Передмова

Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації

Історія – це не все, але все є історією.

М. Емар

Вчена людина не обов'язково є істориком, але історик повинен бути вченою людиною.

Р. Дж. Колінгвуд

Вивчаючи сучасних дикунів, ми можемо отримати вірне уявлення про людину у давню епоху та про стадії еволюції, через яку пройшла наша цивілізація.

Дж. Леббок

Наведені на початку передмови епіграфи слід розцінювати як ключ до розуміння тієї ролі, яку автор надає спецкурсу "Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації" у системі підготовки студентів гуманітарних факультетів у цілому та історичного, зокрема.

Твердження одного з сучасних французьких істориків, директора Будинку науки про людину М. Емара про те, що все є історією, свідчить про всеосяжний характер історичних знань. Це одночасно є широкою трактовкою історії, яку можна розглядати як діяння людей у будь-якій сфері суспільного життя у минулому.

Сучасного у певному сенсі взагалі не існує, воно є містком між минулим та майбутнім. Хоча майбутнє не є предметом історичної науки, оскільки вчинки та дії як такі ще не відбулися, але, якщо ми маємо на меті зазирнути у майбутнє, необхідно знати, яким було минуле.

Таке розуміння історії ставить високі вимоги до фахівців, що належать до цієї наукової галузі.

Професійні історики, крім досконалого володіння історичними методами дослідження, мають виявляти інтерес до міждисциплінарного підходу у процесі визначення фактологічних, типологічних, сутнісних та генетичних зв'язків між подіями та явищами, що мали місце у минулому. Це, у свою чергу, вимагає збагачення пам'яті знаннями, які виробило людство, набуття певного соціального досвіду для розуміння того, що відбувається навкруги та оволодіння сучасною методологією дослідження.

Третій епіграф пояснює мету навчальної дисципліни – дослідження тенденцій розвитку цивілізацій у контексті глобалізації, погляд на історію з позицій цивілізаційного, етнологічного та світсистемного підходів.

У якості дослідницького поля обрано цивілізацію як історичну реальність та просторово-часовий контініуум соціально-культурної еволюції людства.

При цьому цивілізація розглядається не стільки як самодостатній феномен, який має внутрішні тенденції розвитку, скільки як певна сукупність локальних соціокультурних спільнот, що вступають у більш чи менш інтенсивні контакти між собою, які відбуваються у просторі та часі. Важливим чинником, що суттєво впливає на характер розвитку цивілізацій та інтенсивність міжцивілізаційних зв'язків, є глобалізація, яка супроводжує цивілізаційний розвиток людства протягом усієї його історії. Проте особливого значення для долі людства глобалізація набула, починаючи з другої половини XX ст.

З огляду на це побудований тематичний план навчальної дисципліни, який складається з кількох блоків. Крім основоположних теорій цивілізації та сучасних концепцій, що розкривають сутність цивілізаційного розвитку людства наприкінці XX – на початку XXI ст., певне місце у ньому посідають вчення теоретиків євразійства, світсистемний та етнологічний підходи.

Аналіз теоретичних поглядів засновників євразійства дає цілісне уявлення про соціокультурну специфіку євразійського континенту, без якого неможливо скласти повне уявлення про людську цивілізацію.

Цивілізаційний підхід надає можливість порівняльного вивчення людських спільнот, тоді як у якості одиниці аналізу світсистемного підходу виступає "історична система", а його предмету – соціальний світ, що розглядається як сукупність цих історичних систем у просторі та часі. Разом вони відіграють значну роль у розумінні сутнісних характеристик суспільства.

Якщо ці два підходи є концепціями глобального рівня, то етнологічний підхід належить до теорії середнього рівня, його застосування дозволяє не тільки визначити рівень відповідної ідентифікації певних людських спільнот, а й диференціювати представників різних локальних цивілізацій на індивідуальному та груповому рівнях.

