• 10.1. Тенденції розвитку постіндустріальної цивілізації.
• 10.2. Контури взаємодії цивілізацій у глобалізованому світі.
• 10.3. Модель майбутнього цивілізаційного розвитку людства.
Завдання та питання
Література
Кінець XX ст. позначений чередою подій, що визначатимуть подальший розвиток світової цивілізації. Серед найбільш важливих – розпад біполярного світу та перехід розвинених країн від індустріального до інформаційного суспільства. Це, з одного боку, привело до перерозподілу геополітичних сил на світовій арені, що виявилося у формуванні нового міжнародного порядку, а з іншого – викликало появу суперечливих тенденцій цивілізаційного розвитку людства, загострення взаємовідносин між східним та західним суспільствами. У цьому контексті залишається невизначеним майбутнє людства, що вимагає активізації зусиль вчених щодо обґрунтування шляхів міжцивілізаційної взаємодії. Позиції західної наукової школи, викладені у працях Д. Белла, Е. Тоффлера, Ф. Броделя, І. Валлерстайна, А. Франка, Ф. Фукуями, З. Бжезінского, С. Гангтінтона, були проаналізовані нами раніше.
Своє ставлення до майбутнього цивілізаційного розвитку людства визначили й російські та вітчизняні дослідники, увага яких була зосереджена на виявленні тенденцій розвитку цивілізації у різних сферах суспільного життя, контурів міжцивілізаційної взаємодії та побудові цивілізаційної моделі.
Тенденції розвитку постіндустріальної цивілізації
На відміну від західної цивіліографії, висвітлення сучасного етапу цивілізаційного розвитку людства російськими та вітчизняними вченими не має виразного концептуального оформлення, що можна пояснити відсутністю сталих наукових традицій щодо даного напрямку наукових досліджень. На цьому шляху зроблено лише перші кроки. Найбільш плідно працюють науковці над питанням виявлення тенденцій розвитку постіндустріальної цивілізації. Історіографія з цієї проблеми представлена фундаментальними працями відомих фахівців, серед яких "Глобалізація та взаємодія цивілізацій" [139] та "Історія цивілізацій" [140], автором яких є російський вчений Ю. Яковець.
На відмінну від Е. Тоффлера, який розглядав перехід від індустріального до постіндустріального суспільства у формі "розриву", Ю. Яковець вважав, що людство з останньої чверті XX ст. тільки вступило у період переходу до індустріальної цивілізації. Цей період започаткував процес зміни наддовгострокових (цивілізаційних) циклів, що є свідченням глибини та тривалості цього перевороту. Суть самого переходу тривалістю у п'ятдесят років, на його думку, визначає збіг у часі та співіснування останньої фази індустріального суспільства та першої фази нового суспільства, що породжує цивілізаційну кризу [140, с. 260]. Отже, цей період ще не можна ідентифікувати як вліасне інформаційне суспільство, оскільки технології, економіка, соціальне, політичне та культурне життя є "змішаними", що не сумісне з сутнісними характеристиками нової цивілізації. Лише на другому історичному такті (довгостроковому циклі) постіндустріальна цивілізація, за Ю. Яковцем, буде розвиватися на власній основі. Ритм зміни постіндустріальних цивілізацій подано у його табл. 3.1 [140, с. 261].
Ця таблиця дає уявлення про ритм історичного прогресу на найближчі три-чотири століття при існуючому темпі прискорення прогресу та при можливій послідовності зміни цивілізацій у майбутньому, а також про їхню структуру. Перший довгостроковий цикл є найбільш важким: індустріальне суспільство агонізує, а нове ще не набрало сили, що дає підстави визнати його важко передбаченим. Отже, такий висновок розширює наші уявлення про дійсну природу сучасного конфлікту цивілізацій, яка має передусім ендогенний характер.
Таблиця 3.1
Ритм зміни постіндустріальних цивілізацій
| Найменування світових цивілізацій | Варіанти | Хронологічні рамки етапів; тривалість років | Тривалість цивілізацій, роки; усього років | |||
| Перехідний період | Становлення | Зрілість | Занепад | |||
| Перша постіндустріальна | І* | 1973-2020; 48 | 2021-2060; 40 | 2061-2100; 40 | 2101-2130; 30 | 1973-2130; 158 |
| II* | 1973-2025; 53 | 2026-2070; 45 | 2071-2115; 45 | 2116-2155; 40 | 1973-2055; 183 | |
| Друга постіндустріальна | І | 2131-2160; 30 | 2161-2185; 25 | 2186-2215; 30 | 2216-2240; 25 | 2131-2240; 110 |
| II | 2156-2190; 35 | 2191-2220; 30 | 2221-2255; 35 | 2256-2285; 30 | 2156-2285; 130 | |
| Третя постіндустріальна | І | 2241-2260; 20 | 2261-2280; 20 | 2281-2300; 20 | 2301-2315; 15 | 2241-2315; 75 |
| II | 2286-2310; 25 | 2311-2335; 25 | 2336-2360; 25 | 2361-2380; 20 | 2286-2380; 95 | |
| Третій історичний суперцикл | І | 1973-2060; 88 | 2061-2160; 100 | 2161-2240; 80 | 2341-2315; 75 | 1973-2315; 343 |
| II | 1971-2070; 100 | 2071-2190; 120 | 2191-2285; 95 | 2286-2380; 95 | 1971-2380; 410 | |
І* – при коефіцієнті прискорення історичного процесу 1,5
II*- при коефіцієнті 1,4
Посилаючись на той факт, що людство пройшло половину перехідного періоду до постіндустріальної цивілізації, Ю. Яковець визначив наступні тенденції розвитку цього цивілізаційного циклу:
• 1. Відродження гуманізму, що знайшло свій прояв у становленні ноосфери (сфери розуму); підвищення ключового значення науки; пріоритетності культури; зміни змісту, форм, методів освіти; формуванні нової етики, яка орієнтує на незалежність та самобутність особистості; свободі у виборі світогляду та віросповідання.
• 2. Поява технологій нового покоління, їх розповсюдження не тільки у науці, на виробництві, але й у побуті. Але при цьому зберігається технологічна багатоукладність економіки, чого Е. Тоффлер, на жаль, не визнав.
• 3. Корінні переміни у економічній структурі суспільства, що підтверджується наступним: відродженням малого підприємства; деконцентрацією індустріального виробництва; скороченням частки державної власності; створенням конкурентного середовища; розвитком неформального сектора економіки; підвищенням уваги виробництву товарів та послуг.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 10. Висвітлення тенденцій розвитку цивілізацій російськими та вітчизняними цивіліографами“ на сторінці 1. Приємного читання.
