізм надання соціальних послуг в країнах Євросоюзу

  • Висновки

  • Розділ 11. МАРКЕТИНГ КОНСАЛТИНГОВИХ ПОСЛУГ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Становлення та розвиток українського ринку консалтингових послуг

  • Динаміка рівня попиту на консалтингові послуги в Україні

  • Критерії вибору консалтингової фірми

  • Визначення консалтингових послуг як товару

  • Управлінське консультування як специфічний вид діяльності

  • Мета, завдання та етапи консультування

  • Класифікація консалтингових послуг

  • Класифікація консалтингових послуг в Україні

  • Сегментація ринку консалтингових послуг України

  • Канали залучення замовлень від колишніх клієнтів та нових клієнтів

  • Цінова політика на ринку консалтингових послуг

  • Типові помилки в маркетингу консалтингових послуг

  • Розділ 12. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В СФЕРІ БУДІВНИЦТВА

  • Види маркетингу у діяльності будівельних організацій

  • Маркетингове управління соціальними послугами будівельної організації

  • Методологічний підхід, принципи та методи оцінки ефективності соціальних послуг будівельної організації

  • Розділ 13. ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ АГРОПРОМИСЛОВОГО СЕРВІСУ

  • Послуги розробки маркетингової концепції підготовки підприємства-переробника сільськогосподарської продукції до випуску нової продукції

  • Впровадження організаційної структури управління на прикладі підприємства TOB "АПК "Солоха", орієнтованої на реалізацію маркетингової концепції

  • Послуга реорганізації маркетингового підрозділу підприємства (на прикладі TOB "АПК "Солоха")

  • Використання нових інформаційних технологій для підвищення конкурентоспроможності TOB "АПК "Солоха"

  • Розділ 14. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

  • Система соціальної роботи та необхідність її інфраструктурного забезпечення

  • Функціональний аналіз інфраструктури соціальної роботи

  • Морфологічний аналіз інфраструктури соціальної роботи

  • Галузі життєдіяльності людини

  • Висновки

  • Розділ 15. СОЦІАЛЬНИЙ ТА МАРКЕТИНГОВИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТУ

  • Оцінка населення проекту

  • Методика залучення населення до роботи над проектом

  • Загальні підходи до оцінки фінансової стійкості проекту

  • Висновки

  • Розділ 16. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОМ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Складові комплексу маркетингу (по Котлеру)

  • Реклама як засіб здійснення маркетингу соціальних послуг

  • Основні типи реклами, планування реклами та цілі стратегії реклами

  • Дизайн в стратегій маркетингу та рекламної діяльності

  • Управління електронною комерцією і онлайновий маркетинг соціальних послуг

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