Класифікація цивілізацій та контакти між ними у просторі та часі

Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації

Серед інших питань, що були піддані А. Дж. Тойнбі уточненню під час доопрацювання, була й класифікація цивілізацій, яку у остаточному варіанті подано у таблиці 2.1 [105, с. 374-375].

Таблиця 2.1

Остаточна класифікація цивілізацій за А. Дж. Тойнбі

Параметри класифікації цивілізацій
Повністю розвиненіНедорозвинені
А · 1. Незалежні цивілізації, не споріднені з іншими Центральноамериканські (майя, мексиканська, юкатанська; крім того, додано класичну фразу про центральноамериканську цивілізацію на плато Мексики і Юкатану та на плато Гватемали).Перша сирійська (часів гіксосів; затьмарена єгипетською). · Несторіансько- християнська (далекосхідна християнська; затьмарена ісламською). · Монофізитсько-християнська (затьмарена ісламською). · Далекозахідна християнська (кельтська; затьмарена західною). · Скандінавська (затьмарена західною). · Середньовічний західний "космос" міст-держав (затьмарений західною).
2. Не споріднені з іншими · Шумеро-аккадська (в тому числі вавилонська). · Єгипетська. · Егейська (цей термін тепер включає мінойську і елладський варіант егейської цивілізації). · Інду. · Давньокитайська (цей термін охоплює далекосхідну та перед-Шан цивілізації).
3.1. Споріднені з іншими (перша група) · Сирійська (з шумеро-аккадською, єгипетською, егей- ською та хетською). · Еллінська (з егейською). · Індійська (з Інду; сюди треба ще додати індуїстську).
3.2. Споріднені з іншими (друга група) · Православно-християнська. · Західна (з сирійською та еллінською). · Ісламська (з сирійською та еллінською).
Б · 4. Сателітні цивілізації · Міссісіпська (центральноамериканської). · Південно-західна (центральноамериканської). · Північноандська (антської). · Піцденноандська (андської). · Еламська (шумеро-аккадської). · Хеттська (шумеро-аккадської). · Урарту (шумеро-аккадської). · Іранська (спершу шумеро-аккадської, а згодом сирійської). · Корейська (давньокитайської). · Японська (давньокитайської). · В'єтнамська (давньокитайської). · Італійська (еллінської, включно з етрусками). · Південно-східна азіатська(спочатку індійської, в Індонезії та Малайї – ісламської). · Тібетська (індійської, включно з Монголією і Калмикією). · Руська (спочатку православної, згодом – західної).

Наведена класифікація цивілізацій є ключем до розуміння міжцівілізаційних конфліктів. А. Дж. Тойнбі розглядав контакти між цивілізаціями у часовому та просторовому вимірах. Контакти у часі він поділяв на два різновиди:

• 1) материнсько-дочірні відносини двох послідовних цивілізацій;

• 2) відносини між сформованою цивілізацією і "привидом" її давно вже мертвої попередниці. Зіткнення такого роду розглядалися ним як ренесансні [105, с. 142].

Простір може бути таким широким або мати такі особливості будови, що унеможливить взаємні зіткнення. До того, як західно- християнська цивілізація (1475-1875) опанувала техніку океанської навігації, не було ніяких зіткнень між цивілізаціями Старого світу і цивілізаціями Нового світу. Саме цей технічний винахід, а також розпад "середньовічної" західної християнської співдружності, збитої докупи й підтримуваної папством, й заклали підвалини зіткнення між цивілізаціями-сучасницями, які належать до різних культурних світів. Збільшилась також кількість цих зіткнень та масштаби, а наслідки цих контактів стали менш передбачуваними.

А. Дж. Тойнбі розглядав зіткнення цивілізацій у кількох ракурсах. Перший з них стосується зіткнення Заходу з іншими новітніми цивілізаціями:

• Захід та Росія;

• Захід і головний масив православного світу;

• Захід та ісламський світ;

• Захід та євреї;

• Захід та індуїстський світ;

• Захід і далекосхідна та тубільна (у значенні аборигенної) американська цивілізація [135, с. 352-354].

