Післямова

Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації

Щоб не знищити цей світ, ми повинні сучасним керувати з майбутнього.

К. Бурихтер

Наведений афоризм свідчить про передбачення майбутнього як одну з важливих функцій історії. Значну прогностичну роль відіграють тенденції розвитку цивілізацій у контексті глоболізації. Передусім це стосується тенденцій, які мають загальний характер.

Одна з головних серед них може бути сформульована наступним чином: роль соціокультурних цінностей у суспільному розвитку зворотно пропорційна ролі техніко-технологічної та економічної складових. Передусім вона характерна для суспільств з відтворювальною економікою. Тобто чим вищий щабель у суспільній ієрархії займають техніка, технології, економіка, тим менше значення приділяється культурним традиціям, нормам та цінностям. Таке явище є універсальним й набуває завершених форм у першу чергу в нетрадиційних суспільствах.

Ця тенденція доповнюється іншою, а саме – уніфікацією соціокультурних цінностей. Спочатку вона проявлялася в європеїзації, а останнім часом – у знеціненні духовності, свідченням чого є тиражування та розповсюдження продукції масової культури, витоки якої знов таки ж ведуть на Захід.

Наступна тенденція пов'язана з нівелюванням різниці між локальними цивілізаціями, що відбувається під впливом глобалізації.

Останніми роками у зв'язку з розпадом біполярного світу набуває сили тенденція зростаючого впливу на цивілізаційний розвиток людства геополітичного чинника. Іноді під прикриттям цивілізаційних цінностей виступають інтереси певних політичних кіл, зацікавлених у нагнітанні напруги у відносинах між різними народами.

Більш виразною стає тенденція, яка характеризується урізноманітненням носіїв цивілізаційної ідентичності та суб'єктів між- цивілізаційної взаємодії, що ускладнює процес соціокультурної діагностики. На це також впливає процес інтернаціоналізації суспільного життя.

В інформаційну епоху за рахунок розвитку нових комунікаційних засобів поширюється так звана мережева культура, яка розхитує засади соціокультурних цінностей, що склалися протягом кількох століть.

Не можна не враховувати також і тенденцію, пов'язану з переплетінням економічних, геополітичних та соціокультурних інтересів людських спільнот, що ускладнює процес визначення цивілізаційної ідентичності.

Слід також виокремити внутрішньоцивілізаційні та міжцивілізаційні тенденції. Звісно, цей поділ є умовним, тим більш, що перші з них закладають підвали для інших.

Кожна локальна цивілізація має власну динаміку розвитку у економічному, техніко-технологічному, демографічному, екологічному, геополітичному та у соціокультурному розрізах. Наприклад, д ля африканської, азіатської та латиноамериканської цивілізацій характерні високі темпи приросту населення й низький рівень техніко-технологічного та економічного розвитку. В той самий час західній цивілізації притаманний високий техніко-технологічний рівень, перевищення смертності над народжуваністю, значне забруднення природного середовища. У зв'язку з цим виникають певні суперечності у стосунках між відсталими у техніко-технологічному відношенні суспільствами та розвиненими цивілізаціями. З'являється також ряд глобальних проблем, що потребують спільної участі у їх розв'язати усього людства.

Існує висока імовірність виникнення конфлікту між спільнотами, які належать до однієї локальної цивілізації, що обумовлено неоднаковістю геополітичних інтересів та їх належністю до різних релігій і етнічних систем. Серед недостатньо розвинених спільнот конфлікт може набути форму боротьби за ресурси, між модернізованими – за гегемонію у світі.

Контакти між цивілізаціями, їх взаємодія відбуваються під впливом глобалізації. До кінця XV ст., поки глобалізація не набула всеосяжного характеру, міжцивілізаційні контакти були випадковими та епізодичними. 6 якості прикладу, що підтверджує цей висновок, можна навести прорив "осьового часу", який відбувся одночасно у різних місцях земної кулі, не пов'язаних між собою. Великі географічні відкриття започаткували епоху впливу західноєвропейської цивілізації на Новий світ.

Після жовтня 1917 р. до суперечностей геополітичних та міжцивілізаційних додалися протиріччя, основу яких складала різниця у ідеологічних уподобаннях та класових позиціях представників капіталістичних та соціалістичних країн. Більш того, цивілізаційна ідентичність поступилася своїм місцем ідеологічним пріоритетам.

