Частина I. Взаємопов'язаність глобалізації та цивілізаційного розвитку людства

Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації


Глава 1. Цивілізаційний розвиток людства в інформаційну епоху


• 1.1. Поняття цивілізації та різновиди теорій цивілізації.

• 1.2. Структура та класифікація цивілізацій.

• 1.3. Періодизація цивілізаційного розвитку та характеристика постіндустріальної цивілізації.

Завдання та питання

Література

Термін "цивілізація" та слова, що походять від нього, набули останнім часом значної популярності серед представників соціогуманітарних наук. З цієї причини їх використання не завжди супроводжується визначенням змісту поняття "цивілізація". А між тим, щодо цього існують не просто розбіжності, а навіть протилежні, взаємовиключаючі одна одну дефініції. Так, О. Поляков притримувався тієї думки, що "цивілізація, на відміну від суспільно-економічної формації – не абстракція, а дійсно існуюче явище, не умоглядна конструкція, а реальний об'єкт" [90, с. 52]. Проте А. Гусейнов стверджував, що коли ми використовуємо поняття "цивілізація", "... необхідно мати на увазі, що це – абстракція високого рівня, узагальнена характеристика множини емпіричних об'єктів" [39, с. 34].

Отже, головне питання полягає у тому, чи є цивілізація об'єктивною реальністю, або це лише певна абстракція? Для того, щоб дати відповідь на нього, необхідно більш детально проаналізувати зв'язок між терміном та тим змістом, який вкладається у нього, дослідити структуру цивілізації на понятійному та реально-історичному рівнях, охарактеризувати сутність сучасного етапу цивілізаційного розвитку.

Поняття цивілізації та різновиди теорій цивілізації

Слово "цивілізація" має латинський корінь ("civilis" – міський, державний, громадянський). В цьому сенсі воно протистоїть поняттю "silvflicus" – лісний, дикий, грубий. Таким чином, за своєю сутністю цивілізація виступає як антипод дикунству та варварству. З еволюційної точки зору, досягнення стадії цивілізації означає певний ступінь у розвитку людства.

Поняття "цивілізація" було введено у науковий обіг у XVIII ст. завдяки зусиллям видатних діячів епохи Просвітництва Ж. Бюффона, В. Мірабо, Г. Рейналя та інших. Про цей початковий етап зародження теорії цивілізації можна докладно дізнатися із статті російського дослідника І. Іонова [54].

Поява терміна "цивілізація" у зазначений час була свідченням секуляризації суспільного життя та вичерпанням пізнавальної функції концепції всесвітньої історії Августина Блаженного. Вихід за межі "священної історії" розширив можливості сприйняття навколишнього світу й потребував застосування нової термінології.

Протягом більш ніж двох сторіч еволюції наукових уявлень про цивілізацію як явища світової історії виявилися різні підходи до її розуміння. Наприклад, К. Кантор виокремлював чотири трактування цього поняття:

• як стадію історичної еволюції, що прийшла на зміну дикунству та варварству;

• як певний рівень розвитку духовності людства, що протистоїть дикунству та варварству;

• як тип культури, "високої культури" за А. Дж. Тойнбі;

• як заключну, занепадаючу фазу розвитку локальної культури (О. Шпенглер) [56, с. 22].

Крім того, слід враховувати, що в історіографії існують три різновиди теорії цивілізацій – унітарний, стадіальний та локальний. В уявленні представників унітарного різновиду теорії цивілізацій останні виглядають як єдине ціле, властиве усьому суспільству та виступають у якості певного ідеалу суспільного розвитку. Прихильники стадіального різновиду теорії цивілізацій розглядають певне покоління цивілізації в якості етапу прогресивного розвитку людства. Теоретики локального різновиду теорії цивілізацій у якості об'єкту дослідження аналізують великі спільноти людей, що склалися історично, розвиваються автономно та займають певну територію й відрізняються своєю соціокультурного специфікою.

