Глава 10. Висвітлення тенденцій розвитку цивілізацій російськими та вітчизняними цивіліографами

Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації

• 10.1. Тенденції розвитку постіндустріальної цивілізації.

• 10.2. Контури взаємодії цивілізацій у глобалізованому світі.

• 10.3. Модель майбутнього цивілізаційного розвитку людства.

Завдання та питання

Література

Кінець XX ст. позначений чередою подій, що визначатимуть подальший розвиток світової цивілізації. Серед найбільш важливих – розпад біполярного світу та перехід розвинених країн від індустріального до інформаційного суспільства. Це, з одного боку, привело до перерозподілу геополітичних сил на світовій арені, що виявилося у формуванні нового міжнародного порядку, а з іншого – викликало появу суперечливих тенденцій цивілізаційного розвитку людства, загострення взаємовідносин між східним та західним суспільствами. У цьому контексті залишається невизначеним майбутнє людства, що вимагає активізації зусиль вчених щодо обґрунтування шляхів міжцивілізаційної взаємодії. Позиції західної наукової школи, викладені у працях Д. Белла, Е. Тоффлера, Ф. Броделя, І. Валлерстайна, А. Франка, Ф. Фукуями, З. Бжезінского, С. Гангтінтона, були проаналізовані нами раніше.

Своє ставлення до майбутнього цивілізаційного розвитку людства визначили й російські та вітчизняні дослідники, увага яких була зосереджена на виявленні тенденцій розвитку цивілізації у різних сферах суспільного життя, контурів міжцивілізаційної взаємодії та побудові цивілізаційної моделі.

Тенденції розвитку постіндустріальної цивілізації

На відміну від західної цивіліографії, висвітлення сучасного етапу цивілізаційного розвитку людства російськими та вітчизняними вченими не має виразного концептуального оформлення, що можна пояснити відсутністю сталих наукових традицій щодо даного напрямку наукових досліджень. На цьому шляху зроблено лише перші кроки. Найбільш плідно працюють науковці над питанням виявлення тенденцій розвитку постіндустріальної цивілізації. Історіографія з цієї проблеми представлена фундаментальними працями відомих фахівців, серед яких "Глобалізація та взаємодія цивілізацій" [139] та "Історія цивілізацій" [140], автором яких є російський вчений Ю. Яковець.

На відмінну від Е. Тоффлера, який розглядав перехід від індустріального до постіндустріального суспільства у формі "розриву", Ю. Яковець вважав, що людство з останньої чверті XX ст. тільки вступило у період переходу до індустріальної цивілізації. Цей період започаткував процес зміни наддовгострокових (цивілізаційних) циклів, що є свідченням глибини та тривалості цього перевороту. Суть самого переходу тривалістю у п'ятдесят років, на його думку, визначає збіг у часі та співіснування останньої фази індустріального суспільства та першої фази нового суспільства, що породжує цивілізаційну кризу [140, с. 260]. Отже, цей період ще не можна ідентифікувати як вліасне інформаційне суспільство, оскільки технології, економіка, соціальне, політичне та культурне життя є "змішаними", що не сумісне з сутнісними характеристиками нової цивілізації. Лише на другому історичному такті (довгостроковому циклі) постіндустріальна цивілізація, за Ю. Яковцем, буде розвиватися на власній основі. Ритм зміни постіндустріальних цивілізацій подано у його табл. 3.1 [140, с. 261].

Ця таблиця дає уявлення про ритм історичного прогресу на найближчі три-чотири століття при існуючому темпі прискорення прогресу та при можливій послідовності зміни цивілізацій у майбутньому, а також про їхню структуру. Перший довгостроковий цикл є найбільш важким: індустріальне суспільство агонізує, а нове ще не набрало сили, що дає підстави визнати його важко передбаченим. Отже, такий висновок розширює наші уявлення про дійсну природу сучасного конфлікту цивілізацій, яка має передусім ендогенний характер.

Таблиця 3.1

Ритм зміни постіндустріальних цивілізацій

Найменування світових цивілізаційВаріантиХронологічні рамки етапів; тривалість роківТривалість цивілізацій, роки; усього років
Перехідний періодСтановленняЗрілістьЗанепад
Перша постіндустріальнаІ*1973-2020; 482021-2060; 402061-2100; 402101-2130; 301973-2130; 158
II*1973-2025; 532026-2070; 452071-2115; 452116-2155; 401973-2055; 183
Друга постіндустріальнаІ2131-2160; 302161-2185; 252186-2215; 302216-2240; 252131-2240; 110
II2156-2190; 352191-2220; 302221-2255; 352256-2285; 302156-2285; 130
Третя постіндустріальнаІ2241-2260; 202261-2280; 202281-2300; 202301-2315; 152241-2315; 75
II2286-2310; 252311-2335; 252336-2360; 252361-2380; 202286-2380; 95
Третій історичний суперциклІ1973-2060; 882061-2160; 1002161-2240; 802341-2315; 751973-2315; 343
II1971-2070; 1002071-2190; 1202191-2285; 952286-2380; 951971-2380; 410

І* – при коефіцієнті прискорення історичного процесу 1,5

II*- при коефіцієнті 1,4

Посилаючись на той факт, що людство пройшло половину перехідного періоду до постіндустріальної цивілізації, Ю. Яковець визначив наступні тенденції розвитку цього цивілізаційного циклу:

• 1. Відродження гуманізму, що знайшло свій прояв у становленні ноосфери (сфери розуму); підвищення ключового значення науки; пріоритетності культури; зміни змісту, форм, методів освіти; формуванні нової етики, яка орієнтує на незалежність та самобутність особистості; свободі у виборі світогляду та віросповідання.

