НУО в Україні досить активно розвинули свою діяльність за останнє десятиріччя, і зараз відзначаються великою кількістю на теренах України, розвинутими видами діяльності, потужнім професійним складом з багатим досвідом суспільної роботи, та активними відносинами з партнерами з інших країн. Крім того, вони надають реальні можливості для самореалізації, особливо для молодих людей, обстоюють гнучкість та новаторство, виступають за реформи та швидко пристосовуються до змін. Не дивлячись на це, "третій сектор" України, так само як і політичні сили, і сфера бізнесу, ще перебуває в перехідному періоді розвитку, який характеризується інституційною неоформленістю та фінансовою нестабільністю, що спричиняє також і нестабільну діяльність НУО. Лише поодинокі НУО мають фінансування на розвиток. Більшість же функціонує від проекту до проекту, що, природно, послаблює їхню інституційну та фахову спроможність. Крім того, правові колізії в законодавчих документах, що стосуються регулювання діяльності НУО, не спрощують, а навпаки, ускладнюють внутрішню еволюцію НУО. До цього переліку проблем додаються проблема сприйняття, фінансування та взаємодія з урядовими структурами.
Зокрема, основним джерелом фінансування діяльності НУО є іноземні донори. Згідно результатів моніторингу фонду "Європа ХХІ", декілька років тому, недержавні організації отримують фінансування від грантів закордонних організацій на 60 %; коштів державного бюджету - 25 %; допомоги від місцевих підприємницьких структур - 13 %; членських внесків - 1 % та пожертв фізичних осіб - 1 %.
Механізми урядової підтримки в Україні слабо розвинуті і є непрозорими. Дослідники відзначають, що бюджетні програми на місцевому, так і на державному рівні є не програмами в певному розумінні цього слова, а лише набором заходів. До того ж, кошти на такі необхідні етапи будь-якої програми, як моніторинг та незалежна оцінка ефективності реалізованих програм, в бюджет програми (зазвичай до 10 %) не закладаються. Відповідно, ці необхідні етапи не реалізуються.
Тому ми вважаємо, що уряду слід використовувати бюджетні кошти на розробку більш послідовних програм, що передбачають оцінку і моніторинг ефективності виконання. Крім того, розвиток програмно-цільового методу бюджетного фінансування допоможе залучити до реалізації соціальних програм найбільш ефективних виконавців, у тому числі і серед громадських і благодійних організацій. Нарешті, необхідно дозволити НУО розвивати економічну діяльність, поки що заборонену статусом неприбутковості в законодавстві. За даними експертів, економічна діяльність західноєвропейських НУО складає найбільше джерело доходу (53 %), у порівнянні з урядовим фінансуванням (35 %) і філантропією (12 %).
Що стосується законодавчого регулювання діяльності НУО в Україні, то слід зазначити, що з 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про соціальні послуги", який визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг особам, що перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги. Згідно цього закону, отримувати соціальні послуги, перелічені в Законі, можуть тільки приватні особи. Даний Закон серед надавачів соціальних послуг поруч з державним вбачає недержавний сектор (громадські, благодійні, релігійні організації та фізичні особи).
Статтею 1 Закону України "Про соціальні послуги" визначено, що соціальні послуги, це комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя.
Також Закон визначає, що основними формами надання соціальних послуг (ст. 5) є матеріальна допомога та соціальне обслуговування. Основними видами соціальних послуг, передбачених для надання в Україні, є:
• o соціально-побутові послуги;
• o психологічні послуги;
• o соціально-педагогічні послуги;
• o соціально-медичні послуги;
• o соціально-економічні послуги;
• o юридичні послуги;
• o послуги з працевлаштування;
• o послуги з професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями;
• o інформаційні послуги;
• o інші соціальні послуги.
Це, принаймні, частково вирішує дискусії щодо видів діяльності неприбуткових організацій в площині відношення приватних осіб, що потребують допомоги. При певній свободі для недержавного сектора в виборі форми, умов надання та категорій отримувачів соціальних послуг, держава залишає за собою право науково-методичного забезпечення сфери надання соціальних послуг, ліцензування на основі порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, а також контролю за наданням соціальних послуг. Важливим моментом є те, що Закон передбачає можливість бюджетного фінансування недержавного сектора, що надає соціальні послуги, на основі конкурсу та договірних відносин, умови яких визначають місцеві органи влади та самоврядування, а також можливість отримання плати від отримувачів послуг. Також Закон дає визначення "волонтер" та можливість залучення волонтерів до надання соціальних послуг. Передбачається, що на основі Закону будуть прийняті відповідні нормативно-правові акти, які регулюватимуть виконання норм цього Закону, в тому числі й питання волонтерів, вимоги до якості та фахові вимоги до професійної діяльності в наданні соціальних послуг, принципи та умови ліцензування професійної діяльності у сфері надання соціальних послуг тощо.
В цілому, виконання органами влади координаційної функції в сфері забезпечення соціальних послуг населенню було б ефективним механізмом розв'язання проблем територіальних громад. Нарешті, впровадження і розвиток різних механізмів соціального інвестування, таких як соціальне замовлення, муніципальні гранти, фонди місцевого співтовариства, методика визначення пріоритетних соціальних проблем тощо, залишаються центральним питанням в поглибленні співробітництва між НУО та органами влади.
Неурядові організації як партнери влади в наданні соціальних послуг
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Неурядові організації в Україні“ на сторінці 1. Приємного читання.