Сьогодні існує безліч визначень поняття "цивілізація", які відрізняються між собою за обсягом, характером та змістом.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина I. Взаємопов'язаність глобалізації та цивілізаційного розвитку людства“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Цивіліографія – наука про цивілізації

  • Частина I. Взаємопов'язаність глобалізації та цивілізаційного розвитку людства
  • Структура та класифікація цивілізацій

  • Періодизація цивілізаційного розвитку та характеристика постіндустріальної цивілізації

  • Глава 2. Постіндустріальна глобалізація та її вплив на цивілізаційний розвиток людства

  • Характеристика сучасного етапу глобалізації

  • Цивілізаційна природа глобалізації

  • Частина II. Історичний процес у світлі теорій цивілізації

  • Основні положення теорії культурно-історичних типів М. Данилевського

  • Спадкоємність у розвитку культурно-історичних типів та їх різноманітність

  • Розряди культурної діяльності та закони руху культурно-історичних типів

  • Слов'янство як специфічний культурно-історичний тип та його соціально-політична місія

  • Оцінка та розвиток теорії культурно-історичних типів М. Данилевського науковими колами російського суспільства другої половини XIX ст.

  • Значення ідейно-теоретичної спадщини М. Данилевського для сучасної науки та практики

  • Глава 4. Західноєвропейські теорії цивілізації першої половини XX ст.

  • Цивілізація – занепадаюча фаза розвитку культури

  • Внесок О. Шпенглера у розвиток теорій цивілізації

  • Концепція "Осьового часу" К. Ясперса як методологія дослідження історичного процесу

  • Класифікація світової історії та народів за "осьовим часом"

  • Глава 5. Теорія цивілізації А. ДЖ. Тойнбі

  • Поле історичного дослідження А. Дж. Тойнбі та його масштаб

  • Витоки та еволюція теорії цивілізації А. Дж. Тойнбі

  • А. ДЖ. Тойнбі про генезис, Розвиток та взаємодію цивілізацій

  • Світова держава, Вселенська церква та "героїчна доба"

  • Класифікація цивілізацій та контакти між ними у просторі та часі

  • Значення теорії цивілізації А. ДЖ. Тойнбі для розуміння тенденцій історичного розвитку

  • Глава 6. Теорія соціокультурної динаміки П. Сорокіна

  • Погляд на історію людства з позиції соціологічного підходу

  • Соціокультурне явище як результат взаємодії соціальних суб'єктів

  • Ціннісний вимір культури

  • Соціокультурна динаміка та цивілізаційний розвиток людства

  • Концепція конвергенції П. Сорокіна та її значення для розуміння тенденцій цивілізаційного розвитку

  • Глава 7. Погляди на цивілізаційний розвиток людства основоположників євразійства та Л. Гумільова

  • Світогляд та світосприйняття євразійців

  • Основні положення теорії євразійців

  • Етнологічний вимір історичного розвитку

  • Етнологічна теорія Л. Гумільова та цивілізаційний розвиток людства

  • Частина III. Майбутнє людства в уявленнях сучасних цивіліографів

  • Ідея "хвильового" історичного розвитку Е. Тоффлера

  • Оцінка цивілізаційного розвитку людства крізь призму світсистемного підходу

  • Сутність та напрями світсистемної теорії

  • Глава 9. Прогнозування розвитку цивілізацій представниками західної школи конфліктології

  • Геополітичний вимір цивілізаційної взаємодії в уявленні З. Бжезінського

  • Підвалини конфліктогенного прогнозу міжцивілізаційної взаємодії С. Гантінгтона

  • Глава 10. Висвітлення тенденцій розвитку цивілізацій російськими та вітчизняними цивіліографами

  • Контури взаємодії цивілізацій у глобалізованому світі

  • Модель майбутнього цивілізаційного розвитку людства

  • Глава 11. Багатовимірна модель сучасного світового співтовариства в контексті системного світосприйняття

  • Характеристика типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Образи майбутнього типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Післямова

  • Словник основних термінів