• 2. Поява технологій нового покоління, їх розповсюдження не тільки у науці, на виробництві, але й у побуті. Але при цьому зберігається технологічна багатоукладність економіки, чого Е. Тоффлер, на жаль, не визнав.

• 3. Корінні переміни у економічній структурі суспільства, що підтверджується наступним: відродженням малого підприємства; деконцентрацією індустріального виробництва; скороченням частки державної власності; створенням конкурентного середовища; розвитком неформального сектора економіки; підвищенням уваги виробництву товарів та послуг.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 10. Висвітлення тенденцій розвитку цивілізацій російськими та вітчизняними цивіліографами“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Цивіліографія – наука про цивілізації

  • Частина I. Взаємопов'язаність глобалізації та цивілізаційного розвитку людства

  • Структура та класифікація цивілізацій

  • Періодизація цивілізаційного розвитку та характеристика постіндустріальної цивілізації

  • Глава 2. Постіндустріальна глобалізація та її вплив на цивілізаційний розвиток людства

  • Характеристика сучасного етапу глобалізації

  • Цивілізаційна природа глобалізації

  • Частина II. Історичний процес у світлі теорій цивілізації

  • Основні положення теорії культурно-історичних типів М. Данилевського

  • Спадкоємність у розвитку культурно-історичних типів та їх різноманітність

  • Розряди культурної діяльності та закони руху культурно-історичних типів

  • Слов'янство як специфічний культурно-історичний тип та його соціально-політична місія

  • Оцінка та розвиток теорії культурно-історичних типів М. Данилевського науковими колами російського суспільства другої половини XIX ст.

  • Значення ідейно-теоретичної спадщини М. Данилевського для сучасної науки та практики

  • Глава 4. Західноєвропейські теорії цивілізації першої половини XX ст.

  • Цивілізація – занепадаюча фаза розвитку культури

  • Внесок О. Шпенглера у розвиток теорій цивілізації

  • Концепція "Осьового часу" К. Ясперса як методологія дослідження історичного процесу

  • Класифікація світової історії та народів за "осьовим часом"

  • Глава 5. Теорія цивілізації А. ДЖ. Тойнбі

  • Поле історичного дослідження А. Дж. Тойнбі та його масштаб

  • Витоки та еволюція теорії цивілізації А. Дж. Тойнбі

  • А. ДЖ. Тойнбі про генезис, Розвиток та взаємодію цивілізацій

  • Світова держава, Вселенська церква та "героїчна доба"

  • Класифікація цивілізацій та контакти між ними у просторі та часі

  • Значення теорії цивілізації А. ДЖ. Тойнбі для розуміння тенденцій історичного розвитку

  • Глава 6. Теорія соціокультурної динаміки П. Сорокіна

  • Погляд на історію людства з позиції соціологічного підходу

  • Соціокультурне явище як результат взаємодії соціальних суб'єктів

  • Ціннісний вимір культури

  • Соціокультурна динаміка та цивілізаційний розвиток людства

  • Концепція конвергенції П. Сорокіна та її значення для розуміння тенденцій цивілізаційного розвитку

  • Глава 7. Погляди на цивілізаційний розвиток людства основоположників євразійства та Л. Гумільова

  • Світогляд та світосприйняття євразійців

  • Основні положення теорії євразійців

  • Етнологічний вимір історичного розвитку

  • Етнологічна теорія Л. Гумільова та цивілізаційний розвиток людства

  • Частина III. Майбутнє людства в уявленнях сучасних цивіліографів

  • Ідея "хвильового" історичного розвитку Е. Тоффлера

  • Оцінка цивілізаційного розвитку людства крізь призму світсистемного підходу

  • Сутність та напрями світсистемної теорії

  • Глава 9. Прогнозування розвитку цивілізацій представниками західної школи конфліктології

  • Геополітичний вимір цивілізаційної взаємодії в уявленні З. Бжезінського

  • Підвалини конфліктогенного прогнозу міжцивілізаційної взаємодії С. Гантінгтона

  • Глава 10. Висвітлення тенденцій розвитку цивілізацій російськими та вітчизняними цивіліографами
  • Контури взаємодії цивілізацій у глобалізованому світі

  • Модель майбутнього цивілізаційного розвитку людства

  • Глава 11. Багатовимірна модель сучасного світового співтовариства в контексті системного світосприйняття

  • Характеристика типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Образи майбутнього типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Післямова

  • Словник основних термінів