Аналіз тенденцій розвитку людства у внутрішньоцивілізаційному та міжцивілізаійному вимірах важливий не тільки для розуміння змісту та сутності історичного процесу, але й для прогнозування майбутнього людства.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Передмова“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова
  • Вступ

  • Цивіліографія – наука про цивілізації

  • Частина I. Взаємопов'язаність глобалізації та цивілізаційного розвитку людства

  • Структура та класифікація цивілізацій

  • Періодизація цивілізаційного розвитку та характеристика постіндустріальної цивілізації

  • Глава 2. Постіндустріальна глобалізація та її вплив на цивілізаційний розвиток людства

  • Характеристика сучасного етапу глобалізації

  • Цивілізаційна природа глобалізації

  • Частина II. Історичний процес у світлі теорій цивілізації

  • Основні положення теорії культурно-історичних типів М. Данилевського

  • Спадкоємність у розвитку культурно-історичних типів та їх різноманітність

  • Розряди культурної діяльності та закони руху культурно-історичних типів

  • Слов'янство як специфічний культурно-історичний тип та його соціально-політична місія

  • Оцінка та розвиток теорії культурно-історичних типів М. Данилевського науковими колами російського суспільства другої половини XIX ст.

  • Значення ідейно-теоретичної спадщини М. Данилевського для сучасної науки та практики

  • Глава 4. Західноєвропейські теорії цивілізації першої половини XX ст.

  • Цивілізація – занепадаюча фаза розвитку культури

  • Внесок О. Шпенглера у розвиток теорій цивілізації

  • Концепція "Осьового часу" К. Ясперса як методологія дослідження історичного процесу

  • Класифікація світової історії та народів за "осьовим часом"

  • Глава 5. Теорія цивілізації А. ДЖ. Тойнбі

  • Поле історичного дослідження А. Дж. Тойнбі та його масштаб

  • Витоки та еволюція теорії цивілізації А. Дж. Тойнбі

  • А. ДЖ. Тойнбі про генезис, Розвиток та взаємодію цивілізацій

  • Світова держава, Вселенська церква та "героїчна доба"

  • Класифікація цивілізацій та контакти між ними у просторі та часі

  • Значення теорії цивілізації А. ДЖ. Тойнбі для розуміння тенденцій історичного розвитку

  • Глава 6. Теорія соціокультурної динаміки П. Сорокіна

  • Погляд на історію людства з позиції соціологічного підходу

  • Соціокультурне явище як результат взаємодії соціальних суб'єктів

  • Ціннісний вимір культури

  • Соціокультурна динаміка та цивілізаційний розвиток людства

  • Концепція конвергенції П. Сорокіна та її значення для розуміння тенденцій цивілізаційного розвитку

  • Глава 7. Погляди на цивілізаційний розвиток людства основоположників євразійства та Л. Гумільова

  • Світогляд та світосприйняття євразійців

  • Основні положення теорії євразійців

  • Етнологічний вимір історичного розвитку

  • Етнологічна теорія Л. Гумільова та цивілізаційний розвиток людства

  • Частина III. Майбутнє людства в уявленнях сучасних цивіліографів

  • Ідея "хвильового" історичного розвитку Е. Тоффлера

  • Оцінка цивілізаційного розвитку людства крізь призму світсистемного підходу

  • Сутність та напрями світсистемної теорії

  • Глава 9. Прогнозування розвитку цивілізацій представниками західної школи конфліктології

  • Геополітичний вимір цивілізаційної взаємодії в уявленні З. Бжезінського

  • Підвалини конфліктогенного прогнозу міжцивілізаційної взаємодії С. Гантінгтона

  • Глава 10. Висвітлення тенденцій розвитку цивілізацій російськими та вітчизняними цивіліографами

  • Контури взаємодії цивілізацій у глобалізованому світі

  • Модель майбутнього цивілізаційного розвитку людства

  • Глава 11. Багатовимірна модель сучасного світового співтовариства в контексті системного світосприйняття

  • Характеристика типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Образи майбутнього типів моделі сучасного світового співтовариства

  • Післямова

  • Словник основних термінів