Глава 8. Розвиток цивілізацій у контексті технологічної парадигми та світсистемного підходу
• 8.1. Концепція постіндустріального суспільства Д. Белла.
• 8.2. Ідея "хвильового" історичного розвитку Е. Тоффлера.
• 8.3. Оцінка цивілізаційного розвитку людства крізь призму світсистемного підходу.
• 8.3.1. Засновники світсистемного підходу.
• 8.3.2. Сутність та напрями світсистемної теорії.
Завдання та питання
Література
Евристичне значення концепції постіндустріального суспільства, ідеї "хвильового" історичного розвитку та світсистемного підходу полягає у визначенні природи та характерних рис розвитку людства в умовах сучасного етапу глобалізації, а їх опрацювання слугує розкриттю тенденцій цивілізаційного розвитку людства.
Концепція постіндустріального суспільства Д. Белла
Белл Данім: коротка біографічна довідка
Відомий американський соціолог, політолог та футуролог народився у 1919р. ум. Нью-Йорку. Закінчив коледжу Нью-Йорку та соціологічний факультет Колумбійського університету. У1932р. у 13-річному віці приєднався до молодіжного соціалістичного руху. У 1940–1950-ті pp. поєднував викладацьку роботу у Чікагському та Колумбійському університетах з журналістикою, брав активну участь у ліворадикальному русі. З початку 1950-х pp. перейшов на позиції ліберального реформізму й приділив основну увагу не академічній, а суспільній діяльності, свідченням чого була публікація у 1960р. книги "Кінець ідеології", що складалася із статей, об'єднаних ідеєю деідеологізації. У цій праці, на базі аналізу соціальних змін у Сполучених Штатах Америки, зроблено висновок про згасання соціальних конфліктів і виникнення у рамках зрілого індустріального суспільства загальнонаціональної згоди. Але під впливом руху "нових лівих" другої половини 1960-х pp. Д. Белл відмовився від ліберальних поглядів й перейшов на позиції неоконсерватизму. Відмова від ідеї "кінця ідеології" підштовхнула його до прогнозування розвитку західного індустріального суспільства. З 1969 р. він перейшов на роботу до Гарвардського університету й зосередив свою увагу на розробці концепції нового суспільства, внаслідок чого у 1973 р. з'явилася праця "Майбутнє постіндустріальне суспільство: Досвід соціального прогнозування". В наступній своїй книзі "Суперечності капіталізму у сфері культури" (1976) Д. Белл довів, що культурі не властиві лінійні зміни, оскільки нове не замінює старого, як це має місце у технічній сфері, а відбувається розширення того культурного багатства, яке перебуває у розпорядженні людства. На його погляд, культура функціонує за принципом самореалізації особистості, в той час як економіка – за принципом ефективності, а політична система – за принципом рівності [7]. Крім книг, Д. Белл написав більш ніж 400 статей, присвячених політичним, соціальним та економічним проблемам суспільного розвитку.
Теоретико-методологічною основою концепції постіндустріального суспільства Д. Белла виступав "вісьовий принцип" інтерпретації соціальних явищ, що дозволяв досліднику в залежності від сформульованих ним пізнавальних завдань конструювати різні ідеальні типи паралельно існуючих та змінюючих одна одну суспільних систем. В принципі, не заперечуючи правомірність застосування марксистського формаційного підходу, американський соціолог напротивагу останньому протиставляв власну інтерпретацію всесвітньої історії крізь призму технологічного розвитку, за якою відокремлював доіндустріальне, індустріальне та постіндустріальне суспільства. За своєю методологією, принципом структуризації суспільства концепція Д. Белла є багато у чому схожою з цивілізаційним підходом.
Разом з тим, технологічний підхід Д. Белла відрізняється від цивілізаційного підходу за масштабом об'єкта дослідження: у першому випадку у його якості виступає макросистема – людство, в іншому – локалізовані у просторі окремі суспільні організми. Проте слід враховувати, що до аналізу включено західне суспільство, тому що воно є найбільш модернізованим. Тобто у якості об'єкта прогнозування узята найбільш розвинена цивілізаційна система. Оскільки за технологічним розвитком цивілізації мало чим відрізняються одна від одної, можна дійти висновку про суттєвий вплив технологій на майбутній розвиток усього суспільства у напрямку його універсалізації.
Науковий метод дослідження суспільного розвитку, запропонований Д. Беллом, є системним та аналітичним. Він підкреслював, що хоча різні сфери суспільства поєднані між собою, але вони розвиваються за різними історичними ритмами. Так, культурна сфера – це уявлення, втілені у літературі і мистецтві, моральних та духовних поняттях, що кодифіковані у релігійних та філософських вченнях. Зміни у цій сфері відбуваються під дією трьох факторів: традиції (фільтра нововведень); іманентності (внутрішньої форми розвитку); синкретизму (змішання стилів та артефактів). Культура як область значень є більш стійкою та стабільною, ніж інші сфери життєдіяльності, а тому державний устрій базується саме на історичних традиціях.
У своїй праці Д. Белл застосував цивілізаційний підхід до визначення природи конвергенції. Для виявлення спільних рис різних суспільств він "розвів" у різні площини відносини власності та продуктивні сили. Відштовхуючись від цього, він довів, що між країнами, що представляють різні соціально-економічні системи – соціалізм та капіталізм, поряд з відмінностями, існує й ряд спільних рис та характеристик. Графічно це виглядає так (рис. 3.1) [8, с. CXLV1II].
Рис. 3.1. Модель конвергенційного розвитку, за Д. Беллом
Так, за технологічною ознакою США та СРСР належали до одного типу країн – індустріальних суспільств, в той час як однотипні за формаційною ознакою Індонезія та Китай до цієї категорії не відносилися. Але за відносинами власності, в якості тотожних, виступали СРСР та Китай, а США та Індонезія складали іншу дихотомію. Разом з тим, формаційна схожість Радянського Союзу та Китайської Народної Республіки не пояснювала причини конфронтації, яка існувала між ними. Вочевидь, що відповідь на це питання лежить у площинах політичній та соціокультурній.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації» автора Павлов О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина III. Майбутнє людства в уявленнях сучасних цивіліографів“ на сторінці 1. Приємного читання.