Характеризуючи даний вид зіткнень, англійський історик виходив з того, що новітня західна цивілізація була цивілізацією "середнього класу" (у прямому значенні цього слова), тому вона мала "рівні" стосунки з тими незахідними суспільствами, які вже розвинули середній клас, а там, де його не було, відбувалася вестернізація цих суспільств. Коментуючи цей висновок, зазначимо, що він дещо спрощує проблему впливу однієї цивілізації на іншу. Тобто тут треба брати до уваги фактор соціокультурної ідентичності.

Зіткнення Заходу з середньовічним світом подано у такому ракурсі:

• приплив і відплив хрестових походів;

• Захід і сирійський світ;

• Захід і греко-православний світ.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація цивілізацій та контакти між ними у просторі та часі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Цивіліографія – наука про цивілізації

  • Частина I. Взаємопов'язаність глобалізації та цивілізаційного розвитку людства

  • Структура та класифікація цивілізацій

  • Періодизація цивілізаційного розвитку та характеристика постіндустріальної цивілізації

  • Глава 2. Постіндустріальна глобалізація та її вплив на цивілізаційний розвиток людства

  • Характеристика сучасного етапу глобалізації

  • Цивілізаційна природа глобалізації

  • Частина II. Історичний процес у світлі теорій цивілізації

  • Основні положення теорії культурно-історичних типів М. Данилевського

  • Спадкоємність у розвитку культурно-історичних типів та їх різноманітність

  • Розряди культурної діяльності та закони руху культурно-історичних типів

  • Слов'янство як специфічний культурно-історичний тип та його соціально-політична місія

  • Оцінка та розвиток теорії культурно-історичних типів М. Данилевського науковими колами російського суспільства другої половини XIX ст.

  • Значення ідейно-теоретичної спадщини М. Данилевського для сучасної науки та практики

  • Глава 4. Західноєвропейські теорії цивілізації першої половини XX ст.

  • Цивілізація – занепадаюча фаза розвитку культури

  • Внесок О. Шпенглера у розвиток теорій цивілізації

  • Концепція "Осьового часу" К. Ясперса як методологія дослідження історичного процесу

  • Класифікація світової історії та народів за "осьовим часом"

  • Глава 5. Теорія цивілізації А. ДЖ. Тойнбі

  • Поле історичного дослідження А. Дж. Тойнбі та його масштаб

  • Витоки та еволюція теорії цивілізації А. Дж. Тойнбі

  • А. ДЖ. Тойнбі про генезис, Розвиток та взаємодію цивілізацій

  • Світова держава, Вселенська церква та "героїчна доба"

  • Класифікація цивілізацій та контакти між ними у просторі та часі
  • Значення теорії цивілізації А. ДЖ. Тойнбі для розуміння тенденцій історичного розвитку

  • Глава 6. Теорія соціокультурної динаміки П. Сорокіна

  • Погляд на історію людства з позиції соціологічного підходу

  • Соціокультурне явище як результат взаємодії соціальних суб'єктів

  • Ціннісний вимір культури

  • Соціокультурна динаміка та цивілізаційний розвиток людства

  • Концепція конвергенції П. Сорокіна та її значення для розуміння тенденцій цивілізаційного розвитку

  • Глава 7. Погляди на цивілізаційний розвиток людства основоположників євразійства та Л. Гумільова

  • Світогляд та світосприйняття євразійців

  • Основні положення теорії євразійців

  • Етнологічний вимір історичного розвитку

  • Етнологічна теорія Л. Гумільова та цивілізаційний розвиток людства

  • Частина III. Майбутнє людства в уявленнях сучасних цивіліографів

  • Ідея "хвильового" історичного розвитку Е. Тоффлера

  • Оцінка цивілізаційного розвитку людства крізь призму світсистемного підходу

  • Сутність та напрями світсистемної теорії

  • Глава 9. Прогнозування розвитку цивілізацій представниками західної школи конфліктології

  • Геополітичний вимір цивілізаційної взаємодії в уявленні З. Бжезінського

  • Підвалини конфліктогенного прогнозу міжцивілізаційної взаємодії С. Гантінгтона

  • Глава 10. Висвітлення тенденцій розвитку цивілізацій російськими та вітчизняними цивіліографами

  • Контури взаємодії цивілізацій у глобалізованому світі

  • Модель майбутнього цивілізаційного розвитку людства

  • Глава 11. Багатовимірна модель сучасного світового співтовариства в контексті системного світосприйняття

  • Характеристика типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Образи майбутнього типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Післямова

  • Словник основних термінів