З розпадом "світової системи соціалізму" відбулася деідеологізація міжнародних відносин, з'явилися політичні спекуляції з приводу існування різних цивілізаційних засад у представників світового співтовариства. Так, під виглядом зіткнення цивілізацій стали висуватися різні проекти, за якими приховані геополітичні інтереси головних міжнародних акторів.

Сучасний етап глобалізації ще більше загострив ці суперечності. Разом з тим він поставив світ перед вибором – діалог або конфлікт. Іншої альтернативи міжцивілізаційній взаємодії не існує.

Чим скоріше людство зрозуміє це, тим свідомійшим буде вибір на користь діалогу, який базується на визнанні цивілізаційної різноманітності людства.

Наступний розділ:

Словник основних термінів


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Післямова“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Цивіліографія – наука про цивілізації

  • Частина I. Взаємопов'язаність глобалізації та цивілізаційного розвитку людства

  • Структура та класифікація цивілізацій

  • Періодизація цивілізаційного розвитку та характеристика постіндустріальної цивілізації

  • Глава 2. Постіндустріальна глобалізація та її вплив на цивілізаційний розвиток людства

  • Характеристика сучасного етапу глобалізації

  • Цивілізаційна природа глобалізації

  • Частина II. Історичний процес у світлі теорій цивілізації

  • Основні положення теорії культурно-історичних типів М. Данилевського

  • Спадкоємність у розвитку культурно-історичних типів та їх різноманітність

  • Розряди культурної діяльності та закони руху культурно-історичних типів

  • Слов'янство як специфічний культурно-історичний тип та його соціально-політична місія

  • Оцінка та розвиток теорії культурно-історичних типів М. Данилевського науковими колами російського суспільства другої половини XIX ст.

  • Значення ідейно-теоретичної спадщини М. Данилевського для сучасної науки та практики

  • Глава 4. Західноєвропейські теорії цивілізації першої половини XX ст.

  • Цивілізація – занепадаюча фаза розвитку культури

  • Внесок О. Шпенглера у розвиток теорій цивілізації

  • Концепція "Осьового часу" К. Ясперса як методологія дослідження історичного процесу

  • Класифікація світової історії та народів за "осьовим часом"

  • Глава 5. Теорія цивілізації А. ДЖ. Тойнбі

  • Поле історичного дослідження А. Дж. Тойнбі та його масштаб

  • Витоки та еволюція теорії цивілізації А. Дж. Тойнбі

  • А. ДЖ. Тойнбі про генезис, Розвиток та взаємодію цивілізацій

  • Світова держава, Вселенська церква та "героїчна доба"

  • Класифікація цивілізацій та контакти між ними у просторі та часі

  • Значення теорії цивілізації А. ДЖ. Тойнбі для розуміння тенденцій історичного розвитку

  • Глава 6. Теорія соціокультурної динаміки П. Сорокіна

  • Погляд на історію людства з позиції соціологічного підходу

  • Соціокультурне явище як результат взаємодії соціальних суб'єктів

  • Ціннісний вимір культури

  • Соціокультурна динаміка та цивілізаційний розвиток людства

  • Концепція конвергенції П. Сорокіна та її значення для розуміння тенденцій цивілізаційного розвитку

  • Глава 7. Погляди на цивілізаційний розвиток людства основоположників євразійства та Л. Гумільова

  • Світогляд та світосприйняття євразійців

  • Основні положення теорії євразійців

  • Етнологічний вимір історичного розвитку

  • Етнологічна теорія Л. Гумільова та цивілізаційний розвиток людства

  • Частина III. Майбутнє людства в уявленнях сучасних цивіліографів

  • Ідея "хвильового" історичного розвитку Е. Тоффлера

  • Оцінка цивілізаційного розвитку людства крізь призму світсистемного підходу

  • Сутність та напрями світсистемної теорії

  • Глава 9. Прогнозування розвитку цивілізацій представниками західної школи конфліктології

  • Геополітичний вимір цивілізаційної взаємодії в уявленні З. Бжезінського

  • Підвалини конфліктогенного прогнозу міжцивілізаційної взаємодії С. Гантінгтона

  • Глава 10. Висвітлення тенденцій розвитку цивілізацій російськими та вітчизняними цивіліографами

  • Контури взаємодії цивілізацій у глобалізованому світі

  • Модель майбутнього цивілізаційного розвитку людства

  • Глава 11. Багатовимірна модель сучасного світового співтовариства в контексті системного світосприйняття

  • Характеристика типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Образи майбутнього типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Післямова
  • Словник основних термінів